Аналітика: переклади і першоджерела | ​Том Купер. Війна в Україні 11 вересня 2022Нема так, щоб Том Купер над...

​Том Купер. Війна в Україні 11 вересня 2022Нема так, щоб Том Купер надовго впадав у ейфорію. В сьогоднішньому звіті він переживає з приводу можливої контратаки ЗС рф, з метою вийти на рубежі Донецької області – доки ЗСУ заклопотані вигнанням окупантів з Харківщини. Втім, здається, це такий оборонний песимізм – можливо, Купер недооцінює паніку в російських військах; сподіваємось, ми її не переоцінюємо.Повний текст перекладу[Опубліковано 11.09 о 15.30 за Києвом].Не хочу зіпсувати вечірку, але гадаю, прийшов час проаналізувати ситуацію в Україні серйозно.Я також думаю, що нам варто спробувати уявити наявний стан справ із погляду путіна. От власне, саме з його точки зору. Чому так? Дайте-но нагадаю вам, що путін розпочав цю агресію проти України з суто своїх особистих причин. Насамперед, аби не нести відповідальності. Відповідальності ні перед ким, особливо на росії.Повернімося назад у часі та огляньмо його дії щодо агресії суто в розрізі теперішнього року. «План А» для путіна полягав у тому, щоб скинути уряд у Києві та поставити натомість «когось дружнього». Він провалився. «План Б» був у захопленні всіх українських територій на схід від Дніпра, плюс Херсон. Він теж провалився. «План В» полягав у підкоренні не лише Луганщини й Донеччини, але й Херсонської та Запорізької областей. От тоді в путіна і закінчилися війська, тож він мав успіх «лише» на Луганщині та Херсонщині. Плани «Г», «Ґ» та «Д» втілювали у собі дещо скромнішу варіацію «Плану В», зокрема щодо Донеччини. Тобто військові амбіції путіна повсякчас ставали меншими, натомість особливу увагу він приділяв Донецькій області.Повний текст перекладуПереклад: Антон Шигімага, Антоніна ЯщукРедакція: Ростислав СемківОригінал тут