Печера Дракона

ВОНИ ПРОСТО ПРАЦЮЮТЬЯ – інструктор. Час від часу мене залучають на БЗВП – базову військову підготовку. Викладаю там для людей, яких щойно мобілізували до ЗСУ. Командирують мене туди в порядку допомоги, я там розповідаю про програму «Кропива». Електронну мапу з багатьма додатками. Командировка на БЗВП це завжди незвично. У військовому колективі після кількох років служби все більш менш врівноважено. А там – така собі «армія по книжці». Багато мобілізованих раніше з армією знайомі не були – для них все нове. Статути, розпорядок. РПСки, броніки, зброя… Заняття за розкладом. Наряди. Дивно, коли перед тобою намагаються тягнутися в струнку. Дивно коли всі звернення: «Пане сержант, дозвольте…». Сильно дивуються коли інструктора-сержанти та викладачі-офіцери стають у спільну чергу на обід – для нас таке норма. До речі, годують їх якісно, знаю точно – ми з того самого казана харчуємося.Ці хлопці і дівчата – мобілізовані. Потрапили до армії вони різними шляхами. Але спільну мову я находжу з усіма. Я свій предмет розповідаю просто, на пальцях, наводжу приклади з власного досвіду. Історії з фронту хлопці й дівчата слухають особливо уважно. Це приємно. І от знаєте що мене сильно радує? Їхня старанність. Вони уважно слухають. Вони багато питають – я тільки за. Коли виходимо займатися на місцевості, вони ретельно виконують все що я показую. В принципі, те саме мені кажуть інструктори по інших дисциплінах. Я не кажу що у нас тут збираються самі лише янголи небесні. Люди приходять різні. Але ми вже давно навчилися з ними розумітися. Ексцеси, звісно, бувають. Але більшість мобілізованих поводяться цілком адекватно. Звичайні нормальні хлопці та дівчата. Мобілізовані. Військовослужбовці. І знаєте. Мені часто хочеться перед ними самому стати струнко, віддати честь і подякувати. За те що прийшли.  Не знаю, як вони прийшли до ЗСУ, з ідейних міркувань, чи тому що наказали. Але те що я бачу – вони день за днем навчаються і готуються до фронту. Старанно навчаються. Не просторікують, для війни вони народжені – чи ні. Не заводять волину, чи треба захищати нашу Батьківщину? Вони просто працюють. Опановують базові навички перед відправкою у бойові підрозділи. Вони просто працюють. Старанно. Вони молодці. Вони – з нами. Вони – одні з нас. Їм не байдуже. Вони Україну захищають. Вони для нас назавжди – свої. А з «ненародженими для війни» ми ще поговоримо – після війни. У нас ще буде довга і важка розмова. Фото, звісно, з інтернету.

НЕ СТРАТЕГИВолодимир Зеленський якось видав, що він не має часу думати стратегічно. А я кілька разів писав, що Зеленський сказав чисту правду, і що саме невміння думати стратегічно зелену команду колись поховає. Зараз ми бачимо чергове цьому підтвердження. Ситуація на фронті в нас зараз така, що на мапу «Діп Стейт» краще не дивитися – кортить сісти і заплакати. Фронт проходить по околиці Великої Новосілки – нещодавно вона була тилом. Вугледар, який нещодавно був нашим, тепер тил для окупантів. Ідуть вуличні бої у Кураховому. Ворог наближається до Покровська та Мирнограду. Ворог наблизився до адмінмежі Дніпропетровської області. Водночас BBC повідомили що обсяги мобілізації в Україні не покривають навіть втрат, простіше кажучи мобілізацію саботують на всіх рівнях. Водночас «Financial Time» повідомив що $ 7,3 мільйони, виділені на фортифікації випарувалися, а фортифікацій у Дніпропетровській області практично нема. Очевидно, обстановка критична. Обстановка така, що Офіс президента мусив би в режимі нон-стоп проводити наради з лідерами парламенстьких фракцій, з міністрами уряду, з командуванням військових, з керівниками Донецької та Дніпропетровської ОДА… Шукати способи будівництва фортифікацій, покращення мобілізації, покращення забезпечення ЗСУ. Міняти керівників, які не справляються, чорт забирай. Офіс президента всього цього не робить. Офіс зайнятий вояжами за кордон. Президент робить заяви одна одної краще. То він готовий припинити військові дії (!!) в обмін на членство в НАТО (а нас туди кличуть?!), то він про щось говорить з Трампом (потім «Шарлі Ебдо» малює його в образі Квазімодо) тощо. Що відбувається? Відповідь очевидна. В ОПУ всерйоз вважають, що Трамп після інавгурації посадить Путіна і Зеленського за стіл переговорів і заморозить війну по лінії розмежування. І поки цього не сталося, ОПУ намагається вибити якесь рішення, яке можна буде продати українцям як бодай якісь ознаки перемоги. НАТО там, або умови якісь привабливі… Влада навіть не помічає, що своїми просторікуваннями про «мирні плани» вона демотивує українських вояків на передовій. Бо кому кортить ризикувати й гинути, коди до миру – рукою подати? Знаєте в чому проблема? В тому що Трамп – не всесильний. Ми не знаємо чи має Трамп якісь важелі впливу, здатні примусити Москву до миру. Чимало експертів вважає що таких важелів Трамп має рівно стільки ж скільки й Байден (тобто – ні фіга) і тому Путін має всі можливості Трампа просто послати. Зупинити Путіна може колапс російської економіки або гостра нестача людей. Іншими словами, аби зупинити Путіна Трамп мусить обвалити економіку РФ. Чи зможе він це зробити – під питанням. І от виходить така ситуація. В ОПУ всерйоз вважають що буде так. Варіант раз – Трамп садить Зеленського і Путіна за стіл переговорів і Путін погоджується на умови Трампа. Варіант два – Путін не погоджується і Трамп дає Україні ракети, дрони-камікадзе, КАБи, авіаносці… В ОПУ вперто не прораховують третій варіант – Путін пошле Трампа, а Трамп допомогу Україні залишить на рівні «як було». Або – зменшить. Мовляв, війна в Європі, от хай ЄС витрачається. Може бути? Аж бігом. І отоді замість жаданих замирення і виборів (до яких «Слуга народу» уже готується), Зеленський і Єрмак здобудуть факт втрати величезних українських територій, стрибок цін і потребу посилювати мобілізацію та вдосконалювати економіку. І війну – у повний зріст. А все чому? А тому, що коли Залужний ще у 2022 писав, що війна надовго – в ОПУ чули не його а про «каву у Криму через рік». Коли зараз експерти попереджають, що миру може не статися, ОПУ їх не слухає. ОПУ марить замиренням і виборами – тут і зараз. Не має Зеленський часу думати стратегічно. Власне, він і не вміє. Не стратеги вони. Тому й програють.

#вечір_книжки А тепер про мій твірДмитро КАЛИНЧУК ТРЕТІЙ ВИБІР МАЗЕПИІсторичний пригодницький роман про козаків-гетьманців. Хоча, ні. Не буду я сьогодні наводити цитати з моєї книжки. І про зміст розповідати не буду. Я розповім вам про інше. Скоро, дуже скоро про "Третій вибір Мазепи" я розповідати перестану. Ну, от так само як свого часу перестав розповідати про мій попередній роман "Дівча в прицілі". Чому? Бо на виході мій новий твір, "Пташники". Роман про життя й бойові пригоди пілотів БПЛА у цій війні. Роман про спільноту виробників безпілотників, волонтерів що збирають на безпілотники і фронтових опереторів, які водять дрони. Скоро. Роман "Третій вибір Мазепи" насправді, на моєму блозі доживає останні місяці. Насуваються переміни. Скоро. Ціна 300 грн. Всі деталі тут (натискайте):Дмитро КАЛИНЧУК "ТРЕТІЙ ВИБІР МАЗЕПИ"Роман поширює видваництво "Білка". Це перший мій досвід такої співпраці - дуже приїмний. Команда "Білки" - чудові видавці сучасної української літератури. Переконайтеся!

Просто відрив. Такого не було навіть за Януковича! У вагонах Укрзалізниці в проходах стали вішати портрети Зеленського з текстом: "Мені потрібні боєприпаси, а не перевезення. Для перевезень я маю Українську залізницю". На перший погляд, ці картинки адресовані іноземцям, що опинилися у вагонах Укрзалізниці. Звісно їх там немало, літаки у нас не літають, тому практично всі їздять потягами. Проте насправді... Ну очевидно ж, що головна мета цих картинок, не текст на них, а пика Зеленського. ПреЗЕдента роблять максимально впізнаваним. Прямо як Януковича перед виборами 2014 р. Що з того буде? Я вважаю що портрети почнуть обмальовувати. А коли поруч постійно тинятимуться провідники (їх зобов'яжуть) обмальовування сягне рівнів містецтва. Наприклад додаються кілька рисок, після чого преЗЕдент стане різко нагадувати пацюка. Коротше, погана ідея. Краще б піарники ЗЕ його портрети вішали у вокзальних туалетах і дописували фекально-генітальні жарти з репертуару Кварталу. Впізнаваність тоді буде - феєрична.

ІСТОРІЯ НЕ ПРО ЗАКОНПозаяк ЗЕботва та інші смарагдуни заходилися ганяти мульку, мовляв Олексія Порошенка оголосили в розшук за неявку по повістці, я маю два питання. Олексій Порошенко взагалі-то перебуває за кордоном - це куди ж йому повістку надсилали? Але хай там як. Мені цікавить - українські правоохоронці вже оголосили в розшук чоловіка та брата депутатки Олени Шуляк, відомої бізнесвумен-забудовниці і... голови партії "Слуга народу"? Бо нагадаю, своїх чоловіка і брата (обоє призивного віку) мадам Шуляк вивезла за кордон 9 березня 2022 р. (як раз коли під Києвом йшли бої) і разом з ними було вивезено $ 1,3 млн, колекцію ікон, п’ять годинників й три коштовні шуби, явно зароблені родиною Шуляк "нєпасільним трудом". То як? Їх уже розшукують? Чи ета другоє? Ще питання. Олексій Порошенко не просто пересічний громадянин - він відомий бізнесмен і власник коропрації "РОШЕН" відтоді як його батько Петро Порошенко зосередився виключно на політиці. Корпорація "РОШЕН" контрольована Олексієм Порошенком, регулярно працює, забезпечує роботою тисячі українців і сплачує всі потрібні податки і збори, й ще надає благочинної допомоги на мільйони доларів. Зовсім вже дрібна деталь, "РОШЕН" - найвідоміша у світі українська бренд-марка. Я так розумію, влада, яка задля політичної доцільності вже угробила національного автовиробника ("Богдан" бо там "свинарчуки"), тепер вирішила обезголовити ще й корпорацію "РОШЕН"? Я не питаю, чи час напрягтися власникам "Нової пошти", "Фоззі груп" або "Розетки" - бо якщо можна Олексія Порошенка, їх теж запросто можуть відправити штурмувати посадки. Я маю таке питання. А скільки повісток отримав наразі такий собі Тимур Міндіч? Хто це такий? А це співвласник (відкриті джерела пишуть про 50%) групи компаній "Студія "Квартал 95", а ще офшорної фірми "Green Family Ltd" яка серед іншого володіє бізнесом "Кварталу 95" у країні-агресорі. Мсьє Міндіч на три роки молодший за мене - а я у ЗСУ скоро третій рік як. То як? Надсилали повістки з ТЦК серьйору Міндічу? Багато надсилали? А ТЦК до нього приходила? Чи ета другоє? Було б дуже цікаво почути відповіді на всі ці питання. Хоча відповідь очевидна. Олексія Порошенка переслідують не за те, що він не в армії, як раз коли треба було пан Олексій сам пішов на війну, і тато-президент йому не перешкоджав. Накат на Олексія Порошенка зумовлений тим що він - син лідера опозиції і тим що він керує родинним бізнесом Порошенків. Це історія не про закон. Це історія про політику і тільки про політику. А ниття смарагдунів? Ну, смердіти ротами - то єдине на що здатні смарагдуни.

ОЗНАКИ НАФТОВОГО КИЙКАНовина, що додала оптимізму і сподівань. Саудівська Аравія пішла в наступ на ринках нафти в азійському регіоні. Тихою сапою протягом жовтня-листопада поточного року саудити наростили обсяги продажів своєї нафти на 550 тис барелей на день. Ці дані дослідження LSEG Oil Research щойно оприлюднила агенція "Ройтерс". Зростання не то щоби значне. Але воно добряче попсувало настрій російським "Роснафті", "Газпрому" та іншим компаніям, різною міри поєднаності з Кремлем. Бо за результатами дослідження у Москви на той сами обсяг продажі впали. І саудити явно зупинятися не планують - тобто обсяги продажів саудівської нафти зростатимуть надалі. І кому продають свою нафту саудити, відверто демпингуючи на цінах? Па-бам! Китаю та Індії, найбільшим покупцям російської нафти. Доречне питання, а що заважає Москві домовитися із саудитами? А заважають ті самі фактори через які саудити вже раз обвалили ціни на нафту і цим підклали Москві крупну смердючу свиню. Бо російські нафтовики - кидали. Вони порушують правила ОПЕК де тільки можуть. Власне про це заявляв Трамп під час президетських виборів у США - що він домовиться із саудитами і обвалить ціни на нафту. Експерти з енергетичного ринку з заяв Трампа одностайно посміялися. Обвал світових цін на нафту вдарить у першу чергу по самих США - по її нафтовому комплексу, де собівартість вища за російську. Проте. У ЗМІ вже з'явилася інформація про переговори команди Трампа з саудівськими нафтовими шейхами, а ще з представниками Індії - по питаннях закупівлі Індією саудівської нафти. Індія через це вже вимагає у Москви значних знижок на нафту, чим явно не покращує настрій Москві. А тепер уявіть собі на секунду, що Трамп справді хоче обвалити ціни на нафту, але не по всьому світові, а лише в азійському регіоні, з метою витіснити звідти Москву? Ну от уявимо, що США забезпечують змогу саудитам продавати без перешкод нафту Китаю, Індії і всім іншим у регіоні, у необмежених кількостях. Що це буде? А це буде в руках Трампа як раз той важіть впливу на Москву, який буде здатен примусити Росію до значних поступок під час гіпотетичних мирних переговорів між Росією та Україною. Ні, я розумію, що ми таких "чарівних паличок" бачили вже так багато, що перестали вірити в саме їхнє існування. Тому я не стверджую, що зараз у Москви полетять шкереберть останні прибутки, у Росії почнуться злидні і вона стане нездатна воювати. Але. Дуже багато ознак вказують, що Захід в протистоянні з Москвою ставить саме на економічну складову. Зрештою, чому б ні? СРСР знищили не загони Ахмад Шаха Масуда з американськими Стінгерами - його знищив тотальний дефіцит і економічний колапс. Американці звісно не горлають: "Можемо повторити". Але коли вони повторюють - мало не здається нікому. Від такого порятунку нема. Тож про все дізнаємося невдовзі. Якщо Трампу вдасться примусити Москву до миру ударом в її найбільшу ерогенну зону (тобто у гаманець) - я проти не буду. До речі, Захід явно б'є ще й по фінансовому сектору Росії. Які результати це дасть - скоро побачимо.

БЕРЕЖІТЬ ПІХОТУВидання CNN повідомило, що росіяни цілком можуть прорвати фронт ЗСУ, бо українцям страшенно бракує піхоти. Брехати не буду, я не знаю наскільки правдиво те, що написано в матеріалі CNN (типу, як Селідове боронили аж 60 солдатів та офіцерів). Не знаю. Я знаю інше. І мої товариші по славетній 72-й бригаді, і мої курсанти, розповідають, що так. З піхотою серйозні проблеми. Що можна з цим зробити? У першу чергу - змінити ставлення до піхоти. Перестати дивитися на піхоту як на ресурс, можливості якого безмежні. Знову згадаю про багато разів говорене - піхота на зазделегідь обладнаних позиціях у разі ефективніша ніж без них. А це означає що знову таки - фортифікація понад усе. Наразі реальність виглядає так. Москва примудряється упаковуватися в бетон навіть на передку, тоді як ЗСУ часто не бачать бетонних і залізо-бетонних укріплень навіть відступаючи на тилові позиції (якщо вони є). Я це чую постійно. Далі. Я категорично не розумію, чому з мобілізованого поповнення формують нові з'єднання, замість поповнювати вже існуючі механізовані та штурмові бригади? 24-та, 28-а, 10-а, 30-а, 72-а та чимало інших механвізованих бригад часів АТО - це збиті, боєздатні організми, з досвідченим, пропеченим війною сержантським та офіцерським складом. Закинути мобілізованих туди - і ми матимемо повнокровні бойові з'єднання. А скільки зможе навоювати новостворена бригада, де сержанти і офіцери набрані з мобілізованих, що звання отримали років 20 тому? У яких ані знайомств у середовищі військових, ані досвіду. Як забезпечуються такі новостворені бригади - розповісти? Чи краще не треба? Продовжую. Окрема тема. Навчання. Думаю не треба пояснювати що навчений боєць набагато кращій за ненавченого? А тепер для довідки. У нас практично всі кадрові бригади воюють без перерви від 24 лютого 2022 року. Тобто, практично нормальна наша практика, це коли мобілізований боєць проходить лише базову військову підготовку (БЗВП) після чого потрапляє на фронт, а там - як пощастить. Про такі штуки як бойове злагодження, та як окреме навчання діям в обороні та в атаці у складі підрозділу, доводиться мріяти. Ще на початку війни (у 2014 р.) я написав, що часи масових армій з "ваньками-піхотинцями" пішли в минуле. Сучасний солдат має бути професіоналом. Сучасний солдат використовує засоби захисту, орієнтується і розраховує ведення вогню по "Кропиві", застосовує тепловізор, коліматорний приціл і квадрокоптер, мусить уміти надавати першу допомогу у бою тощо. Аби все це уміти робити, треба не один раз прослухати заняття, а практикуватися протягом якось часу. Справедливості задля - у ЗСУ навчання проводять. Я знаю про що пишу - я сам час від часу навчаю мобілізованих і ще постійно спілкуюся з практикуючими інструкторами по БЗВП. Але вочевидь - цього недостатьно. Треба більше. І краще.Питання командування, я піднімати не буду - не мій рівень. Скажу лише таке. Моя б воля - я би влаштовував регулярні конференції командирів рівня взвод-рота-батальйон - для обміну досвідом і поглядами та для випрацьовування нових тактичних прийомів. Серед сержантів теж проводив би - сержантам завжди є про що поговорити між собою. Ну й те, що мені найближче. Ручну роботу треба максимально перекладати на плечі машин. Піхоту треба насичувати назмними безпілотниками та автоматизованими установками ведення вогню. Умовно, аби з кулемета противника била не жива людина, а механізм притягнутий на потрібне місце - а оператор аби сидів в укритті, метрах у 30-ти. Одним словом, потрібно усвідомити - людей у нас не безмежно, а воювати доведеться ще довго. Питання збереження української піхоти постає все більш гостро. Треба робити все можливе, аби українська піхота воювала краще і з меншими втратами. Аби, чорт забирай, піхотинцем бути було престижно. Піхоту треба берегти.

Бачите як цікаво. Одне видання. Один автор. Ліворуч - 22-й рік. Праворуч - 24-й. У чому різниця? У тому, що здалека видно краще ніж нашим 73%-м. У тому на кого перетворився ЗЕ за ці два роки в свідомості автора - і більшості читачів всесвітньо відомого видання. Мораль проста - не плачтеся що Захід мало допомагає. Плачте про те, що президент, якого два роки тому сприймали як ватага молодої демократії що чинить опір кривавій диктатурі, нині сприймають як зайчика-барабанщика. Як ставляться на Заході до виборців такого преЗЕдента - здогадатися не складно. А ідеться, на секундочку про 73% тих хто допов до виборчих дільниць і про всіх хто не доповз - вони за ЗЕ проголосували бездіяльністю. Саме так нинішні прибічники ЗЕ казали колись про тих хто не прийшов на вибори 2014 р., де обрали Петра Порошенка - пригадуєте? Вести переговори з Заходом зараз буде набагато складніше ніж у 22-му році. Бо західний естеблішмент не може ігнорувати суспільну думку. А еволюція суспільної думки - на двох карикатурах.

#вечір_книжки А розповім вам про свій роман. Дмитро КАЛИНЧУКТРЕТІЙ ВИБІР МАЗЕПИІсторичний пригодницький роман про козаків-гетьманців. Ви чули про польского короля Августа Моцного? Відомий він завдяки двом речам. За нього стали виробляти знамениту саксонську порцеляну. І ще він набув слави нечуваного бабія - його коханками були серед інших Аврора фон Кьонігсмарк та Анна фон Козель. Проте. Август Моцний спільно з царем Петром І вліз у війну проти Швеції, і... король Карл ХІІ громив його раз за разом. Зрештою шведи посадили на польський трон свого кандидата. Зате для гетьмана Мазепи такий король був дарунком. Август "докерувався" до повстання Самуся і Палія. Тоді Мазепа зайшов на Правий берег Дніпра (для приборкання повстання) і за якийсь час увійшов до Львова. Про це також у моєму романі. Ціна 300 грн. Всі деталі тут (натискайте):Дмитро КАЛИНЧУК "ТРЕТІЙ ВИБІР МАЗЕПИ" Придбати мій роман можна у видавництва "Білка". У них взагалі чимало сучасний українських книжок. Ви обов'язково знайдете свою.

А ви бачили як люди здобувають крила? Я бачив. Я бачу це раз за разом, на кожній новій підготовці. Я бачу як людина, яка ще тиждень тому не мала жодного уявлення про літаки, робить крок... У досвідчених пілотів це не так. Вони вже літали, і не десь - а на фронті. Для них освоєння нового апарату, це більше момент технічний. Почуття польоту їм вже знайоме. Перший старт нового БПЛА для них то буденність. Інша справа - цілковиті новачки. Вони сильно хвилюються. Коли їм пояснюєш, що от це робити треба так, а те - так, а отут роби це, а не оте ваше - вони тоді все хочуть зробити правильно і бояться схибити. Але зроблені попередні процедури. Виконана передполітна підготовка. Ривок у небо... Похитуючи крилами літак уходить в хмари.І на обличчі людини торжество - справжнє й непідробне. В її очах первинна дитяча радість. Вона змогла! Вона зробила! Вона відірвалася від землі. Довічна мрія людини про небо здійснилася - вкотре.Вони літають. Вони битимуть ворога - прямо з небес. Вони ніколи не забудуть цю мить.