ЦБК

Білоруси за кордоном готові служити в національних підрозділах у країнах НАТО. Про це свідчать результати опитування серед політичних емігрантів, проведеного комісією Координаційної ради з безпеки.Метою було з’ясувати, скільки білорусів готові проходити контрактну військову службу в національних білоруських підрозділах, якщо такі з’являться у країнах НАТО. Опитування охопило близько 30 тисяч осіб, зокрема 26 тисяч користувачів платформи SVAE, які мешкають поза межами Білорусі. Взяли участь 590 людей — понад 500 із них виявили інтерес, а половина з них — чітку готовність служити.Організатори наголошують, що опитування проводилось в умовах ризику — були побоювання щодо можливої провокації з боку білоруських спецслужб. Крім того, воно проводилось без достатньої конкретики, що могло зменшити кількість охочих. Половина респондентів — жінки, для яких військова служба менш приваблива."Попри ці фактори, результати показують реальний потенціал білорусів за кордоном створити національні збройні підрозділи й отримати досвід за стандартами НАТО", — зазначили у "Белпол".

Білорусь не виконала жодної рекомендації ООН щодо прав людиниБілорусь повністю проігнорувала всі рекомендації ООН у сфері прав людини — про це заявили Правозахисний центр БАЖ (Білоруська асоціація журналістів) та міжнародна організація Free Press Unlimited.Юрист БАЖ Євген Пильченко зазначив:«Ми проаналізували рекомендації, які Білорусь формально визнала, і дійшли висновку — жодна з них не виконується. У сфері свободи вираження поглядів ситуація критична: і законодавство, і реальна практика суперечать міжнародним стандартам».На осінній сесії ООН з прав людини будуть розглянуті три звіти: офіційний національний звіт Білорусі, доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини, а також альтернативний звіт на основі даних від незалежних джерел — правозахисних організацій, НДО тощо.Серед невиконаних рекомендацій — звільнення всіх журналістів і медійників, ув’язнених за професійну діяльність і реалізацію права на свободу слова; скасування «екстремістського» статусу, яким влада наділила незалежні медіа та громадські організації; припинення цифрової цензури та обмежень доступу до інтернету.

Сьогодні, 23 травня, у Варшаві розпочинається IV Конференція білорусів і білорусок світу. Основні заходи заплановані на 24 травня, а на 23 та 25 травня передбачені супутні події.У перший день конференції буде представлено доповідь про участь Олександра Лукашенка у війні проти України. Також відбудуться зустрічі з представниками народних посольств та заходи, присвячені культурній тематиці, зокрема обговорення шляхів фінансування культурного сектору та ролі культурної дипломатії.24 травня, в основний день конференції, виступить Світлана Тихановська. У програмі передбачено дискусії на теми: "Соціально-гуманітарна солідарність: як білоруська діаспора підтримує політв'язнів та родини загиблих добровольців", "Позитивні приклади діаспоральних спільнот та організацій", а також обговорення питань легалізації, безпеки, культури, національної ідентичності та підтримки політв'язнів у тематичних групах. Заплановано сесію запитань і відповідей за участю політиків, зокрема представників Об'єднаного перехідного кабінету.Станом на кінець 2024 року, у Польщі офіційно зареєстровано 134,9 тисячі громадян Білорусі, що на 5,5 тисяч більше, ніж у 2023 році. Це робить білорусів другою за чисельністю групою іноземців у Польщі після українців.

Бєлоусов на зустрічі з Лукашенком: Росія та Білорусь зобов'язані зміцнювати оборонний простір на тлі складної міжнародної обстановки"Хотів би відзначити, що Росія і Білорусь — не просто союзники. У нас спільний оборонний простір, який ми зміцнюємо через дуже складну міжнародну ситуацію. Ми зобов'язані зміцнювати його якомога швидше", — наголосив путінський міністр нападу. При цьому назвав три ключові напрями, за якими країни спільно працюють для посилення оборонного простору.Цікаво, що про це думає сам Лукашенко? Йому хтось розповість, як по стратегічних цілях російського «оборонного простору» регулярно летять українські далекобійні безпілотники? Як від них відчайдушно відбивається втомлена російська ППО? Він точно хоче, щоб Білорусь була «єдиною» з цим простором? Бо про навчання росіянами білоруських солдатів і про постачання сучасної зброї він уже наговорився — залишилося зовсім небагато сказати, щоб, наприклад, почало «прилітати» і по нафтопереробному заводу в Мозирі. Єдиний простір, егеж?

У Гомельській жіночій колонії звичайних ув'язнених почали позначати як "екстремісток".Жорсткі режим Гомельської колонії №4, відомої утисками політичних в’язнів (ізоляція, "клітка ганьби", примусова праця, погана медицина), поширили і на звичайних ув’язнених. Тепер жовті бірки і статус "злісної порушниці режиму" застосовують і до тих, хто засуджений за "економічні" чи "наркотичні" статті. Це обмежує їхні права та виключає з амністії.При «екстремістському профобліку» на в’язнів чіпляють жовту бірку, вони проходять щоденну перевірку, мають обмеження у пересуванні, спілкуванні з рідними та можливості працювати. При цьому не можуть претендувати на дострокове звільнення, амністію або полегшення умов, а адміністрація часто штрафує за дрібні "порушення" (наприклад, "не застебнутий ґудзик"). Категорія «екстремісток» зберігається до кінця терміну.Після проєкту амністії 2024 року адміністрація колонії почала навмисне присвоювати статус "злісних порушниць" тим жінкам, які теоретично могли б потрапити під амністію — навіть якщо вони засуджені не за політичні справи. Причини: колишні адмінпровадження за участь у протестах або просто фото з мітингів, знайдені при затриманні.Багато з цих жінок не є політичними в’язнями у формальному сенсі, але потерпають від такого ж тиску. При цьому вони залишаються непоміченими для правозахисної спільноти. Їм важко відстояти свої права, і вони практично виключені з публічного обговорення."Система свідомо розширює коло тих, кого контролює і карає за інакодумство.Поділ на політичних і звичайних умовний — будь-хто, хто чинить опір, потрапляє під репресії. Це попередження іншим: не висовуйся, інакше будеш покараний. Жовта бірка — символ страху і контролю.

Колишній політичний в’язень із Гомеля воює на боці Росії проти УкраїниСеред білорусів, які вступили до російської армії, український проєкт «Хочу жити» виявив щонайменше 742 особи з білоруськими паспортами. Один із них — Олександр Вітухновський, що був раніше визнаний політичним в’язнем.24-річного гомельчанина засудили восени 2023 року одразу за трьома політичними статтями, зокрема за «розпалювання ворожнечі» та «образу Лукашенка». Незважаючи на тяжкі звинувачення, він швидко вийшов на волю.У травні 2024-го зник із дому, а згодом міліція повідомила, що його знайдено. Після цього про нього нічого не було чутно. У соцмережах — лише фото: одне селфі й ще один знімок зі спини в армійському однострої (листопад 2024 року).У січні 2024 року МВС Білорусі внесло Вітухновського до «списку екстремістів», а КДБ — до «списку терористів». Але замість колонії він, імовірно, опинився в лавах окупаційних військ на фронті.Наразі невідомо, як саме він опинився на фронті, але ймовірно, це було під примусом КДБ

Світлана Тихановська — до Міжнародного дня боротьби за права людей з інвалідністюСьогодні Світлана Тихановська нагадала про тих, чиє право на гідне життя вимагає особливої уваги та захисту. У Білорусі понад 560 тисяч людей з інвалідністю, однак їхні проблеми часто залишаються невидимими — бар’єри існують не лише на вулицях, а й у законах, освіті, медицині та на ринку праці.Тим, хто потребує, роками не встановлюють підйомники, родини втрачають соціальні виплати через бюрократичні абсурди, а державних програм реабілітації для дорослих майже не існує.Особливо боляче, коли люди з інвалідністю стають жертвами репресій. Відсутність медичної допомоги в тюрмах призводить до трагедій, як сталося з Ігорем Лєдніком і Миколаєм Клімовичем. Закриття Офісу прав людей з інвалідністю — ще один доказ того, що нинішня влада не бачить у них рівноправних громадян.Але Світлана вірить: Білорусь може стати країною для всіх. Де кожен матиме змогу навчатися, працювати, жити повноцінно та отримувати якісну допомогу. Вони вже довели, що здатні співпереживати, підтримувати та діяти. Бо справжня цінність країни — в її людях. У всіх людях — без винятку.

Amnesty International: «У 2024 році білоруська влада продовжувала знищувати будь-яку публічну критику»Міжнародна правозахисна організація Amnesty International оприлюднила щорічну доповідь про стан прав людини у світі за 2024 рік. Окремий увага в звіті присвячена Білорусі.У звіті особливо підкреслюється, що впродовж 2024 року білоруський режим цілеспрямовано придушував будь-які форми публічної критики. Судова система активно використовувалася як інструмент для покарання за мирне інакодумство. Посилився тиск на незалежні медіа та громадянське суспільство. Катування та інші форми жорстокого поводження продовжували широко застосовуватись, а їхні виконавці залишалися безкарними.Окрему тривогу викликає практика насильницьких зникнень ув'язнених: багато політичних в’язнів і досі утримуються в умовах повної ізоляції, без зв’язку з зовнішнім світом. Також у доповіді згадуються й випадки смерті політичних в’язнів у колоніях. Взаємодія Білорусі з системою ООН у сфері прав людини, за словами Спеціального доповідача ООН, у 2024 році досягла «найнижчої історичної позначки».

Кабанчук: не за тими білорусами слід судити про націюПредставник Об'єднаного перехідного кабінету з питань оборони Вадим Кабанчук прокоментував інформацію про 742 білорусів, які воюють за Росію в Україні. Він наголосив, що ці люди не є обличчям білоруського народу.«Приклад — Павло Глухов, колишній в'язень за вбивство, якого завербували й кинули в "м'ясний штурм", де він загинув. Це маргіналізовані люди, часто без чіткої позиції, під впливом російської пропаганди або через бажання заробити. Багато хто з них має також російське громадянство», — зазначив Кабанчук.Він підкреслив, що паспорт не визначає людину: «Ці "білоруси" лише формально мають білоруське громадянство. Їхня участь у війні стала можливою завдяки мовчазній згоді Лукашенка, який відкрив двері для російської агресії».Кабанчук наголосив, що справжню Білорусь представляють білоруси, які з 2014 року добровільно воюють на боці України, як бійці Полку Калиновського та інші добровольці.«Вони прийшли сюди за покликом серця, борються за свободу України і за майбутнє Білорусі. Ми знаємо, де правда, і маємо підтримувати тих, хто стоїть на боці свободи», — підсумував він.

Білоруська спільнота в Україні активно вшановує пам’ять про спільні трагедії та героїчні сторінки історії.У Львові білоруси вшанували пам'ять ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи. Біля пам’ятника були покладені квіти, прикрашені біло-червоно-білою стрічкою. Саме 26 квітня 1986 року сталася трагедія на Чорнобильській АЕС, яка назавжди залишила слід у пам’яті народів. Через десять років після аварії Чорнобильський Шлях наголосив, що білоруси пережили дві катастрофи — Чорнобиль і прихід до влади Лукашенка.На кордоні між Україною та Білоруссю встановили два інформаційні білборди, присвячені пам’яті Чорнобильської трагедії. Зображення наголошують, що наразі минуло 39 років, однак ані радіація, ані загроза нових катастроф не зникли.Також завершилася виставка «З Україною в серці» в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Вона присвячена білоруським героям і викликала щиру зацікавленість у місцевих жителів. У межах співпраці з навчальними закладами було організовано 8 екскурсій, під час яких виставку відвідали 178 школярів.