ВещДок

З ким, окрім ОВА, співпрацювали фірми Руденка? Це дуже серйозне питання, яке цілком може потягнути за собою весь керівний склад як обласної, так і міської адміністрацій.Те, що ОВА постійно фігурує у мутних історіях – вже давно не новина. Тут і продаж волонтерських окорочків, і організація платних «виїздів» через систему «Шлях», і тепер ще й розкрадання коштів на фортифікаціях. Але це лише вершина айсберга.Адже є ще темні історії і в межах самого міста. Хто в місті користувався послугами фірм Руденка – можна легко побачити у відкритих реєстрах. І тут раптом знову з’являється знайоме нам прізвище – пан Скопенко, про якого ми вже писали раніше.Від закупівель послуг з «ремонту всього на світі», включно з трубами, до купівлі щебеню – бізнес Руденка був скрізь, де крутилися бюджетні гроші.І це лише початок. Ми впевнені, далі буде ще цікавіше. Бо красти у людей, які і так ледь виживають під обстрілами та в умовах війни – це не просто аморально. Це відверта зрада та диверсія проти власного народу. Такі дії призводять до ще більшої біди і ще більших втрат серед мирних жителів.А кожен, хто був частиною цієї системи – має відповісти. Рано чи пізно.

Пан Руденко – це не просто черговий корупціонер. Це людина, яка паралельно очолювала одразу дві організовані злочинні групи (ОЗУ). Про одну з них ми вже писали раніше, а зараз настав час відкрити очі громадськості і на другу.Ця банда давно відома на всеукраїнському рівні. І саме Руденко є її керівником у Харкові та області. Саме він багато років був тією самою "сірой тінню", яка стояла за різними брудними схемами.А тепер найцікавіше. Саме Юлія Тимошенко свідомо поставила Руденка на керівну посаду в своїй партії. Вона прекрасно знала, хто він такий, і звідки братимуться гроші на його "партійну активність" – з кишень наших військових, з кожного мішка піску, з кожної бетонної плити, які мали захищати солдатів на фронті.І зараз всі ті, хто залишився в партії після призначення цього мародера, або повні ідіоти, або такі самі крадії, як і він. Іншого пояснення немає. Якщо ти залишаєшся поруч з відомим злодієм – ти його співучасник.Тож коли прийде час чергових виборів і ви побачите у бюлетені партію Тимошенко – згадайте про цей скандал. Згадайте, як її особистий ставленик на Харківщині розкрадав гроші, призначені на оборону міста і життя українських солдатів. Скільки ще бійців загине через його "фортифікації", які сиплються після першого обстрілу – це питання до військових експертів і слідчих органів.Але вибір – за вами. Пам’ятайте, за кого ви голосуєте. І хто потім стоїть за смертями наших хлопців на передовій.

Ми висловлюємо глибоке занепокоєння у зв’язку з мирними подіями, що розгортаються в Лос-Анджелесі.Картина, що спостерігається на вулицях міста, нагадує ілюстрацію до посібника "Як не варто реалізовувати демократію": дорослі люди без жодної форми, але з великою енергією, жваво штовхаються з поліцією та жбурляють каміння один в одного, немов у дитячій пісочниці, тільки бюджети — тризначні в мільйонах.Особливо символічно виглядає "режисура" — добре підготовлені, вчасно завезені учасники, загорнуті в правильні прапори, з інструкторами, які професійно махають червоними шматками тканини. Все йде чітко за методичкою, хоча автор цього сценарію досі тримається в тіні.Поки Дональд міркує, що тут узагалі коїться, — спеціально навчені юнаки вже готові влаштувати локальний апокаліпсис. Звісно, ми ще поспостерігаємо, а там, можливо, доведеться розповісти американцям, хто насправді влаштовує ці видовища.Адже, як показує досвід, практично за кожною «випадковою» дестабілізацією у світі тихенько стирчать вуха Раша Федераша

Формально було запроваджено заборону на купання в піщаному кар'єрі, де купання й без того є за визначенням забороненим, адже кар'єр використовується для видобутку корисних копалин, а не як рекреаційна зона. Заборону оголосили — і що далі? Які конкретні дії були вжиті для забезпечення виконання цієї прямої заборони?Чи було здійснено належне інформування населення про те, що в разі ворожого обстрілу, як це трапилося, зокрема, вчора неподалік парку, в таких місцях може бути максимальна кількість жертв, а при наявних транспортних заторах швидка допомога дістанеться туди нескоро або й надто пізно?Очевидно, що Харківська обласна та районна військові адміністрації, обмежившись формальним розпорядженням, вважають, що цим повністю зняли з себе будь-яку відповідальність. Їхній підхід зводиться до того, що сам факт заборони є достатнім юридичним інструментом, а контроль за її дотриманням не є їхньою зоною відповідальності. Водночас саме ці органи влади згідно з чинним законодавством зобов’язані не лише встановлювати обмеження, але й забезпечувати їх дотримання, особливо у сфері цивільної безпеки в умовах воєнного стану.При цьому залишається відкритим ряд критичних питань: хто має відповідати за недопущення масового скупчення людей у зоні підвищеного ризику? Які превентивні заходи були вжиті для мінімізації потенційних втрат серед мирного населення? Чому не забезпечено ані чергування рятувальних служб, ані патрулювання таких небезпечних локацій?Складається враження, що керівництво області та району вкотре вдалося до формального підходу й переконане, що суспільство «проковтне» цю бездіяльність. Але ігнорування реальної небезпеки та відмова від відповідальності — це прямий шлях до трагедії, відповідальність за яку в такому випадку вже не зможуть перекласти на інших.

Люди пережили справжнє пекло.Багато хто сьогодні вночі чув комбіновану атаку — ракети та дрони одночасно, і практично все в одному районі. А тепер на каналі міського голови з’явилося і відео. Це — жах. Справжній жах, який летів прямо у житлові будинки. І водночас — справжнє диво, що при таких обставинах кількість постраждалих мінімальна.Після перегляду відео у багатьох виникає питання: чому наші діти мусять спати в комірчині, в бетонних коробках, а в сусідньому Бєлгороді — все чудово? Чому ці упирі живуть з усмішками на обличчях, ходять у ТРЦ, поки наші матері моляться під завалами, щоб урятувати своїх дітей?Чому Шебекіно досі виглядає, ніби й війни не було, тоді як Волчанська просто більше не існує — хоч між ними рукою подати?Чому вони розносять наші адмінбудівлі вщент, а у своїх — спокійно приймають "доленосні" рішення, планують наступні удари?Може, досить уже терпіти?!Кожен школяр знає — хуліган б'є по слабшому, доки не отримає в морду. Може, час вже влупити так, щоб не встали? Щоб ці виродки нарешті відчули, що таке жити під постійним страхом. Щоб прокидалися не від запаху кави, а від тривоги й уламків у вікнах.Годі мовчати. Годі дивитись. Пора діяти. Без жалю. Без вибачень.

Усі ми спостерігаємо, наскільки ювелірно діє команда Служби Божої. Звісно, їм потрібен простір для маневру та допомога від людей, які зараз перебувають на тимчасово окупованих територіях. Для тих, хто має можливість допомогти, є офіційні сайти для зв’язку — ви й без нас це знаєте.Але що робити тим, хто опинився під контролем ворога, але щиро прагне повернутися додому, в Україну?Ваше головне завдання — вижити. Вижити й зберегти свої родини.Зніміть усі кошти з банківських карт — далі така можливість, найімовірніше, зникне або буде жорстко обмежена. А вам потрібні гроші, і готівка завжди надійніша у скруті.По можливості, заправте бак автомобіля. Запасні каністри з пальним у гаражі — теж дуже корисна річ, адже зупинка АЗС і перебої з пальним — це питання вже не майбутнього, а найближчого часу.Обов’язково зробіть запас продуктів тривалого зберігання: макарони, крупи, консерви тощо.І головне — під час повітряної тривоги не ігноруйте сигнал, шукайте безпечні місця. Так, тривог буде більше. Але для багатьох це — знак: ЗСУ вже поруч.Тримайтеся. Україна вас не забула і не покине. Наша армія йде — і вона обов’язково прийде.Ми переможемо, бо за нами правда. Бо з нами Бог.Слава Україні! Героям Слава!

Друзі, кілька слів про повагу.У нашому місті є особливе місце — джерело, куди харків’яни приходять не лише по питну воду, а й за душевним спокоєм. Там облаштована купіль у формі хреста, встановлені ікони — усе це зроблено з повагою до православної традиції. У святкові дні, особливо на Водохреща, туди приходять люди, щоб зануритися, очистити тіло і душу. А влітку — охолодитися з гідністю.Але останнім часом там почали з’являтись ролики, де дівчата в досить відвертому вигляді купаються перед іконами, ніби це просто черговий басейн для Instagram-контенту. Це виглядає як мінімум недоречно, а для віруючих — глибоко образливо.Дорогі дівчата, все має своє місце і сенс. Так, ви вільні робити контент, як хочете. Але є прості речі — повага до віри, до символів, до людей навколо. Якщо ви вже прийшли на місце, яке має духовне значення для багатьох — проявіть хоча б трохи розуміння. І зовнішній вигляд у таких місцях також має значення.Є народна фраза, яка тут дуже влучна: «Або хрестик зніми, або труси одягни».Ніхто не закликає до конфлікту чи агресії. Просто хочеться нагадати: повага — це не слабкість, це основа суспільства. І кожен із нас може або берегти щось цінне, або перетворити це на ще одне "місце без сенсу".

Чергове смертоносне “самогубство” в стінах ТЦК та СП.У Харкові, за версією офіційних джерел, чоловік випав або стрибнув з вікна 3-го поверху будівлі ТЦК та СП. Звісно, найпростіше — назвати його самогубцем, закрити кримінальне провадження і забути. Але суспільство має багато обґрунтованих питань, які не можна ігнорувати.Як саме цей чоловік опинився у будівлі ТЦК? Його викрали чи затримали незаконно, чи він прийшов туди добровільно?Чи перебував він у цьому приміщенні добровільно, чи його утримували незаконно (ст. 146 ККУ — незаконне позбавлення волі або викрадення людини)?Чи було до нього застосовано фізичне насильство (ст. 127 ККУ — катування,  умисне легке тілесне ушкодження)?Чи мав він вільний доступ до виходу, чи його утримували під замком, без зв’язку з близькими?Який психологічний тиск або емоційне насильство змусило людину, яка любила мріяти та подорожувати, зважитись на такий відчайдушний крок?На ці питання ми, ймовірно, отримаємо чесну відповідь вже після війни, від інших керівників, бо цим — віри немає зовсім. І навіть якщо вони говоритимуть правду, довіра до інституцій знищена роками брехні.Окремо слід сказати про кадрову відповідальність. Керівника обласного ТЦК та СП необхідно негайно усунути, адже саме під його керівництвом там постійно трапляються резонансні, скандальні та вже навіть летальні події.Це — не поодинокий випадок. Це системна патологія, яка вимагає не “відмазування”, а розслідування, притягнення до відповідальності та повного перезапуску кадрового складу.

Де саме Україна звернула з правильного шляху? Як так сталося, що люди, які називають себе захисниками, насправді діють як організоване злочинне угруповання?На відео зафіксовано, як хлопець їде тротуаром на велосипеді, ймовірно вже намагаючись втекти від переслідувачів. У цей момент група осіб — щонайменше шестеро — скоює навмисний наїзд на велосипедиста. Судячи з кадрів, велосипед з дороги прибрали сторонні громадяни, а місцезнаходження самого потерпілого залишається невідомим.Однак справа не лише в тому, що було скоєно навмисний наїзд на людину — елементи кримінального злочину тут очевидні. Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди особи покинули місце події, не викликавши поліцію і не дочекавшись слідчо-оперативної групи, що є ще одним правопорушенням.Доля хлопця викликає занепокоєння: за логікою подій, він, найімовірніше, зазнав тілесних ушкоджень — синців, саден, можливо навіть переломів. Не виключено, що він згодом не висуватиме жодних претензій — можливо, під тиском тих самих осіб, які фактично вчинили на нього замах.Це відео вже переглянули мільйони людей по всій Україні, а можливо — і за її межами. І хоча нам байдуже, що про це думають на ворожих каналах, сам факт ігнорування таких випадків створює ризик самосудів.Ми нагадуємо начальнику поліції Харківської області: реакція на подібні інциденти має бути публічною, чіткою і негайною. Інакше люди почнуть діяти самі — і тоді відповідальність ляже не лише на виконавців, а й на тих, хто закрив на це очі.Пане Петре, призначення — це добре і, можливо, прибутково. Але слід не забувати, що ви працюєте не лише для себе, а й для громадян. Бо мовчання правоохоронних органів у таких ситуаціях — це співучасть.

Спеціально для людини з попереднього відео спробуємо пояснити ситуацію, що склалася.Поняття «оновити свої дані» — це юридично порожня конструкція, набір слів, складених у речення без змістового навантаження. Адже як особа може оновити свої власні дані, якщо вона їх і так знає, і жодної необхідності їх оновлювати не існує.Інша справа — це дані, що зберігаються у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) або інших державних органах. Ці дані є власністю відповідного органу, і саме він несе відповідальність за їх актуальність. Якщо їм потрібно — нехай і оновлюють свої реєстри.Особа не зобов’язана знати, які саме дані про неї внесені до баз даних ТЦК чи інших державних реєстрів, та тим більше — не зобов’язана з'ясовувати, що там про неї зазначено і наскільки це відповідає дійсності.Більше того — в державі існують централізовані реєстри (наприклад, Реєстр актів цивільного стану громадян, Державний реєстр виборців, Єдиний державний демографічний реєстр), куди автоматично вносяться всі необхідні дані про особу: народилась дитина — дані внесено, змінив місце реєстрації — інформація оновлена.Навіть для складання адміністративного протоколу ТЦК має в розпорядженні всі необхідні дані, а тому підстав оголошувати людину у розшук або тим більше здійснювати незаконне позбавлення волі — немає жодних юридичних підстав. Це є прямим порушенням ст. 29 Конституції України та ст. 146 Кримінального кодексу України («Незаконне позбавлення волі або викрадення людини»).Якщо ж особа бажає оскаржити незаконно накладений штраф — вона має право звернутися до адміністративного суду згідно з Кодексом адміністративного судочинства України. І як юристу-початківцю Денису мало би бути відомо про існування такої правової процедури.І найголовніше — розмір штрафу в цьому випадку взагалі не має юридичного значення, оскільки закон, про який говорив пан, скасує як штраф у 10 000, так і у 100 000 гривень, якщо його буде визнано неконституційним або таким, що суперечить іншим законам.Отже, маємо справу з типовою маніпуляцією громадською думкою та правовим невіглаством.