Fuente
Культура без культу | Прочитане у січні💫Три книги читала англійською, пишаюсь собою!Славетне...
324 Vistas/Alcance
2026-02-09 07:37
Mensaje №958
Прочитане у січні💫Три книги читала англійською, пишаюсь собою!Славетне життя Ей-Джея ФікріПрекрасний початок року — прочитана 1 січня одним днем. Тепла, але не наївна. Життєва, але фантазійна. Тут є все, що треба: книгарня, маленьке містечко, кохання, віднайдення родини та трошки драми. А ще герої тут дійсно говорять про книги в книгарні.Шумовиння днівЩаслива, що познайомилась із Віаном. Це було дійсно прекрасно. Прекрасні образи, прекрасна мова у перекладі. Це продовження моїх пошуків справжньої фантазії в літературі: вужа можна дістати із крана та смачненько зготувати, світло, що падає з вікон, треба поправляти, щоб гарно лежало. Але найголовніше тут, звичайно, піанококтейлі. Граєш музику, а вона перетворюється на напій відповідно до кожної ноти та тональності. Краса! Але все ж, хотілось би читати цю історію кохання або до 20, або у старості. Бо вона виконує тут тільки функцію, щоб склеїти усі образи разом.Атлас хмарМає свій власнийвідгукШмуль і МартаФранківськ, приходьте на презентацію в Сенс 14 лютого на 16.00. А потім спробую написати про книгу🙌Смерть лева Сесіла мала сенсНе можу я пережити зараз стільки російської у книгах, тому рахую тільки як вступ до Чобітка Зельмана, який скоро планую читатиThe Song of Achilles Перекази Меделін Міллер — це прекрасно. Це був момент, коли знаєш сюжет, але все одно сумненько.Шльондри-вбивціБоланьйо має всі шанси попасти у список улюблених аворів такими темпами. Це були оповідання, де треба читати те, що не написано, що замовчено та приховано. Вони тихі, пустельні та тривожні. Як тільки матиму нагоду, візьмуся за Диких детективів.Daisy Jones and The Six Мені дуже подобається, як Дженкінс Рід розповідає історії про вигаданих зірок. Вона змогла викликати у мене емоції, а за цим я прийшла. Але... Це було страшенно нудно, це була найбільш прісна історія про рок-гурт, яку я колись чула.The road to the cityЗовсім маленька книжка, можна сказати новелка. Молода італійка з проблемною родиною хоче вирватись із села у місто та одружитись. Взагалі не зачепило, було щось зовсім просто. А потім побачила відгуки про поганий переклад із італійської, який зруйнував весь колорит мови, а на мові мала б триматись ця історія. Італіської не знаю, але інші романи Гінзбург в інших перекладах спробую ще почитати.Що з цього читали? Або хотіли б прочитати?