Червень і початок липня я провела в дорозі. Вперше побувала в Чернігові, Житомирі, Вінниці та Тернополі, знову заїхала до улюблених Черкас та Івано-Франківська. І майже в кожному місті завітала до бібліотеки.Нам із Катею проводили екскурсії, показували лялькові вистави, дарували подарунки. Дозволяли гортати стародруки з архівів і бавитися з пересувними стелажами. Ми багато говорили про наповнення бібіліотечних фондів та кризу дитячого читання.Бібліотекарки – це якийсь окремий вид людей. Попри дуже скромні зарплати, майже всі, кого ми зустрічали, були закохані у свою справу: захоплені, натхненні, самовіддані. Вони справді вірять, що книжки можуть змінювати життя.Тож дуже символічно, що саме під час цього турне я дочитала роман Аоями Мічіко «У пошуках істини завітайте до бібліотеки». Це ніжна японська історія про дивовижну здатність книжок приходити саме тоді, коли вони потрібні найбільше. І про те, що бібліотека – це не лише місце, де зберігають книжки. Часом це простір, де знаходять відповіді, підтримку й навіть новий напрямок у житті.У центрі сюжету – п'ятеро звичайних людей, які переживають знайомі кожному труднощі: невпевненість, пошуки себе, життєві зміни, розчарування. Усіх їх об'єднує загадкова бібліотекарка Саюрі Комачі, яка для кожного знаходить саме ту книжку, що потрібна в моменті.Незалежно від намірів автора, людина, яка читає кілька написаних там слів, пов'язує їх із собою та отримує щось таке, що належить лише їй Після цієї книжки залишається рідкісне відчуття внутрішнього тепла й спокою. Вона дуже світла, життєствердна й по-своєму цілюща. А ще після неї мені страшенно захотілося спробувати фелтінг. Знаєте, що це таке? 😉