ЦБК

«Недешево обходяться». Лукашенко знову виправдовується за звільнення політв’язнівПісля помилування 14 політв’язнів 21 червня, серед яких був і Сергій Тихановський, Лукашенко вже вдруге виправдовується перед своїми посіпаками за цей крок. На зустрічі з МЗС 31 липня він заявив, що звільнення відбулося на прохання США — і не безкорисливо.«Хочете — будь ласка, забирайте, вивозьте. Нашим утікачам це потрібно?»Лукашенко стверджує, що пропонував звільнити навіть «кілька тисяч» засуджених — не лише політв’язнів. Але США, мовляв, хотіли «саме цих».Особливо він виправдовувався за помилування Тихановського:«Ви ж його просили. Я своєю рукою його помилував. А тепер кажете: проросійський. А що, не знали?»Водночас Лукашенко натякає, що чекає зиску:«Я кажу: хочете — забирайте. Що натомість? — “Ми подумаємо”. — Ідіть, думайте».Для внутрішньої аудиторії аргумент ще простіший — економіка:«Ми їх що, будемо безкоштовно годувати, вдягати? Це недешево обходиться».Помилування як предмет торгу — це не гуманізм. Це політична корупція і торгівля людьми.

«Мирне небо», куди падають дрони. Лукашенко знову грається в паралельну реальністьНа третій день після падіння дрона в Мінську, Лукашенко заявив, що «вдалося зберегти мирне небо над Білоруссю».Виступаючи 31 липня перед керівниками білоруських диппредставництв, він знову відчитував підлеглих за методичкою «усе добре, а буде ще краще». Мовляв, країна пережила чотири роки на «одному з найнебезпечніших розломів глобального протистояння» — і вистояла.«Незважаючи на жорсточайший економічний тиск, вдалося забезпечити людей роботою, дати зростання доходів і надію на завтрашній день», — цитує Лукашенка його пресслужба.Водночас диктатор визнав, що попереду — ще складніші часи:«Цей і наступні роки будуть дуже складними й напруженими. Вважайте, що ми живемо у дуже складний мирний час, коли потрібна військова мобілізація».Мирний час, у якому готують мобілізацію? Мирне небо, куди падають дрони?Риторика Лукашенка — це вже не пропаганда, а відверта симуляція реальності. За якою ховається мілітаризація країни, руйнація економіки та повзуча втрата суверенітету.

Ключ до змін — у діалозі? Офіс Тихановської запропонував США провести круглий стіл з ЛукашенкомОфіс Світлани Тихановської виступив із гучною ініціативою: провести за міжнародного посередництва круглий стіл з режимом Лукашенка. Пропозицію офіційно озвучено під час перемовин у Вашингтоні з заступником радника президента США з нацбезпеки Енді Бейкером. У команді Тихановської називають цю зустріч стратегічним успіхом і наголошують: це може стати переломним моментом для всієї Європи.Мета — мирний перехід до демократії в Білорусі. Демсили пропонують мінімальні умови: припинення переслідувань, звільнення політв’язнів.Офіс Тихановської вимагає легітимного представництва демократичного табору: Тихановська, Перехідний кабінет, Координаційна рада, громадянське суспільство.У Вашингтоні не відкидають ідею діалогу. У Мінську, за словами радника Кучинського, вже обговорюють сценарії транзиту влади — від «династійного спадкоємця» до силового варіанту. І переговори можуть стати для режиму зручним способом вийти з ізоляції та обговорити гарантії особистої безпеки Лукашенка.Бо альтернатива — переговори з Кремлем. І це шлях до втрати незалежності, попереджає Кучинський.

Лукашенко готує заміну народу?Після того як режим Лукашенка за роки репресій, війни та економічної стагнації видавив за кордон сотні тисяч беларусів, диктатор заговорив про імпорт «нового» населення. Але не просто трудових мігрантів — а «зручну людську масу», яка не буде ставити зайвих питань.«Ми готові тут прийняти всіх, хто хоче працювати, хто поважає нашу державу і народ. Хто хоче поводитися гідно і працювати», — заявив Лукашенко.Цинізм цього посилу очевидний. «Поводитися гідно» — це, за логікою режиму, мовчки терпіти диктатуру, відмовитися від політичної волі, не вимагати гідної оплати, не скаржитися на умови праці. А «поважати державу» — це схвалювати все, що скаже влада.Про оплату праці, соціальні гарантії, права людини — жодного слова. Бо нові працівники потрібні не як повноцінні громадяни, а як безмовна робоча сила. Як заміна тим, хто вже не захотів жити в тоталітарній системі.Це не просто політика — це демографічна інженерія в інтересах диктатури. І вона спрямована на збереження влади за будь-яку ціну, навіть якщо ціною стане сам білоруський народ.

Невідомий дрон із Білорусі порушив повітряний простір ЛитвиСьогодні вранці у Литву влетів невстановлений безпілотник, імовірно з території Білорусі. Його зафіксували поблизу Вільнюса на висоті близько 200 метрів. Поліція закликала громадян триматися подалі від об’єкта й повідомляти на екстрений номер 112.Представник Національного центру управління кризовими ситуаціями Дарюс Буту заявив, що активовано всі служби, тип дрона поки не встановлено.Міністерка оборони Литви Довіле Шакалене зазначила, що сьогоднішні погодні умови сприятливі для запуску метеозондів, які використовують контрабандисти для перевезення вантажів.Тим часом у Facebook-групі «Lithuanian aviation» опублікували відео трикутного об’єкта в небі — ймовірно, саме його бачили мешканці.Це вже другий подібний інцидент за місяць. 10 липня інший безпілотник змусив керівництво Сейму та уряду перейти в укриття. Тоді з’ясувалося, що у повітряний простір Литви потрапив дрон-імітація типу «Гербера», схожий на «шахед», але без загрози.Інцидент стався на тлі чергової атаки Росії на Україну із застосуванням дронів та ракет. Польща підвищила бойову готовність ППО та підняла в повітря винищувачі.

Москва вимагає від БПЦ повернути в назву згадку про «Московський патріархат»Синод Російської православної церкви нагадав керівництву Білоруського екзархату про необхідність використовувати офіційні формулювання в назвах церковних структур. Йдеться про обов’язкове включення згадок «Російська православна церква» або «Московський патріархат» у назви єпархій, приходів і монастирів.За даними видання «Хрысціянская візія», приводом для різкої реакції стало зникнення в новій редакції статуту БПЦ формулювання «Білоруський екзархат Московського патріархату». Саме так у Москві традиційно називають Білоруську православну церкву.Ще у травні 2024 року Синод РПЦ затвердив зміни до статуту БПЦ, але, схоже, білоруська сторона не врахувала цю поправку. Це могло стати причиною публічної заяви.У Білорусі десятиліттями вживали назву «Білоруська православна церква» без згадки про Московський патріархат. На відміну від України, де така відмінність була необхідна через існування кількох юрисдикцій, у Білорусі альтернативних православних структур не було.У Москві ж це трактують як спробу дистанціюватися від центру, що викликає роздратування. Експерти припускають: ми бачимо черговий виток кулуарного протистояння між Мінськом і Москвою на державному рівні.Нагадаємо: у 2020 році під тиском білоруської влади РПЦ замінила главу БПЦ. Замість росіянина митрополита Павла призначили білоруса Веніаміна, більш лояльного до режиму Лукашенка. Це посилило контроль Мінська та зменшило вплив Москви — нинішній тиск РПЦ виглядає як спроба взяти реванш.

Аграрний сектор Білорусі: спад виробництва та системні проблемиЗа перше півріччя 2025 року білоруське сільське господарство показало падіння на 2,7% у порівнянні з минулим роком. Зниження торкнулося і рослинництва, і тваринництва. Виробництво в аграрних організаціях усіх категорій склало 12,4 млрд рублів – менше на 2,7%, ніж торік. Офіційне пояснення влади – весняні заморозки.Однак тенденція значно глибша.Урожайність: з 2019 року врожай картоплі скоротився на третину – з 4,3 млн т до 3,1 млн т у 2024 році.Тваринництво: за рік поголів’я свиней зменшилося на 300 тис. (до 2 млн), великої рогатої худоби – на 100 тис. (до 4 млн). З 2020 року втрати ще більші: свиней стало менше на третину, ВРХ – на 6,7%.Експерти попереджають: «Ручне регулювання може призвести до дефіциту»Керівник проєкту «Кошт ураду» Уладзімір Кавалкін наголошує:«Інфляція залежатиме від Росії та від того, наскільки Лукашенко втручатиметься у ціноутворення. Приклад картоплі показав: якщо ціни нижчі за ринкові, весь товар йде на експорт, а білорусам бракує продукту».За його словами, зростання цін у 2025 році прогнозується в межах 7–8%, але спроби адміністративного стримування здатні створити штучний дефіцит.Чому Білорусь відстає від сусідів?Незважаючи на значно більші посівні площі, продуктивність білоруських господарств нижча, ніж у Литві, де ринкова економіка стимулює ефективність. У Білорусі ж пріоритети інші: «Головне — щоб поля були засіяні для картинки, а прибутковість не важлива», – підкреслює Кавалкін.За словами старшої наукової співробітниці BEROC Анастасії Лузгіної, державна модель управління не мотивує до розвитку:«У директора головне завдання — виконати план згори. Рентабельність — другорядна».Через цінові обмеження господарства економлять на кормах і утриманні худоби, а нестача кадрів лише поглиблює кризу.Половина сільгоспорганізацій збиткові (без урахування держпідтримки), а кількість сільських мешканців за 30 років скоротилася з 3,3 млн до 1,9 млн.Нинішня модель білоруського аграрного сектору відживає свій вік. Без зміни підходів криза лише поглиблюватиметься.

Ще один беларус у полоні: «Напився і пішов у воєнкомат»У полоні ЗСУ опинився черговий громадянин Білорусі — 58-річний Вадім Зайковський із Гомеля. Він приїхав до Ростова на заробітки, отримав перші гроші, «напився» і з власної ініціативи пішов до російського військкомату. Того ж дня його відправили на фронт.Без жодної підготовки він опинився в лавах 245-го гвардійського мотострілецького полку. Спочатку, за словами самого Зайковського, йому обіцяли лише розвозити продукти та воду на передову. Натомість його поставили на позицію спостерігача за повітряною ситуацією — стежити за польотами дронів.«Мені нічого не заплатили — ні зарплати, ні обіцяних надбавок. Просто використали. Я недалекий. Якби був розумніший — не пішов би на війну», — каже він на відео, опублікованому в телеграм-каналі «Не жди меня из Украины».Зайковський також публічно заявив:«Я не хочу, щоб мій син ішов на війну за Росію. Взагалі не хочу, щоб він воював. У нас у Білорусі — суцільна пропаганда. Кажуть, що війна триватиме до перемоги. Це в нас так вважають».Цей чоловік став уже десятим зафіксованим громадянином Білорусі, який потрапив у полон під час війни на боці Росії. Значна частина таких «добровольців» — це люди з кримінальним минулим, завербовані з колоній або загнані в армію шантажем та обманом.

ВВП Білорусі «лихоманить» через проблеми в агросекторі — BEROCЕкономіка Білорусі у червні суттєво сповільнила зростання. За даними BEROC, темпи приросту ВВП у другому кварталі майже зупинилися: +1,1% до аналогічного періоду 2024 року проти +3,2% у першому кварталі. Якщо виключити сезонний фактор, квартальна динаміка близька до нуля.Головні причини спаду:Сільське господарство — різке падіння через зміщення термінів жнив і погодні умови;Промисловість — уповільнення виробництва, зростання складських запасів, проблеми зі збутом, зокрема в машинобудуванні;Торгівля — падіння обсягів оптового товарообігу на тлі скорочення експорту.Економісти зазначають: липень покаже різко негативну динаміку ВВП у річному вимірі, але у серпні можливе відновлення через «ефект низької бази». Прогноз на кінець року — зростання в межах 2–3%, якщо не станеться нових шоків.Водночас інфляція набирає обертів: у червні річний показник досяг 7,3%, а восени може перевищити 8–9%. Ціни на продукти, особливо плодоовочеву продукцію, ростуть найшвидше.Ситуація вказує на перегрів економіки, уповільнення кредитування і ризики стагнації. Підтримати динаміку змогли лише послуги, зокрема громадське харчування та IT, але їх внесок обмежений.Висновок: Білоруська економіка стикається з серйозними структурними проблемами — зростання нестійке, залежне від сезонних факторів, а запаси на складах і слабкий експорт створюють ризик нового спаду.

ООН вимагає розслідувати смерті політичних в’язнів у БілорусіГрупа незалежних експертів ООН закликала білоруську владу провести прозоре розслідування смертей політичних в’язнів у колоніях.За останні чотири роки кілька осіб, визнаних правозахисниками політв’язнями, померли у місцях позбавлення волі або невдовзі після звільнення. Це відбувається на тлі постійних повідомлень про тортури та жорстоке поводження з ув’язненими, які виступили проти режиму.«У разі смерті в ув’язненні держава повинна довести, що це не було довільним позбавленням життя. Це можливо лише через належне і незалежне розслідування», – заявили експерти. ООН нагадала: у червні 2025 року експерти направили листа білоруській владі у зв’язку зі смертю Валентина Штермера, а раніше – через загибель Вітольда Ашурка (2021) та Алеся Пушкіна (2023). Жодної відповіді на попередні запити вони не отримали.«Є серйозні підстави вважати, що ці люди могли загинути як помста за реалізацію своїх законних прав – свободи слова та мирних зібрань», – наголошують у заяві. Експерти також засудили риторику влади, яка називає політичних в’язнів «терористами» та «екстремістами», і закликали Мінськ привести антитерористичне законодавство у відповідність до міжнародних стандартів.