Borik — офіційний канал

У бою за Україну загинув 40-річний Сергій БИЧКОВ — солдат, оператор безпілотних літальних апаратів відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону.Прощання відбудеться завтра, 16 липня 2026 року. За останнім бажанням захисника та його рідних церемонія пройде у колі родини.А після – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища.Добрий, щирий, скромний, щедрий Сергій дуже любив своїх племінників. У вільний від роботи час захоплювався комп’ютерними іграми. Згодом це захоплення вплине й на вибір військової професії.Сергій приєднався до лав захисників України у травні 2023 року. Після проходження навчання і бойового злагодження разом з побратимами вирушив на передову. Під час виконання одного з бойових завдань отримав поранення та проходив лікування. Згодом прийняв рішення про перехід до іншої бригади, де став оператором безпілотних літальних апаратів (після проходження навчання у Польщі).Сергій загинув 26 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.Щирі співчуття родині та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

У бою за Україну загинув 52-річний Олександр ГРИШАЄВ — штаб-сержант, командир взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) батальйону оперативного призначення НГУ.Церемонія прощання відбудеться 14 липня 2026 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А після – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища.Всі разом гідно проведімо в останню путь Воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!Добрий, спокійний, скромний, відповідальний Олександр багато мав друзів, ніколи й нікого не образив. Він бачив в оточуючих лише найкраще і дарував всім своє тепло, а вони — відповідали йому взаємністю. У вільний від роботи час полюбляв грати у шахи та багато читав.Олександр приєднався до лав Національної гвардії України навесні 2025 року. Після проходження бойового злагодження разом з побратимами вирушив на Донеччину.6 липня 2025 року під час виконання бойового завдання життя нашого захисника обірвалося.Таке довге очікування й болючий статус «безвісти зниклий...». Сьогодні ж Герой повернувся... на щиті.Щирі співчуття родині та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

У бою за Україну загинув 44-річний Дмитро АРТАМОНОВ — лейтенант поліції, заступник командира взводу полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Київській області.Церемонія прощання відбудеться 9 липня 2026 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А після — поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища.Всі разом гідно проведімо в останню путь Воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!Добрий, щирий, чесний із загостреним почуттям справедливості як до себе, так і до світу. По життю йшов з позитивом і в будь-який момент був готовий підставити своє плече допомоги тим, хто цього потребував. Майже все життя прожив у рідному Запоріжжі, де тривалий період працював у автомобільній сфері. У листопаді 2023 року переїхав до Київщини та приєднався до лав Національної поліції.«До виконання службових обов’язків ставився сумлінно. Мав добру теоретичну та практичну підготовку, здібності до аналітичної роботи. Відзначався високою витримкою, рішучістю, завзятістю, хоробрістю та цілеспрямованістю, умінням довести розпочату справу до логічного завершення», – згадують про Дмитра побратими. У липні 2025 року Дмитро був відряджений до складу армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ, брав безпосередню участь у забезпеченні охорони стратегічно важливих об’єктів та у відбитті ворожих безпілотних літальних апаратів типу «Шахед».А вже у листопаді Дмитро доєднався до Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють», де показав високий рівень відповідальності, ініціативності та готовності діяти в екстремальних умовах.Дмитро загинув 19 травня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.Щирі співчуття родині та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

Підтримайте петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) Роману СмаржуРоман Смарж був відданим воїном, який із перших днів служби проявив мужність, лідерство та відповідальність. Він проходив службу у лавах Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, де здобув повагу побратимів і став для них справжнім командиром та опорою.Під час виконання бойових завдань на Харківщині та Донеччині Роман неодноразово очолював штурмові групи. Завдяки його рішучим діям було знешкоджено декілька груп противника.До останнього подиху він залишався вірним Україні, військовій присязі та своїм побратимам. Роман Смарж був не лише відважним воїном, а й люблячим чоловіком, турботливим батьком шестирічної доньки та сином, яким пишалися батьки. Для своєї родини він був опорою, підтримкою і великою любов’ю. Він мав багато мрій і планів, які віддав за свободу і незалежність нашої держави.Роман загинув 10 вересня 2025 року на Донеччині.Підписати петицію за посиланням 👉https://petition.president.gov.ua/petition/262830

У бою за Україну загинув 32-річний Нікіта БУТ — солдат, інспектор прикордонної служби 2 категорії – оператор (безпілотних авіаційних комплексів) групи розвідки відділення управління прикордонної застави реактивних систем залпового вогню прикордонної комендатури швидкого реагування 105 прикордонного загону ім. князя Володимира Великого ДПСУ.Церемонія прощання відбудеться 23 червня 2026 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А після – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища.Всі разом гідно проведімо в останню путь Воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!Добрий, щирий, порядний, вихований, відповідальний, життєрадісний, з чудовим почуттям гумору – таким назавжди запам’ятають Нікіту рідні, колеги, друзі, яких у нього було дуже багато. Своє професійне життя пов’язав з кулінарією – працював у ресторанах Києва та Борисполя, де його поважали як справжнього професіонала своєї справи.У лютому 2024 року Нікіта приєднався до лав Державної прикордонної служби України та вирушив на Донеччину, де був його перший бойовий вихід. Енергійний, натхненний, сповнений рішучості захищати Україну від російської навали, він прагнув якомога швидше потрапити в зону бойових дій. Згодом – виконання бойових і спеціальних завдань на Харківщині.«Був справжнім військовим, відповідальним, життєрадісним та чуйним товаришем», — відгукуються про Нікіту товариші по службі.6 травня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині життя нашого захисника обірвалося.Таке довге очікування й болючий статус «безвісти зниклий...». Сьогодні ж Герой повернувся до рідного дому... на щиті.Щирі співчуття родині та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

У бою за Україну загинув 29-річний Олег ТИМЕНКО — молодший сержант, стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 3 батальйону ТрО.Церемонія прощання відбудеться 22 червня 2026 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А після – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища.Всі разом гідно проведімо в останню путь Воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!Щирий, веселий, відповідальний, працьовитий Олег захоплювався автомобілями, з якими пов’язав й свою трудову діяльність — ремонтував професійно, користувався авторитетом серед колег, постійно вдосконалював свої знання та вміння.Попри будь-які життєві труднощі, через які б не довелося пройти – ніколи не скаржився й прагнув дарувати навколишнім лише позитив та добро.Огортав любов’ю та турботою свою родину, мріяв, що вже цієї осені поведе сина до першого класу, та не судилося…У перший ж день повномасштабного вторгнення Олег приєднався до лав територіальної оборони Борисполя, а згодом вирушив на передову у лавах 137 батальйону ТрО.Донецька, Харківська, Херсонська, Чернігівська області – географія боїв за рідну землю, в яких брав участь Олег, надзвичайно широка. За час проходження військової служби зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед побратимів.14 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на Чернігівщині життя нашого захисника обірвалося. «Наш батальйон втратив рідних людей. Чоловіки, сини, друзі, побратими… Бракує слів, щоб висловити цю порожнечу. Назавжди в пам’яті, назавжди в строю…», – висловили своє співчуття у батальйоні.Щирі співчуття рідним та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

У бою за Україну загинув 50-річний Олександр ЖУРАВЕЛЬ — стрілець-номер обслуги штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти штурмового батальйону.Церемонія прощання відбудеться сьогодні о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А після – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища.Всі разом гідно проведімо в останню путь Воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!Щирий, добрий, спокійний і водночас веселий, компанійський, відкритий Олександр був надійною підтримкою та опорою для рідних, друзів. Всіх, хто цього потребував. Найбільшою цінністю для нашого захисника завжди була родина, про яку турбувався та огортав любов’ю.«Добряк…», – згадують рідні. Дуже любив тварин. Захоплювався грою на гітарі, писав вірші.У листопаді 2025 року приєднався до лав захисників України. Спочатку разом з побратимами вирушив на Харківщину, а згодом – на Запорізький напрямок.Олександр загинув 29 травня 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.Щирі співчуття родині та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

Обірвалося життя 46-річного Валерія КРИВОХИЖІ — старшого лейтенанта, командира стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону Міжнародного навчально-бойового центру НГУ.Церемонія прощання та поховання відбудеться 3 червня 2026 року в с. Рогозів.Об 11:30 прощання біля будинку захисника, а після – відспівування у храмі та поховання на сільському кладовищі с. Рогозів.Траурний кортеж з тілом Валерія Кривохижі востаннє проїде його рідною вулицею. Тож всі разом гідно проведімо в останню путь земляка, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині!Після закінчення Рогозівської загальноосвітньої школи (нині Рогозівський ліцей) Валерій вступив до Київського аграрного університету Національної академії аграрних наук, де освоїв професію інженера-механіка. Впродовж тривалого часу працював на ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у компанії «Інтер-Авіа».Добрий, спокійний, відповідальний, працьовитий, вмів знайти спільну мову з різними людьми, був готовий прийти на допомогу кожному, хто цього потребував. У вільний від роботи час захоплювався архітектурним дизайном.У листопаді 2024 року Валерій приєднався до Національної гвардії України й до останнього подиху був вірним військовій присязі.31 травня 2026 року життя нашого захисника обірвалося.Щирі співчуття родині та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

Раптово обірвалося життя 51-річного Віктора НАУМЕНКА — учасника бойових дій в зоні АТО/ООС, ветерана війни, штаб-сержанта, старшого водія автомобільного взводу роти матеріального забезпечення.Церемонія прощання відбудеться 26 травня 2026 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А після – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища.Всі разом гідно проведімо в останню путь Воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!Добрий, щирий, веселий, завжди на позитиві, був душею компанії та справжньою підтримкою й опорою для найрідніших. Найкращий чоловік, батько, друг… А вдома – справжній господар, багато роботи робив своїми руками. Дуже любив природу, захоплювався автомобілями.У 2017 році разом з побратимами вирушив на Луганщину, де тривали бої за кожен сантиметр рідної землі.У 2021 року за віком був звільнений з військової служби, втім коли розпочалося повномасштабне вторгнення Віктор не вагаючись прибув до військової частини й вже 25 лютого 2022 року приєднався до лав захисників. Мужньо й відважно давав відсіч ворогу на Харківщині.«До поставлених завдань командирів та начальників відносився з розумінням та виконував їх сумлінно. Задачі виконував своєчасно і з доброю якістю. Мав розвинуте почуття відповідальності за доручену справу. У військовому колективі проявив себе як чесний військовослужбовець. Цілеспрямований та наполегливий в досягненні поставленої мети, впевнений у собі. У спілкуванні з товаришами по службі тактовний, користувався авторитетом», – характеризують свого побратима у військовій частині. 22 травня 2026 року життя захисника раптово обірвалося. Не витримало серце.Щирі співчуття родині та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

У бою за Україну загинув 41-річний Сергій БУЧОК — ветеран війни, солдат, стрілець-снайпер механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.Церемонія прощання та поховання відбудеться 22 травня 2026 року в селі Рогозів.О 10:20 зустріч у центрі села, прощання біля будинку захисника, а після – відспівування у храмі та поховання на сільському кладовищі с. Рогозів.Траурний кортеж з тілом загиблого Героя востаннє проїде його рідною вулицею. Тож всі разом гідно проведімо в останню путь Воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!Коли росія перетнула державні кордони України у травні 2014 року Сергій вирушив на схід. Брав участь у бойових діях на Донеччині, за мужність був нагороджений медаллю «За оборону рідної держави».Після демобілізації повернувся до мирного життя та розпочав трудову діяльність СТОВ «Старинська птахофабрика» МХП у с. Мирне на посаді оператора.Добрий, щирий, відповідальний, товариський, завжди готовий прийти на допомогу – таким назавжди запам’ятають нашого Героя рідні, друзі, колеги, всі, хто знав його особисто. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення Сергій без вагань пішов до військкомату та вже у березні 2022 року приєднався до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. До останнього подиху був відданим своїй країні та надійним побратимом для тих, з ким пліч-о-пліч захищали рідну землю.Сергій загинув на Харківщині 12 травня 2026 року.Щирі співчуття родині та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міської ради