🐶Бєлка і Юля

Котєріна негодовав. До нього даходили ~шлюхи~ слухи, що білий кит подкідиш сошов сума і собираєця піти замуж. Котюшка не мог смириться. Ця махната женщіна не тяжолої даступнасті і так пазорила його ім'я. Особєнно обідно було вазможно і того що Кать нікагда не знав любві, теплати і нєжнасті. Женщіни не визивали в нього інтірєса. Впрочем і мужчіни тоже. В ньом не тріпітала страсть. Не бурлили бабочькі в животє, не сносило голаву ат любві. Врочім він неразтраювався. В цьому мірє було багато інтірєснісніших віщей. Вот напрімєр недавно в голаву йому пришла мисль, що вазможно вазможно з нього вийшов би неплохий папа. Папа ~Васильківський~ Римський. Він представляв як стаїть на балкончику Ватікана в красних черевичках з бокалом святого кагора і думає на вечірньою пропавєдью. В цей момєнт пальота його фантазії, в реальность вернув непріятний Юльлькін голас, яким можна було б питать врагів і від якого у Коті начінальсь пріступи мігрєні.Надобно пазванить в ГуР і прідложить їм Юльку як нове оружиє массового параженія. О нє нє, апять всповнивши про свадьбу Снєжани, Катєріна прийняв твьорде рішеніє - я ляжу но ця видра нікого на мій хліб не приведе. І на сир. І на чай.

Жив собі дід і баба тоїсть Юля і Бродяги. Жили поживали добра наживали. Ну як добра. Просто добрі були. З добром непанятно. І тут Юлі стало грусно. І каже вона до бродяг- а підіть но у підвал, поскребіть по сусєках може я булку яку іспечу. Пішли бродяги бо були дуже слухняні. І шо б матуся не сказала - все так і робили. Нашкребли вони муки. Принесли. Юля почала місити тісто. Аж тут не хватило 2х яїчок. Каже а йдьть до до баті Георгія Іванича одолжіть. Поки вони пішли до мисачки з тістом прийшов Котєрінка і як всігда начав читать свої магічєскі заклінанія на богацтво. Бо в ньом текла королєвска кров. Він хотів бричку з конями і багато сундуків із золатом і драгаценнастямі. Почті як в Міндіча але чуть поменше. Коли бродяги через пару часіків притарабанили яйця чіпси і колу , Юля дарабила тісто і усунула його у піч. Тісто хорошо підходило але було пізно і всі лягли спать. Аж на утро Юля заходе на кухню , глядь а там величезних размєров біла махната булочка лежить і каже - здрастє я ваша тьотя. Тоїсть ваша Бєлка. Так з тєх пор зажили вони вмєстє щасливо. А бєлка є тепер у всіх хто оце все читає.