Альманах фантастики "Das ist fantastisch!"

​​І до анонсів. У «Уроборосі» скоро будуть 2 книги:Земля молодих18+, вбивства, вибір, готика, детектив, драма, жахи, інтриги, криваві ритуали, морок, обмеження волі, пітьма, смертельні пригоди,хтонічне потойбічне Фейт Гелен — студентка-антропологиня, яка знає: кістки ніколи не брешуть.Коли вона отримує запрошення долучитися до розкопок двохсотлітнього склепу на острові Мен, то не вагається ані миті. Разом із командою музею дівчина спускається під землю — і швидко розуміє: щось не збігається. Люди, поховані одночасно, загинули в різні століття! І що глибше дівчина занурюється в місцеву історію, то виразніше вимальовується зв’язок із кривавими кельтськими ритуалами. Світ для Фрау Еверс 18+, вбивства, вибір, війна, горор, готика, драма, жахи, ЛГБТ+, магічний реалізм, наркотична залежність, трилер, хтонічне потойбічне Франц Еверс — ветеран Першої світової, колишній військовий лікар і безнадійний морфініст, що живе на маргінесі суспільства. Він здає в ломбард рештки свого минулого життя й потопає у химерних сновидіннях, поки за стінами щодня змінюється курс марки та вирують політичні чвари. Зустріч із таємничим вороном, хранителем пам’яті людства, відкриває йому очі: атмосфера відчаю та божевілля, яка пожирає місто, — прояв набагато зловісніших сил, здатних розірвати тонку межу самого буття. Міфи й казки оживають, час і простір перетворюються на поле бою з первісною пітьмою, проте щоб вийти на нього, Франц мусить подолати темряву в собі та знищити власних демонів.

Покажу 2 книги, що днями приїхали від «Vivat».✨ «Пам’ять під назвою імперія» - космоопера з величезним шаром політичних інтриг. Я взяла трошки погортати… і прочитала більше половини. Подобається. Тут є детективна лінія та багато діалогів з подвійним смислом. До речі, імперія описана з азійсько-американським вайбом, тож тригерних асоціацій практично не виникало.Сюжет обертається довкола такої собі «технології реінкарнації», яку маленька космічна станція береже в таємниці від величезної імперії по сусідству. І от старий-кволий імператор щось таки прочув. Головна героїня – посолка, яку раптово призначають від космічної станції до імперії. Їй треба розібратися, що і кому наобіцяв її попередник перед тим, як його загадково вбили.💫 «Зимова орбіта» - це квірна фантастика. Анотація каже, що книга про принца, який змушений укласти політичний шлюб із удівцем з іншої планети. І пізніше виявляється, що той став удівцем через політичну змову. І от вони з принцем в небезпеці і мають якнайшвидше знайти заколотників.

​​Цього разу команда «Бабая» віддає шану непересічній майстерності Клайва Баркера, чий внесок у мистецтво жаского, моторошного і позамежного важко переоцінити.ЗМІСТОксана Ковальчук – СОНЦЕСерафима Біла – БАФФІДімка Ужасний – ДОМОВИНАЄвген Товстоног – КИЛИМЄвгенія Кужавська – ДИКІ ДІВЧАТАДмитро Деревянко – ІМПЛІЦИТНЕ НАВЧАННЯЮлія Поліщук – ЗЕМЛЯОлексій Жупанський – РЕСУРСНА БАЗАЯрослав Шевченко – ДАРИ ТВОЇЙВолодимир Кузнєцов –НАВІКИ ЩЕЗНУВШИ В БЕЗОДНІ ПІД МЕССІНОЮНаталія Волошина – ТА, ЩО ПРИХОДИТЬ НА ПЛАЧПавло Дерев'янко – CORVUS IN TENEBRISСаша Павлова – ПІСЛЯМОВАЯк і у випадку «Бабая. Нічний сенс», частину коштів із продажу обох збірок ми спрямовуватимемо на підтримку 12-ї бригади НГУ «Азов», у лавах якої служить письменник і наш друг Павло Дерев’янко.* * *📕 Юрій Гадзінський «Сектор»Цей роман у новелах – дуже незвичне для нашого літературного ландшафту поєднання сучасного горору та фантастики. Видання плануємо орієнтовно на кінець весни цього року.* * *📕 Клайв Баркер «Книги крові» Том 1 (Частини 1–3) / Том 2 (Частини 4–6) / пер. з англ. Нати Гриценко, Сергія Крикуна, Євгена ОнуфрієнкаБудемо обережно планувати вихід першого тому, який включатиме в себе 1–3 Книги крові приблизно на другу половину цього року.* * *📌 СЕРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ПОЕЗІЇ* * *📕 Шарль Орлеанський «Балади, плачі, пісні, рондо» (вибрані поезії) / пер. з фр. Олега Жупанського

Олексій Жупанський показав обкладинку нової книги з циклу "Колесо року". Передзамовлення має бути за тиждень. «Сірі обійми Міжсезоння» писалися з 2016 по 2020 рік. Робилося це із значними перервами, протягом яких встигло з’явитися «Осіннє заціпеніння (Стрічання мертвих)» і взагалі виникла сама ідея циклу «Колеса року». Потім настав час знову повернутися до «Міжсезоння», вже чітко розуміючи, що це буде чи то заключний роман циклу, чи то проміжний його підсумок. Врешті, зупинився на останньому варіанті. Після закінчення роботи над рукописом, як бачите, він ще відлежувався цілих п’ять років, за які було написано «Серце весни (Відьма з околиці)» і «Палаюче око літа (Жнива мрій)» (заплановано на серпень цього року).Від початку написання, ще до появи ідеї про цілий цикл романів і повістей, «Сірі обійми Міжсезоння» вже задумувався як текст, присвячений всім тим речам, які потім увиразнилися й оприявилися у «Колесі року» – сучасний урбаністичний міф про наші міста, наші часи і нашу дійсність...

❤️‍🔥ПЕРЕДПРОДАЖ❤️‍🔥 «Ворота дому Смерті» – друга частина циклу «Малазької книги полеглих».Це – одна з наймасштабніших і найамбітніших саг, коли-небудь написаних у жанрі.🔹 Понад 3 мільйони слів.🔹 Сотні персонажів і сюжетних арок.🔹 Світ, де кожен міф має тінь, кожен бог – ворога, а кожна війна – наслідки на тисячоліття вперед.Стівен Еріксон — археолог, антрополог і автор, який створив одну з найскладніших і найамбітніших фентезійних саг сучасності.Анотація: На землях Семимістя — давнього континенту, історія якого губиться в глибині віків, — спалахує повстання проти влади Малазької імперії. Очолює його Ша’їк, таємнича провидиця, що мешкає у священній пустелі Рараку. Пророцтво про Вихор — божественну відплату, яка впаде на голови чужинців, — раптово набуває реальної сили.На континент ось-ось вирушить армія під командуванням ад’ютантки Тавор — жінки із залізною волею та цілковитою відсутністю жалю, сповненої рішучості жорстоко покарати заколотників і залити материк кров’ю.І невідомо, скільки тієї крові проллється і за ким зрештою буде перемога…Автор: Стівен ЕріксонПерекладач: Роман ПавлюкевичІлюстратор: Юрій КопанськийРозмір: 163x240 736 ст18+; тверда обкладинка🔥Ціна під час передпродажу: 780 грн✨Ціна книжки після передпродажу: 890 грнПридбати книжку можна за посиланням: https://nebopublishing.com.ua/item/vorota-domu-smerti

Поки готую анонси фантастики, знайшла книгу, про яку нічого не чула. п.с. вид-во "Мандрівець", а я спочатку подумала, що "Богдан"Ціна визнанняАнотаціяЩо простіше – то краще. Саме така ідея панує в Алур Вета – одному з багатьох подібних міст у країні, що ізольована від решти світу. Мистецтво перетворилося на механічну працю, мова деградувала, а колись сакральні ритуали перетворилися на народну розвагу. Загадок більше немає. Усе чітко регламентовано і структуровано. Все, крім фантомів. Ці викривлені копії живих і мертвих час від часу з’являються в місті, і їх неможливо зрозуміти, неможливо вигнати, з ними неможливо жити й неможливо змиритися. Попри все це, правителька міста залишається для його мешканців уособленням спокою та безтурботності, спасителькою від війн та насилля. Тією, що накриє крилом у годину печалі й захистить від усього… Усього, що відволікає людей від роботи на її великий задум. І ні в кого не виникає запитання, звідки беруться всі ті самогубці, що їх демонструють на площах.

​​Перший відгук цього року на книжку, яка повністю виправдала очікування і сподобалася. «Смертні машини» від «Абаби» - це пригодницька історія, головна фішка якої – світобудова. Тут міста на колесиках їздять величезною територією і полюють одне на одне, мов хижаки. Більшість подій відбувається у мандрівному Лондоні, який прагне вилізти на вершину «харчового ланцюга». Ідея з містами на колесиках використана на максимум, тож свою розважальну роль книга виконує.Сама історія дуже динамічна і в хорошому смислі старомодна. Головний герой – хлопчик-підліток, який захоплюється пригодницькими книжками і мріє врятувати якусь милу дівчину, а вона його за це в його найсміливіших фантазіях поцілує у щічку. Загалом, подача історії, підняті теми і конфлікти мені чимось нагадали «Золотий компас». Зі спільного тут ще стімпанковий антураж і наявність тваринки-компаньйона в однієї з героїнь. А оскільки книга сфокусована на підлітках, тут багато уваги приділено батьківсько-дитячим стосункам, де батьки (чи ті, хто їх заміняє) виявляються не тими, ким здаються на перший погляд. Один з них взагалі зомбі-термінатор, що з нього взяти?Далі наш хлопчик-підліток зустрічає бойову дівчинку, і разом вони покидають Лондон, щоб побачити інші мандрівні міста. Тож сюжет перетворюється на історію-подорож, де ідея «муніципального дарвінізму» (це термін з книги) всіляко обігрується. Нам показують міста на колесиках, міста в небесах, рухомі агломерації, що поглинають інших, розбирають на запчастини… і залишають по собі купи відходів, в яких порпаються зовсім маленькі містечка. Книга підкупає оригінальністю і нескладними кумедними аналогіями зі світу тварин.Що ж до перекладу, то завдяки йому вивчила для себе нове слово – «омах» (спалах світла, язик полум’я), яке раніше не зустрічала. До речі, побачила в тексті перекладацьку дилему: один з персонажів явно відсилав до героя «Гіперіона», який в оригіналі Шрайк, а в українському перекладі – Ктир. У «Смертних машинах» залишили Шрайка, на скільки розумію, як оригінального персонажа книги. Загалом, за моїми враженнями, переклад читався гладко.Цикл «Хроніки хижих міст» включає 4 книги. «Абаба» вже анонсувала другий том під назвою «Хижацьке золото». Хай книжки і орієнтовані на підлітків, мені цілком зайшли: там були пригоди, багато локацій та цікава ідея про самохідні міста, яка це все об’єднала.

​​Завдяки каналу UAGeek дізналася про видавництво ART9, яке готує комікс про Конана.Про видання«Конан. Дикий меч 1971-1974» - це частина американського омнібуса Savage Sword of Conan - The Original Marvel Years Omnibus, що містить відреставровані журнали «Savage Tales» (Дикі історії) та «Savage Sword of Conan» (Дикий меч Конана), які свого часу видавав Марвел. На відміну від кольорового видання Conan the Barbarian у цих журналах друкувався більш дорослий нецензурований чорно-білий варіант Конана.В українське видання ввійшло вісім журналів за 1971-1974 роки, і, хоча, головне місце займають комікси про Конана, книга також містить добірку статей та оповідань, уперше опублікованих в оригінальних випусках журналів, що значно розширює всесвіт Конана. Крім цього в книгу ввійшли перші історії про інших героїв з журнальних сторінок: Лісовика, Ка-Зара, Чорного брата, фемізонок. Єдина різниця з омнібусом - в українському виданні вилучені сторінки реклами, листування з читачами (мені-дуже-подобається-малюйте-ще), та проблеми видавництва п'ятидесятирічної давнини: не вистачає грошей, часу, людей, тобто вилучено все те, що не має смислового навантаження для читача.За планом друк весною 2026, тверда обкладинка, 420 сторінок (приблизно).

​​Дочитала фентезі-трилогію про вікінгів «Сага про кровну клятву». Третій том «Лють богів» - це суцільна епічна битва на кілька сотень сторінок. В голову лізе порівняння з Аберкромбі. Цикл Джон Ґвінна за враженнями був дуже близько, хоча Аберкромбі в нас такий один.Якщо без спойлерів, тут елементи скандинавської міфології перероблені в інший пантеон у іншому всесвіті. Вікінги такі самі суворі і брутальні із мозолями від сокир і вошами у бородах. Коли йде оповідь від імені якогось персонажа, є хороші порівняння з речима, які могли б бути в думках і цінностях людей Х ст. Наприклад, «він закрив собою світло, ніби поклав останній камінь на курган». Загалом, написано добре, а битви між вікінгами займають десятки, а то й сотні сторінок.Фінал у серії вийшов максимально епічним, склалося враження, що автор беріг персонажів у попередніх книгах, аби влаштувати їм величезного Джорджа Мартіна наостанок. В мене залишилися питання про завершення деяких сюжетних гілок, бо долю кількох персонажів нам так і не розказали. Проте в цілому цикл сподобався.Треба сказати кілька слів і про переклад. У третьому томі стало поменше дивних і смішних висловів, але з’явилися хиби іншого типу. До жіночих персонажів в авторській мові часом вживається чоловічий рід, деякі імена раптом перестають відмінюватися, а потім – знову відмінюються. Є вікінг, який бігає з сокирою свого брата (в нього за лором дві сестри). Найкумедніший для мене момент був про однооку воїтельку. Описана сцена, де вона займається сексом, написано, що від задоволення вона закрила єдине око, потім в неї відбувається оргазм, від якого вона широко розплющує ОЧІ.Трилогію «Сага про кровну клятву» видає «Yakaboo Publishing». Якщо ви перечитали всього Аберкромбі і шукаєте чогось подібного, або сильно любите вікінгів – раджу спробувати. Сюжет про магію і битви богів цікавий, але у книг доволі слабка редактура, тож я далі сподіваюся, що коли-небудь буде перевидання з кращою. На разі українською вийшла вся серія, книги товстенькі, але йдуть бадьоро.

​​Постапокаліпсис у світі вікінгів міг би виглядати, як у «Сазі про кровну клятву». Боги перебили один одного, земля тріснула, звідти полізла нечисть. І от суворі вікінги в своєму умовному Х ст. (умовному, бо світ вигаданий) змушені якось виживати. А дехто ще й хоче наживатися, здобувати найкращих рабів та воїнську славу. У цьому дописі мої враження про другий том трилогії.«Голод Богів» - найбільша книга серії – майже 800 сторінок. Проте читається на диво швидко, бо цікава. Сюжет обривається на такому напруженому моменті, що руки одразу тягнуться читати заключну частину. Тому моя порада тим, хто хоче познайомитися з серією: перший том можна брати «на пробу», а якщо сподобається – другий і третій обов’язково беріть разом.Про що цей цикл? Якщо коротко, то група вікінгів-найманців полоняють могутню чаклунку і роблять своєю рабою. В тої викрали сина. Тож вона обіцяє відвести вікінгів до легендарного місця останньої битви богів, де купа золота, легендарної зброї та магічних артефактів, а взамін просить знайти її сина. Найманці погоджуються, і чаклунка скріплює угоду магічною Кровною клятвою (тепер вже питання, хто кого взяв у рабство). Потроху виявляється, що дітей викрадають по всій окрузі, а якісь фанатики хочуть повернути у світ богиню-дракониху – божевільну вбивцю богів.Цикл написаний як міцний екшен-бойовик із багатосторінковими описами битв в дусі: «він ударив своєю бородатою сокирою у ворога – бризнули кільця розтрощеної кольчуги, а тоді відчув удар у спину, розвернувся і вдарив головою у голову суперника – в того вибухнув ніс». Автор книг – Джон Ґвінн – реконструктор-файтер, який сам неодноразово бився у стіні щитів, тому описи битв тут дуже багатослівні та детальні. Але при цьому бадьорі, і цілком вірогідно з власного досвіду.Сюжет подається з погляду кількох персонажів, є кілька «команд» вікінгів-найманців, які у пошуках бойової слави подорожують світом. У другому томі одна з «команд» заплила у місцевий аналог Русі, якою править Кирило Прекрасний. І тут є кілька кумедних моментів: вікінги подорожують річкою під назвою Река; один з головних негідників має резиденцію на Валдаї; вікінги зустрічають кремезного чорношкірого хлопця на ім’я Тарас.Що ж до перекладу, то він на рівні з першою частиною (до якої було чимало зауважень). Тут є дуже дивні фрази, наприклад: «у неї були бліді різкі риси обличчя», або «- Там тримали мого сина, - вимовила Орка стиснутими губами». Є навіть та сама кумедна помилка, що й у першому томі, коли діалог «Thank you» – «you are welcome» переклали як «Дякую» - «ласкаво просимо».Тож якщо любите вікінгів і фентезі за мотивами скандинавської міфології – цикл має вам сподобатися, але якщо такий переклад вам як цибулька для очей – це може зіпсувати враження. Придивіться, гляньте ознайомчий уривок (на сайті є для першого тому). Книги видає «Yakaboo Publishing» (дуже сподіваюся, що колись буде перевидання з гарною редактурою). Сама історія мені заходить. Зараз дочитую третій том – і він хороший, на рівні з попередніми.