Estadísticas de telegram channel - @baptystsUA

Музично-творчий комітет Волинської області з 19 по 22 березня провів ретрит SELAH для музичних служителів🎶 Близько 70 учасників – диригентів, музикантів, учасників груп прославлення та хористів – зібралося разом, щоб зробити паузу: побути з Богом, переосмислити своє покликання і відновитися.🎹 Учасники відвідали майстер-класи з вокалу, диригування та акомпанування, а також співали разом у хорі. З ними працювали музиканти та викладачі: Сергій Якобчук, Данило Олійник, Яків Вознюк, Богдан Шайнюк, Яна Кулик і Тетяна Колісник.Також говорили про духовні основи служіння. Голова музично-творчого комітету по Україні — Данило Олійник, старший пресвітер області — Ярослав Троць та пастори Анатолій Левцюк та Віталій Войтович проводили у роздумах про сенс поклоніння, серце служителя та відповідальність у підготовці нових служителів.💬 Був час і для щирого спілкування – знайомств, розмов і обміну досвідом. Наприкінці учасники взяли участь в обласній музичній конференції «Навчати. Споряджати. Передавати», яка зібрала ще більше служителів. Під час конференції роздумували про важливість навчання та спорядження наступного покоління служителів. Адже якщо знання, досвід і духовні цінності не передавати, служіння може занепасти, а покоління нових лідерів може залишитися неготовим. 📌 Обговорювали, як навчати, наставляти і надихати молодих служителів, щоб служіння не втрачало сили й продовжувало рости.

Конференція для пасторів та лідерів усіх служінь Сумської області відбулася 21 березня📌 Зібралося понад 100 представників — пасторів, дияконів, проповідників, лідерів дитячого, підліткового та сестринського служіння.Протягом конференції учасники розмірковували над віршами з книги пророка Ісаї, значну увагу приділили словам: «Потішайте Мій народ!».⚫️Серед промовців були: старший пресвітер області — Михайло Пімоненко та його заступник Яків Деркач, заступник голови ВСЦ ЄХБ — Василь Фурта та Богдан Кулицький — керівник комітету розвитку пасторів. Бог втішає не просто словами — Він Сам приходить. Не здалеку, не формально, а близько до серця, торкаючись болю і наповнюючи душу миром. В одній із частин конференції людей поділили на групи за видами служіннь, де учасники мали час для обговорення у вузькому колі.Михайло Пімоменко — голова Сумського обласного об’єднання — спонукав до роздумів і підкреслював:- Нагадуй собі, хто є твій Бог.- Пам’ятай, що тільки Бог дає силу стомленому і знеможеному.- Відновлюй сили в постійному шуканні Господа.- Відновлюючись, продовжуй служити Його силою день за днем. 🙌🏻 На завершення представили оновлений склад обласної пресвітерської ради та звершили молитву за її членів.

На Дніпропетровщині у м. Самар 20 березня пройшла конференція присвячена темі прийомного батьківства ❤️Учасники зосереджувалися на темі виховання, ділилися своїми історіями батьківства та підтримували одне одного. “Коли бачиш, як дитина змінюється на очах — розумієш, що це не даремно”, — розповідає Ніна. ✏️ Свого часу вона з чоловіком зважилися взяти на виховання п’ятьох дітей одразу — усіх, хто залишався в притулку. Хоча лікарі застерігали, знайомі не розуміли, і було важко вже з першого дня. Але вони відчували благословення, і через їхню родину згодом пройшли десятки дітей, які зараз дорослі й мають свої сім’ї. У Ніни вже 56 онуків.🟢Зі сцени звучали слова, які не завжди зручно говорити вголос: про глибоку втому, сумніви та ті моменти, коли нічого не виходить. Валерій Антонюк, голова Союзу ЄХБ, наголосив, що батьківство — це не контроль, і “вибір завжди залишається за дитиною”. Важливо пам’ятати, що дитина — це не проєкт, а окрема особистість.🟩Старший пресвітер області Степан Бокоч говорив про гостру потребу дитини чути добрі слова і про те, що благословення — це далеко не формальність: “Коли ми благословляємо — ми зупиняємо зло”. Під час обговорень підняли й тему батьківської провини — гнітючих думок: “я недодав”, “не зміг”, “не вберіг”. Водночас прозвучала важлива істина: далеко не все залежить від батьків. Іноді найважливіше — залишатися поруч, навіть тоді, коли ти не можеш змінити вибір своєї дитини.

Служителі із Вінниччини та Донеччини 14 березня зібралися на обласній пасторській конференції у м. Вінниця. Понад 170 учасників розмірковували над актуальною темою – як залишатися сильними й витривалими у служінні під час війни.Хтось приїхав після непростих переживань, хтось служить у нових умовах далеко від дому. Саме тому головною метою цієї зустрічі стала взаємна підтримка та нагадування: служіння триває незалежно від обставин.🖇Важливою частиною заходу було затвердження нового складу обласної пасторської ради Вінницького обʼєднання та представлення відповідальних за напрями служіння.✅Наприкінці брати розділилися на групи, де глибше обговорили актуальні виклики, поділилися досвідом і разом помолилися за потреби один одного.Руслан Антонюк, старший пресвітер Вінницької області поділився: Конференція пройшла в атмосфері духовної єдності, молитви та піднесення. Було окреслено чітке бачення розвитку служіння в області на наступні п’ять років: організація нових церков, підготовка і спорядження місіонерів, підтримка церков через служіння пасторам.

У Дніпрі 7 березня пройшла обласна конференція для служителів та лідерів служіньУчасниками стали 200 осіб із церков області.Тема конференції була присвячена силі та витривалості служителів у час війни, а головним біблійним текстом стали слова:«А ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли…» (Іс. 40:31). 🔹З вітальним словом до присутніх звернувся обласний пресвітер Степан Бокоч, який нагадав, що справжньою втіхою для Божого народу є усвідомлення того, що Господь ніколи не залишає Своїх дітей. Навіть у складних обставинах Господь продовжує вести Свій народ і доводить Свої плани до кінця.📢Промовцями конференції стали: Сергій Сизоненко, Віталій Бут та Світлана Візир, яка провела зустріч для жінок.⚫️Володимир Кондор, виконавчий секретар ВСЦ ЄХБ розкрив тему «Відновлення в Бозі – плідне служіння». 📌Він наголосив:Плідність служіння починається з правильного джерела сили. Лідер може організувати систему служіння, але не може бути джерелом духовної сили – цим джерелом є тільки Бог.

Конференція «Сила і витривалість служителів у час війни» відбулася на Волині 7 березня 🔹У ній взяли участь понад 500 братів і сестер із різних церков Волинської області. Особливий музичний супровід забезпечили хор «Sanctus» та християнський симфонічний оркестр «Soli Deo».Під час конференції учасники отримали підбадьорення, настанови та потіху з Божого Слова для подальшого служіння у час, коли багато хто відчуває виснаження, нестачу сил, а події в Україні та світі викликають занепокоєння. Заступник голови ВСЦ ЄХБ Василь Фурта звернув увагу на початок 40 розділу книги пророка Ісаї — слова, через які Бог потішав Свій народ у складний час. Він підкреслив, що Бог залишається незмінним, усе контролює і на Нього можна покладатися навіть у неспокійні часи. Господь утішає Свій народ через примирення з Ним, через Свою присутність, Боже Слово та надію на Його прихід. ⭐️Анатолій Левценюк, директор Волинського регіонального біблійного коледжу, та голова Волинського обласного об’єднання церков ЄХБ Ярослав Троць звернулися до учасників зі словами настанови, наголосивши, що справжня сила служителя — у Бозі та в живих стосунках із Ним.🖇Також під час конференції відбулася панельна дискусія, де досвідчені пресвітери поділилися своїми думками щодо викликів служіння в умовах сучасних подій.

Обласна зустріч для дівчат-підлітків відбулася 7 березня в Чернівцях у церкві «Дім Миру»📎Близько 80 учасниць з різних куточків області розмірковували над темою «Ідеальні стосунки».Під час спілкування говорили про те, що справжні ідеальні стосунки починаються насамперед зі стосунків із Богом. Саме вони є основою для правильних і здорових взаємин з іншими людьми.Промовиця заходу Ольга Палій наголошувала: Будувати стосунки без Автора цих стосунків — це шлях, приречений на безліч помилок, втрат, розчарування та шрамів. 🌸Наприкінці зустрічі кожна дівчина посадила квітку в окремий горщик. Ці маленькі цибулини стали символічним нагадуванням про те, як Бог вирощує та зміцнює життя.Серед учасниць були дівчата з нецерковних сімей. Вони дякували за зустріч і говорили, що з нетерпінням чекатимуть наступної.💭Заньковська Людмила, відповідальна за дитячо-підліткове служіння області поділилася: Ми віримо, що так само, як ці квіти будуть рости й розквітати, Господь буде зрощувати віру, надію та любов у серцях дівчат.

На Херсонщині в Чорнобаївці у церкві «Ісус – хліб життя» є служіння, яке допомагає лагодити будинки, які були пошкоджені внаслідок обстрілівУ червні 2023 року у церкви виникла ідея створити бригади для допомогли людям, які постраждали в результаті війни. «Ми хотіли допомогти безкоштовно відновити їхні будинки, які були пошкоджені артилерійськими снарядами, бомбами чи підтоплені в результаті підриву каховської ГЕС» – ділиться служитель церкви Сергій Дейнекін. 🔹Це служіння спрямоване на тих, хто не має змоги відбудувати своє житло самостійно: людей похилого віку, багатодітні родини, сім’ї військовослужбовців, які нині захищають Україну, а також родини загиблих героїв.🏠 За період активного служіння було 2 бригади із 3-4 волонтерів, які працювали в Чорнобаївці та селі Покровське, яке було повністю зруйноване. До служіння долучилися й партнери церкви, які підтримали придбанням обладнання та в інших потребах.🙏🏻 Загалом церква допомогла відремонтувати будинків та дахів понад 120 мешканцям селищ Покровське, Чорнобаївка і в місті Херсоні. Дехто з людей, кому надали допомогу, навернулися до Бога, приходять до церкви та зростають духовно.Через це служіння та небайдужих братів Бог дарує людям не лише відновлення будинку, а й справжню надію.

Живучи в Україні в умовах війни й тривалої невизначеності, відчувати тривогу — нормально. У реальності, де сирени, вибухи й новини можуть стискати серце, це не духовна поразка і не ознака слабкої віри. Писання визнає реальність страху в ситуаціях загрози, але водночас показує шлях, як тривога не руйнує віру, а очищує й поглиблює її через довіру Христу.Станом на сьогодні життя в Україні включає:🔹постійну невизначеність;🔹загрозу втрати (життя, дому, близьких);🔹тривалий стрес без «безпечного кінця».З погляду біблійної антропології це означає: нервова система працює в режимі пильності, а не спокою. Вимагати від людини «не відчувати тривоги» в такому контексті — не духовність, а заперечення реальності. Водночас Бог не залишає нас і в часи страху та невизначеності. Те, що ми відчуваємо, не є новим у Божій історії. Писання знає досвід тривоги Божих людей і показує практичні кроки, які можуть не знищити, а зміцнити віру.У момент невизначеності й страху ми всі віримо — питання лише в що. Часто наша тривога вже не в самій ситуації, а в нашій інтерпретації обставин і в тому, кому або чому ми приписуємо останнє слово.«Страх перед небезпекою в сто тисяч разів більший за саму небезпеку». Даніель Дефо, «Робінзон Крузо» Тривожна людина теж живе вірою, але вірою в те, що:🔹Бог не зовсім добрий,🔹не зовсім близький,🔹або не зовсім всемогутній.Навіть хвороблива тривожність спирається на віру. Проблема не в її наявності, а в її об’єкті. Нам потрібні не «гарантовані аргументи», а великий Бог, Який вищий за страшну реальність — реальну чи уявну.Занепокоєння тісно пов’язане з нездатністю контролювати світ. Правда в тому, що ми всі на волосину від смерті: не лише ті, хто на сході чи в містах під обстрілом, а й люди в тилу та навіть поза межами України. Звичайна операція, інсульт, ДТП та безліч інших причин постійно нагадують про крихкість життя.Саме тому нам потрібна віра в Того, Хто вищий за ці обставини. Часи кризи можуть не лише лякати, а й могутньо зміцнювати наші стосунки з живим Богом. – пастор Андрій Книжник, душеопікун, проректор з навчальної роботи в ІБС

На Вінниччині, 17 січня, на 75-му році життя відійшов у вічність пастор Піжевський Анатолій МихайловичВисловлюємо щирі співчуття рідним, церкві, друзям пастора, служителям області. Анатолій Михайлович із дружиною Лідією Каленівною прожили у шлюбі понад 50 років. Разом виховали чотирьох дітей, мають внуків і правнуків.Своє служіння Анатолій Михайлович розпочав дияконом у церкві «Дім Євангелія» м. Вінниця.З 1991 по 2000 рік він звершував пасторське служіння в селі Борівка.Потім упродовж семи років звершував служіння старшого пресвітера по Тернопільській області.У подальші роки служив регіональним відповідальним Вінницького обласного об’єднання церков ЄХБ, а в останні роки життя звершував пасторське служіння в селах Антонівка та Рожнятівка, регулярно відвідуючи громади та служачи людям.Анатолій Піжевський був керівником євангелізаційної співочої групи «Згода», яка протягом багатьох років благовістила співом і проповіддю тисячам людей в Україні та в багатьох інших країнах. Бог щедро наділив його яскравим даром благовісника. Він брав участь у заснуванні церков у десяти населених пунктах. Він провів значну кількість євангелізаційних зібрань. Через його проповіді багато людей навернулися до віри в живого Бога. Він також виховав багатьох учнів, які сьогодні звершують пасторське служіння в різних церквах.Його життя стало прикладом вірності Богові, жертовної праці та щирої любові до людей і Церкви Христової.