BOOK INSOMNIA | Книжкова спільнота

Побачила в інсті в art.malon фразу: «Купуйте книги, поки вони взагалі є» і це розбило мені серце. Українське книговидання було спочатку витіснено виданнями рашки, новинок було не так багато як хотілось і видавались вони майже ЗАВЖДИ після виходу російською, а то й набагато пізніше виходу оригіналу. За часи війни ми зробили неймовірний стрибок. Так, ціни кусаються. Так, все купити неможливо, але це показник як же багато видавців зʼявилось, який попит на українське, новинки перекладають та видають доволі швидко. Але ми вирвались із пут московії, ми читали власні книжки та власні переклади, колекціонували, букток та буктюб кишить книжковими оглядами. І от ми знову в цій точці... знову під ударом наше книговидання. А ціни будуть лише зростати в таких умовах, тобто попит також спадатиме. Бо, з одного боку, бізнеси несуть просто непоправні збитки на роки, з іншого - не кожен може дозволити собі регулярні покупки. Це все дуже боляче 💔Звісно, в першу чергу я думаю про людей, немає нічого гірше втрати життя, все інше можна надолужити. Але мені все одно дуже сумно, бо перспективи лякають. Тому, дійсно, купуйте книги, поки вони взагалі є 😭

Продовжую читати «Хмари» Нечуя-Левицького. Повість написана 1870–1871 pp. І це дуже показова повість. А показує вона те, як та звідки починалась наша меншовартість, як глибоко вона вколупувалась у свідомість, що навіть у 2026 році у багатьох людей вона присутня. Своє автоматично сприймається як просте, селянське й «некультурне», тоді як чуже — як престижне, модне й цивілізоване, навіть коли це ті ж самі селянські капелюхи, зате іноземні. Тобто героїня оцінює річ не за її якістю чи красою, а за тим, чия це культура. А це вже одна з основ меншовартості: людина починає соромитися не конкретної речі, а власного культурного походження. Іронія Нечуя-Левицького в тому, що ці люди самі є українцями, а їх батьки чи діди носили такий самий одяг, але тепер вони хочуть відмежуватися від того соціального й культурного середовища, яке вважають «простим», вчать російську та французьку й не сприймають українську мову як «достойну», українське просте, дике та дивне. Тобто виникає парадокс: людина не хоче бути схожою на власний народ, бо вважає приналежність до нього ознакою нижчого статусу.@bookinsomnia

У вересні вийде перша книга нової серії Саймона Бекетта - «Загублені» 🎉Зав'язка: Масштабна та загадкова справа про злочин, яка змушує сержанта лондонської поліції Йона Коллі зануритися у темні та болючі таємниці.Стиль: Кінематографічна атмосфера та глибокий психологізм.Фон: На відміну від всесвітньо відомого циклу автора про судового антрополога Девіда Гантера, ця історія зосереджена на класичній поліцейській інтризі та внутрішньому світі протагоніста. Сержант лондонської поліції Йона Коллі досі переживає втрату чотирирічного сина Тео. Минуло 10 років, але шрами після смерті дитини та розірваного шлюбу й досі болять. Життя поліцейського схоже на день бабака. Проте один звичайний вечір у барі завершується дзвінком, що змінює все.Давній друг Йони, Ґевін, з яким вони не спілкувалися років десять, благає зустрітися опівночі на занедбаному складі пристані Слотер-Кі. Але на місці поліціянт знаходить мертвого друга, два тіла в пакетах та ледь живу жінку. І тепер Йона — перший підозрюваний у справі різанини

Найбільша інфляція в історії: як Угорщина знищила власну валютуБанкнота на фото — не витвір мистецтва і не жарт дизайнера. Це 1 мільярд б-пенге — одна з найбільших купюр за номіналом в людській історії. Вона була надрукована в Угорщині 1946 року — і так і не потрапила в обіг: уряд просто не встиг її випустити до початку грошової реформи. Це маленька деталь, яка говорить про масштаб катастрофи більше, ніж будь-яка цифра.Щоб зрозуміти, як країна дійшла до такого стану, треба повернутись на кілька років назад. Угорщина вийшла з Другої світової війни на боці переможених — і в руїнах. Радянська армія окупувала країну, промисловість була зруйнована, половина залізничної інфраструктури знищена, а новий уряд успадкував практично порожній державний бюджет. Щоб фінансувати хоча б мінімальні потреби держави і виплачувати репарації, Національний банк Угорщини вдався до єдиного доступного інструменту — друкарського верстата.Навесні 1945 р. угорська валюта — пенге — ще трималась. Але вже влітку механізм гіперінфляції запрацював. У серпні 1945 р. 1 долар коштував 1 320 пенге. Через два місяці — 8 200 пенге. До кінця 1945 р. курс сягнув 128 000 пенге за долар. Уряд намагався реагувати: в обіг послідовно вводились купюри у 100 тис., 1 млн і 10 млн пенге. Але кожен новий номінал застарівав буквально за тижні.Справжній апогей настав не восени, а влітку 1946 р. — у липні ситуація вийшла з-під будь-якого контролю. Пікова місячна інфляція склала 41 900 000 000 000 000% — 41,9 квадрильйона відсотків. Це абсолютний рекорд в економічній історії людства, зафіксований у Книзі рекордів Гіннеса.Що це означало на практиці? Ціни зростали приблизно на 207% на день. Або, якщо простіше: кожні 15 годин усе, що ви могли купити, ставало вдвічі дорожчим. Угорці отримували зарплатню двічі на день — і одразу витрачали її, бо за ніч гроші знову знецінювались. У ресторанах ціни в меню змінювали просто під час обіду відвідувача.Щоб обслуговувати хоча б базові транзакції, держава була змушена друкувати дедалі більші номінали. З'явилась паралельна розрахункова одиниця — адопенге (adópengő, «податковий пенге»), прив'язана до поточного рівня цін і щодня переоцінювана. Після неї — б-пенге (bilyó-pengő), де 1 б-пенге дорівнював 1 трильйону звичайних пенге.Купюра на фото — 1 мільярд б-пенге — дорівнювала 1 секстильйону (10²¹) звичайних пенге. Вона була надрукована, але в обіг так і не потрапила: 1 серпня 1946 р. уряд встиг провести реформу раніше.1 серпня 1946 р. уряд Угорщини провів радикальну грошову реформу. В обіг введено новий форинт — і його курс до знеціненого пенге відображав весь масштаб катастрофи:1 форинт = 400 октильйонів пенге (4 × 10²⁹) Це найбільший деномінаційний коефіцієнт в історії будь-якої валютної реформи. Реформа супроводжувалась жорсткими фіскальними заходами: держава збалансувала бюджет, різко скоротила грошову масу і встановила фіксовані ціни. Результат виявився дивовижним: за кілька тижнів інфляція зупинилась майже повністю.У масовій свідомості найвідомішим прикладом гіперінфляції є Веймарська Німеччина 1923 р. Але угорська катастрофа перевершила її на порядки: на піку криза в Угорщині розвивалась приблизно в 100 разів швидше, ніж у Веймарській республіці. Різниця між ними приблизно така сама, як між вогнем від сірника і ядерним вибухом.@istorium_ua