Ходять чутки, що ті, хто зараз буде бігати, метушитися і намагатися «вирішити питання» за Руденка, цілком можуть опинитися поруч з ним… у сусідній камері. Бо коли людина просто краде або завищує ціни на закупівлі – це вже злочин, але все ж інша категорія.А коли це відбувається саме так, як це робив Руденко – з прямою загрозою життю мешканців Харкова та області – це вже інший рівень. Це вже не просто корупція. Це відверта диверсія проти України в умовах війни.Вкрасти на будівництві фортифікацій у прифронтовому місті – це те саме, що особисто відкрити ворогові шлях і приректи на смерть наших військових і мирних жителів. Це злочин, який фактично дорівнює навмисному вбивству.До речі, ті, хто трохи розумніший, вже почали потихеньку ділити майно Андрія Івановича. Поки він зайнятий «важливими справами» і намагається зрозуміти, як тепер виплутатися, його «друзі» вже думають, хто що відхопить.А всім іншим варто добре подумати: чи варто бігти йому на допомогу і ставати співучасниками? Бо зараз мова вже не просто про гроші. Мова про людські життя і державну безпеку.І якщо хтось ще сумнівається, чи це диверсія – нехай подумає: кожна вкрадена гривня на фортифікаціях = ще один загиблий український солдат.