Андрій Длігач. Економіка. Стратегія. Майбутнє | Давос — не лише про економіку. Минулого року багато уваги було приділе...

Давос — не лише про економіку. Минулого року багато уваги було приділено можливостям штучного інтелекту, але український голос звучав гучно. Усім було зрозуміло, що ситуація в Україні — це концептуальний злам міжнародної правової системи. Очікувалося, що цього року буде більше розмов про рішення: про технологізацію збройних сил Європейського Союзу, про нові безпекові союзи, про перетворення ЄС на фортецю, про посилення НАТО, про співдію з Китаєм тощо. А відбулося все навпаки — ми побачили ще більші світові розколи.Промови світових лідерів — це ще не дії, але сигнали стосовно майбутніх дій. Діаметрально протилежними виявилися погляди Трампа і Карні. Президент Сполучених Штатів виступає за руйнацію міжнародних інституцій і силове вирішення питань, а прем’єр-міністр Канади наголошує на цінності прав людини, сталого розвитку, солідарності і суверенітету.Що ж показав нам форум у Давосі? Міжнародні угоди втрачають цінність. Руйнація знайомого нам світу мала би призвести до формування нової платформи домовленостей. У Давосі цього не відбулося. Рада миру — це перехідний інструмент руйнації, а не побудови. Нам потрібні нові безпекові і політичні союзи.Ключовий ризик, перед яким опинився весь світ, — це геоекономічне протистояння і руйнація глобальної економічної системи.Через ситуацію з Гренландією Україна в Давосі отримала менше акцентів. Але чого варті гарантії безпеки у світі, де перемагає право сили? Єдиний шлях для України — озброюватися, технологізувати ЗСУ, зменшувати нашу залежність від кількості людського капіталу, покращувати систему управління військом і ставати економічно самостійними. Більше про це у відео.