Добрий піар

​TikTok впроваджує новий інструмент для регулювання кількості AI-контенту у стрічці «Для вас»🧠 TikTok продовжує інтегрувати штучний інтелект у платформу, водночас намагаючись зробити цей процес максимально прозорим. Нові ініціативи спрямовані на те, щоб користувачі могли краще розуміти, як створюється AI-контент, як його відрізнити та як керувати його присутністю у стрічці.⚙️ У найближчі тижні TikTok тестуватиме нову функцію керування AI-контентом у розділі "Управління темами". Користувачі зможуть налаштовувати, скільки AI-контенту вони хочуть бачити у стрічці «Для вас». Ця функція не видаляє контент, а дозволяє гнучко налаштувати пріоритети у рекомендаціях.🧷 Щоб зробити маркування AI-контенту більш надійним, TikTok впроваджує технологію "невидимого водяного знака". Вона працює разом із вже існуючими інструментами, зокрема C2PA Content Credentials — технологією, що вбудовує метадані в контент. Новий метод ускладнить видалення маркування під час редагування чи повторного завантаження відео.💰 Крім технологічних оновлень, TikTok запускає освітній фонд у розмірі $2 млн для підтримки експертів, які створюють контент про відповідальне використання AI. Цей проєкт охоплює понад 20 експертів з більш ніж 12 країн, зокрема організації на кшталт GirlsWhoCode.🤝 TikTok також розширює співпрацю з іншими гравцями індустрії. Платформа стала спонсором некомерційної організації Partnership on AI та бере участь у комітетах, які досліджують вплив AI на бізнес та міжлюдські зв'язки. Ця співпраця є продовженням участі у ініціативі Framework for Responsible Practices for Synthetic Media.🔧 TikTok обіцяє й надалі оновлювати політики та технічні рішення у сфері AI, аби збалансувати інновації з безпекою та прозорістю. Компанія визнає, що правила гри в цій сфері постійно змінюються, тому гнучкість і відповідальність залишаються пріоритетом.#інструменти Добрий піар | Підписатись

​Набір ялинкових прикрас «5 колосків» - слушна меморіалізація чи недоречна комерціалізація?Український бренд Bevza ( належить Світлані Бевзі (дружині ексміністра Володимира Омеляна, що нині мешкає в Лондоні), презентував набір ялинкових прикрас «5 колосків».Чому 5?Бо «пʼять колосків» — це не просто декоративний мотив.Це народна назва постанови ВЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 року «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення соціалістичної власності». Саме вона стала одним із головних причин інструментів голоду 1932–1933 років. Розкрадання майна колгоспів каралось розстрілом, за «пом'якшувальних обставин» - позбавленням волі на строк не менше від 10 років. «Законом про п'ять колосків» фактично людям заборонено мати їжу.Бренд прогнозовано отримав хвилю критики. В дискусію включилася директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак, яка публічно звернула увагу на недоречність такого жесту. Значна частина публіки засуджує такий мерч, частина адвокатують.Заради справедливості - у світі мерч трагедій (Холокост, 9\11, геноцид в Руанді й т ін) існує. Але: його випусають музеї.Що мають чітко окреслені правила: жодних стилізованих чи естетизованих зображень трагедії.Суворо меморіальний контекст. А ось коли на цю територію вступають комерційні бренди — скандали виникають дуже часто.Urban Outfitters у 2015 зробили «кроваві» футболки Kent State. Подія у нас маловідома, а США доволі значна. Бренд продавал футболки з плямами крові та логотипом Kent State University - місця, де в 1970 році Нацгвардія США застрелила 4 студентів. Реакція була моментальна, включно з протестом університету. Товар зняли, бренд вибачився.Ближче до нас - Zara у 2021 випустила дитячу смугасту піжаму з жовтою зіркою, яка візуально нагадувала форму в’язнів концтаборів. Скандал був масштабний, компанія за добу зняла товар із продажу та публічно вибачилась.Тож, як бачимо, дискусії щодо етичних рамок трагічного мерчу — не суто український винахід.А ви що думаєте:- Нормальна меморіалізація- Мерч як мерч- Зухвала комерціалізація#антикриз Добрий піар | Підписатись

Communications expert - IPRSAThe EU-funded IPRSA 3 project Support to align Ukrainian legislation, policies and institutions with EU acquis in agriculture and rural development (ARD) is contributing to a resilient, more inclusive, sustainable and competitive growth-oriented agricultural sector that secures fair rural incomes, improves investment capacities, and respects the environment.A project vacancy exists for a communications expert (and/or a communications company) to (a) support the Ministry of Economy, Environment, and Agriculture (MEEA) and its associated institutions, and (b) disseminate relevant information at national, oblast and hromada levels.Applications are invited from individuals who meet the following requirements:- University degree in communications, journalism, public relations or, in its absence, at least 5 years relevant professional experience in media/communications;- Minimum 5 years professional working experience in media/communications;- Ability to (a) write, structure, and edit texts for different communication channels (media and social media, particularly Facebook), and (b) generate content and design ideas for infographics, booklets, posters, and other awareness-raising materials;Applicants (including companies) are invited to send a CV and a one-page supporting letter (in English) to Ross Bull, IPRSA 3 Project ([email protected]) by 17.00 on Monday, 24 November 2025. Please indicate IPRSA 3 recruitment in the subject line of your email.#вакансії Добрий піар | Підписатись

​«Залучити контрольованого інфлюєнсера». Фонд бізнесмена Руслана Шостака надіслав журналістам документ з планом нейтралізації впливу розслідування «Слідства.Інфо»Це дуже ржачно чи дуже сумно.Журналісти «Слідства.Інфо» отримали від працівниці фонду Руслана Шостака документ, який, імовірно, описує комплекс антикризових дій, спрямованих на нейтралізацію впливу розслідування про евакуацію українських дітей-сиріт до Туреччини. Файл з переліком дій було, схоже, надіслано помилково після тривалого інтерв’ю з бізнесменом.Руслан Шостак — український бізнесмен, власник мереж VARUS та EVA, чиї статки у 2021 році складали 140 мільйонів доларів США. У документі, надісланому журналістці, містилися пункти щодо «превентивної комунікації», роботи з коментарями у соцмережах, залучення «реальних учасників» до дискусій під публікаціями та використання бази акаунтів для «просування раціональних тез». Сльози чи смайл - на ваш вибір)Цікаво, що планували розмістити статті у таких медіа як НВ, Ліга та The Page.Окремо передбачалося залучення «контрольованого інфлюєнсера», який мав би публічно поставити під сумнів мотиви виходу розслідування.План також містив пункти про непублічні контакти з редакторами топових медіа, підготовку альтернативного розслідування, що критикує державну евакуацію, та публікацію колонки засновника фонду через кілька тижнів після виходу матеріалу.У комунікаційній стратегії окремо фігурувала теза про те, що нібито саме фонд «повернув 100% дітей», на відміну від держави.#антикризДобрий піар | Підписатись

​Як художній проєкт перетворюється на digital-наратив: досвід Black Cloud📡 Black Cloud — українська інсталяція на Burning Man — стала прикладом того, як мистецтво може трансформуватись у цифровий наратив. Команда PR-продюсерів ще до запуску сформувала стратегічну мережу підтримки: понад 50 презентацій, сотні контактів у різних соцмережах, урахування часових поясів і локальних контекстів. Усі ці дії заклали основу для широкого резонансу проєкту.📱 Коли інсталяцію знищив шторм, комунікаційна стратегія миттєво змінилась. Замість фіксації втрати, Black Cloud трансформувалась у символ, що живе в мережі. Ситуативний контент, адаптовані меседжі, нові формати — усе це стало рушієм охоплень, а Instagram, Twitter та Facebook — головними майданчиками.🌍 Digital-наратив вийшов за межі культурного поля: до поширення залучились офіційні акаунти МЗС та дипломатичних установ. Активна підтримка з боку спільноти Burning Man, колаборації з медіа та культурними партнерами перетворили проєкт на приклад глобальної видимості.🎥 Замість паузи команда створила нову інсталяцію — No Fate — і перезапустила хвилю. Відео, тексти, меседжі — усе генерувалося в реальному часі, підтримувалося партнерською мережею та працювало на нову хвилю охоплень.📊 Понад 7,8 млн органічних переглядів, згадки у 30+ країнах, 629 млн загального охоплення — усе це без рекламного бюджету. Ключові фактори: попереднє планування, швидке реагування, чітка синхронізація та робота в кількох часових поясах.🧭 Black Cloud довів: digital-наратив — це не лише комунікація, а архітектура взаємодії. Коли інформаційний простір створено точно і гнучко, історія не просто триває — вона розгортається на новому рівні.Докладніше#креатив Добрий піар | Підписатись

​Фонд «Відкрий Україну» та Київський Безпековий Форум шукають SMM-спеціаліста Фонд «Відкрий Україну» та Київський Безпековий Форум шукають SMM-спеціаліста – фахівця, який мислить стратегічно, розуміє тренди та динаміку аудиторій та вміє якісно працювати зі змістом.Основні завдання:• підготовка контенту для соцмереж українською та англійською мовами (Facebook, Instagram, YouTube, LinkedIn, X, TikTok);• стратегічний розвиток сторінок – від планування публікацій до вибудови логіки взаємодії та просування;• розуміння алгоритмів платформ та органічного й неорганічного зростання;• аналітика показників (аудиторії, охоплення, ефективність контенту);• контентний супровід сайтів Фонду та Форуму (оновлення текстів, рубрик).Важливо:• бездоганне володіння українською та англійською мовами;• сучасне мислення, розуміння трендів і контекстів;• вміння коректно працювати з чутливими темами;• чітке, грамотне формулювання думок у різних форматах. Перевагою буде:• досвід роботи в суспільно-політичних комунікаціях або адміністрування спільнот;• навички створення візуального контенту (зображення, відео);• вміння використовувати сучасні комунікаційні інструменти, зокрема ШІ; • досвід роботи в кадрі (запис блогів, подкастів тощо); • готовність оперативно розпочати роботу.Ми пропонуємо:• роботу у проекті, який розвиває аналітичне й стратегічне мислення;• потужний нетворкінг, можливість впливати на інформаційний порядок денний;• підтримку з боку комунікаційної команди: навчимо, розповімо, допоможемо; • офіс в центрі Києва, гнучкий графік і гідну оплату праці. Про нас:• Фонд «Відкрий Україну», заснований Арсенієм Яценюком: https://openukraine.org• Київський Безпековий Форум – одна з ключових міжнародних платформ безпекової дискусії: https://ksf.openukraine.org/Як подати заявку:Надішліть резюме, коротке портфоліо з посиланням на приклади роботи та 2–3 речення про вашу мотивацію на [email protected] до 12 листопада 2025 року. В темі листа обов’язково зазначити: «SMM – [Ваше ім’я]». #вакансії Добрий піар | Підписатись

​Інформаційна втома як вікно можливостей: шанс для регіональних медіа в умовах війни та після неї📉 З серпня 2024 до липня 2025 року в межах дослідження Google Analytics проаналізовано контент 10 незалежних локальних медіа з усіх макрорегіонів України. Результати засвідчили поступову трансформацію інформаційних запитів і зниження інтересу до узагальненої воєнної тематики, водночас зростає увага до тем, які безпосередньо стосуються життя громад.🧭 Виявлено помітні відмінності у тематиці контенту між регіонами. У прифронтових областях (Схід, Південь) домінують новини про бойові дії, евакуацію, роботу ТЦК. Натомість у Центрі, Півночі та Заході — пріоритетом стали місцеві новини, соціальні ініціативи, інфраструктура та повсякденні виклики громад.🧱 Локальні медіа відіграють роль «психологічного фільтра» — споживачі уникають повторюваного або надмірно травматичного контенту, натомість концентрують увагу на персоналізованих і суспільно значущих сюжетах: історіях загиблих військових, волонтерстві, мобілізації, місцевому самоврядуванні.📈 Найвищі показники переглядів, згідно з тепловими мапами, фіксувалися на темах із безпосереднім емоційним або практичним впливом. У регіонах зі стабільнішою безпековою ситуацією — це тарифи, транспорт, освіта, корупція на місцевому рівні. У прифронтових — це атаки, мобілізація, евакуація, окупація.🔄 Трансформація інтересів не означає знецінення воєнної теми, а радше свідчить про адаптацію аудиторії до затяжної кризи. Це відкриває вікно можливостей для регіональних медіа: сфокусуватися на змістовному локальному контенті, що поєднує практичність, підтримку та суспільну користь.Дослідження#статистика Добрий піар | Підписатись

​Фактслоп як дзеркало довіри: чому новинні медіа знову опиняються на узбіччіМені здається, що стаття Каті Горчинської в Reuters Institute - одна з найточніших діагнозів для медіаіндустрії сьогодні. Вона не лише про штучний інтелект і “factslop” - ту підробку під знання, яку ми все частіше споживаємо, - а про те, як легко споживач і система втрачають зв’язок із джерелом правди.Контекст промовистий: лише 10% людей регулярно користуються генеративним ШІ, але він уже встигає змінювати спосіб, у який ми шукаємо й перевіряємо факти. Люди не переходять за посиланнями, не читають першоджерел, а дістають «готову відповідь». Для ЗМІ це означає не просто падіння трафіку, а втрату місця у ланцюгу довіри. Як колись соцмережі «з’їли» дискусію, тепер ШІ починає «з’їдати» довіру.І тут виникає парадокс. З одного боку, великі видавці намагаються захистити свої тексти від LLM - судяться, блокують краулери. З іншого - без доступу до якісного контенту ці моделі будуть тренуватись на «смітті», яке виглядає як журналістика, але нею не є. У результаті ми отримаємо світ, де якісна інформація стає дефіцитом, а дешева симуляція - нормою.З комунікаційної точки зору це ще один сигнал про кінець ери “видимості за замовчуванням”. Якщо у 2010-х бренди вчилися працювати з SEO і соцмережами, то зараз настає час GEO - generative engine optimization. Але, як показує досвід Горчинської, більшість малих і середніх медіа навіть не знають про це поняття. У той час, як дезінформаційні мережі вже використовують ШІ для масштабованої імітації правди.Думаю, ця стаття добре ілюструє більшу тенденцію - розрив між технологічним прогресом і інституційною готовністю. Якщо медіа не знайдуть способу взаємодіяти з новими каналами дистрибуції, ми ризикуємо отримати не лише «factslop» замість фактів, а й аудиторію, яка більше не пам’ятає, що таке перевірена інформація.#трендиДобрий піар | Підписатись

​Динамічні бренди: не ті, що «голосніше», а ті, що гнучкішіМене зачепив один з висновків з нового дослідження Havas: людям було б байдуже, якби зникло 78% брендів. І ця цифра ще зростає. На фоні війни, кліматичної тривоги, політичних криз і технологічного перевантаження це звучить дуже чесно: люди не мають ресурсу «долюблювати» бренди, які не допомагають жити тут і зараз. Але водночас у звіті добре видно інший рух - не до апатії, а до особистої агенції: люди більше обирають, відсікають, досліджують перед покупкою, змінюють звички.Більшість респондентів вважає, що світ «рухається не туди», бачить екологічну, політичну, соціальну та економічну кризу одночасно. При цьому люди стають обережнішими з грошима, але не пасивнішими - вони більше досліджують перед покупкою, свідомо змінюють харчування, ставлення до здоров’я, часу онлайн і офлайн. Це важливий сигнал: аудиторія не просто «втомилася», вона перебудовує своє життя.Звідси головна ідея звіту - «динамічна адаптивність». Невелика групу брендів (приблизно 13% вибірки), які не просто мають сильну впізнаваність, а суттєво обганяють інших за довірою, наміром купувати й емоційною прив’язаністю (у 2,3 раза вищий рівень «мені було б шкода, якби цей бренд зник»). Вони не застрягають у статичному позиціонуванні, а постійно переглядають, як бути корисними: від базових функціональних речей (якість, сервіс, зручний досвід) до особистих вигод і суспільного внеску.Якщо спростити їхній «плейбук», виходить чотири кроки: - спочатку - бездоганно закрити функціональну базу; - потім - стати «універсалом», який дає і користь, і емоцію, і сенс; - далі - вибрати кілька зон, де бренд іде особливо глибоко (так званий Т-подібний профіль); - і нарешті - зробити ставку на свої «гало-атрибути» - ті риси, які мультиплікують ефект: відчуття щастя, «good feeling», спрощення життя, хорошу цінність за гроші, приємний досвід покупки, широту вибору, ексклюзивність і підтримку самовираження. Для комунікацій це означає рух від кампаній «про себе» до системної роботи з кількома обраними смислами, які послідовно підсилюються в продукті, сервісі, tone of voice і культурних колабораціях.Тут роль комунікаційників змінюється: ми менше вигадуємо слогани й більше налаштовуємо динамічну модель - що саме адаптується першим, коли змінюється контекст: продукт, сервіс, мова, формат присутності чи смисли, через які люди відчувають власну агенцію разом із брендом.#трендиДобрий піар | Підписатись

​Результат зміни комунікаційної стратегії в США - 64% виборців Дональда Трампа сьогодні вважають, що головна перешкода миру - ПутінМене зацікавила динаміка, зафіксована The Wall Street Journal про зміну настроїв правих виборців в Америці. Для американського політичного контексту це справжній розворот на 180 градусів. А ще на початку року лише 19% виборців Трампа позитивно ставилися до українського президента. Зміна ставлення не могла відбутися без зміни мови - і в цьому сенсі Україна, схоже, нарешті перейшла від оборонної до стратегічної комунікації.Ключовий злам стався тоді, коли Київ відмовився від монополії ліберальних медіа на українську тематику.Якщо раніше більшість звернень України пролунала на CNN, MSNBC чи в ефірах 60 Minutes, то тепер Зеленський виходить на Fox News, Newsmax, The Ben Shapiro Show - медіа, де формується думка консервативного електорату. До цього додалися виступи на релігійних платформах - молитовні сніданки, звернення до церковних лідерів, інтерв’ю для Trinity Broadcasting Network. Фактично, Україна провела «рестарт» зовнішньої комунікації, замінивши меседж «ми потребуємо допомоги» на «ми здатні перемагати».Інструментарій цієї стратегії варто розглянути окремо. По-перше, це адаптація риторики: наголос не на гуманітарній трагедії, а на моральній місії та силі - поняттях, близьких для американських консерваторів. По-друге, зміна наративних символів: поруч із образом «боротьби Давида проти Голіафа» з’являється акцент на «захисті віри» та «спільному ворогові свободи». По-третє, інституційна присутність - не лише окремі інтерв’ю, а системна робота з think tank’ами, євангельськими спільнотами, республіканськими донорами, які формують порядок денний партії.Важливо, що ця стратегія не намагається сподобатися - вона апелює до спільних для різних політичних таборів сенсів: сили, перемоги, відповідальності. Це дозволило Зеленському не «перефарбуватися», а створити простір для діалогу. Консервативні медіа, які роками ігнорували українську тему, тепер самі шукають формат розмови. І саме через це рівень підтримки військової допомоги Україні серед республіканців за кілька місяців зріс на 18–22%.Мені здається, цей кейс показує: ефективна публічна дипломатія сьогодні - це не питання правильних слів, а питання архітектури аудиторій. Україна зробила те, що довго не вдавалося багатьом державам: перестала говорити «в порожнечу» й почала говорити з тими, хто сумнівається. І саме це - найпотужніша зброя у війні за сприйняття.#практика Добрий піар | Підписатись