Рівень 3. ТеоріяІ ось після того всього можна читати теорію, якщо є бажання зануритись або почати створювати нове знання.Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм Еви Томпсон (Хоча вона і пише про росіян, але це все одно польський погляд)1. Postcolonialism: A Very Short Introduction Роберта Янга2. Орієнталізм3. Культура та імпералізм Едварда Саїда4. Злиденні світу цього та інші тексти Франца Фанона5. Nation and Narration6. The Location of Culture та інші тексти Гомі Бгабги 7. Discourse on Colonialism Aimé Césaire8. Decolonising the Mind: The Politics of Language in African Literature Ngũgĩ wa Thiong'oНа щастя, Комубук поступово видає ці важливі книжкиТакож можна читати про близькі концепції до постколоніальної теорії: націєтворення та націоналізм, памʼять, культурна травма.І ще варто звернути увагу на досвід балканських і південноамериканських країн. А також Азія ( але про азійський колоніалізм дуже мало згадується в нашому контексті, можливо, частково через мовний барʼєр). Знову ж таки, через проблему того, що теорія створювалась навколо заморських колоній європейських держав, нам варто дивитись на інші приклади. 9. Imagining the Balkans Марії Тодорової (Вона ввела термін “балканізм” за аналогією до “орієнталізму”)
Невеличка літня бомба в хутряному манто: що мені читалось в червніНа Літню книжку і Письмена на тілі я навіть написала відгуки!У червні прочитала два хороші нонфіки. Бомба у спадок — про історію періоду ядерного роззброєння України. Написана в першу чергу для іноземців, але змусила позитивніше ставитись до політики українських 90-х і загалом дала базове розуміння, як реагувати на закиди "все продали, розграбували, тепер страждаємо". Чому існує світ? — надихнула підчитати філософію, бо історія думки про причини нашого існування виявилась мені дуууже цікавою. Не знаю чому, але мене ніколи особливо екзистенційне питання не цікавило. Напевно, тому що я тут простим виживанням займаюсь, нема коли.Найменше сподобались Прослуховування та Що знає вітер. Прослуховування хтось на гудрідс назвав a frustrating, high-concept piece of writing. Ну і от так. Це гарно написано. Це було дуже цікаво на рівні концепції, але у фіналі залишилося відчуття "навіщо це все було?" Що знає вітер — просто не на мій смак, але я поплакала під час читання, тому зараховую до хорошого прочитаного. Також перечитала Невеличку драму і тепер планую підчитати ще українські двадцяті, бо це є прекрасно💫І ще привчаю себе не дочитувати книжки. Життя коротке, а прекрасних історій попереду ще безліч. Тому відклала Т-Щастя. Мені здається, що ідея мала ще покрутилась в голові у Чапая до того, як опинилась у друкарні.А що вам найбільше запам'яталося з прочитаного в червні?👀
Привітайте мене, вже цілих дві мої особистості пішли у відпустку до вересня🎉 У пʼятницю провела останню зустріч клубу Текстури. Говорили про Невеличку драму Підмогильного, грали в дебати двома командами: «Раціоналізація» та «Емоції», розбиралися в мотивації героїв і, здається, навіть влаштували невеличке коло психологічної реабілітації після всього, у що Підмогильний помістив свою героїню.А вчора провела останню зустріч до осені вже свого клубу. Обговорювали Бомбу у спадок, книжку про ядерне роззброєння України. Вона написана насамперед для іноземної аудиторії, але під час розмови ми ще раз переконалися, що й самі часто не знаємо багатьох фактів про новітню історію України.До розмови запросила журналістку Олю Кацан, яка досліджує цю тему. Її коментарі й додатковий контекст зробили зустріч просто прекрасною🥰 Якщо тема вам теж відгукується, дуже раджу подивитися запис презентації книжки.Тож два клуби офіційно йдуть на літні канікули. А я — ще ні🙃Тепер матиму простір для роботи над покращенням клубу Текстури. Маємо тисячу ідей, які потрібно реалізувати. Сподіваюся, у вересні повернемося вже з новими форматами, новими книжками та класними можливостями для спільноти.
Сьогодні хочу познайомити вас із каналом Млади Overbooked, яка популяризує читання з філологічним смаком та неймовірною любов'ю ✨Млада — викладачка іспанської мови з Києва, яка має незахищену дисертацію з літератури модернізму (!) А ще вона вже дорослою стала на пуанти та обожнює театр. Уже втретє буде йти іспанськими маршрутами Camino (140+ км) 👀👀 А ще разом із нею живе песик Нобель.Мені дуже близькі думки Млади про популяризацію читання, бо ж читання може бути терапією. Її підписники діляться історіями, як повертались до книг вже у дорослому віці. (А я, власне, повернулась до читання художки після 22-го). А також неймовірно радію, що знаю, до кого звернутись по рекомендації книжок поза великими літературними бульбашками США-Британія-Франція-Німеччина. Балканців вже люблю, а от латиноамериканців тільки відкриваю — Младо, треба поговорити🙌 А потім прийду говорити про східноєвропейців.Млада читає модернізми, постмодернізми, магічні реалізми, любить ігри з читачем, а відпочиває на кривавих скандинавських трилерах. Ось кілька її рекомендацій із останнього прочитаного: — Те, що видно звідси Мар'яни Лекі — Життя хлопця Роберта Маккемона — Упіймати кролика Лани Басташич— Маїсові люди Мігеля Астуріаса (Ну продала мені!)Отож щиро раджу підписатися 💫 А коли підпишетесь в телеграмі, зайдіть на ютуб та подивіться відео про боснійську літературу та інші "нерозкручені" національній літератури!#партнерство
Письмена на тіліДжанет Вінтерсон1992Маємо красивезну мову та кохання жінок, втілене на фізичному рівні. У центрі — кохання до однієї жінки, але воно обрамлене любовʼю до багатьох.Любов лишає на тілі записи:«Письмена на тілі — це секретний код, який можна побачити тільки у спеціальному світлі; там зібрано все, накопичене за життя. Подекуди літери на палімпсесті такі рельєфні, що їх можна читати на дотик, як азбуку Брайля.»
Тут є багато тіла, є зрада тіла. Зрада тіла виправдана, бо ж для оповідачки ключові стосунки у парі (двох тіл) жахливі. А голос цієї оповідачки всяк час себе виправдовує. Письмена на тілі малюються шарами, палімпсестом, але вони не зайві і не даремні.Також тут є хвороба тіла, коли воно саме себе ламає, саме себе не витримує. І невідомо, про що це. Ця хвороба — спокута через зраду? Чи це просто трагедія, в якій неможлива чиста насолода — знову ж таки, тіла — без страждань?Читала раніше Помаранчі — не єдині фрукти Вінтерсон. Письмена — це інший, доросліший текст. Але все ще так само міфологізований, сповнений англійських фольклорних казок та історій. Уся книжка читається як казка, де кожен новий поворот доданий заради ефекту магії — ніби від чарівного пилку чи помаху палички феї-хресної. Правди у фактах тут немає, але є правда в почуттях.Окремо мені чується відлуння викликів тодішньої сучасності для Британії: десь там між тілами з’являються технології та промайнули іммігранти. Щодо других, то до Білих зубів іншої відомої британки, Зеді Сміт, лишається ще вісім років.Хвороба змусить розібрати плоть на часточки, провести її повну ревізію, щоб знайти, де ж там ховається причина кохання до неї. Тому запрошую також загубитись у казковому лісі із безлічі тіл-дерев.#відгук
introПривіт від авторки цього каналу @lika_sh 👋Якщо ви тут опинилися, я точно знаю, що ви читаєте чудові книжки, а значить, ви прекрасна людина. Так-так, все дуже просто!Декілька стандартних важливих фактів:— я Ліка або Леокадія— живу в Івано-Франківську, жила в Києві, народилась та жила у Дніпрі— маю кокер-спанієля ЛолуА також:Я проєктна менеджерка в організації «Текстура», де займаюся популяризацією читання всіма доступними способами, окрім хапання за руки незнайомих людей із пропозицією почитати книгу.Перед тим закінчила магістерську програму УКУ та Університету Ноттінгема «Майбутнє спадщини», тому маю диплом культуролога, історика та філолога. Мене теж лякає цей перелік!А ще раніше я 5 років була фулстек-розробницею.Також я дуже-дуже стараюся знаходити час, щоб писати великі тексти про книжковий ринок і деколонізацію. Люблю молочний шоколад з горіхами. Мрію створювати системні зміни в культурі. А ще не вірю в складні книжки. Складна книжка — це просто багато запитів в Гуглі.Тому тут — про культурний менеджмент, укрліт, високу поличку (хоча не люблю це формулювання), есеїстику та різний гуманітарний нонфікшн.
Київ, Ітака, Дублін: що мені читалось у травніУ травні продовжувала відкривати модерністів та закривати читацькі дири у знаннях про світову літературу. Радію майже кожного дня, що не маю базової філологічної освіти і не мала причин запихувати в себе книжки за розкладом на бакалавраті. Тому тепер можу читати будь-що у будь-якому порядку у свідомому віці та бути щасливою😎Пісня про РоландаОтже, взялась підчитувати канонічні європейські тексти про королів, битви та всяку магію. Тут магії, на жаль, не було. А було формування уявлень європейців про світ в 11 столітті. Взяли реальний історичний сюжет із епічною битвою та замінили ворогів із факту на ворогів, що більше пасували до ситуації — мусульман. Хоча я звернула увагу на те, що мусульманами в "Пісні" називають всіх, хто не на стороні франків. В тому числі і наш географічний регіон. Поділ на свій-чужий звідтри відзвінює нам досі.Південна готикаСподобалась "Шум і лють", де перший розділ — потік свідомості психічно нездорового хлопця. Сімейні розборки, на яких будується сюжет у Фолкнера, мені не сподобались. Але по формі це було так класно! Тут чотири частини, кожна з них від різних оповідачів. Потім слухала лекцію про цей формат: не зрозуміла кожна частина без прочитання цілого і не зрозуміле ціле без прочитання кожної окремої частини. От так воно реально і було.Вам дуже треба це, якщо ще не читали.На цій хвилі хотілось ще південної готики, до якої відносять Фолкнера. Але ось Юдора Велті та її "Донька оптиміста" мені не дуже зайшла. Тут від південної готики був психологізм та сімейні стосунки. І щось мені це не дуже.ОдіссеяЛюблю перекази Фрая, готуюсь до виходу фільма💫Всі книжки травня є на картинках. А що читалось вам?
Дракони, хозари та дерева, що проростають із людей: що я читала у квітні— По-перше, я дочитала Четверте крило. Шок контент? І мені навіть більш-менш зайшло. Дракони взагалі дуже класні. Основна претензія до Яррос — це ж було вже. Це якась клаптикова ковдра з усього, що я любила у 12-14 років. Тобто Голодні ігри, Гаррі Поттер, Дивергент і всяке таке. — Прочитала цікаве дослідження економістки про гендерний розрив у зарплатах Карʼєра і сімʼя. Пише, що найбільш заковим фактором є розрив у кількості пропрацьованих годин через декретну відпустку та догляд за дітьми. Звучить логічно, але насправді здається, що для вирівнювання зарплат чоловікам прийдеться відмовлятись від можливостей у карʼєрі, щоб займатись дітьми. Все складно.— Ще складніше все із сучасним веденням війни, коли противники знищують життєвий простір одне одного. Про це у цікавому есеї Слотердайка Терор з повітря.— Ще з цікавого був Хозарський словник Павчича. У книги є дві версії: жіноча та чоловіча. Майже не чим вони не відрізняються. Написана вона як три словники термінів про народ хозарів від християнського, єврейського та мусульманського авторів. Усе там є вигадкою, але щось вигадкою не є. Тому там навіть зʼявляються Кирило і Мефодій. Взагалі книга дуже цікава, у мене з нею було гарне продовження відриття магічного реалізму.Також було ще більше Вулф, детектив у світі з рослин, крутецькі оповідання Кортасара і все інше на картинках.Начитала багацько, бо багато дочитувала або проводила час в потягах і автобусах з книжками.А як ваш квітень?
Чим є вигадані світи? Лише способи втекти від реальності? Чи, можливо, саме через жанрові інструменти ми можемо чесніше та глибше говорити про те, що болить у реальності?У межах нашого циклу Лекторію «Точки дотику» розмовлятимемо про те, як фантастика та її інструменти — альтернативні історії, химерні створіння та метафори — допомагають письменникам транслювати важливі теми. Спікерка: Світлана Тараторіна — письменниця, PR-менеджерка, журналістка, авторка міського історичного фентезі «Лазарус» та фантастичного роману «Дім солі» про Крим.Модераторка: Тетяна Раєнко — книжкова блогерка, авторка каналу «Атмосфера».📅Коли: 9 травня о 15:00.📍Де: Центр польської культури та європейського діалогу, вул. Січових Стрільців, 56, 2-й поверх.🔗Реєстрація — за посилання: https://forms.gle/ZNQtHE4Z4k8U3uv78 Про локацію: Центр польської культури та європейського діалогу є місцем для зустрічі нових людей зі спільними інтересами та бажанням пізнати польську культуру і вивчити польську мову. У Центрі також діє бібліотека, де можна знайти польську класику, світові переклади, публікації про Польщу, Європейський Союз, польську та українську пресу.Лекторій реалізується програмою промоції читання «Текстура», що діє в межах «Теплого міста» завдяки підтримці благодійної організації Renovabis у проєкті «Сприяння діалогу для інтеграції та стійкості в громадах Івано-Франківська».
Жінки, відьми та іншопланетні форми життя: що я читала в березніУ березні тематично хотілось читати щось від жінок та про жінок, тому прочитала: — дуже хорошу збірку оповідань з класним перекладом "Видіння, від яких Кассандра прифігіла"— "До маяка", яка потрапила в топ-5 улюблених книг— абсолютно необовʼязковий для мене есей We should all be feminists, який найкраще сприймати у молодшому віці або коли тільки заходиш у тему фемінізму у форматі TED talkПоловина з прочитаних книг були для клубів, подій або на огляд, тому відчувала тиск обовʼязків. Зате:— прочита "Мімезис", подивилась відео про "Мімезис", прочитала купу текстів про "Мімезис". Готувалась до презентації, як тільки могла— дочитала книжку про українське відьомствво. Писала про неї вище, сама відьмою поки не сталаБрала книги у бібліотеці так, ніби вдома нема 150+ непрочитаних. Тому:— вперше читала Станіслава Лема, а саме "Соляріс". Мені дуже сподобалось, хочу ще!Загалом був хороший місяць, на картинці всі прочитані у березні. А вам що читалось?
TGLIST.COM.UA
