я вже років 15 віддано люблю музику The Weeknd, і тому коли побачила, що виходить одноіменний з альбомом фільм Hurry up tomorrow, - побігла дивитисятак само як і рівно рік тому побігла дивитися IDOL - серіал HBO Max, який спродюсував Абель і зіграв там головну роль разом із Лілі-Роуз Депп ну, що я вам скажу - я дуже люблю музику The Weeknd 😁 але кіно, яке він знімає суто тому що йому подобається вдавати з себе актора, сценариста, режисера та продюсера - ну, такоєі якщо в айдолі хоча б Депп класно грає дуже важку, відверту і дивну роль, то сюжет серіалу, який змінювався на майданчику мільйон разів (я читала про йобнуте виробництво) викликає багато питань, бо це не логічна цілісна історія, а якась мастурбація ввв - відчуття власної важливості 🙃але саундтреки!!!!! заради них я готова дивитися все, що робить Абель - думала яа потім вийшов Hurry up tomorrow, в якому 2.5 пісні на 100 хвилин фільму, і навіть ця потреба не була задоволена 😢у фільмі також грає Дженна Ортега - не дуже важку, але все ще дивну роль. Абель грає камео у кризі (а коли в нього не було кризи?) і все це виглядає як один великий кліп з претензією на глибину, але в реальності все ще дрочка на самого себеі з одного боку якщо послухати тексти останнього альбому - там дійсно не поверхневі сенси, там багато переосмислення, рефлексії, боротьби із демонами, відчаю, пошуку. і я не здивуюся, якщо фільм був щирою спробою візуалізувати цеале намір, на жаль, ≠ успіх 🫠ps фанатам вікенда: якщо не дивилися айдол, послухайте трек The Weeknd, Suzanna Son - Family, я кожного разу від нього розпадаюся на міріади зірок
третя ночі, пишу відгук, бо не можу тримати в собі)) без спойлерів!я обожнюю Джинні та Джорджию, і це завжди було щось сонячно-шкільне із інфантильною Барбі в головній ролі та її серйозною донькою, яка весь світ сприймає в штики. з ким не буває, особливо якщо тобі 16в перших двох сезонах підіймалися теми кохання, дружби, пошуку себе, самоідентичності, звʼязку між дитиною та батьками, як ситуація в родині впливає на сприйняття світу підлітком, як сприйняття світом впливає на сприйняття свого відображення в дзеркалі і так далі - і все було досить на лайті, з гумором, яскравою картинкою та намаганням побудувати ідеальне щасливе життявласне, щось таке я очікувала і зараз, і хоча другий сезон закінчився феєричною скандальною подією, я була впевнена, що непорозуміння вирішиться за перші серіїага, щас 😳картинка "ідеального життя" залишилася та сама, але відбуваються в ній тепер зовсім інші речінастільки інші, що змінився жанр серіалу. ви взагалі десь таке зустрічали?по-перше, я хочу сказати дякую шоураннерам за те, що пішли настільки вглиб людських особистостей. офіційно - персонажі цього серіалу одні з найпродуманіших та найскладніших, що я зустрічала. валяюся в режисерських кайфах)ну і каст - вау! вони і були вау, а тепер це прям вау-розйоб) дуже сподіваюся, що Антонія Джентрі (Джинні) побудує велику акторську карʼєру, бо тонкощі її гри це фантастикапо-друге, аплодую стоячи сценаристам, бо в мене купу разів відпадала щелепа від твістів - частіше я тільки плакалаплакала, до речі, стабільно кожні 20 хвилин, а в кінці пʼятої серії ревіла белугою, що аж хлопець відклав новий нінтендо і почав мене заспокоювати - було прям дуже боляче 😔ну і втретє - зазвичай з виходом наступних сезонів серіал слабшає, особливо коли закривається основна сюжетна лінія. так ось я передати вам не можу як чекаю на сезон 4 - таке собі афтепаті наслідків попередніх подійбо розрулити, вибачте, гівно у стані афекту - це одна справа. а розрулити своє життя після цього - оце вже задачка із зірочкоюз чистою совістю після 8 годин перегляду підряд лягаю спати - давно нічого не дивилася нон-стопом не відволікаючись, люблю це відчуття) маякуйте хто вже подивився і як вам ❤️🩹
трошки контенту-для-тих-кому-за-тридцять 🫠півтора роки тому в мене почало сильно випадати волосся - я змінила шампунь, втирала отой магічний тонік weleda, мазала маслом, робила масажі силіконовою щіткою, навіть сходила до трихолога, який впаяв мені якийсь іспанський спрей, - все було до одного місця а потім зробила чекап і виявилося, що в мене дуже низькі показники заліза та феритинулікар призначив сорбіфер - за два місяці все відновилося 🫶🏻а зараз ось почалася та сама історія, хоча я сорбіфер продовжую приймати профілактично, правда дещо нерегулярно в Португалії щоб здати аналіз крові на будь що треба обовʼязково мати направлення лікаря (сінево, я так сумую за тобою!), тому щоб трошки пришвидшити процес і зрозуміти чи проблема знову в залізі чи шось інше, подруга порадила замовити експрес тест 😳 я взагалі про таке ніколи не чула! тільки про ковідний)придбала на амазоні, приїхав через два дні, інструкція дуже проста, але слава богу вони поклали дві контейнери з голками, бо першою я себе ткнула випадково 😁 це звичайно не відміняє необхідності звернення до лікаря, але все одно класна штука зрозуміти хоча б в чому проблема) ділюся з вами, бо може комусь знадобиться ❤️🩹 замовляла тест отут за 11 євроps але шампунь та кондиціонер нові також вирішила купити, на всяк випадок)) зараз на декілька днів у Kiehl’s знижка 30% (не знаю тільки в Португалії чи по всій Європі, перевірте), тому якщо комусь треба - можна норм таке зекономити, особливо на великих ємностях 💅
спойлер #1 - мене дуже розчарувала ця книгаспойлер #2 - обережно, далі буде багато спойлерівотже, що в нас дано:Елзі - фізикиня-теоретикиня, яка підробляє тим, що ходить на фальшиві побачення за грошіДжек Сміт - фізик-експериментатор, який у 17 років опублікував наукову статтю, зруйнувавши карʼєру більшості теоретиків галузіі ось одного разу вони пересікаються на сімейній вечері, де Елзі прикидається дівчиною його брата, а Джек не прикидається ніким))____________короооооооооооооче 🤦♀️я засмучена, бо так все непогано починалося. книгу можна розбити на умовні три частини: перші 65% потім ще 20 і потім ще 15%першому - найбільшому блоку - я б поставила тверду 7 за класичний підлітковий не адалт ромком. з мінусів - наука, яка могла б стати родзинкою історії, як це було у "Аптекарі" чи "Уроки хімії. Вечеря о шостій", залишилася недозрілою виноградиною 😕те, що герої - фізики, ніяк окрім як контекстом обставин (універ, статті, баттл теоретиків та експериментаторів) не обіграли. фізика не стала частиною їхніх особистостей, я б з таким самим успіхом могла прочитати про конфлікт між хіп-хопом та джаз фанком)) тобто у авторки був класний інструмент зробити історію особливою, але вийшло що вийшлонаступні 20% відсотків заслуговують як на мене "сідай, два", бо це були найтупіші секс сцени евер, а я, нагадую, прочитала "Переслідування Аделіни" та "Зіпсованого" 😁 не думала що це скажу, але краще вже жорстка єбля в стилістиці всього твору, а не добрий вечір в хату, як тутЕлзі приблизно 28-30 років, в неї був сексуальний досвід, але дівчина соромиться слова член і впадає в ступор коли його бачить 🙄 і все могло б бути нормально, якби в той же час наш альфа-герой Джек не оперував такою лексикою як "я хочу тебе вилизати", "я буду трахати тебе все своє життя", особливо питання доречності виникає коли він засовує в неї один палець, а в неї майже стається панічна атака))тобто якщо основна частина книги була милою наївною історією про соромʼязливу дівчину, яка не знає чого хоче, прикидається постійно іншими особистостями, бо переживає, що справжню її ніхто не покохає (основний її гріх - на секундочку - любов до сутінок, оце так чорна пляма на репутації!), то сцени сексу ніби вирвали з іншого роману, де хлопець розмовляє брутально, а дівчина 30 років це насправді 16 річна мала в рольовому халаті фізикиніпри цьому всьому супер класний досвідчений хот-йобарь Джек без тями кохає Елзі з першої зустрічі, мріє прожити з нею життя і готовий на все, бо вона... а що вона я так і не зрозуміла 😵💫 гарна? та всі головні героїні гарні. цікава? та вона постійно бреше і мімікрує під інтереси інших людей. розумна? та в нього там повна кафедра розумних + її розум ніяк не проявляється у фабулі, вона не вирішує задачі, не приміняє фізику на практиці (бо теоретик 😁), не захищає якусь магістерську. я тоді теж розумна виходить))) короче ви зрозуміли - героїня вийшла максимально посередня, ти себе з нею не асоціюєш і особливо не співчуваєш, бо в принципі пофіг чим все закінчиться...а закінчується все 15%тками рожевих сопельок, де він привселюдно вибачається, що зруйнував карʼєру теоретиків, вони зʼїжджаються і він майже робить їй пропозицію після 8 місяців разом. щось я певно не те в житті роблю))резюмую - книга шаблонніше нема куди. довго, підлітково, нецікаво. перша частина 7, друга 2, третя 2. в результаті маємо 11/3 = 3.66округляю до 3, бо я математик тільки в теорії 😁Теоретично це кохання - 3/10ps книгу я слухала, а в паралелі читала Аделіну. оце в мене салат вийшов від пістолета у вагіні до "ой мамочки а це що, член?" 😂
так, ну що - залітаю до вас зі своїм першим 18+ дарк романсом. щось схоже намагається робити пенелопа Дуглас у серії "Диявольська ніч", але тепер "Зіпсований" здається мені квіточками))отже, що в нас дано:Аделіна - письменниця, яка живе у величезному готичному особняку, що дістався їй у спадщину. в цьому будинку колись вбили її прабабусю, але дівчині ок - їй подобається і відчуття страху, і привиди минулого, яких вона тут періодично помічає, і відчужденість, і секрети, які зберігає темне горище.але от що Аделіні не подобається, так це невідома особа, яка починає за нею наполегливо слідкувати, пробираючись в дім крізь зачинені двері та залишаючи усюди червоні трояндище ця особа між іншим випила майже весь віскі дідуся, але це героїню не сильно обурило 😁________передісторія як я взагалі натрапила на цю книгу: сиджу собі якось у тік тоці нікого не чіпаю, і бачу відео де дівчина розставляє книжкових крашів у рейтингу від 1 до 10. ну і коли Ксейден та Різанд полетіли на 2 та 3 позиції, а топ-1 очолив якийсь Зейд, - я побігла в коментарі читати де цього Зейда знайти і натрапила на купу дівчат, що одноголосно розпливлися в рожеві калюжі від захвату який цей Зейд ахуїтітєльно піздатийsay no more!в мене досить змішані відчуття після прочитання, бо з одного боку я дуже далека від розуміння, як може збуджувати тваринний страх (а це основний тригер всіх подій), а з іншого - авторка створила прикольне поєднання темного монстра з дуже людяними моральними принципамияк каже моя колега - такий собі принц на чорному коні, бо якби не його світогляд та певна діяльність - вийшов би просто кончений психопат. а так він йобнутий психопат, що трошки краще))ще мені сподобалося споглядати за еволюцією свого ставлення до героїв від "блять що це за чортівня" (спойлер!!! ну він пістолета їй у вагіну засовує, а вона кінчає, камон)) до "блін, щось в цьому є", але фінальна емоція позитивна тільки через один фактор - героїня отримує задоволення від усього того пиздеця, що Зейд з нею робить, і це трішки виправдовує подіїдесь у книзі була фраза "якби я не був впевненим, що тобі це сподобається, я б цього ніколи не зробив", але я не зрозуміла в який момен він вирішив/дізнався, що Аделіні все це в кайф, бо випробовування починаються з того моменту як він її вперше побачив. а пагаваріть 😁ну і ще з важливого: тут багато вбивств, жорстокості, торгівля людьми, педофілія і навіть секс не секс - це відверта єбля, досить жорстка, на грані з насиллям, яке романтизоване почуттями - в тому числі і почуттям страхуця серія - дуологія, і друга книга "Полювання на Аделіну" має примітку "ця частина суттєво похмуріша за попередню, тому будьте обережні - важе психічне здоровʼя важливо"ну, слава богу що дуологія 😅 скоро повернуся до вас з апдейтами як там моя менталка))Переслідування Аделіни - 8/10, і ніфіга, Ксейден та Різанд все одно найкращі ❤️🩹
всіх зі святом! поки ви їсте смечненькі паски, а я ні, бо в Португалії в супермаркетах їх нема, а пекти самій це ту мач складно, буду ділитися серіальним смаколиком 🙃Резиденція ("The residence") - американський детективний серіал, 8 епізодів, Нетфлікс, самостійна історія - завтравки на другий сезон не булоотже, що в нас дано:у Білому домі в розпалі державна вечеря. в гостях у президента делегація австралійців, співає Кайлі Міноуг, ллється шампанське, 157 співробітників резиденції намагаються обслужити 132 кімнати і зробити подію ідеальноюаж раптом на третьому поверсі в ігровій кімнаті виявляють тіло управляючого - містер А.Б. Вінтер лежить з перерізаними венами і передсмертною запискою в кишеніі поки всі волають "самогубство", у Білий дім прибуває відома детективка Корделія Каппправда, більше вона відома тим, що любить птахів))__________серіал дуже прикольний - і це щира заслуга форми, в яку загорнули історію)в центрі розслідування стоїть ексцентрична темношкіра жінка, яка веде себе максимально стримано, соціапатично і з покер-фейсом постійно глузує з тупості інших людей)) якщо вам цей опис нагадав Шерлока - не переживайте, це не калька)автори придумали Корделії дуже класне хобі - не спойлер! - споглядання за птахами. і в своїх роздумах та висновках вона проводить багато паралелей між поведінкою людей та птахів, що виглядах водночас дуже смішно і логічно)за 8 серій ви познайомитесь з купою різношерстного персоналу, дізнаєтеся про їхні таємниці, страхи, бажання, відносини, почнете підозрювати одного і в наступному епізоді точно переключитесь на когось іншого - навіть очевидне постійно ставиться під сумнів, підтверджується і тут же спростовується, підтримуючи цим інтерес)а щодо форми - чесно, я не знаю як вони це знімали, бо кількість реконструкцій можливих подій просто зашкалює 😵💫тобто вони зробили стопʼятсот версій одних і тих самих сцен (хоч і уривками) на кожну розповідь кожного персонажа, щоб передати pov підозрюваних!і ще й ахрєнітєльно змонтували)дивитися легко, цікаво і блін ніфіга я не здогадалася хто винен)) тільки за останню серію разів 5 поміняла свою думку і все одно не вгадала 😅 але - не спойлер! - фінал НЕ такий як у східному експресі. той фінал мене дуже вибісив if u know what i mean 🌝
памʼятаєте я була в захваті від «Востаннє, коли я збрехала» і писала, що треба ще читати щось про брехню, бо може всі книги про неї такі класні? це працює!!! 😱отже, що в нас дано:Іві Портер - агентка, яка працює на таємничого містера Сміта. він відправляє її на різні незаконні завдання, як ось отримати якусь інформацію чи ліквідувати когось, для кожного з яких Іві створює нову ідентичність Але все починає сипатися, коли на останній місії у дівчини зʼявляються почуття до «цілі», а бос раптом починає робити все, щоб вона потрапила до вʼязниці______я нічого не очікувала, правда! але як же зраділа, коли знову потрапила у цей я-не-можу-зупинитися-читати потік 💔я обожнюю книги, але якщо історія не забирає мою увагу на 100% - я читаю як равлик і дуже часто відволікаюся на все підряд. через це тут не так багато відгуків, як могло би бути, якби всі історії, що я читаю, були такі круті 🥲а на цю ще й пощастило натрапити в літаку під час трансатлантичного перельоту, тому півтори дні і вуаля 💅цю книгу визначають як детектив, але авантюрна пригодницька криміналістика підійде краще 😁 сюжет розвивається з двох сторін - лінійно по таймлайну і у флешбеках, які сходяться з теперішнім у фіналі. вся інформація та секрети, видаються дозовано, і це тримає в напрузі та утримує високий градус інтересу, але що круто так це що в кінці даються абсолютно всі відповіді, навіть на запитання які ви не задавали)) тобто в результаті історія виявляється набагато обʼємнішою, ніж вам здавалося на початку, з потрійним дном)при цьому тут нічого кривавого, нічого важкого, читається легко і швидко, бо події розвиваються дуже динамічно і майже немає описів, але багато цікавих діалогів - все як я люблю 🥰 Перша брехня виграє - 10/10, прям взагалі нема до чого придратися, а це буває рідко) а тепер накидайте будь ласка ще шикарних історій про брехню!!)))
я принесла вам відео з проб Овена Купера на роль Джеймі у "Adolescence" 🙂не можу перестати думати про цей серіал якщо чесно, прям прокручую в голові всі чотири кадри, особливо третій)) дуже мене глибоко вразила історія, хоча бачила в тредсі тонну коментарів, що це нудно, банально, не динамічно, нічого особливого, нема розвʼязки і взагалі все вже було у "Захищаючи Джейкоба"нічого не знаю, на Rotten Tomatoes "Adolescence" має рейтинг 99%, і мене це повністю влаштовує)а ще побачила в інсті публікацію The Village про ідею серіалу та концепцію маносфери, яка лягла ідейно в основу сюжету. пост можна прочитати тут, дуже цікавону і з приємного - Овен Купер вже отримав дві нові ролі - в екранізації «Буремного перевалу» (роль Хіткліффа у дитинстві) та в серіалі BBC "Film Club" авторства Еймі Лу Вуд. вона вам відома за роллю Еймі (персонажа звуть так само як і акторку, ага) в серіалі Sex Education - це екстравагантна подружка Мейв, яка носилася з козою)) премʼєра у 2025, так що запасаємося попкорном 🫶
я дуже мало яке кіно чи серіал дивлюся не відриваючи погляду, не ставлячи на паузу та не відволікаючись на мессенджери. але ось:Adolescence ("Юнацтво") - кримінальна драма, 1 сезон, 4 епізоди, Netflix13-річного хлопчика звинувачують у вбивстві.____я люблю дивитися криміналістику, але коли прочитала, що 4 епізоди тривалістю година кожен були зняті ОДНИМ КАДРОМ - довелося включити під страхом непрофесійної смерті від червоного режисерського дипломапісля перегляду в мій мозок ще більше не вкладається як це взагалі можливо, враховуючи мільйон переміщень, локацій, персонажів та крупностей - як це все треба було відрепетирувати, щоб годинний кадр зняти без жодної склейки? як зіграти без жодної заминки? не забути слова? як усюди попасти у фокус? як оператору не спіймати своє відображення в дзеркалі? як не спіткнутися, коли вилізаєш у вікно чи біжиш за актором? я навіть пішла гуглити чи дійсно це знято одним кадром чи просто склейки на пості зробили непомітними коли переходили через якісь двері, віконні рами чи спинині, офіційно - одним кадром. знімали по 2 дублі на день, на один кадр - одну серію - йшло до 10ти дублів. а до цього були місяці репетицій.я навіть знайшла бекстейдж, де видно як оператори передають один одному камеру, кріплять дрон, ставлять на штатив, візок - і все це ПІД ЧАС ЗАПИСУ. тільки подивіться будь-ласка це відео після перегляду самого серіалу, не спойлеріть собі сюжетце не перша в світі однокадрова історія, але круто те що тут це драматургічно виправдано. безперервна зйомка дає неймовірне відчуття присутності, ти бачиш всі емоції народжені тут і зараз, без вирваної на монтажі реальності, і переживаєш всі події та інформацію наживо разом із героямиі це прям моторошно, бо історія дійсно важкаокремий шок для мене, що актор, який зіграв 13річного обвинуваченого Джеймі, до цього взагалі не мав досвіду на знімальному майданчику. це блін дитина! органіка якої достовірніша за будь яку гру професійного актора. через це здається, що він не грає і все відбувається насправді, а тому сприймається вдвічі гострішеособливо в третьому епізоді, коли від внутрішніх гойдалок ставлення до героя я ледь не зійшла з розумуце дуже і дуже крута режисерська, акторська, операторська та художня робота - я не памʼятаю що останній раз мене так сильно вражало саме з точки зору продакшенуподивіться, не пожалкуєте#reanity_дивимось
я обожнюю Міллі Боббі Браун. я обожнюю Stranger Things, мені дуже сподобався фільм Damsel і навіть Енола Холмс, в якій нічого класного, окрім Міллі, нематому очевидно, як тільки на Нетфліксі вийшов "Електричний штат" - я галопом побігла дивитись)отже, що в нас дано:1950ті - більшість професій замінили роботи. 1990ті - роботи повстали, стається війна, під час якої у Мішель помирають мама і Крістофер - молодший брат-геній, з яким вони були дуже близькі. тих роботів, що залишилися, звезли кудись в середину пустелі а-ля тюрму, а всіх, хто ще на свободі, - ліквідуютьодного дня в будинок Мішель пробирається зламаний робот у вигляді Космо, персонажа улюбленого мультика Крістофера. Космо може говорити тільки репліками свого героя, але йому вдається пояснити Мішель, що «справжній Крістофер» якимось чином перебуває у полоні. і вони вирушають на його пошуки.____________по вайбу фільм нагадує якусь роад-муві версію мультиків ВОЛЛ-І та "Дикий робот", ну і є щось трошки від Марвелу, бо режисери тут як ні як неймовірні брати Руссо - це вони створили всіх Месників. масштаб тут, звичайно, не той, але графіка класна ну і в кінці треба сильно плакати - як і на Війні нескінченності 😅Міллі - супер приємна головна героїня, я ще більше стала поважати її після хейту в сторону зовнішності, типу чому вона в свої 21 виглядає на 35. а ще вона мені дуже нетипова акторка - я прям балдію від поєднання нарваності, ліричності, жіночності, підлітковості, почуття гумору та емоційної відкритості - от реально хто зараз з молодих акторів ще має таку суміш? можливо Зендея, але їй майже 30))також мені тут дуже сподобався Кріс Пратт, бо "Вартові галактики" - моя нейнеулюбленіша марвелівська серія 🙈 я хоч вбийте не догяняю цих тупих жартів, плаского гумору і якогось суцільного дибилізму, яким пронизані всі фільми. і "я є Грут" мене абсолютно не розчулює 🫠а ще - якщо дивитися в оригіналі - можна впасти в екстаз від голосу актора, який грає Крістофера - 14річного Вуді Нормана. по-перше, він дуже симпатичний, а по-друге - в нього зламався голос і він зараз настільки звучить якось по-дорослому - низько, мужньо, що на контрасті з підлітковою зовнішністю це просто краш-комба 🤤 де мої 16))короче, фільм милий, каст класний, рОботи зроблені прикольно, дивитися можна всією родиною, плакати - також)) ну і судячи з останнього кадру - на нас чекає продовження 🙃#reanity_дивимось