Як працює резильєнтність на нейронному рівні?▪️ Стійкість до стресових факторів може змінюватися з часом та життєвим досвідом. ▪️ Новий напрям досліджень за нейровізуалізаціями виявляє індивідуальні відмінності в структурі та функції нейронних мереж мозку, які захищають від розвитку психопатології після впливу значного стресового фактора.📄 Огляд Neural contributors to trauma resilience: a review of longitudinal neuroimaging studies описує нейробіологічні фактори, які можуть сприяти адаптивності стресової реакції до, під час та після травми.📌 Результати свідчать про значну роль у стійкості до стресу мережі визначення значущості (salience network) – спеціалізованих ділянок кори, які співпрацюють для виявлення, визначення пріоритетів та реагування на небезпеки навколишнього середовища та значущі подразники.▪️ Встановлено, що▫️ здатність особи модулювати активність цієї мережі передбачає меншу кількість пов'язаних з травмою симптомів;▫️ активність мережі перед травмою має негативний вплив на посттравматичні симптоми;▫️ проте її вища активація після травми прогнозує як стійкість до травми, так і подальше одужання.▪️ Наведено дані, що▫️ залучення мережі винагороди, мережі когнітивного контролю та областей, пов'язаних з гальмуванням загрози, послідовно покращують стійкість;▫️ стійкість після травми позитивно корелює з мережею уваги;▫️ посттравматична стійкість та здатність до відновлення мають складні залежності від первинних сенсорних мереж;▫️ залучення мережі пасивного режиму роботи мозку (Default Mode Network, DMN) у гострому періоді травми спочатку може бути дезадаптивним, але таке раннє залучення сприяє подальшому відновленню, навіть через роки після травми.▪️ Проте існують підгрупи людей, у яких гальмування загрози навпаки негативно впливає на стійкість, – наприклад, при дисоціативному типі ПТСР. ▪️ Навіть з наявними обмеженнями через малі вибірки з даними дотравматичного періоду, поточні результати можна використовувати для планування втручань з підвищення стійкості для різних підгруп та часових вікон. ▪️ Для осіб з травмою у гострій фазі, наприклад, у відділеннях невідкладної допомоги або на полі бою, можна використовувати підхід зі збільшенням залучення ділянок дорсолатеральної префронтальної кори, які відповідають за виконавчі функції – когнітивний контроль, гальмування, увагу, емоції. ▪️ Натомість втручання для осіб з хронічними дисоціативними симптомами можуть намагатися зменшити залучення ділянок гальмування загрози. 🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням