Спільне | Commons

Чи могла б історія людства скластися інакше? 🔄Від початку 2010-х історики Давід Ґребер і Давід Венґров так багато розмірковували над цим питанням, що згодом із їхніх діалогів народилася ідея книги, яка вийшла друком у 2021 році під назвою «Початок усього: Нова історія людства».У ній автори пропонують поглянути на витоки цивілізації з несподіваного боку. Вони ставлять провокаційні питання й доводять, що відповіді можуть бути значно цікавішими, ніж здається: ▪️ Що, як перші міста могли існувати без монархів, а суспільний порядок — не обовʼязково вибудовувався ієрархічно? ▪️ Чи справді землеробство несподівано постало з «неолітичної революції»? ▪️ І що, як західні ідеї прогресу були запозичені колонізаторами в індіанських мислителів?Ґребер і Венґров не лише розповідають «нову історію людства» — вони нагадують, що в минулому існувало безліч шляхів розвитку, і ці можливості залишаються відкритими й сьогодні.👉 Наскільки переконливою є ця обнадійлива історія — читайте в рецензії на «Початок усього», де розкрито головні тези книжки, її сміливі гіпотези та слабкі місця.Також звертаємо увагу: сайт досі працює нестабільно, тому ми додатково завантажили текст у форматі PDF.

Сьогодні в Україні та світі вшановують День пам’яті жертв голодоморів. Спільне пропонує своїм читачам та читачкам добірку матеріалів, що допомагають глибше зрозуміти історію Голодомору, його причини, контекст і сучасне осмислення.Радянська колективізація в УСРР забрала життя від 3,5 до 4 мільйонів людей. Упродовж десятиліть пам’ять про цю трагедію замовчувалася, а наукові дискусії точилися переважно в українській діаспорі. Одним із найґрунтовніших пояснень причин Голодомору стала стаття Всеволода Голубничого «Причини Голоду 1932–1933 року».Про самого Голубничого та значення його інтерпретацій читайте в матеріалі Кріса Форда «Голубничий і Голодомор».Як формувалася західна академічна дискусія про Голодомор – від Холодної війни до сьогодення – докладно аналізує Ксенія Войнова у статті «Між спланованим геноцидом і незапланованим наслідком колективізації».Після розпаду СРСР відкриття архівів дало змогу дослідникам по-новому осмислити колективізацію та Голодомор. Наприклад, Оскар Санчез-Сібоні у статті «Депрессивный сталинизм. Переосмысление Великого перелома» пропонує ширший глобальний погляд, пов’язуючи радянські події з економічними процесами 1930-х років. Український голод був частиною ширшого радянського досвіду насильницької трансформації суспільств. Про перебіг та наслідки голоду в Казахстані розповідає історикиня Сара Кемерон в інтерв’ю «Посадити соціалізм верхи на верблюда». День пам’яті – це нагода не лише згадати минуле, а й замислитися над тим, як запобігти подібним трагедіям у майбутньому. Про те, якою може бути політика на основі колективної пам’яті про голодомори, пише Андрій Мовчан у статті «Голодомор – ніколи знову. Чого нас вчить та трагедія?». 

🎬 Час додавати в свої плани перегляди фестивалю «Фільма»? Він стартує вже 23 листопада!Цього року «Фільма» святкує свій 5-річний ювілей і традиційно збирає кіно, яке говорить відверто, політично і з увагою до розмаїтих досвідів.На нас чекають 15 стрічок у трьох програмах:💫 «Змінити те, що не можна прийняти» — добірка з опен-колу про можливості іншого, справедливішого майбутнього. 🙌🏽 «Берегти себе, берегти всіх» пропонує подивитися на ВІЛ/СНІД не лише як на медичну тему, а як на простір діалогу між поколіннями, культурами та тілами. ❤️‍🔥 «Кріпувати, жити, любити» — погляд на досвіди людей з інвалідностями, хронічними станами, Глухих, Божевільних та/або Нейровідмінних — розмаїті, глибокі й важливі.🖥 Фестиваль проходитиме переважно онлайн.🎟 Перегляд — безкоштовний.📝 Усі стрічки мають українські та англійські субтитри (SDH), а частина — також звукоописи українською й англійською.Детальніше про програму 👉 на сайті фестивалю. Упродовж фестивалю виходитимуть інтервʼю з автор_ками фільмів, а також розмова з українською ВІЛ-активісткою та феміністкою Лаймою Гейдар.📽 Окрім онлайну, «Фільма» проведе й офлайн-покази — у Кривому Розі, Одесі, Харкові, Дніпрі та за кордоном.Тож давайте дивитися й підтримувати кіно, яке закликає до важливих змін! 💜

🌱 Де і як шукати межу між правом на здорове довкілля, кліматичною справедливістю та іншими суспільними інтересами в умовах війни?Законодавство ЄС та України визнає збереження довкілля суспільним інтересом і надає йому широкий правовий захист. Продовжуючи шлях країни-кандидатки до ЄС, Україна впроваджує екологічні та енергетичні реформи у прискореному темпі — навіть під час війни. Ці процеси порушують низку дискусійних питань на перетині Євроінтеграції, безпеки «тут і зараз» та протидії кліматичній кризі 👇▪️Що робити, якщо збереження довкілля суперечить іншим суспільним інтересам?▪️Чи виправдовує продовольча безпека інтенсивне використання пестицидів? ▪️Чи варто забудовувати гірські хребти вітряками задля енергетичної незалежності? Про це говоритимемо на другій панелі конференції «В пошуках Європи», долучитися до якої запрошуємо і вас! 🟠Модераторка події: Ольга Бойко.Панелісти та панелістки:🟩 Віктор Гавриленко, завідувач лабораторії збереження різноманіття диких тварин біосферного заповідника «Асканія-Нова», директор заповідника у 1990–2021 роках, заслужений природоохоронець України.🟩 Сергій Гриньов, віцепрезидент Спілки пасічників України, військовослужбовець.🟩 Оксана Станкевич-Волосянчук, кандидатка біологічних наук, експертка з питань екології та охорони довкілля.🟩 Юрій Задорожній, фахівець з оцінки впливу на довкілля громадської організації «Екоклуб».🟩 Олена Кравченко, виконавча директорка міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».🗓 Коли: 15 листопада, 17:00 (за київським часом)💻 Де: онлайн-трансляція на нашій сторінці у Facebook.🔗 Реєстрація на подію. Усі, хто попередньо зареєструються, отримають доступ до синхронного перекладу англійською та українською.До зустрічі вже цими вихідними! 👋🏽

💔 Криза універсалістських і демократичних цінностей, інституцій та емансипативних рухів триває вже не одне десятиліття. Зростання економічної нерівності, демонтаж соціальної держави та кліматична катастрофа роблять вразливими дедалі більше людей і створюють ґрунт для авторитарного правого реваншу.Війна Росії проти України стала каталізатором цих процесів. Вона оголила не лише крихкість системи безпеки, а й глибину політичної та ціннісної кризи, у якій опинився світ. На тлі цієї ситуації дедалі активніше в боротьбу за переписування правил світової політики вступають сили, що поєднують авторитаризм, неоліберальну економіку та культурний консерватизм — від Путіна, Трампа й Моді до «Альтернативи для Німеччини», «Національного об’єднання» та інших правопопулістських рухів.На другій панелі конференції ми обговоримо, як трансформуються демократичні інституції в умовах глобальної нестабільності, як ультраправі сили захоплюють дискурс і чи може оновлене розуміння європейського Просвітництва стати основою для нового прогресивного проєкту. 🎤 Модератор: Денис Горбач, дослідник у Лундському університеті.Панелісти та панелістки: ▪️Ілля Матвєєв — політичний теоретик, дослідник авторитарного неолібералізму ▪️Ален Ліпєц — економіст, колишній керівник з досліджень у Національному центрі наукових досліджень (Франція), ексдепутат Європейського парламенту від Партії зелених ▪️ Валентина — аналітикиня. ▪️ Ольга Лушанкіна — соціологиня, активістка Ukrainische Linke Initiative, досліджує правий радикалізм, міграцію і гендер.🗓 Коли: 16 листопада, 14:00 (за київським часом)💻 Де: онлайнРеєстрація за посиланням: https://forms.gle/jBY6x2Uoza4AE7Ff6.Усі, хто попередньо зареєструються, отримають доступ до синхронного перекладу англійською і українською мовами.Долучайтеся!

Чи зможе Європа стати простором транснаціональної солідарності, чи так і відтворюватиме структури нерівності та експлуатації, сформовані її колоніальним й імперським минулим❓Попри те що Європу часто описують як простір інтеграції, мобільності, прав людини та демократії, вона водночас формується і практиками виключення, прикордонними режимами та поглибленням нерівностей.На першій панельній дискусії конференції «В пошукає Європи» ми досліджуватимемо закладену в самій основі європейського проєкту напругу — між інклюзивністю та практиками виключення. Тож дискусія зосередиться на питаннях громадянства, кордонів і мобільності.Звертаючись до східного кордону Європи, ми пропонуємо розглянути «Півдні і Сходи» як метод, що допомагає побачити розмаїті та нерівномірні процеси європеїзації.🟠 Модераторка: Дарʼя Сабурова, постдокторська дослідниця в Центральноєвропейському університеті.Панелістки та панелісти:▪️ Дарія Кривоніс, постдокторська дослідниця в Гельсінському університеті;▪️ Еліза Паскуччі, старша дослідниця в Університеті Тампере;▪️ Олександра Тарханова, наукова працівниця в Санкт-Галленському університеті;▪️ Етьєн Балібар, професор-емерит Паризького університету Нантер.🗓 Коли: 15 листопада, 14:00 (Київ)💻 Де: онлайнДеталі в події.Реєстрація за посиланням.Усі, хто попередньо зареєструються, отримають доступ до синхронного перекладу англійською і українською мовами.Чекаємо всіх 🫶🏽

📢 Щорічна конференція «Спільного» — долучайтеся!Цього року разом із дослідницями, дослідниками та активістками з різних країн ми «шукатимемо Європу» 🌍28 лютого 2022 року Україна надіслала заявку на вступ до Європейського Союзу, а вже 23 червня країна отримала статус кандидатки.Російське вторгнення стало поворотним моментом у євроінтеграційному процесі. Сьогодні питання приналежності до Європи не зводиться лише до географії. Ми маємо наново осмислити, що таке Європа — простір миру, демократії та прав людини, чи ринок без кордонів для капіталу, але з дедалі вищими мурами для мігрантів, поле боротьби імперіалістичних інтересів і підйому ультраправих рухів.Тож запрошуємо всіх 15–16 листопада долучитися до «пошуків Європи» та її альтернатив!Протягом двох днів говоритимемо про: ✊🏽 участь профспілок і громадських рухів у демократичних процедурах; 🚫 нові та старі кордони ЄС і виклики міграції; ⚠️ зростання впливу ультраправих партій і загрозу авторитарного повороту; 🌿 зелений перехід, екологічну політику та соціальну ціну кліматичних реформ.Конференція проходитиме в онлайн-форматі 💻Деталі про кожну панель і форми для реєстрації опублікуємо згодом.Після реєстрації ви зможете отримати доступ до синхронного перекладу 🗣Сподіваємося побачити якомога більше зацікавлених! Тож поширюйте допис серед колег, подруг і друзів 💌

Україна має отримати все необхідне для перемоги!Публічні й приховані домовленості між Трампом і Путіним роблять ризик нав’язування «миру» все більшим — «миру», який фактично легітимізує окупацію, депортації, масові вбивства та культурну колонізацію. Такий договір не припинить війну, а продовжить її іншими засобами.Позиція «компромісу» між жертвою й агресором веде до нових конфліктів і підриву демократичних прав не лише в Україні, але й по всьому світі. Тому солідарність із Україною сьогодні — це обовʼязковий політичний вибір на користь права на самооборону, справедливого покарання злочинців і відновлення прав постраждалих.Європейська мережа солідарності з Україною (ENSU) звертається до урядів ЄС, Норвегії та Великої Британії з вимогою відмовитися від політики умиротворення й зайняти рішучу позицію, яка дійсно захищатиме суверенітет і життя людей.ENSU наполягає на невідкладних і безкомпромісних діях:▪️ повне й негайне озброєння України та масштабна підтримка для розвитку власної оборонної промисловості;▪️ передача заморожених російських активів Україні та посилення санкцій проти путінського режиму, його олігархів і компаній, що фінансують війну;▪️ сприяння відмові Європи від російських енергоносіїв і впровадження суворих заходів проти тих, хто продовжує торгівлю з нею;▪️ переслідування воєнних злочинців і захист прав усіх постраждалих.Солідарність з Україною потрібно посилити та примножити. Тож закликаємо вас поширювати декларацію ENSU проти фальшивого «миру», що штовхає до умиротворення коштом жертви.

31.08. Континент бунту: історія лівих рухів Латинської АмерикиКраїни Латинської Америки не раз ставали лабораторією для суспільних експериментів. У XX столітті в них відбулась низка знакових лівих революцій та правих переворотів. Останні встановили тут військові диктатури, які першими здійснили антисоціальні неоліберальні реформи, які згодом поширилися світом — власне, ми живемо у створеній тими реальностіІ саме тут у ХХІ столітті почався зворотній процес — так званий «лівий поворот», коли на виборах перемагали сили лівіше центру різного ступеню радикальності. Але вже за десятиліття здавалося, що ця хвиля відступає: економічні кризи, корупційні скандали, правий реванш і нові форми авторитаризму змінили карту регіону. Разом із тим, нові соціальні протести проторували лівим шлях до влади навіть у тих латиноамериканських країнах, які видавалися цитаделями реакціїВід сапатистів до чавістів, від бразильського безземельного селянства до чилійського студентства, від ліворадикальних священників до збирачок коки, від колишніх партизан до безпринципних опортуністів — політолог й активіст «Соціального руху» Денис Пілаш розгляне ліві рухи та партії регіону, головне, що варто про них знати, їхні успіхи та провали від країни до країни💥Як рухи корінних народів, феміністки й профспілки кинули виклик старим елітам і чого досягли? 💥Який досвід може бути корисним і для нас, а в якому проявилась обмеженість альтернативних моделей розвитку?Коли: 31 серпня (неділя) о 17:00Де: Київ, вул. Ярославська, 35аРеєстрація за посиланням

🧑‍🔧 Ви ремонтуєте свої ґаджети чи купуєте нові?Найчастіше ми просто позбавлені цього вибору. Адже великий бізнес створює барʼєри для можливості ремонту: відсутність інструкцій, запчастин та інструментів змушує нас купувати нове, навіть коли старе можна полагодити.💡 Проте, згідно з дослідженнями, багато людей готові витратити час на ремонт, аби не викидати старі, ще цілком працездатні прилади.У новій статті читайте про важливість права на ремонт, історію руху за нього та те, як він може змінити нашу взаємодію зі світом електроніки. Зокрема, ви дізнаєтесь:▪️ чому нам потрібно право на ремонт;▪️ як технологічні гіганти перешкоджають ремонту та змушують нас витрачати більше грошей;▪️ як рух за право на ремонт допомагає долати екологічні та соціальні виклики.У статті автор також обговорює потенціал розвитку ремонтних майстерень в Україні та те, як такий підхід може стати осердям нашої інноваційної економіки.Читайте матеріал і приєднуйтеся до руху, який змінює правила гри у світі технологій.