Ганна Маляр

Це без перебільшення визначна подія. Україна перша в світі починає системну роботу з цифровою інформацією про міжнародні злочини агресора безпосередньо під час бойових дій. Збройні сили створюють цифрову доказову базу для міжнародного суду. Це те чого нам так не вистачало у 2014-2015. Наказом Головкома вже затверджена інструкція щодо організації збору та обробки інформації в режимі реального часу, виявленої в бойовій обстановці, яка може бути доказом вчинення росіянами воєнних злочинів.Унікальність ще й в тому, що докази злочинів агресора будуть збиратися навіть там, де фізичний доступ до місця вчинення неможливий.Це надзвичайно важливо для фіксування і збереження інформації про докази злочинів росії та подальшого притягнення винних до відповідальності. Відтепер у структурі ЗСУ буде Управління документування порушень права збройних конфліктівЦе робота великої команди і військових, і цивільних юристів, Сил територіальної оборони та Сил безпілотних систем. Великий внесок у цей процес зробив Віталій Титич. За посиланням його стаття для всіх, хто цікавиться і займається темою МГП, воєнних злочинів, злочинів проти людяності. 👉🔗Ось тут https://zn.ua/ukr/war/vid-frontu-do-sudu-jak-ukrajina-masshtabuje-robotu-z-tsifrovimi-dokazami-vojennikh-zlochiniv.html

⚡️російська дума дозволила путіну вводити армію до інших країнЗгідно з новими нормами, путін може задіяти армію для "захисту громадян рф» у разі їхнього арешту, затримання чи кримінального переслідування за кордоном — зокрема, судами, які діють без участі росії, або міжнародними інстанціями, які москва не визнає.Ризик війни з НАТО постійно зростає. Розширення повноважень путіна відбувається в умовах попереджень західних спецслужб, що почастішали, про те, що Кремль готується до війни з однією або кількома європейськими країнами.✔️німецька розвідка (BND) минулого року вже попереджала про ризик російських провокацій в країнах Балтії.✔️ розвідка Данії цьогоріч заявляла, що росія здатна почати повномасштабну війну у Європі протягом найближчих 5 років.✔️цього ж року розвідка США попередила, що путін може піти на свідому ескалацію з країнами НАТО. ✔️військова розвідка Нідерландів (MIVD), заявляла що росії потрібно близько року для накопичення сил для збройного конфлікту з НАТО. Тако не виключають застосування ядерної зброї. ✔️ Експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) у жовтні минулого року взагалі вказували, що "нульова фаза" підготовки до такої війни в росії вже почалася: свідченням цього є реорганізація військових округів на заході країни, будівництво баз на фінському кордоні, диверсії, глушення GPS та провокації в повітрі.

Не витрачайте час і гроші на цю книгу. Книга наповнена сумнівною інформацією, яку треба перевіряти, а також домислами і нічим не підкріпленими висновками. Ось цитата: «Можна вбити скільки завгодно терористів, але це не знищить заразної ідеології, яка породжує тероризм. Наприклад, щоб викорінити джихадизм, треба дискредитувати ідеологію, і це можливо за допомогою висміювання. ІДІЛ та її наступники зіщуляться як Чарівник країни 0з, якщо мусульманський світ матиме змогу з них реготати. Північна Корея вже відчула на собі дошкульні шпильки у фільмах на кшталт «Команда "Америка"»(Team America), а культ особистості Путіна міг би зівʼянути під силою дифамації. Насправді він — легка пожива, зважаючи на звичку з голим торсом їздити верхи на ведмеді». Навіть не знаю, що сказати. Це просто несерйозно. Це непрофесійно і певною мірою обман читача. І такими «глибокими» думками там наповнена вся книга. Книга ніби то про сучасні війни, але автор зовсім не розібрався в нашій війні і просто поширює на весь світ фейки. Ось цитата: «Насправді найманці в українському конфлікті повсюдні. Тамтешня війна повниться російськими, чеченськими, французькими, іспанськими, шведськими й сербськими найманцями, які воюють з обох боків у кривавій війні на сході України». З українського боку не воюють найманці. Найманство - це кримінально-каране діяння в Україні та багатьох інших державах. Іноземні громадяни в нас підписують контракт і стають військовими ЗСУ. Це ж не найманство. І ось такими «фактами» там наповнена книга. Вона більшою мірою про критику американської армії.Війною автор називає геть все - будь-яке застосування озброєних людей в світі.Купа поверхневих висновків і конспірологічних версій. Одним словом, шкода часу.

Зараз у літературі та пабліку часто лунає гіпотеза, що майбутні війни, то лише дрони і когнітивний вплив. Але в них гіпотези, а в нас реальна війна. Природа, причини і фактори війни поки що ті самі, що і сотні років тому. Змінюється зброя, але не принцип ведення війни. Просто війною тепер стали називати все, бо «війна» звучить клікабельно. Втім, традиційна війна найближчим часом нікуди не зникне. З огляду на цілі, задачі та очікувані результати традиційної війни – альтернативи поки немає. Інша справа, що в сучасному світі можна контролювати держави не завойовуючи фізично їх територію. Але путін, в силу свого вінтажного віку, так не мислить. До того ж такий формат впливу не залишає слід в історії, а його мета саме в цьому. Тому, традиційна віна є і буде, але осучаснена, бо це неминуче. З використанням найновіших технологій. От як зараз. Змішано декілька поколінь війни одночасно, але кожна наступна не витіснила попередню, а навпаки посилила її. Класифікація війн за «поколіннями» - це дуже умовна історія, і варіантів є безліч. Нижче спрощена та найбільш поширена, просто для розуміння та уяви. За цією класифікацією - ми свідки міксу війни 3,4,5 поколінь. ☑️1 покоління (лінійні війни)Епоха: XVII–XVIII ст.Ознаки: лінійні бойові порядки, масові армії, стройова дисципліна⚔️Зброя: мушкети, холодна зброя☑️2 покоління (вогнева міць)Епоха: XIX – Перша світоваОзнаки: окопна війна, масоване застосування артилерії⚔️Зброя: гармати, кулемети☑️3 покоління (маневрена війна)Епоха: Друга світоваОзнаки: швидкість, прориви, оточення⚔️Зброя: танки, авіація☑️4 покоління (гібридна/асиметрична війна)Епоха: кінець ХХ – початок ХХІ ст.Ознаки: розмиття межі між війною і миром, участь недержавних акторів⚔️Інструменти: інформаційні операції, тероризм, пропаганда☑️5 покоління (технологічна / когнітивна війна)СучасністьОзнаки: війна за дані, інформацію, свідомість, мінімізація прямого зіткнення⚔️Інструменти: дрони, кібероперації, ШІ, когнітивні та інформаційні впливи

Щодо замахів на Трампа. Ось в принципі приклад, що убезпечити суспільство від агресивних проявів людей з дивною поведінкою і з якоюсь місією в їх голові, дуже складно. А взагалі то - неможливо. Можна спробувати мінімізувати, але до нуля не зведеться.І тут справа не в роботі поліції. Хоча, окремі замахи «вбивць-одинаків»можна виявити на стадії готування, але це радше удача. Такого типу нападників переважно не лякає наявність покарання, іноді вони навіть вважають, що бути затриманим це слава - ну от такий в них особливий внутрішній світ. Іноді вони вважають, що рятують людство і свідомо жертвують собою. Приміром, опитані родичі, підозрюваного у замаху на Трампа, кажуть що він робив радикальні заяви, розробляв якийсь план і збирався вирішити проблеми сучасного світу. Такі люди в соціумі можуть поводити себе середньостатистично, тобто не викликати підозр про можливість вчинення вбивства. У випадку із Трампом - він як доволі експресивна публічна особа - збуджує уяву «носіїв місії» готових на порушення закону. Публічність - це завжди фактор ризику в сенсі нападу «фанатиків», «місіонерів», «рятівників світу» тощо. Тому його охорона чи служба безпеки просто це враховують у роботі.

У цій війні виграє не лише той, хто сильніший фізично, а й той, хто здатен зберегти ясність мислення і довіру всередині суспільства.Саме до такого висновку ми прийшли під час дискусії про когнітивну боротьбу та війну за свідомість, яка відбулась в рамках ІІІ Міжнародного академічного форуму «Воєнні інновації в сучасних війнах». Говорили відверто й по суті — про те, як сьогодні війна ведеться не лише за території, а й за сприйняття, довіру та ідентичність. росія воює у когнітивному домені не лише в Україні. Сліди її впливу помічають фахівці з когнітивної безпеки багатьох країн. Цікаві інструменти, які росія використовує. Приміром вони майстри сіяти дискусію щодо питань, відповіді на які здавались очевидними. Таким способом вони поляризують суспільство, бо прихильники знаходяться навіть у відвертого глупства на кшталт «треба припинити давати Україні зброю і війна зупиниться». В Україні ж росіяни навчились використовувати наш власний потенціал до розбрату, вони його просто масштабують і зміщують акценти. Сьогодні когнітивна стійкість суспільства - це вже елемент національної безпеки. Дякую Юлії Осмоловській за сильну модерацію. І колегам - генерал-майору СБУ Юлії Лапутіній, д-рці Jade McGlynn (Королівський коледж Лондона, Велика Британія) та д-рці. Ivana Stradner (США) - за глибоку дискусію.

Коли суспільство шоковане гучним злочином і починає шукати винних, то найпростіше зняти напругу звільненням, ліквідацією інституції чи підрозділу або збільшенням розміру покарання за злочин. Але наразі ми маємо справу з явищем, а не поодиноким злочином. І простих рішень для подолання явищ – немає. Потрібен системний підхід та іноді навіть зміна політики в певній сфері.Якби такий масовий розстріл стався до 2014 – це була б зовсім інша історія. Зрештою, такі випадки не поодинокі навіть у благополучних високорозвинених країнах. Але сьогодні 2026 і в Україні в розпалі повномасштабна війна. І ця трагедія в Києві з великою ймовірністю прямо чи непрямо є її відлунням. Таке явище, як збільшення порогу агресивності та насильства у воюючій країні – давно вивчене і описане. Через це проходили всі воюючі суспільства. Алгоритм роботи з таким явищем включає в себе:1) створення карти обставин і факторів, які негативно впливають на ситуацію – це і робота російських спецслужб, і світоглядні розломи в суспільстві, і велика кількість нелегальної зброї на руках у населення, і психологічний вплив війни, і прогалини в законодавстві тощо;2) розробка заходів запобігання та протидії цьому явищу – не масовому розстрілу, а збільшенню порогу агресивності і насильства у цивільному суспільстві під час і після війни;3) визначення суб’єктів запобігання та протидії цьому явищу. Тобто, хто це повинен робити. Серед суб’єктів, звісно, номер один – це поліція та СБУ. Але, вони працюють із злочином та злочинністю. Вони не працюють зі станом суспільства. Тому, тільки їхніми силами таке явище неможливо подолати. Тут важлива робота держави в цілому, багатьох інституцій та громадянського суспільства.

Співчуття родинам і близьким загиблих від жахливої стрілянини в Києві. І найшвидшого одужання пораненим. Звісно, що такі злочини, розривають свідомість навіть, коли живеш в умовах щоденної війни і горя. Але в такі моменти важливо не втрачати критичне мислення. Не можна робити ніякі системні чи далекоглядні висновки по одному випадку, по одній особі злочинця.З оприлюднених даних підозрюють, що стріляв військовий пенсіонер, 1968 р.н., народився в росії, жив певний час у Бахмуті тощо… стріляв з зареєстрованої зброї. Це не означає, що люди, у яких є такі самі факти у біографії чи зареєстрована зброя - потенційно небезпечні. Такі висновки - це когнітивна помилка.На жаль, у нас ситуація з громадською безпекою дуже складна з обʼєктивних причин. Війна має таку специфіку. І подібного типу злочини можуть вчиняти люди різного віку, з різним місцем народження і проживання, різних поглядів, як зареєстрованою зброєю так і нелегальною. Але нелегальною неспівмірно більше. Ми всі маємо бути готові до цього. Насамперед правоохоронці. Звести до нуля такі випадки не вдасться. Але мінімізувати можна.

Про Великоднє перемирʼяРосія з 2014 жодного разу не дотрималась перемирʼя.Приміром, у 2025 Російські війська 2935 разів порушували Великоднє припинення вогню, оголошене Володимиром Путіним.  Ось колись вже виклалала всі їхні «перемирʼя», які вони порушили ❗️За роки війни рф жодного разу не дотримувалася домовленостей про перемир’я📌Усього за час боїв періоду АТО було 11 спроб встановити більш-менш стійкий режим припинення вогню, про що сторони домовлялись у рамках Тристоронньої контактної групи:• з 18:00 05.09.2014 р.• з 00:00 15.02.2015 р.• з 00:00 01.10.2015 р.• з 00:00 30.04.2016 р. (Великоднє перемир'я)• з 00:00 01.09.2016 р. (шкільне перемир'я)• з 00:00 24.12.2016 р. (Новорічне перемир'я)• з 00:00 24.06.2017 р. (хлібне перемир'я)• з 00:00 25.08.2017 р. (шкільне перемир'я)• з 00:00 23.12.2017 р. (Новорічне перемир'я)• з 00:00 05.03.2018 р.• з 00:00 30.03.2018 р. (Великоднє перемир'я)Усі вони зірвані навмисними діями ворога. Приміром, під час так званого «всеосяжного весняного перемир'я» 2018-го за 22 дні проголошеної «тиші» ворог здійснив щонайменше 153 обстріли, під час яких шестеро українських військовослужбовців загинули, 12 зазнали поранень.«Перемир’я» періоду проведення ООСПід час проведення операції Об’єднаних сил Україна ще кілька разів домовлялася про двостороннє припинення вогню. Утім, їх результати були аналогічними попереднім. Тільки у 2019 році бойові втрати української армії на Донбасі становили 97 загиблих. У 2020-му до початку останнього, липневого перемир’я, гине ще 32 військовослужбовця ЗСУ, 220 поранено.27 липня 2020 року офіційно розпочався черговий «повний і всеосяжний режим припинення вогню». Однак ворог його дотримувався лише півгодини. Близько 00:20 вони обстріляли підрозділи 36-ї окремої бригади морської піхоти. Ще один обстріл зафіксований близько 9-ї ранку.Зрештою, з 27 липня 2020 року по 27 липня 2021 року зафіксовано понад 2 тис. ворожих обстрілів.☝️Тому, тільки виведення військ Росії з території України означатиме реальне припинення вогню і закінчення агресії. Тому, очікувати чи ні перемирʼя на Великдень - мабуть відповідь очевидна.

Багато «нових ідей» і «реформ» треба просто погуглити. Зазвичай це вже було. І не завжди це плагіат. Просто за відсутності інституційної памʼяті і її носіїв, люди логічно приходять до одних і тих самих рішень, часто не знаючи, що це вже було. Чому було? Чому не лишилось і не працює? Тому що всі хочуть зробити щось нове і дуже швидко. Тож, рішень не так багато. Або обʼєднати, або розділити. Або створити міністерство, або ліквідувати. Або створити департамент, або розформувати. Або обʼєднати функції і повноваження, або розділити. Ну, ще ребрендинг. Але це технічно складніше, і під це, що цікаво, треба чимало бюджетних коштів закласти, тому такі «реформи» роблять рідше. Швидкість реалізації таких «новацій»завжди підкуповує людей, які розуміють, що в них не так багато часу. І якщо зробити ретроспективу якогось одного напрямку, то можна помітити циклічність реформ - створили, ліквідували, створили, ліквідували. Якщо один очільник зробив реформу і щось створив, інший за ним - ліквідовує, наступний - знову створює.