🐺"Аркан вовків" Павло Дерев'янко, ВСЛСпонсор дочитаної книги – раптовий вірусняк, який звільнив мені час на читання. Почну із загальних вражень. Якщо коротко – мені сподобалось. Я легко розумію, чому ця історія популярна. Наскільки я взагалі можу судити об'єктивно – вона об'єктивно хороша. Якщо б мене попросили описати її, використовуючи інші книги, я б сказала, що це "Три мушкетери" з вайбами "Відьмака" в світі альтернативної України, де країни 404 взагалі немає. Що неабияк приємно.👉Що особливо відмітила:💜Загальна ідея і світобудова. Альтернативна Україна 19-го століття? Ну клас же! Я не придиралась, мені було цікаво. Цілком уявляю собі цей світ і навіть пробігала думка, що непогано було б створити в ньому ААА-гру. 💜Мова автора. Вона смачна. Я люблю просту мову. Не в плані "примітивну", а в плані "без непотрібних ускладнень, які заважають уяві малювати картинку". І текст, і ритміка тексту мені сподобались. Десь я трохи чіплялась за незначні моменти, але це є всюди і цілком допустимо, як на мене. Мені не заважали нові чи дивні для мене слова. Навпаки – мені це створювало вайб епохи.💜Персонажі. Вони живі, об'ємні й навіть розмовляють так, що по репліці відразу розумієш, хто це говорить. Не скажу, що в мене сталася любов із ними, але вони цікаві, це точно. Класно пропрацьований розвиток їхніх стосунків у ватазі. Забавно, що найбільше мене дратував Гнат, але саме з його реплік я сміялась найбільше.💜Сюжет. Після 35% було дійсно дуже цікаво й трохи навіть детективно.👉Що б зробило цю книгу для мене кращою ( тут я не присіпуюсь типу знаю краще, а просто аналізую власний читацький досвід):💜Менш затягнутий початок. Я виявилась із тих людей, кому довелося продиратися крізь перші 35% книги, і, проаналізувавши, чому саме так сталося, прийшла до певних висновків – занадто затягнутий перший акт. Те, що в різних сюжетних схемах називають каталізатором змін або спонукальним інцидентом, зазвичай відбувається на 10-15% сюжету. Це якась раптова незапланована подія, що вириває персонажа(ів) зі звичної їм рутини й змушує вступити в пригоду (лист з Гогвардса, сестру Катніс обирають для участі в іграх, тощо). Тут це відбулося, власне, на 35%, а саме – зникнення Савки. До цього все відбувалося чітко по плану, через що введення в світ вийшло трохи затягнутим, бо не було гачка. Після 35% все понеслося так, що тільки встигай гортати сторінки.💜Більш пропрацьовані жіночі персонажі. Так, це книга про хлопців, і вона доволі "мачо-хлопчача", проте особисто мені не вистачило логіки в діях жіночих персонажів, окрім "ну от такі жінки непостоянні й примхливі, нам їх не зрозуміть". Можливо, далі це зміниться, подивимося.Але загалом це точно класна книга, з якою треба виходити на західні ринки, бо вона того варта. Такого треба більше, бо якісне і хороше. А головне – наше. Продовження хочу слухати на Абук, бо таке пригодницьке мені добре заходить в аудіо.Пішла ридати над різдвяним ромкомом, який виявився взагалі не ромкомом, і лікуватись. І ви не хворійте 🫂#почитати