Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Хроніки ARTBOOKS💙
Añadido 14 jul. 2024

Хроніки ARTBOOKS💙

@artbooks_ua
Número de suscriptores: 13 369
Fotos: 4,310
Videos: 418
Enlaces: 1,460
Descripción:
Тут читають для задоволення💙 🌐 Наш сайт: https://artbooks.ua 🫙 Збір: https://send.monobank.ua/jar/62s6PMCN53 ✍🏻 Підтримка: @ua_artbooks 📍 Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1 — вхід з вул. Рогнідинської через домофон (пн-пт: 10:00–18:00, сб-нд: вихідні)

👥 Número de suscriptores

13 369
Promedio/Día:: -18
Promedio/Tiempo:: +20
Promedio/Mes:: -21

👁️ Vistas promedio por mensaje

3 106
Promedio/Día:: 2,780
Promedio/Tiempo:: 2,820
ERR: 23.23%

📊 Mensajes por Día

2.9
Último día: 1
Promedio semanal: 1.9
Promedio por día: 2.9

Historial de cambios de logotipo

Historial de cambios de nombre

Хроніки ARTBOOKS💙 2025-01-09
Хроніки АРТБУКС 2024-07-14

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2024-07-14

Muro

Estadísticas de telegram canal

👁 2,250 26-06-19 06:11
🎭📚 Наталка Ворожбит нарешті увірвалася на полиці книгарень, а заодно — і на театральний фестиваль Viaduk у Франику.«Про що ця п'єса?» — її перша збірка, видана в Україні, хоча за кордоном переклади п'єс видаються давно. 🎤 Настя Євдокимова підмітила: Я зараз перечитувала «Погані дороги« і у мене є враження, що всі герої знають, що буде повномасштабне вторгнення. Вони живуть у цій парадигмі. Хоча це п'єса 2015 року. 🎤 Наталка Ворожбит: Часом цю п'єсу не представляють з передісторією, і люди думають, що вона про повномасштабне вторгнення, а це насправді про самий початок нашої війни. 🎤 Настя запитала Наталку що рухає нею, як авторкою: Головний імпульс писати п'єси — це те що люди дуже бісять. Я не вмію реагувати одразу і пояснювати що хтось неправий, то я собі пишу. Але люди мене часто і розчулюють, тому протиріччя, непослідовність людей і їхня випуклість — це те, що демонструє драматургія.А ще, приїжджаючи в село, я розумію, що ці люди, цей колорит, ніде не зафіксовані, і я хочу бути голосом цих людей. 🎤Марія Курочкіна (головна редакторка АРТБУКС і театрознавиця за освітою): Для мене це такі собі тексти про родичів. Ти читаєш і думаєш: це точно не я, це не про мене, а потім замислюєшся... Ці люди для мене — найцінніше у цих п'єсах.Я хочу просувати сучасну українську драматургію. Ми хочемо, щоб книжку брали на книжкові клуби, там є питання до обговорення в кінці. Беріть на клуби! ✍️ Зараз Наталка Ворожбит пише роман про 90-ті, вже написала 300+ сторінок, але забула імена всіх персонажів, бо на початку роману немає переліку, як у п'єсах.🤭
👁 3,690 26-06-16 10:30
🌍 На що ви здатні заради істини?..«Земля. Про рух планети» — історична манґа загадкового автора Уото. 🔭 Уявіть:Європа. XV сторіччя. Інквізиція переслідує єретиків і показово страчує їх на багаттях. Рафал — обдарований юнак, який здобуває рідкісну для звичайного мирянина можливість вибитися в люди. Він от-от вступить до університету вивчати теологію. Та все ж найбільше хлопця захоплює астрономія — наука, шлях розвитку якої визначає лише церква.Однієї днини Рафал зустрічає загадкового вченого-єретика, який хоч і зрікся своїх праць перед церквою, однак не покинув таємних досліджень. Чоловік оповідає хлопцеві заборонену теорію про справжній центр Всесвіту... Теорію, що здатна зрушити Землю…  Чому варто звернути увагу:🌒 Манґа натхнена реальними історичними подіями — відкриттям і доведенням геліоцентричної теорії.🌓 Твір має однойменну аніме-адаптацію, яка вийшла у 2024 році й здобула неабияку популярність.🌔 Ви наїстеся скла, тож готуйтеся вражатись! Премії:🏆 У 2022 році автори здобули гранпрі на 26-й Культурній премії імені Осаму Тедзуки.🏆 Опенінґ аніме-адаптації — «Пісня року» на MUSIC AWARDS JAPAN 2026.✍🏻 Переклад Аліни Кудіної#manganews
👁 4,490 26-06-12 14:34
🔎 Шукаємо найкрутіших фахівців з коректури й літературного редагування для манґи!Якщо ви бажаєте долучитись як коректор_ка та вмієте:✍🏻 вичитувати макети манґи та виправляти неточності;✍🏻 уніфікувати структурні елементи серійних видань;✍🏻 гарно вправляється з художньо-технічнним редагуванням;✍🏻 володієте програмами пакету Adobe. Якщо ви бажаєте долучитись як літредактор_ка та вмієте:✍🏻 вправно редагувати діалоги;✍🏻 звіряти переклад з оригінальним блоком; ✍🏻 занурюватися в контекст і перевіряти інформацію;✍🏻 володієте програмами пакету Adobe та Microsoft Word. Та маєте в арсеналі: 📖 досвід роботи з манґою;📖 вищу освіту (філологія, редагування, журналістика);📖 грамотну усну й письмову українську мову;📖 знання японської мови (перевага для редактор_ок);📖 відповідальність, комунікабельність, увагу до дрібниць;📖 уміння працювати в стислий термін. Ми пропонуємо:💙 Проєктну співпрацю на фрилансі;💙 Роботу з відомими тайтлами від KODANSHA LTD. та інших видавництв. 💌 Надсилайте резюме та портфоліо у гуглформу: https://forms.gle/Czqk51fftc9E7JMo6 (зверніть увагу: її можна заповнити лише один раз❗️)Чекаємо саме на вас🫶🏻
👁 2,390 26-06-05 10:47
це була до біса хороша історія, і я отримала від читання чистий кайф!водночас зізнаюсь, не певна, що сюжет і головні герої «Голландського дому» аж такі захопливі. тут радше навпаки — важить той улюблений для мене трюк, коли:а) персонажі доволі нормальні. вони не страждають особливим героїзмом, не хворіють драматизмом; в чомусь класні і водночас посередні;б) сюжет має певний рівень емоційної напруги, спирається на драматичний момент, що стає наріжним каменем кардинальних змін у житті героїв. і водночас на певному етапі уся історія перестає бути цікавою лише своїм подієвим вихором — докорінно важать ті, кого в цій історії нам підсвічують, їхні думки, емоції і внутрішні суперечності.Моя мати пішла, коли я був малим. Я за нею не сумував.Зі мною була Мейв, чорноволоса Мейв у червоному пальті, ось вона стоїть унизу сходів, де біла мармурова підлога з чорними квадратиками, а сніг у вікнах за її спиною валиться блискучими полотнами, і ті вікна широкі, наче кіноекран, і дім пливе кораблем на хвилях підлогового годинника, що відносять хвилини кудись далеко. «Денні! — гукає вона мене. — Сніданок! Ворушись!»Зимовими ранками вона вдома ходила в пальті — тому що було дуже холодно, тому що була висока й худа, і кожна часточка її енергії йшла у зріст, а не на зігрівання. «У тебе вічно такий вигляд, ніби ти вже йдеш», — казав батько, проходячи повз неї. Казав так, ніби його дратувало навіть пальто Мейв.— Денні! — кричала сестра. — На таці ніхто не принесе!Я лежав під стосом ковдр, сама вага яких мене не відпускала.У Голландському домі не траплялося жодного зимового ранку, коли б моєю першою думкою було щось інше, ніж: «От би провести весь день у ліжку!». Але мене піднімав сестрин голос знизу, разом із запахом кави, яку мені ще не дозволяли пити.«Це затримає твій ріст, — пояснювала Джоселін. — Хіба ти не хочеш вирости таким же високим, як сестра?» Я знаходив капці на підлозі, а вовняний халат у ногах ліжка. Вискакував на сходи, трусячись від холоду.— А ось і принц! — вигукувала Мейв, і я бачив у ранішньому світлі її зведене догори обличчя. — Ходімо, у нас сьогодні млинці. Не змушуй мене чекати. будинок, зрозуміло, у цій книжці далеко не на останньому місці — тонко допасовує героям і їхнім життєвим обставинам особливих рис і настроїв.класна книжка для клубних обговорень і тихих особистих роздумів.
👁 2,360 26-06-04 08:25
✍️ Барбара Кінґсолвер 📖 "Мідноголовий демон"🖨 АRTBOOKS, 2024, 544 с.Роман розповідає про рутинне життя невеличкого містечка в Аппалачі. Колись тут вирувало життя, бо більшість мешканців працювали на шахтах і у людей були непогані заробітки. Але після того, як гірничі виробки обмелілі, а інші технологічні процеси автоматизували, багато працівників залишилось в скрутному матеріальному становищі.У нас при схожих обставинах люди почали б пиячити, а тут почалось майже повальне захоплення наркотичними речовинами. Більш того, тогочасна система охорони здоров'я дотично сприяла цьому, "закриваючи очі" на фармацевтичні оборудки та нелегальний продаж ліків із опіатами.І весь цей зріз американської мрії американського повсякдення ми бачимо очима головного героя Деймона. Саме про життя цього хлопчика і розповідається в книзі, від самого його народження і протягом всього дорослішання.Хотілось би сказати, що тут буде про злети та падіння, про здобутки та втрати... Але, нажаль, життєві обставини складатимуться не на користь Деймона і негативний досвід переважатиме. Доля час від часу підкидатиме хлопцю шанси розпочати гідне життя, та чи скористається він цими можливостями, коли навколо стільки спокус..."Мідноголовий демон" - це авторське переосмислення твору Діккенса "Девід Копперфілд" та адаптація роману на сучасний лад.В своїй книзі Барбара Кінґсолвер підіймає важливі теми:🔸️недосконала системі опіки для дітей-сиріт🔸️фізична експлуатація дитячого труда🔸️епідемія наркотичних речовин🔸️злидні та бідність серед мешканців невеличких містечокНе буду спойлерити та переповідати сюжет, скажу, що книга досить багатошарова та висвітлює важливі соціальні проблеми, які актуальні не тільки для Америки, а із деякими нюансами можна проеціювати і на Україну.Головне, хочеться відмітити, що не дивлячись на всі життєві перипетії треба вірити в краще і знати, що право вибору залишається за тобою.Книжковий дивокрай 📚
👁 1,790 26-05-28 11:33
Також дуже зайшло, що тут немає всесильних. Навіть боги, які мали б бути безсмертними істотами, не виглядають недосяжними для звичайного смертного. Вони страшні, підступні, жорстокі, але їх можна вбити... Хоча якщо подумати, то у книзі взагалі немає повного відчуття безпеки ні для кого — навіть для головних героїв. Ніхто не захищений сюжетною бронею, і це підвищує ставки в рази. Будь-яка сутичка може піти не за планом, а чим ближче до фіналу — тим сильніше починаєш переживати за персонажів. І в цьому напруженому стані авторка тримає тебе до самого кінця 😅Тебе постійно не покидає відчуття, що щось насувається. Небезпека чатує десь поруч. Наче десь далеко збирається гроза, а герої поки лише чують перші гуркітливі удари грому 🌩Ти чітко розумієш: це лише початок чогось значно більшого і темнішого, особливо коли прихована правда виринає на поверхню, а героям доводиться стикатися із болісними наслідками своїх вчинків 🌪Чи є тут мінуси? Ну, якщо ви шукаєте супердинамічний бойовик, де кожні п'ять сторінок щось вибухає, то ця книга може здатися дещо повільною. Це перша частина трилогії, тому вона більше працює як розстановка фігур на шахівниці. Персонажі багато ходять, говорять і притираються. Довгий час не довіряють одне одному і тільки ближче до фіналу стають друзями (а дехто — навіть більшим, ніж друзями 😏). Мені такий темп «роуд-муві» зайшов, але майте на увазі — тут панує затишна похмурість, мальовничі краєвиди, філософські роздуми, а не суцільний шалений екшен, хоч пригод все одно вистачає з головою 😉⠀І так… тепер я дуже добре розумію, чому ця історія настільки популярна у закордонних читачів. Вона затягує непомітно. Повільно. А потім у якийсь момент ловиш себе на думці: «Так, добре, ще один розділ і спати». А потім ще один. І ще один. А далі вже все — дочитав і задоволений 😌⠀Моя оцінка: 8 бриддітових кинджалів ▫️ з 10.Крута історія, в якій всього вдосталь: світоустрій незвичний і унікальний, персонажі харизматичні і цікаві, а таємниці не розкриваються занадто легко. Авторка залишила купу крутих гачечків на наступні частини. Проблема тільки в тому, що хочеться читати далі, а продовження українською поки немає. Добре хоч жорсткого кліфхенгеру не завезли, а то б довелося одразу бігти купувати оригінал англійською чи хоча б примірник німецькою 😥#відгуки_від_вира #Боговбивця #ХаннаКейнер #фентезі #Артбукс
👁 2,020 26-05-27 11:15
бачите її? за цією милою і затишною обкладинкою ховається драма, яка доведе вас до сліз і розіб’є вам серце, це вже я гарантую. 🐳«кити на частоті 52 герци», Соноко Мачіда 📸 вид-во: Артбуксскажу одразу — це неймовірна книжка. зараз, пишучи про неї через два тижні після прочитання, сидячи при свічках похмурого, але свіжого травневого вечора, мені так і хочеться порівняти її з ним: дощ часто ховає від нас сонце, але зрештою живить землю. так і історія самотньої молодої Мішіми Кінако ізанедбаного травмованого підлітка Ітоші, цих двох китів на особливій частоті, які змогли почути один одного, водночас робить боляче і дарує нестримну надію. Кінако двадцять шість і вона раптом втікає жити в сільський будиночок своєї покійної бабусі. ми одразу дізнаємося, що з мамою в неї погані стосунки, вона не в найкращому психологічному стані, ще й на грудях має свіжий шрам. незадовго після переїзду вона натикається на занедбану замурзану дитину, яка, втім, простягає їй руку допомоги і накриває парасолею під проливним дощем. цей підліток не розмовляє і згодом дівчина помічає на його тілі синці, такі до біса знайомій їй самій… врятувати, забрати до себе, попіклуватися! — Кіко не вагається у своїх рішеннях, але як завоювати довіру цього крихкого людського створіння і як зробити все так, щоб не завдати найменшої шкоди? і чому сама Кіко продала мобілку і заховалась в краях, де всі місцеві бабусі ходять в гавайських сорочках з єдиного в околиці супермаркету?..🤩 разом з історією життя Кіко, яку вона поступово розповідає, ми стикаємось з психологічним і фізичним сімейним насиллям, аж на своїй шкірі відчуваючи, наскільки складно буває вирватися з цього кола, коли це чинять твої найближчі, і як непросто (здавалося б) жити далі, будучи в такому вразливому й травмованому стані. трансгендерність, насилля, безсилля, самогубство, самотність, стан, коли тебе не чують, стан, коли ти хапаєшся за найменший прояв любові, бажаючи розчинитися в ньому — все це «кити на частоті 52 герци».💙 чесно, я зараз дуже рідко плачу над книжками, але в кінці я розридалася, бо це дуже щемка й при тому тепла драма, яку так і бачиш перед очима в форматі неспішного японського фільму, в якому кожен повів вітерця передає важливий внутрішній стан. вона діє як психотерапія: розламує тебе на шматочки, щоб зібрати назад, цього разу вже так, як воно мало б бути. адже тут не тільки про взаємний порятунок, а й про такі непрості штуки як самопрощення, каяття і спроможність дозволити собі рухатися далі, відпустивши помилки, яких вже ніколи не виправиш. про нові місця, нових людей, яких вчишся сприймати інакшета й загалом про життя, в якому ланцюжок доброти, який ти не перериваєш, може врятувати один цілий маленький світ. #прочитала
👁 3,000 26-05-22 10:30
Львове! Запрошуємо на виставу «Неіснуючі» за п’єсою Наталки Ворожбит 23 травня о 18:00 у театрі ім. Заньковецької💙Про що ця виставаЖіноча половина середньостатистичної української сім’ї покинула домівку та переїхала до Європи. Орися з матір’ю і донькою не «висить» на шиї у чужої держави – працює, облаштовує побут, проєктує сімейне майбутнє «на позитиві».Проте, всі жінки хочуть додому й це прагнення лейтмотивом пронизує всю п'єсу. Те, що вони «чужі» у цьому гарному європейському місті – не кинеться в око. Так само сортують сміття, ходять до школи, в парк, на роботу, як і будь-хто інший. Їхня «нетутешність» залишатиметься непоміченою для стороннього, проте голосно промовлятиме до них самих.🎬Режисерка: Вероніка Літкевич📍Локація: Сцена Стрих🕘Тривалість: 2 годиниЗастереження: Світлові ефекти, нецензурна лексика, чутливі сцени та теми (насилля), димові ефекти❗️🎫Квитки: https://lviv.kontramarka.ua/uk/neisnuuci-112977.htmlШукайте «Неіснуючих» та інші п'єси у збірці Наталки Ворожбит «Про що ця п'єса?»
👁 2,410 26-05-20 08:11
📝 «Дух в оболонці, Том 1» Шіро Масамуне📚 Видавництво: ARTBOOKS / Kodansha | 360 с | 🛒 У видавництва · IdeoGrafikaПро роботу «Дух в оболонці» Шіро Масамуне вже знав давно, адже переглядав аніме Осії Мамору, а згодом й екранізацію зняту Рупертом Сендерсом, де головну роль зіграла Скарлетт Йогансон. Манґу ж читаю вперше і вона читається не як артефакт кінця 80-х, а як нервовий, блискучий і місцями надміру насичений образ майбутнього, яке вже давно дихає поруч. Так, деякі технологічні деталі сьогодні мають чарівний присмак олдскулу, але саме це й додає історії особливого шарму.На мою думку тут добре працює формат окремих детективних кіберпанк-історій. Замість однієї прямої сюжетної стежки Масамуне пропонує серію справ: політичні змови, терористичні загрози, хакерські атаки на людську свідомість, спецоперації 9-го відділу. Кожен епізод має власну інтригу, власний ритм і власну технологічну “іграшку”. Але крізь них повільно, майже непомітно, проступає головна лінія — полювання на Ляльковода. Саме ця неквапність й інтригує. Мотоко Кусанаґі виглядає не просто “крутою героїнею з великим арсеналом зброї”. У ній є холод професіоналки, іронія людини, яка бачила забагато, і тривожна порожнеча істоти, що вже не до кінця впевнена, де закінчується тіло й починається особистість. Бато, Тоґуса та решта команди інколи залишаються радше функціями в бойовій машині сюжету, ніж повністю розкритими характерами, але динаміка 9-го відділу все одно тримає в напрузі. Вони сперечаються, жартують, діють швидко, помиляються, і завдяки цьому світ не перетворюється на суху лекцію про кібернетику.Масамуне малює так, ніби боїться залишити бодай сантиметр порожнім: зброя, інтерфейси, кабелі, костюми, техніка, міські простори, міміка персонажів — усе деталізовано до майже інженерної одержимості. Інколи ця насиченість може збивати темп, особливо коли сторінка перетворюється на суміш екшену й технічної вахканаліі. Але саме в цьому й кайф, адже «Дух в оболонці» не прагне бути легким читанням на пів години. Він вимагає уваги, зате щедро винагороджує (а я ж вважав, що прочитаю його досить швидко).Ідеї тут і досі гострі. Особливо в час коли штучний інтелект розвивається величезними темпами. Що таке душа, якщо пам’ять можна переписати? Де межа свободи, якщо свідомість має інтерфейс? Чи лишається людина людиною, коли тіло стає змінною деталлю? Масамуне не читає моралі, а підкидає ці питання між перестрілками, хакерськими вторгненнями й бюрократичними іграми великих сил.Це манґа, яка може втомити своєю густотою інформації та деталями малюнку, але не розчарувати. Вона старіє як добрий кіберпанковий механізм: трохи скрипить, місцями блищить ретрофутуризмом, проте всередині все ще працює серце. Або, якщо точніше, дух.🔗 Переглянути приклади сторінок#відгук #духвоболонці #шіросасамуне #кіберпанк #науковафантастикаРоршах врятує нас | Комікси, мальописи, манґа
👁 3,610 26-05-18 10:15
☀️ «Для мене літо — особливий час. Бо влітку я зустрів тебе»Зустрічайте й ви — перший том Boys' Love манґи «Ти, літо, блакить» Наґіси Фуруї!🌦🏳️‍🌈Хлопці. Літо. Подорож. Старшокласники Чіхару Саекі й Ватару Тода потоваришували завдяки спільному захопленню: обидва просто обожнюють кіно. Їхнє спілкування було легким і невимушеним, аж поки одного дня все не перевернулося догори дриґом…У полоні бентежних почуттів до свого друга Чіхару запропонував йому вирушити в літню мандрівку місцями з улюблених фільмів. Коли кохання розквітає, від нього так просто не втечеш.Пориньте у зворушливу й сонячну історію юності!☀️🌪 Головні герої — сонечко й буркотун, які проходять шлях від друзів до когось більшого…🌤 Наґіса Фуруя створила манґу про по-літньому тепле шкільне кохання, в якому не обійшлося і без сезонних дощів.♥️ Справжній скарб для кіноманів — герої фанатіють від фільмів чи не більше за вас.✍🏻 Переклад Олексія Ларіонова🗓 Очікуємо у липні-серпні💸 Ціна за передзамовленням — 270 грн замість 300🎁 БОНУС: додаткові історії «Багряна пора» та «Коли літо минуло» наприкінці тому!#перепродаж