Estadísticas de telegram channel - @behindtheukrainiannews

​Крим — це УкраїнаМіжнародний науково-популярний часопис National Geographic на своїй офіційній сторінці в Facebook опублікував фотографію замка «Ластівчине гніздо». Ця пам’ятка архітектури знаходиться поблизу селища Гаспра, що в українському Криму. Все б нічого, фотографія гарна, але редакція часопису замовчує, в якій саме країні знаходиться ця будівля. 👉 «Неоготичний замок, побудований приблизно в 1900 році, розташований на скелі над Чорним морем у Ялті, Крим», — йдеться в підписі до світлини, яку зробив американський фотожурналіст Стів Реймер. ❗Ми розцінюємо такий підпис як маніпуляцію. В редакції вирішили пройти поміж крапельками, коли не додали до підпису назву країни, а саме — «Україна». Про те, що це виняток, а не правило, свідчать підписи до інших світлин. Ось знімок, зроблений в «морському заповіднику острова Сумілон на острові Сумілон, Себу, Філіппіни. Ось — «арктичні вовки виють у тундрі на острові Елсмір, Нунавут, Канада. Або ось, наприклад, «стіни каньйону відображаються в річці Ріо-Гранде в каньйоні Бокільяс біля кордону Техасу та Мексики, Національний парк Біг-Бенд, Техас, США». Як бачите, скрізь вказують назву країни. 📌 Мотиви цієї безхребетної позиції часопису легко пояснити — вони не хочуть нарватися на обурення російських окупантів, під контролем яких поки що знаходиться український Крим. Водночас на почуття українців їм чхати — станом на зараз під дописом десятки українців написали уточнення, що Крим — це Україна. Однак жодної реакції, не кажучи вже про виправлення, від редакції National Geographic так і не дочекалися. 📢 Якщо ви також хочете висловити свою думку про редакційну політику цього часопису, зробіть це за посиланням. 🦉 Російський пропагандистський наратив, що «рф ніколи ні на кого не нападали, рф завжди тільки захищають свою територію» графічно відображається у вигляді зображення України в продукції National Geographic з описом, що Крим це частина росії, на «яку претендує Україна». Хочете знати більше про цю проблему — читайте проєкт «Stop Mapaganda». Про свідоме або несвідоме порушення кордонів країн та розповсюдження цієї інформації на широку авдиторію з ціллю створити вигідне для переступників уявлення про ту або іншу країну».

​«В Україні офіційно дозволили писати слово «росія» з маленької букви». Такі заголовки можна зустріти навіть у провідних українських виданнях. Подекуди вони зустрічаються і в закордонних медіа: «Ukraine officially allowed to write “Russia” and “Moscow” in small letters». ✅ Нам було важко винести однозначний вердикт для цього випадку. Але все ж таки вирішили зупинилися на маніпуляції. ▪️ По-перше, написання назви країни-агресора з малої літери стосується лише текстів НЕОФІЦІЙНОГО характеру. ▪️ По-друге, ніякого дозволу не існує. Національна комісія зі стандартів державної мови на своєму засіданні просто обговорила це питання. А потім повідомила, що відтепер таке написання не вважатиме помилкою. 👉 «Зважаючи на героїчну боротьбу Українського народу за Незалежність Української Держави [...] написання назв «російська федерація», «росія», «москва», «московія», «московське царство», «російська імперія»», «державна дума рф» тощо з малої букви можна не кваліфікувати як відхилення від норм української мови в текстах неофіційного характеру», — повідомили в Комісії. Воно й логічно. Самі поміркуйте — хто нам може заборонити неофіційно писати слово росія з маленької літери? Ніхто. Тож ніякого дозволу на це не потрібно. Мовознавці просто фіксують зміни у живому функціонуванні української мови. Але ніякі зміни в правопис вони не вносили. Політики в свою чергу не оминули нагоди попіаритися на цьому питанні. Зокрема засідання Комісії було відповіддю на звернення в соціальних мережах віцепрем’єр-міністерки – міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук. ❗️Раніше Міністерство освіти і науки видало наказ про те, що в документі, який стосується освіти українських дітей за кордоном, словосполучення «російська федерація» слід писати з великої літери. Очільник міністерства Оксен Лісовий на своїй сторінці в фейсбуці написав, що хоч і вважає правопис “рф” з великої літери – помилкою, але вимушений так писати, оскільки це вимога нормопроєктування. 👉 «Без такого виправлення Мінʼюст не зареєстрував би наш наказ, що визначає особливості навчання українських школярів, які нині перебувають за кордоном», — пояснив Оксен.

​Українські журналісти навели хибний переклад слів президента Польщі Анджея Дуди. Кардинально суть сказаного це не змінює, осад на душі від його слів лишається. Але різниця між «потопельником» і «тим, хто тоне» все ж таки відчутна. У новині про те, що Дуда підтримав рішення запровадити односторонні обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції, наші журналісти дослівно наводять його відповідь польським журналістам: 👉«Чи потрібно нам діяти так, щоб убезпечити себе від того, щоб не постраждати від потопельника? Звичайно, ми повинні діяти так, щоб захистити себе від того, щоб потопельник не заподіяв нам шкоди, тому що якщо потопельник заподіє шкоду і втопить нас, то він не отримає допомоги. Тому ми повинні дбати про свої інтереси, і ми будемо робити це ефективно та рішуче». 🚫Але це некоректний переклад. Ось оригінальна цитата польських журналістів, на яку посилаються українці: 👉«Czy trzeba działać tak, żeby się obronić przed uczynieniem szkody przez tonącego? Oczywiście, że musimy tak działać, żeby się obronić przed uczynieniem nam szkody, bo jak tonący doprowadzi do szkody i nas utopi, to nie dostanie pomocy. Więc to my musimy pilnować naszych interesów i będziemy to robić skutecznie i zdecydowanie»Там ще було продовження: 👉«Mamy trochę do czynienia tak jak z tonącym. Każdy, kto kiedykolwiek brał udział w ratowaniu tonącego, wie o tym, że człowiek tonący jest niesłychanie niebezpieczny; że może pociągnąć w głębiny. Ma siłę niewyobrażalną na skutek obawy osobistej, wpływu adrenaliny i może po prostu utopić ratującego. Mówi się, że tonący brzytwy się chwyta i rzeczywiście tonący chwyta się wszystkiego, czego się da» https://bit.ly/3ZqrDWn ✅У всіх випадках йдеться НЕ про «потопельника», а про «того, хто тоне» і вочевидь не збирається стати потопельником❗️Постраждати від "потопельника" - це було би щось із жанру зомбі-апокаліпсиса.📌Виносимо окремо всі слова, які деякі українські журналісти переклали як «потопельника»: «jak z tonącym» — «як із тим, хто тоне» «w ratowaniu tonącego» — «у порятунку того, хто тоне» «tonący» — «той, хто тоне» «człowiek tonący» — «людина, що тоне» tonącego — «того, хто тоне» 🦉Ми не виправдовуємо польського президента, а лише вносимо ясність у його слова.

​Гривня з тризубом, рубль зі свастикою. Такі порівняльні світлини зараз активно поширюють у соцмережах. Мовляв, у той час, коли на українських грошах був тризуб, на російських хизувалися свастикою. 👉 «Про ці купюри ніхто не розповідає в росiї, тому, що всим стане зрозуміло, звідки пішла ця свастика, яку потім взяли за символ фашисти», — стверджують у таких дописах. Це твердження з’явилося не щойно, воно циклічне і в українському сегменті фейсбуку ходить щонайменше від 2018 року. ✅ Символ дуже схожий на свастику дійсно був зображений на російських рублях від 1917 року. Їх ще називали «керенками» — похідне від Олександра Керенського — очільника Тимчасового уряду росії. Щоправда в офіційному описі банкноти слово свастика не згадується: 👉 «У центрі кожної великої розетки лежить геометричний візерунок, який складається з перехрещених широких смуг, зігнутих під прямим кутом, вправо на одному кінці та вліво на іншому. Смуги вкриті набором горизонтальних ліній і окантовані тонким контуром на невеликій відстані». Цей «візерунок» був зображений на 250 та 500 рублях, які після інфляції перетворилися на 5 і 10 тисяч. Цікаво, що коли владу захопили совіти, їхній скарбничий використовував те саме кліше тимчасового уряду, а тому це зображення перекочувало і на совіцькі рублі, які ходили аж до 1923 року, коли провели грошову реформу. Поява свастики на купюрах, за однією з версій, пов’язана із тим, що І.Я. Білібін, творець оригінальних малюнків для грошових знаків, під час роботи надихався стилізованими народними орнаментами. Ті, хто близько знав художника, згадували, що у нього була колекція «побутового знаряддя російських селян».❗А от те, що німецькі нацисти, обираючи собі символ, надихнулися російськими «керенками» — не доведено. Так само не відповідає дійсності, що зображення свастики на той час означало вороже ставлення до євреїв. ☝️Рублі зі свастикою можна і зараз знайти на багатьох нумізматичних сайтах https://en.numista.com/catalogue/note225958.html. Їх також продають на Amazon. А український сайт monitex навіть готовий купити їх у вас усього за 625 гривень. Щоправда є підозра, що реальна ціна значно вища. 🦉Цей допис написано за запитом нашої читачки Тетяни Євтухової. Надсилайте нам на перевірку сумнівну інформацію і можливо саме ваша тема з'явиться в одній із наших наступних публікацій.

​#НамПишутьНаша читачка Анастасія Султан цікавиться, чи дійсно на Вінниччині є традиція влаштовувати немовлятам фотосесію, загортаючи їх в український прапор. Це правда. Увагу читачки привернув допис у фейсбуці, в якому йдеться, що «колись в Бандерівських сім'ях була традиція загортати новонароджене немовля в синьо-жовтий прапор, який зберігався в неї до кінця життя». 👉 «Приємно бачити, що така традиція появилась тепер на Вінниччині», — пише автор допису (дивіться скрин/колаж). 492 поширення та понад 600 уподобань! Він каже, що фото взяв із сайту пологового відділення Калинівської центральної районної лікарні. ✅ Нам не вдалося його там знайти https://bit.ly/468SVml Натомість ця і багато інших світлин з немовлятами викладені на сайті Калинівської міської ради ще в серпні минулого року https://bit.ly/3Z9otWI А також на фейсбук-сторінці Департамента охорони здоров'я та реабілітації Вінницької ОДА https://bit.ly/44LO7lL 👉 «Раніше ми фотографували немовлят у жовто-блакитному знамені лише до свята, а з початком повномасштабної війни усі матусі хочуть, щоб сфотографувати їхніх немовлят з українським прапором. Це вже традиція, якої ми дотримуємося», — цитують заступницю медичного директора з якості медичного обслуговування Калинівської центральної районної лікарні Людмилу Яремчук. На одній зі світлин поруч із жовто-блакитним прапором можна побачити також піксельні кольори, які використовуються на українських військових одностроях (зображення по центру). 🦉Це нас трохи збентежило, адже геть нещодавно українці самі насміхалися з росіян, які під час виписки з пологового будинку новонародженого сина кутають у ковдрочку (“конвєртік”) в стилі "мілітарі". Деякі журналісти іронізували, що незабаром на росії відправлятимуть на фронт уже з пелюшок.🦉Запити читачів для нас у пріоритеті. Надсилайте нам інформацію, правдивість якої викликає у вас сумніви. І ми обов’язково розглянемо її. Щоб не проґавити публікацію — підпишіться на нашу сторінку. Завжд ваша, Сова.

​Якщо ви очікуєте знайти в цьому дописі відповідь, то її не буде. Але не поспішайте скролити далі. По-перше, ми розповімо всі деталі, які нам вдалося з’ясувати. А це щонайменше першоджерело інформації! По-друге, цілком імовірно, що вже незабаром знайдуться читачі, які знають секрет. Слідкуйте за коментарями! 📌Про що йдеться? Нещодавно в соцмережах масово поширювали серцебитну історію про те, як на Одещині сім’я, що відпочивала на морі, знайшла пляшку, всередині якої був лист. Якщо судити за почерком, то його написала дитина: 👉«Сподіваємось, цей лист попаде в руки українців. Вся наша сім'я чекає на звільнення від росіян. Крим — це Україна. Ми вас дуже чекаємо. Я, моя сестричка Маша, мама і папа». Усе це ілюстрували фотографіями, на яких дійсно можна побачити і пляшку, і записку з цим текстом. Почерк дійсно дитячий. Крім того, в деяких дописах цитували людей, які знайшли це послання: 👉«Плакали всією сім’єю. Дуже хочемо, щоб цей хлопчик дізнався, що його послання отримано і щоб він дочекався ЗСУ у Криму». Імена цих людей ніхто не називає, їхні обличчя не показують, тобто це такі собі аноніми, на яких дуже зручно все списати. 📌Звідки ноги ростуть, читайте на нашій сторінці в фейсбуці. Насправді ми багато що з'ясували і можливо дізналися максимум з того, що можливо.🦉Дякуємо за лайки й поширення!❤️

​Останнім часом у соцмережах з’являлося так багато підроблених обкладинок різних тижневиків, особливо Charlie Hebdo, куди ліпили Зеленського, що читачі вже з недовірою ставляться до будь-яких схожих публікацій. От і цього разу нас запитали — чи дійсно на обкладинці польського тижневика Wprost зобразили Папу Римського на російському танку? ✅ Це правда. В цьому можна пересвідчитися безпосередньо на сайті видання https://bit.ly/44GZhbk Там уже опублікована обкладинка 36-го номера тижневика. Автор графіки — Paweł Kuczyński.📌 Серед іншого в анонсі номера йдеться про таке:👉 «Цей папа говорить те, що думає». – Франциск бере активну участь у багатьох конфліктах, тільки нас це не цікавить, бо це далеко – о. Яцек Прусак в інтерв’ю Марчіну Маковському.Яцек — теолог, психотерапевт, публіцист, доктор психології. 👉 «Викличте нунція до міністерства закордонних справ». Настав час чітко донести до Святого Престолу, що, незалежно від джерел, ost-politik Франциска є морально та політично неприйнятною для нас, вимагає Томаш П. Терліковський, польський журналіст, філософ, оглядач, перекладач, письменник і католицький діяч, доктор гуманітарних наук.

​Українці тішаться, рососсіянці зловтішаються. Соцмережами шириться фото бразильської статуї Ісуса Христа в Ріо-де-Жанейро, одягненої у велетенську вишиванку. Але це фотомонтаж. При чому циклічний. 🚫«Браво Ріо де Жанейро! Неймовірна акція підтримки України! Уявіть, яка була витрачена праця. Щира вдячність Вам, Бразиліє!», — пише один із користувачів. У підсумку: понад тисяча лайків і 5,5 тисяч поширень. Оце б наші спростування так репостили! Розчулені підтримкою українці дякують і навіть скептичні зауваження про фотошоп їх не можуть змусити поставити під сумнів цю світлину. Заблуклі в українському сегменті соцмереж рососсіянці зловтішно додають, мовляв, а ще українці викопали Чорне море. ✅Переконатися в тому, що це фотомонтаж, доволі просто — достатньо прогнати фото через зворотній пошук у гуглі. Так ми знайшли на одному з туристичних сайтів Ріо-де-Жанейро оригінал цього фото. Якщо звернути увагу на деталі, зокрема розташування людей біля підніжжя статуї, ми побачимо, що саме це фото взяли за основу. Цей фейк з’явився не щойно, він циклічний. Ще минулого року на початку серпня його активно поширювали в твіттері (зараз X), особливої популярности він набув на День Незалежности України.

​Від творців «розпові вчительке». Колаборант Ніколка Азаров у своїм «Х» розпові підпіщікам, мовляв, в Україні батьки 1"Б" класу вивчатимуть зі своїми дітьми ось такі русофобські віршики (дивіться скрин).🚫«Дітей, які навіть абетку не знають - з першого класу вчать ненавидіти все російське. Ось що в них у головах? Важко уявити. А якими виростуть ці діти – очевидно!», — вапрашаєт дідуган. ✅Нашої русофобії все ще недостатньо, але слова Азірова — фейк. За приватною ініціативою можливо все, але в шкільній програмі немає цього вірша. Проте сам вірш існує. Його написав рівненський поет Роман Самків. Збірка, до якої він увійшов, і назву якої ми не можемо назвати через загрозу блокування Facebook («Мо-лі»), була опублікована ще в 2009 році в Рівному. Крім цього віршу в ній також є поезії, написані з 2001-го року.👉«У збірці автор розмірковує над майбутнім росії після падіння кремля і радить, як діяти у ситуації "Якщо друг у тебе, на жаль, і не ворог й не друг, а м-ль". Немов у лабораторії автор препарує свого ліричного героя, подає у розрізі його психологію, потреби та звички, переважно шкідливі. Також пояснює, чому добре жити у Марокко, Мексиці, Малі: "Живеш - і знаєш, що під боком в тебе немає мо-ів», — таку рецензію на цю книжку написала журналістка Olena Pavlova ще в далекому 2016-му році. До речі, цю збірку можна і зараз купити, принаймні нам вдалося її знайти в продажу на OLX усього за 50 гривень. 🦉Раніше ми розповідали, як користувачі соцмереж ділилися фотографіями з фразами, які видавали за творчість українських класиків: Івана Франка, Лесі Українки, Тараса Шевченка. Правда чи брехня? Відповідь за посиланням.

​Замість того, щоб використати нехай і складний, але точний термін про Атлантичну меридіональну циркуляцію, журналісти підмінюють його всім відомим Гольфстримом. Таким чином отуплюють новину під середньостатистичного читача. Це спосіб достукатися до людей, які не розбираються в деталях атлантичної гідрології, але точно щось чули про Гольфстрим і знають, що якщо його не стане — це буде страшно. Мету досягнуто — люди пройнялися важливістю зміни клімату. Але це все одно брехня. Чи прийнятна вона, якщо для хороших цілей? Швидкі новини, які б’ють на дуже прості емоції — це експлуатування нашого уявлення про чорно-білість світу. Але так не буває (хіба що у війні росії проти України), існують усілякі відтінки сірого, не можна бити на одну емоцію. Цим медія підривають важливість самої новини, замотуючи її ніби цукерку в дешеву обгортку, з брехливою інформацію про складники. 📌 Про що йдетьсяОстанніми тижнями в деяких ЗМІ можна було зустріти статті під алармістськими заголовками на кшталт «Гольфстрим може зруйнуватися у 2025 році». Згрішили в цьому плані і The Guardian, і Live Science, і NY Post. На Live Science, на жаль, послалися такі українські ресурси як Бабель та Громадське. Це саме той випадок, який наглядно демонструє дитячу гру «зіпсований телефон», тільки учасниками є дорослі медіаресурси, а не діти в садочку. ✅ Звичайно ж, у 2025 році Гольфстрим не зруйнується. До тих пір поки дме вітер, а Земля обертається – Гольфстрим існуватиме [1]. В дослідженні з Nature Communications [2], яке і послугувало тригером для оманливих заголовків, мова йде про Атлантичну меридіональну циркуляцію (AMOC – Atlantic meridional overturning circulation), а це аж близько не Гольфстрим. Та і в самій статті згадування течії «Gulf Stream» зустрічається нуль разів. ~90% течії Гольфстрім не мають нічого спільного з системою АМОС. Вони з’єднуються між собою лише через Північно-Атлантичну течію, яка є невеликою гілкою Гольфстриму і прямує в сторону Гренландського та Норвезького морів. Гольфстрим переносить 150 свердрупів води (1 свердруп = 1 млн. кубометрів води за секунду), тоді як АМОС транспортує 15, що є ~10% від всієї води Гольфстриму [3]. Приповерхневу течію Гольфстрим в основному рухають вітри, які існують незалежно від клімату. Щоб вона зникла, потрібно зупинити планету. Глибинна АМОС рухається з півночі на південь за рахунок опускання глибоко під поверхню холодної та солоної води у згаданих вище двох морях (уявіть конвеєрну стрічку). Цей холодний і повільний (~1000 років потрібно для завершення одного циклу) підводний потік прямує в бік Південного океану. Якщо вода стає менш солоною (на це впливає кількість опадів і танення льодовиків) і більш теплою, то процес руху гальмується – тепла вода залишається на місці, течія призупиняється, а кількість тепла доставленого в північну півкулю з південної зменшується. 🦉Продовження читайте на нашій сторінці в фейсбуці.