ЦБК

Кати не мають ховатися за кордономУ Вільнюсі та Варшаві відбулися акції проти безкарності лукашенківського ката Дмитра Шинвізе — колишнього начальника Бобруйської колонії №2, якого в’язні називали «закінченим садистом». Саме він знущався з політв’язнів, принижував людей і карав за дрібниці.У 2024 році Шинвізе залишив Білорусь і, скориставшись німецьким походженням свого батька, отримав громадянство Німеччини за програмою «пізніх переселенців». Тепер він живе у демократичній Європі під іменем Шьонвізе (Schönwiese) — поки його жертви залишаються за ґратами в білоруських тюрмах.4 жовтня у Варшаві відбувся пікет біля посольства Німеччини, організований Варшавським відділенням Руху білоруських націоналістів за участі асоціації політв’язнів «Да Волі». Напередодні схожа акція пройшла у Вільнюсі. Під час виступів колишні в’язні Бобруйської колонії розповіли про тортури та закликали німецьку владу надати оцінку присутності ката у своїй країні.Учасники обох акцій підписали петицію до уряду Німеччини з вимогою арештувати та притягнути Шинвізе до відповідальності за злочини проти білоруського народу.Білоруський рух у Європі показує приклад: кати не повинні почуватися у безпеці в жодній демократичній країні.Покарання — неминуче.

Китай показав Лукашенку його справжнє місце — за бортом великих логістичних потоків.Ще вчора білоруська влада хвалилася «стратегічним транзитом», а сьогодні Пекін спокійно запустив маршрут, який оминає і Польщу, і Білорусь. І це не випадковість. Лукашенко сам перетворив країну на зону ризику, втягнувши її у військові авантюри Кремля.Коли з білоруської території злітають російські ракети, коли кордони використовують для шантажу Європи, жодна серйозна економіка не буде покладатися на такий «транзитний хаб». Китай прагне передбачуваності й стабільності — те, чого Мінськ остаточно позбавив себе, дограючись у союзника Путіна.У 2024 році через напрямок Сіань — Малашевичі проходила чверть китайських вантажів до Європи. Тепер ці потоки можуть піти іншими маршрутами, і приклад Сіаня швидко повторять інші хаби. Для Лукашенка це означає крах транзитних амбіцій та черговий удар по економіці.Військові загравання з Москвою обернулися тим, що Білорусь втратила найцінніше — репутацію надійного партнера. І Китай недвозначно дав зрозуміти: ненадійних із гри викидають першими.

Лукашенко звинувачений у торгівлі людьми: викрадені українські діти стали заручниками режимуДержавний департамент США прямо звинуватив режим Лукашенка у торгівлі людьми. У щорічному звіті зазначено: влада Білорусі займається організованим перевезенням українських дітей із тимчасово окупованих територій. Вашингтон вимагає негайно припинити ці практики та повернути дітей їхнім родинам.Білорусь віднесено до третьої, найнижчої групи країн, що не відповідають мінімальним стандартам у боротьбі з торгівлею людьми. Поруч — Афганістан, Іран, Росія та Північна Корея.Факти депортацій задокументовані: у 2024 році стало відомо про понад 3,5 тисячі дітей, вивезених на територію Білорусі з більш ніж 20 населених пунктів України. Згодом їх піддавали пропаганді, спробам «перевиховання» та мілітаризації — на догоду російській політиці знищення української ідентичності.Це не просто злочин проти дітей — це частина системної стратегії Кремля та його сателітів. Лукашенко, граючи роль підручного Путіна, перетворив білоруську територію на транзитний і «виховний» табір.Відповідальність за ці дії неминуча. Як Путін та Львова-Бєлова вже мають ордери Міжнародного кримінального суду, так і білоруські чиновники, причетні до викрадень, неминуче опиняться перед трибуналом.Білоруський режим торгує не лише власною незалежністю, а й дитячими долями. І цей злочин світ бачить у всій його масштабності.

«Навчання» на фоні страху: білоруські заводи під санкціями і ризиком ударів1 жовтня у Мінську на заводі «Горизонт» відбулися показові навчання МНС. За легендою, блискавка влучила у резервуар з мазутом, спричинивши вибух газоповітряної суміші та пожежу з ризиком детонації сусідніх ємностей.Офіційна пропаганда рапортує про «злагоджені дії» рятувальників, однак за фасадом цих сценаріїв читається справжній страх режиму. Лукашисти чудово розуміють: поки вони надають територію, інфраструктуру та заводи для російської військової машини, білоруські підприємства автоматично стають потенційними мішенями.Завод «Горизонт» уже перебуває під міжнародними санкціями саме через співпрацю з режимом і оборонною промисловістю Росії. І ці санкції — лише перший сигнал.В Україні вже неодноразово доводили: удари по військовій і промисловій інфраструктурі агресора — питання часу. І якщо сьогодні в Мінську відпрацьовують пожежу від «блискавки», то завтра причиною займання може стати не гроза, а реальна війна, у якій режим Лукашенка зробив себе співучасником.Жодні показові навчання не захистять заводи від наслідків політики підтримки путінської агресії.

Удар по материнству: режим карає інакодумство через дітей1 жовтня експерти ООН виступили з різкою заявою проти білоруської влади: вони закликали зняти необґрунтовані обмеження на спілкування з дітьми для жінок, засуджених за сфабрикованими звинуваченнями в “екстремізмі”.Так звана “боротьба з екстремізмом” у Білорусі перетворилася на механізм репресій, який не зупиняється навіть перед дітьми. Матері, що опинилися за ґратами через свої переконання, позбавлені не лише волі, але й зв’язку з власними дітьми. Це — придушення інакодумства коштом найсвятішого.Експерти ООН нагадали, що міжнародні норми вимагають підтримувати контакт між жінками-в’язнями та їхніми дітьми, зокрема через домашні відпустки й заміну ув’язнення альтернативними заходами. Білорусь же ігнорує ці зобов’язання, грубо порушуючи базові права людини.Те, що відбувається, — не правова норма, а свідома політика ізоляції. Режим використовує дітей як заручників, щоб ламати волю жінок і перекривати шлях будь-якому інакодумству.Кожне материнське серце, відірване від своєї дитини у білоруських тюрмах, — це свідчення не лише жорстокості влади, а й її страху перед правдою. Бо якщо диктатура боїться навіть зв’язку матері з дитиною — значить, вона вже програла людяності.

На тлі атак українських дронів по російських нафтопереробних заводах, які вже призвели до дефіциту пального в РФ, Мінськ оперативно повернувся до експорту бензину сусідові. Лише за липень-вересень білоруські НПЗ відвантажили майже 97 тисяч тонн нафтопродуктів — на третину більше, ніж торік. Особливо різко підскочив експорт у вересні: бензину — на 168%, дизеля — на 83%.Але ці постачання несуть для Лукашенка не тільки прибутки, а й нові ризики. Адже головні білоруські НПЗ — у Новополоцьку (завод «Нафтан») та в Мозирі — розташовані небезпечно близько до кордонів України. Від Мозиря до української межі — близько 50 кілометрів, від Новополоцька до литовського та латвійського кордонів — менше сотні. У разі ескалації вони можуть опинитися серед перших потенційних цілей для українських ударів, так само як російські заводи.Таким чином, перетворюючи свої НПЗ на донорів для російської економіки у воєнний час, режим Лукашенка автоматично робить їх частиною військової інфраструктури й ставить під загрозу не тільки виробництво, а й цілі регіони країни.

Польща відкрила кордон із Білоруссю — і одразу отримала хвилю міграційних атакПольський уряд відновив роботу пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю, які були закриті під час російсько-білоруських навчань «Захід-2025». Міністр внутрішніх справ Марцін Кервіньскі пояснив, що ситуація залишається напруженою, але загроза безпосередніх провокацій начебто знизилась.Та вже у перший день відкриття — 25 вересня — мігранти вдвічі активніше намагалися прорватися з боку Білорусі: 130 спроб проти 65 напередодні. Декілька разів польські патрулі були атаковані камінням і гілками. Для порівняння: у Литві того дня зафіксували лише 11 спроб нелегального перетину, у Латвії — дев’ять.Попри формальне відкриття кордону, польська влада посилила попередження власним громадянам. МЗС Польщі прямо закликає поляків негайно виїхати з Білорусі, наголошуючи на ризиках — від воєнної загрози до довільних арештів.Рішення про відновлення роботи переходів уряд у Варшаві називає «реверсивним інструментом» — кордон можуть знову закрити будь-якої миті, якщо ситуація погіршиться.

Мінський міський суд більше не справляється з конвеєром політичних справ. Потік політичних в’язнів та «екстремістів» настільки великий, що влада змушена розподіляти їх між регіональними судами.За неповний рік до списку «екстремістів» додано 975 осіб — усі вони вже пройшли через суди. Частину справ віддали на розгляд у районні суди Мінська (411 засуджених) та інші районні суди країни (235). Ще 177 людей пройшли через обласні суди. І нарешті — 152 політв’язня за цей час засудив саме Мінський міський суд. При цьому він ще й формально розглядає апеляції з мінських районних судів, що створює додаткове навантаження.Кульмінацією стала справа інформаторів «Беларускага Гаюна». Після того як у лютому 2025 року силовики отримали доступ до бота проєкту, арешти прокотилися всією країною. За законом справи мали потрапити до судів протягом півроку, але в Мінську судді просто не встигають. Тому десятки «гаюноў» ідуть під суд у Вітебську, Гродні чи Гомелі — лише б розвантажити столицю.Це означає додаткові страждання для родичів, які тепер змушені їздити сотні кілометрів на процеси й побачення. І показує головне: масштаби політичних репресій такі, що навіть репресивна машина режиму тріщить по швах.

У Островці, біля сумнозвісної БелАЕС, влада готує нову «пастку» для майбутніх поколінь — сховище радіоактивних відходів із терміном у пів тисячоліття. За даними низки джерел, остаточне рішення вже ухвалене: небезпечний об’єкт зведуть буквально за 22 кілометри від литовського кордону.Лукашенко вкотре показує, що готовий грати роль слухняного васала Москви. Кремль нав’язав Білорусі атомну станцію, тепер настав час «сплавити» сюди й свої відходи. Під виглядом «переробки» та «ізоляції» фактично створюється полігон, який на сотні років може перетворити цілі території на зону ризику.Звучать розмови про «громадські слухання» і «екологічну експертизу», але доля вирішена без суспільного контролю. Технології ще навіть не визначені, а кошти вже виділені. Це означає, що головне — не безпека людей, а виконання кремлівського плану.Режим, який не зважає на права і життя власних громадян, тепер віддає країну під довготривале ядерне кладовище. І це — ще одне підтвердження: Лукашенко не захищає Білорусь, він просто виконує замовлення Москви, перетворюючи країну на смітник імперії.

Польща розглядає можливість збивати російські цілі над Білоруссю та УкраїноюGazeta Wyborcza повідомляє, що у Варшаві тривають консультації щодо права польських військових збивати російські літаки, ракети та дрони ще до того, як вони перетнуть кордон Польщі. Йдеться про простір над Україною та навіть над Білоруссю.Ще у 2022 році партія PiS внесла зміни до законодавства, які позбавили уряд Польщі можливості самостійно ухвалювати рішення про застосування сили проти повітряних цілей над сусідніми країнами. Нинішня коаліція планує виправити цю правову колізію.За словами експертів, від оперативності рішень залежить безпека країни:«Ми маємо діяти на випередження. Якщо російські дрони чи ракети вже летять у бік Польщі, немає сенсу чекати, поки вони перетнуть кордон. Наше законодавство треба швидко змінити, інакше оборона залишатиметься менш ефективною», — цитує газета.Цей крок може стати безпрецедентним: польська ППО та авіація отримають право діяти у повітряному просторі над Україною і навіть над територією Білорусі, якщо звідти йтиме загроза. Це означає ще глибше втягування Мінська у конфлікт та новий рівень напруженості на східному фланзі НАТО.