Аналітика: переклади і першоджерела | ​Том Купер. Війна в Україні, 16 вересня: Східна ХарківщинаВ ніч з учор...

​Том Купер. Війна в Україні, 16 вересня: Східна ХарківщинаВ ніч з учора на сьогодні Том Купер опублікував цей матеріал – спокійний та приємний нам огляд українського наступу на Харківщині. Можливо, саме цей матеріал колись увійде в підручники новітньої української історії.повний переклад тутВсім доброго вечора![опубліковано 17 вересня о 01:00 за Києвом].Минуло близько тижня з моменту мого останнього «оновлення» про війну в Україні, тому сьогодні насправді є багато що озвучити та про що поговорити. Але мені бракує часу, тому, хоча я беру до уваги всі найважливіші події, цього вечора дозвольте мені зосередитися на сході Харківщини.Спробую знову реконструювати український наступ у цьому регіоні, який тривав з 4 по 12 вересня. Зроблю це, оскільки, з одного боку, операція була дуже ефективною, завдала сильного психологічного удару росії та її збройним силам і звільнила значну частину України; з іншого боку, це не було таким уже «смертельним ударом» росармії, як багато хто стверджує. Нижче – розяснення, що відбувалось в Україні відтоді.ХУК ЗЛІВА В РАЙОНІ БАЛАКЛІЇОперація почалася з диверсій: з 1 по 4 вересня українські війська форсували Сіверський Донець на північ від Слов’янська, щоб звільнити Озерне та Ямпіль (перший пункт був звільнений, а другий досі перебуває під контролем Росії). Коли російська 1-ша гвардійська танкова армія (1-ша ГТА), дислокована на північний захід, знову зосередилась на цьому напрямку, українці виявили ділянку лінії фронту, де артилерії росіян було недостатньо, а саме на західному фланзі 1-ої ГТА. Вони швидко зосередили частини з чотирьох-п’яти бригад і пізно ввечері 4 вересня прорвали ворожу лінію фронту у Вербівці. Звідти вранці 5 вересня вони оточили Балаклію, разом з російським гарнізоном, що утримував це місто, поки ВДВ зосереджувалися для контратаки з Волохового Яру. Те, що відбулось далі, схоже, стало результатом поєднання «інерції» та типового децентралізованого стилю командування ЗСУ. «Замість» того, щоби наступати з Балаклії на схід, на Веселе, наприклад, українці кинулися на північний схід. Хоча, можливо, цей маршрут було обрано, оскільки він ніби є «кордоном» між зонами відповідальності 20-тої гвардійської загальновійськової армії (20-тої ГЗА; північ) та 1-шої ГТА.повний переклад тутПереклад: Тетяна Саніна, Антон ШигімагаРедакція: Ростислав СемківОригінал тут