Estadísticas de telegram channel - @adligach

На Культурному Давосі — Global Culture Forum 2025 — мені пощастило модерувати обговорення поєднання в культурі традиції і інновацій. Я тоді підготував дві статті, але не публікував їх — все, здавалося, не кращий час. Але й кращий час все не настає.В додаток до цього вчергове виникають (як на мене — недолугі) дискусії про протиставлення минулого і майбутнього, культури і технологій. Ми з Наталією Кривдою багато разів обговорювали наскільки безглуздо це протиставлення. Історія важлива. Її необхідно вивчати, поважати. Але вона не є вироком для нації. В минулому є відповіді на те, як не допустити катастроф. Проте для майбутнього важливі і «творча руйнація», і амбіції, і візіонерство. Ми владні творити наше майбутнє. Можливо, варто не плекати історичні травми, а ставлячись з повагою до історії, розумінням логіки подій і бажанням неповторення катастроф — змінюватись. «Україна зараз перебуває на піку інноваційної хвилі, але з глибокими культурними коренями. Поєднання історії та ідентичності з технологічністю та адаптивністю – це той самий новий універсальний код людяності. Зрештою, культура, яка бореться за волю, здатна відродити демократію і віру в неї.»Детально — в колонці на Лівий Берег.

13. Контрольоване зняття санкцій з РФ – тільки після виконання умов- поетапне зняття санкцій прив’язується до: виведення військ, виплат репарацій, участі в трибуналі/слідстві;- жодного автоматичного «повернення РФ до G8» – це окремий політичний процес після реальної трансформації режиму. ▪️Д. Правосуддя і внутрішня трансформація РФ14. Персональна відповідальність, а не тотальна амністія- принцип: немає амністії для політичного та військового керівництва й прямих виконавців воєнних злочинів;- можливі елементи амністії / скорочених процедур для рядових (за умови співпраці) — exit strategy, на якій ми наполягаємо з 2022 року.15. Трибунал і механізми transitional justice- міжнародний трибунал;- спеціальні український орган і міжнародний орган з розслідування злочинів агресії;- програми документування, збереження свідчень.16. Трансформація РФ як умова повної нормалізації- мирна угода може зупинити вогонь без негайної зміни режиму;- повернення РФ у глобальні інституції, великі ринки і G8 можливе тільки після реальних змін у політичній системі, демілітаризації, відмови від реваншизму.▪️Е. Політичний устрій і внутрішня політика України17. Жодного зовнішнього диктату щодо Конституції та політики- ніяких умов про «де-нацифікацію», мовну політику, конфесійні питання;- заборона вимог щодо змін Конституції в інтересах третьої сторони;- обережне формулювання з «28 пунктів» про «вибори за 100 днів» (зараз це інструменту тиску). 18. Шлях до ЄС- прискорений процес вступу, закріплений політичними рішеннями ЄС;- ранній доступ до внутрішнього ринку;- інтеграція в інститути (енергетичний союз, цифровий ринок, інфраструктурні мережі).Чекаю на ваші коментарі.

Тим часом (кажуть) відкати на Енергоатомі підскочили до 30%. Це до того, що мені пишуть, мовляв, «саджати — це пріоритет».Не працює. «Саджання» одних «друзів» посилює монополізацію потоків іншими «друзями» — це шлях до посилення автократії.Посадки мають балансуватися побудовою інституцій, позитивними практиками, інструментами контролю і привенції. «Саджання» — важлива необхідна умова. Але не достатня.«Саджання як пріоритет» перетворюється на інструмент кошмарення Пивоварського, Кудрицького, Шабуніна. Важливо щоб зʼявився страх бути посадженим у тих, хто краде. А не у всіх, хто працює на державних підприємствах чи в органах влади (що паралізує ухвалення рішень, швидкість і дебюрократизацію). Потрібно, щоб державна служба користувалася повагою. І була відкрита і бажана для професіоналів — інклюзивні інститути.І щоб була невідворотність для крадіїв і корупціонерів. Бо зло — це також і про тих, хто погоджується давати хабарі, будувати за крадені гроші, відмивати корупціонерів в телеграм каналах. Невідворотність — як нова практика.І чесніть — як базова норма.І поки вимагаємо і чекаємо рішень від ВР, Президента, КМУ варто б запитати і тих, хто постачав (і постачає) в Енергоатом, хто працює там, в кого вимагали відкати, хто виконував злочинні накази і «прохання» — де ви? Де ваші сміливі вчинки тепер? Ми не вийдемо з кола «влади друзів» доки ви не допоможете вивести всю систему на чисту воду. Або доки вас не виведуть. Невідворотність.

#маркетинг #стратегії Людський капітал і майбутнє індустрії гостинностіВиступив на конференції «Сіль» — про те, як ресторанна індустрія України переходить від етапу відновлення до етапу переосмислення.Не просто «відкрити ресторан» — а створити простір для радості, здорового життя, спільноти, технології й сенсу.Ми в Advanter Group і Headshot допомогаємо розробляти і оновлювати концепти ресторанів саме в логіці переосмислення.🔹 Переконаний, 2026–2027 роки стануть часом нової моделі ресторану — гібриду між гастрономією, ком’юніті, коворкінгом, розвагою й локальною особливістю.Ринок рухається від «їжі як утиліти» до досвіду і ритуалів, де головна цінність — людина і її емоційний (ментальне здоровʼя) і фізичний стан.🔹 Індустрія гостинності стає індустрією здоров’я.За оцінками Advanter Group, Україна щороку втрачає 1,7% ВВП через проблеми з ментальним здоров’ям, а ROI інвестицій у лікування депресії та тривожності — понад 4x.Тож ресторани майбутнього — це не лише про смак, а про ментальне відновлення, зв’язок і спільність.🔹 Нові бізнес-моделі:- Smart Local Eatery — інтелектуальна кухня й ком’юніті;- Food-as-a-Service — гнучка пропозиція для людини на ходу;- Hospitality-on-Demand — гостинність за запитом;- Freemium Food | Entertainment — коли досвід важливіший за страву.🔹 Технології й люди.AI бере на себе рутину: прогнозує попит, оптимізує запаси, управляє енергоспоживанням.А люди — створюють емоційність, довіру, атмосферу.🔹 Ціннісний прорив — нести більше, ніж «хліб» («Україна — житниця сенсів»).Якщо раніше ресторан був місцем харчування, тепер — місцем сили, цікавості й сенсу.Як ми вкажемо в Advanter: Dream → Think → Go Big.Майбутнє української гостинності — не у виживанні, а у здатності надихати, відчувати і єднати.Дякую Hospitality за організацію!

7 років BoardЯ давно кайфую від творення спільнот і клубів. З Валерієм Пекарем і друзями ми створили до Майдана Український республіканський клуб. А вже на Майдані — Нова Країна. В 2012 році з Юрієм Зозулею і Юрієм Ярошенко створили величезну спільноту зі 6500 активних українців — FreeGen (зараз в ній активно розвивається Innovative Defense Technologies Fund «Free Generation» та X-Park).В 2017 з Петро Синєгубом і Іриною Бєрющевою почали реалізовувати ідею бізнес-спільноти нового покоління. Фактично, це була відповідь на очікувані виклики. Я багато розповідав в ці роки, що в нас попереду велика війна, техногенні катастрофи, блекаути, пандемії, економічна криза і з рештою фазовий перехід. Що для того, щоб впоратися з цими викликами потрібно навчитися діяти спільно.Так і народилася ідея #разомшвидше. Тепер бізнес-спільнота Board стала міжнародною. Бордівці є в 40+ країнах світу. Сама спільнота офіційно представлена в 13 країнах. Ми обʼєднуємо десятки клубів і 40+ міст на 3 континентах. Будуємо цифрову екосистему для бізнесу. Розвиваємо благодійні проєкти. Працюємо над втіленням ветеранських політик. Допомагаємо СоУ. Розвиваємо ОПК, експорті проєкти, кластери. І в нас крута команда, яку операційно очолює Аліна Дорошенко. В нас прекрасні партнери (їх вже майже 70). Є партнер в міжнародному розвитку — Сергій Сароян. Отже, майже 200 людей щоденно працюють над розвитком спільноти. Далі — більше. Приєднуйтеся.

Другий «мій» кандидат на премію імені Нобеля з економіки за 2025 рік — Philippe Aghion. Він — один із провідних теоретиків у галузі економіки зростання і інновацій.Чим особливо близький особисто мені — тим, що в основі його поглядів Шумпетерівська ідея «творчої руйнації».Разом із Peter Howitt він розвинув класичну модель ендогенного зростання. Основні його роботи на цю тему:- Endogenous Growth Theory (книга з Howitt) — Систематизація теорій ендогенного зростання; інтеграція конкуренції, інновацій, людського капіталу, інституційного підходу (що, до речі, може бути перевагою для рішення Нобелівського комітету). Він доводить, що зростання може відбуватися завдяки інноваціям, і що важливу роль відіграють стимули для підтримки інноваційної активності.- Розвиток ідей — у роботі The Economics of Growth. В ній більше про роль конкуренції, ринкових механізмів, інституцій для підтримки інноваційного зростання.Порівняно з ідеями Пола Ромера (премія імені Нобеля 2018 року) в нього є багато відмінностей, про які варто зробити окремий пост. В новіших працях Aghion досліджує сучасні виклики — автоматизацію, штучний інтелект, екологічне зростання. «A Theory of Endogenous Degrowth and Environmental Sustainability» (2025, з співавторами) — теорія зростання із врахуванням екологічних обмежень і пропонується механізм, за яким економіка поступово зміщується до виробництва меншої матеріальної інтенсивності і зосереджується на якості, що дає шлях до екологічно збалансованого зростання.Ключові висновки з робіт Aghion, актуальні для України. 1. Рівновага між рентною винагородою та конкуренцією: інноватори мають отримувати тимчасові рентні надприбутки, щоб інвестувати в подальші дослідження і втіленні інновацій, але якщо рента значна чи існують високі бар’єри для входу нових конкурентів, то динаміка економічного розвитку знижується. Ajax, Нова Пошта, Grammarly, WhiteBit, mono — благо і проблема для України. Але також надмірна конкуренція шкідлива, якщо вона знижує інвестиційну привабливість («ефект втечі» чи «escape competition» у моделях Aghion).2. Державна економічна політика має адаптуватися до структури економіки з точки зору наявності компаній «технологічного фронтиру». І для конкретних компаній ефекти стимулювання з боку держави мають залежати від того наскільки далеко вони від інноваційного лідера (тобто наскільки вони інноватори чи імітатори). Тут є важливе зауваження для України, де переважна більшість «інноваторів» є імітаторами з точки зору глобального ринку. І дуже контраверсійно — defense tech.3. Правова система, захист прав інтелектуальної власності мають бути такими, щоб не стримувати конкуренцію. Дуже важлива роль конкурентної політики, антимонопольного контролю, обмеження рентних бар’єрів.4. У моделі Endogenous Degrowth показано, що з ростом доходів попит зміщується у сторону менш матеріаломістких товарів, що створює умови для економічного зростання з меншим навантаженням на ресурси. Це значить: державна політика може сприяти такому зсуву, спрямовуючи інвестиції в «чисті» інновації, екологічні технології. Тут скоріше багато питань для України, яка одночасно має провести реіндустріалізацію і сформувати лідерство в пост-індустріальній економіці. 5. Роль держави — модератор та каталізатор, а не субʼєкт («диктатор») інновацій. Держава має створювати «правила», стимулювати конкуренцію й інноваційну активність, але не «примушувати» ринок до інновацій. (Зазначу, що у Degrowth-моделі Aghion задає іншу роль держави — не тільки «модератора», а й активну: податок на матеріали + субсидії сервісам). Адекватне поєднання: державна підтримка (гранти, доступ до фінансування) + податкові стимули (це я від себе додаю) + конкуренція + відкритість. Лібертаріанці, звичайно, і з цим посперечаються. 6. Інноваційне зростання часто породжує нерівність, тому важливо підтримувати політики, які відкривають шлях для талантів і винахідників, незалежно від походження. Доступ до освіти, перекваліфікації, фінансова підтримка — ключові елементи.

07 жовтня відбулася зустріч представників провідних економічних аналітичних центрів України з Прішиллою Тофано, постійною представницею Міжнародного Валютного Фонду в Україні та економістами місцевого офісу МВФ.Метою зустрічі був обмін думками між пані Тофано, фахівцями МВФ та українськими економічними аналітичними центрами щодо поточної економічної ситуації в країні та ключових викликів перед Україною у 2026 році.Представники економічної експертної спільноти поділилися з фахівцями МВФ своїм баченням ризиків, можливих джерел покриття дефіциту бюджету та пріоритетних інституційних змін.Експерти аналітичних центрів акцентували увагу на ключових пріоритетах, які, на думку експертної спільноти, потребують особливої уваги, зокрема: недостатнє фінансування сил оборони у проєкті Бюджету 2026 року попри наявність надлишкових витрат на другорядні програми та неефективні програми, недостатнє фінансування Бюро економічної безпеки та Митниці, доцільність перезавантаження Податкової служби (ПЗУ №9243). Також представники аналітичних центрів зазначили про важливість відкриття даних про роботу органів державної влади, надали оцінку новій програмі Світового банку щодо централізації ІТ фіскальної сфери, наголосили на проблемних питаннях з адмініструванням податків (е-акциз, е-аудит, запровадження  ризико-орієнтованого підходу та інше).Фахівці аналітичних центрів зазначили, що через низьку ефективність ДПС та ДМС держава має суттєві втрати, зокрема через схеми у ігорному бізнесі (20-50 млрд грн), контрафактної підакцизної продукції (36-39 млрд. грн.), збільшення “сірого” ринку рідин для електронних сигарет (8 млрд. грн.), схема “ФОП замість найму” (6-10 млрд грн), схеми дроблення торгових мереж тощо. Представники української економічної спільноти також зазначили про необхідність оподаткування імпорту  товарів з китайських маркетплейсів (модель One stop shop), через відсутність якого держава втрачає у поточному році близько 18 млрд грн, а в наступному може втратити 27 млрд грн; обговорили шкідливість  ініціативи щодо обмеження заробітних плат держслужбовців та доцільність впровадження системи OKR/KPI, коли оплата праці високопосадовців буде проводитись в залежності від результатів їх роботи, за досягнення конкретних цілей, визначених на рік або квартал. Також, участники дискусії обговорили прогнозні обсяги міжнародного фінансування на наступні роки, можливі ризики через нестачу такого фінансування, економічні настрої бізнесу, якість податкового та митного адміністрування, рівень  довіри до фіскальних органів в Україні.    Представниця МВФ зазначила важливість таких зустрічей та обміну думками та наголосила на важливості подальших кроків щодо  детінізації економіки України.За підсумками дискусії учасники домовилися про подальшу комунікацію з питань, що є актуальними для розвитку економіки країни.

Це не свято. Я переконаний, що кожному з нас є за що дякувати вчителям. Мені самому дуже повезло з ними. Думаю, набагато більше, ніж моїм учням зі мною 🙂 Вчора на заході Invest Board (святкуванні 7-річчя спільноти) зустрівся з студентами з першого свого випуску… майже 30 років тому. Це було дуже приємно і радісно. Але. Ми втрачаємо не тільки кількісно, а й якісно людський капітал. Пріоритетом для держави має бути якість освіти і громадянська просвіта. А не механістичне підняття зарплат вчителям. Зарплати вчителів мають бути в рази вищі — але саме задля того, щоб вчителями були ті, хто вчить мислити і вчитися, надихає, створює простори співдумання і співдії. А значить для самих вчителів мають бути створені умови де менше зайвої паперової роботи, де менше ієрархій, де менше «приписок» і змушення до зловживань. Вони мають думати не про виживання, а про власний розвиток, опанування нових технологій. І так, переважна більшість вчителів прагнуть цього, є людьми, справді закоханими в професію, відкритими і добрими до учнів. Я підтримую те, що прагне зробити команда Оксена Лісового. Надихаюся вчителями, які прагнуть творити нові простори для співпізнання.Захоплююсь Володимиром Співаковським, Володимиром Козленко, Володимиром Страшко і всіма, хто творять нові освітні простори. Але нам ще треба зробити дуже багато, щоб день вчителя став святом. Щоб не дивуватися невігластву і злу в коментарях в ФБ і в житті. Щоб не дивуватися розчаровано результатам соціологічним досліджень. Щоб з впевненістю дивитися в майбутнє країни, яка має вже не просто виживати, а зробити справжній прорив.

Що робити замість «стелі» зарплат.1. Нашою робочою групою (спільно Уряд і аналітичні центри) у 2022 році розроблений план реформи державного управління. В тому числі — оптимізація структур і чисельності, зміна логіки систем мотивації для державних службовців. Очікуваний ефект — підвищення привабливості і ефективності держслужби, скорочення витрат на 15 млрд грн. 2. Єдина рамка грейдів + зовнішня ринкова прив’язка для «дефіцитних» компетентностей/ролей.OECD також пропонує вирівнювати справедливість усередині держслужби та конкурентність назовні: прозорі грейді, «total compensation» (базова ставка + премії за результат + нематеріальне заохочення). 3. Контракти з OKR/KPI замість універсальних «стель».Зі зрозумілими завданнями, метриками і бонусами; для топ-позицій — частка змінної винагороди прив’язана до досягнень — наприклад до показників стратегій чи Програми дій Уряду. Це знижує попит на обхідні моделі доплат і сприяє прозорості. 4. Антикорупційні реформи.Автоматизація послуг, відкриті дані, чіткі регламенти, контроль (публічний), інклюзивність. Тобто інфраструктура доброчесності, а не стелі зарплат — ось що знижує корупційні можливості. 5. Гідні ринкові зарплати державних службовців які доводять ефективність роботи — це також і шлях подолання патерналізму, що залишається однією з ключових проблем нашого суспільства.

Ключові проблеми України зараз — це мізерні темпи зростання економіки, високий рівень корупції з корупційною рентою біля 600 млрд грн на рік, низький рівень складності економіки і продуктивності праці.Підняття військового збору призвело до того, що більше зарплат опинилося в тіні. Лише за рахунок зниження податків на працю ми можемо детінізувати зарплатний сектор. Замість ганебної практики блокування податкових накладних маємо нарешті реформувати податкову службу і систему адміністрування ПДВ. Державна митна служба повинна бути перезапущена. Економіка України тримається за рахунок бізнесу. То навіщо підживлювати ненависть до нього? Бізнес прагне бути “білим”, заявляючи про свої пріоритети. Та чи можна за чинних умов зробити детінізацію, якої прагне бізнес?Вихід із ситуації є. Необхідно провести антикорупційну податкову реформу (вона вже кілька років чекає на впровадження), реформувати митну систему, провести реформу КПК та завершити судову реформу, підвищити продуктивність праці, створити умови для експорту. Детально обговорюємо цю тему у відео. Розраховую на ваші коментарі.