15 років я захоплююсь цією без перебільшення геніальною людиною.Руслан Шостак в кожній нашій зустрічі, на кожній стратсесіі з його командами відкривається для мене по-новому.З перших днів великої війни він вивіз вже 3,5 тисячі дітей сиріт в Туреччину і організував їм життя і навчання. Він запустив проєкт ГеройCar для забезпечення військових потрібною технікою — і це великий комплексний проєкт. І при цьому зберіг бізнес, розвиває великі інвестиційні проєкти. Вчора на Board Talks я просив Руслана розповісти як йому вдалося побудувати Лінія магазинів EVA, VARUS і десятки інших успішних проєктів. Ось що вийшло. 1. Людяність. Зберегти від першого дня в бізнесі. Залишатися відкритим, порядним, емпатичним — як би не складалися обставини. 2. Цифри бізнесу — знати. Бути глибоко в деталях бізнесу і не втрачати його розуміння. 3. Лідерство. Амбіції важливі. Ставити для себе і команди глобальні чи принаймні високі цілі. 4. Бізнес — як хоббі. Жити бізнесом. Це позитивна гра. 5. Довіра з менеджментом — взаємна. Будувати відносини на відкритості, ініціативі, співтворенні. Не керувати, а формувати партнерські відносини. Челенджити, але зберігати дружню атмосферу.6. Змінюватися. Навчатися в конкурентів і в клієнтів. Навчатися у кращих компаній світу.
Андрій Масло: ТРИМАЄМО КИШЕНЮ ШИРОКОДень перестає бути нудним…"Нафтогаз", "Укрзалізниця", "Метінвест" — знайомі до болю назви кожному українцю, сьогодні раптом стали зірками Уолл Стріт. Ні, це не жарт.Після того, як Bloomberg оприлюднив дохідності, які отримали інвестори фонду Arkaim Advisers по українських корпоративних облігаціях, увага всього фінансового світу знов прикута до України.Папери цих компаній показали дохідність 73%, 52% та 19% відповідно. Для порівняння, середня дохідність високодохідних облігацій на ринках, що розвиваються, склала всього 9,4%.З одної сторони це добре, що хтось там, за океаном, крізь дим і вибухи розгледів в нас потенціал і вірить, що ми вистоїмо і піднімемося. Але, як завжди, є нюанс… Такі високі відсотки — це не показник довіри до наших компаній, а ціна за ризик, яку ми платимо. І платимо не своїм, а чужим.Уявіть собі, що ви берете кредит під 73% річних. Круто? Ні, це фінансове самогубство. Але саме такі відсотки наші компанії зараз платять іноземним інвесторам. Гроші, які могли б працювати на нашу економіку, йдуть в кишені закордонних фондів.З іншого боку, без цих інвестицій наші компанії могли б опинитися в ще гіршій ситуації. Це як рятівний круг для потопаючого за мільйон доларів — дорогий, але необхідний.Але питання в тому — чому цим займаються іноземці, а не ми самі? Де наші українські фонди? Чому ми дозволяємо заробляти на нашому потенціалі іншим, замість того, щоб робити це самим?Куди подівся український фондовий ринок? Так, він завжди був ущербний, але все ж таки… Нам терміново необхідно створити умови, щоб українці теж могли вільно інвестувати у вітчизняні компанії. Щоб ті шалені відсотки, які ми зараз платимо чужим, залишалися в країні і працювали на нашу економіку.Досі памʼятаю білборди в середині 2000-их із закликом: «Товаришу, ходімо із нами в олігархи», де закликали інвестувати в фонд, який володіє найбільшими перспективними українськими компаніями…P.S. Знайомі історики підказують, шо «Аркаїм» — це давнє укріплене поселення, розташоване в Челябінській області, яке вважається одним із найкраще збережених археологічних пам'яток бронзового віку на території сучасної росії... А компанією Arkaim Advisers управляє нєкій Dimitry Grinko… Соупадєніє?Оце буде смішно (насправді ні), якшо виявиться, шо за цим всім стоять росіянці і ці космічні відсотки від наших компаній пішли в кишеню болотним олігархам…https://www.bloomberg.com/news/articles/2024-08-22/fund-beats-99-of-peers-with-outsized-ukraine-bond-returns
Багато рішень та законів у сфері економіки та бізнесу в Україні ухвалюються без належного моделювання та обґрунтування. Те, що ми зараз бачимо від Мінфіну по податковій реформі, — це лінійне прогнозування. Мовляв, якщо вдвічі збільшити податок, то вдвічі зростуть надходження. Але так в економіці не працює, є поведінковий ефект, є тінізація, є крос-ефекти. До чого призведе збільшення військового збору? Зараз 35% зарплат перебувають у «тіні», після підвищення військового збору близько 44-46% зарплат буде приховано. Через підвищення ПДВ тіньова складова схем з ПДВ у приватному секторі може зрости з 19% до 25%.Але ж є альтернативи.Зокрема, перейти до ефективного оподатковування нерухомості, привести до ладу реєстри, адже інформація про власників значної частини нерухомості — відсутня. А це значний ресурс для оподаткування.Соціологи не мають відповіді на питання “скільки українців зараз мешкають на території України?” А всі наші видатки прив’язані до кількості українців. 41 млн українців — це міф. Оцінки Advanter Group говорять про 31 млн людей на контрольованій території, але, можливо, це число є меншим, а наша оцінка надто оптимістична. В Україні 23 роки не проводили перепис населення. Ми не знаємо базу, від якої можна рахувати. Ми не знаємо, скільки людей знаходиться на окупованій території, а скільки українців виїхали за кордон. Навіть тут наша і європейська статистики різняться, а всі показники мають значну похибку.Моделювання поведінкових ефектів є критично необхідним для України. Який ефект буде від державних рішень — в тому числі податкових — на економіку, на ВВП, на людський капітал, на бажання людей виїжджати або повертатися — ось на що треба зважати в першу чергу.Більше за посиланням:https://hromadske.radio/news/2024/08/13/pislia-pidvyshchennia-viyskovoho-zboru-blyzko-45-zarplat-bude-v-tini-dlihach
Традиційні помилки інвесторів — інвестувати в окремі акції копаній «які подобаються», а не формувати портфелі. Грати по поточних сигналах, а не страхувати ризики. Ухвалювати емоційні рішення (продавати дешево, купувати дорого). Але головне — це думати, що є якійсь чарівний алгоритм, за рахунок якого можна виграти на фондовому ринку системно, а не один раз. Розчарую. Я сам математик і економіст, спеціалізуюся на системах штучного інтелекту, економічному аналізі, оптимізації систем, поведінковій економіці… І все це не дає мені однозначної відповіді на «чарівний алгоритм». Що дає можливість ефективно працювати на фондових ринках у кризові часи? Поєднання математики, досвіду, аналізу, інтуїції.Наприклад, в нас навчена нейронна мережа на даних за багато десятиліть і на максимальній базі з 2006 року. 10,000+ актуальних параметрів зі світу щодня аналізується щоб розраховувати ймовірності подій на фондових ринках. Працює команда з досвідом 15+ років роботи на фондових біржах США. Є глибока експертиза галузева (Singularity University і Advanter Group), аналіз галузевих «експонент» зростання і передчасних очікувань. Але головне — ми виходимо з ризик-орієнтованого підходу. Фактично, дохідність є результатом обережності і інноваційного підходу в управлінні ризиками просадок і заробітком в тому числі і на падіннях через страхування ризиків.- Чи може обвал ринків відобразитися на Україні сильніше, ніж на інших країнах Європи, враховуючи стан країни під час повномасштабного вторгнення? Обвал ринків може призвести як до позитивних, так і до негативних наслідків — і все залежить скоріше від нас самих.Доларова інфляція знизилася, але все одно, «безкоштовних» грошей в світі вже немає. Гроші йдуть туди де ж довіра і зростання. Що транслює інвесторам зі світу (і навіть внутрішнім) Україна? «Війна» і «корупція». Саме тому ми маємо обмаль інвестицій. За 33 роки ми накопичили впʼятеро менше ПІІ ніж Польща. Єдиний шлях для України як скористатися поточним кризовим моментом в глобальній економіці — це продемонструвати, що ми і є кращою країною для інвестування. Не країною дешевих ресурсів, низьких зарплат і зручної географії. Всього цього ми вже не маємо. А країною свобод, можливостей, верховенства права і сервісної держави. Країною, де інвестору легше зробити омріяний x5 ніж в інших країнах регіону. І Африки. І ПСхАзії.
5 реформ, які необхідні Україні просто зараз.У нинішніх реаліях ми — як країна і як суспільство — можемо або плисти по течії негативного інерційного сценарію, або ухвалювати політичні рішення, які рухатимуть Україну до перемоги, економічного розвитку і глобальної субʼєктності.Уся сутність конкурентних переваг України роками зводилася до дешевої робочої сили, дешевої електрики, природних ресурсів і зручного географічного положення. Велика війна поставила хрест на всіх цих перевагах: робоча сила обмежена і дорожчає, електрика дорожчає, а ризики блекаутів зростають, мінування і кліматичні зміни знижують продуктивність земель, а сама країна (тимчасово) перетворилася на логістичний глухий кут.Чи знайдемо ми в собі сили, щоб переламати негативні тренди деградації й економічного занепаду? Що треба зробити в економіці для того, щоб не програти Перемогу?Війна — стимул для принципових змін та здійснення стрімких реформ, у тому числі радикальних. ▪️Перша необхідна реформа — реформа митниці. Найбільші втрати для державного бюджету — це корупція на митниці, контрабанда та сірі схеми майже на 200 млрд грн щороку.▪️Друга — це реформа адміністрування в податковій системі. Перезавантаження ДПС і зміни в підходах роботи допоможуть зменшити втрати державного бюджету на 150 млрд грн.▪️Третя — декриміналізація економічних злочинів, усунення багатьох державних органів від тиску на бізнес, тобто реформа Кримінального процесуального кодексу.▪️Четверта — це наведення ладу в антимонопольній системі. Наша закритість не заважає ворогу, а допомагає корупціонерам замість того, щоб підвищувати ефективність оснащення ЗСУ.▪️П’ята — судова реформа, яка знов і знов провалюється.Україна повинна стати найвільнішою країною світу для реалізації підприємницьких ідей, талантів людини. Ми маємо створити справжні економічні свободи та забезпечити беззаперечний захист майнових та інтелектуальних прав. Маємо стати драйверами інновацій у державному і приватному секторах, лідерами розвитку віртуальної економіки.Ми повинні навчити світ адаптивності та спроможності відповідати на глобальні виклики, — це знадобиться світові в найближчі десятиріччя. Україна мусить стати глобальним експортером безпеки — в широкому сенсі.
Нестача персоналу катастрофічна для бізнесу.За даними червневого дослідження Advanter Group, нестача кваліфікованого персоналу становить 26% і набуває загрозливих масштабів. Бізнесові бракує як зварювальників, водіїв, комірників, так і інженерно-технічного складу, офісних фахівців та менеджменту. Підприємства готові збільшувати завантаження виробничих потужностей, але їм не вистачає грошей та персоналу. Вихід із ситуації можливий, якщо розвивати кластери та об'єднуватися. Варто вдатися до контрактного виробництва, довантажити потужності і спільно досягти економії на витратах завдяки ефекту масштабу.Питання недозавантаженості та навіть нестачі електрики мають адекватні рішення, проте є більш серйозна загроза для бізнесу. Це — гостра нестача персоналу. Уже зараз в Україні людей, що працюють, менше за пенсіонерів та людей з інвалідністю. У країнах ЄС співвідношення працівників та людей, які отримують соціальну допомогу, становить 2,6, в Україні – 0,9.Проблема не стільки в самій мобілізації, а в її хаотичному характері та невідповідній державній політиці, яка призвела до того, що найбільше постраждав білий бізнес, що офіціалізував своїх працівників. Бізнес втратив трудовий ресурс більше через страхи мобілізації, ніж через саму мобілізацію.Бронювання критичного персоналу знизить ризики для бізнесу та дозволить залишити на роботі ключових фахівців. За підрахунками Advanter Group, це близько 15% чоловіків-працівників або менше 600 тисяч осіб. Цей показник не є критичним для мобілізації, але він дозволить бізнесові убезпечити себе від ризиків кадрового голоду.Скорочення бізнес-активності знижує спроможність купувати дрони та зброю, утримувати військових, адже ми фінансуємо ЗСУ через податки.Ми не можемо перемогти ворога масштабом та аналогічним застосуванням людського ресурсу через упʼятеро менший потенціал. Наш шлях — управлінська й технологічна переваги та висока вмотивованість.Детальніше про це пишу у новій колонці, посилання на статтю: https://www.epravda.com.ua/columns/2024/08/6/717602/
В часи стрімких змін і глобальних викликів мені приємно привітати Міжнародну бізнес-спільноту Board з днем народження. 6 років — це той термін, який показав нам, що рішення створити бізнес-ком’юніті, об’єднане спільними цінностями і прагненнями, було правильним. За цей час ми досягли результатів, якими маємо право пишатися. Спільнота об’єднала українців-підприємців у 40 країнах світу, в 10 країнах, 32 містах є наші осередки. 2000+ учасників зараз і буде 25,000 за наступні 10 років. Ми не зупиняємося, продовжуючи розширювати географічні межі Board.Board буде в кожному місті світу, де є українець - підприємець.Board — не лише про бізнес, а передусім про підтримку один одного в ці критично складні часи. Де неможливо вистояти самому, там є ресурси для розвитку, якщо ти в команді однодумців. Board — це про відповідальність бізнесу. Саме тому в нас благодійний фонд “Board: разом сильніші” для допомоги ЗСУ. Саме тому ми, засновники Board, вже більше 40 млн грн передали на проєкти допомоги. А в цілому учасники спільноти реалізували благодійних проєктів і зібрали на допомогу ЗСУ більше 1 млрд грн. Board за 6 років - це більше 10000 івентів для учасників і для тих, хто прагне розвитку.У Board зараз 15 тематичних клубів для прокачки, Грантовий офіс, Проєктний офіс, кілька консолідаторів, власний мобільний додаток (і далі вже - цифрова екосистема), внутрішні школи та освітні програми і багато іншого.Ми щодня працюємо над удосконаленням і розвитком спільноти, щоб разом створити простір, де бізнес за рахунок партнерства, єднання та спільнодії ставатиме сильнішим.Ми стали співзасновниками Ліги ділових клубів і Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України. Тому що вважаємо важливим розвиток культури бізнес-об'єднань і бізнес-культури як такої. Board — разом швидше!
26 липня відбулася чергова наша зустріч як представників економічних аналітичних центрів України з фахівцями місії Міжнародного Валютного Фонду до України - за сприяння CIPE Ukraine.Метою зустрічі був обмін поглядами між економістами МВФ, включно з головою місії МВФ до України паном Гевіном Греєм, та українськими економічними think tanks щодо поточної економічної ситуації в країні, та ключових викликів, які стоять перед Україною у 2024 році.Поділилися з фахівцями МВФ своїм баченням цьогорічних ризиків, можливих джерел покриття дефіциту бюджету та пріоритетних інституційних змін.Розповіли про нашу спільну оцінку законопроєкту Кабміну щодо підняття податків та впровадження нових податків. На думку українських аналітичних центрів, переважна більшість положень проєкту №11416 є вкрай шкідливими для економіки України, в той час як є значно менш шкідливі джерела наповнення бюджету. Згідно з дослідженнями OECD - найбільш шкідливими для економік країн є прямі податки, менш шкідливі - непрямі, ще менш шкідливі - податки на нерухомість та землю.Фахівці вітчизняних економічних аналітичних центрів наголосили під час зустрічі на важливості перезавантаження Митної та Податкової служби з обранням керівного складу комісіями з міжнародних експертів (законопроєкти №6490д та №9243), за моделлю перезавантаження Бюро економічної безпеки. Тривалий час залишаються нереалізованими заходи Уряду щодо запровадження критеріїв результативності роботи податкової та митної служби, оцінки їх роботи шляхом аналізу податкових розривів “tax gap”, проведення електронних податкових перевірок та реалізації ефективних антикорупційних заходів. Як наслідок, через неефективну роботу цих служб, держава втрачає близько 300 млрд гривень на рік, зокрема, за рахунок сірого імпорту та контрабанди (120-150 млрд грн), тіньових схем реалізації підакцизної продукції (40-45 млрд грн), виплати заробітної плати у конвертах (70-100 млрд грн). Під час дискусії представники української економічної спільноти також торкнулися питання Національної Стратегії доходів до 2030 року та обговорили питання очікувань бізнесу на ближчий час. Сторони домовилися продовжити подальшу системну комунікацію з питань, які є актуальними для економіки країни.
Час від часу по суботах, коли настає час #смисловатості #фрази …А тут, виявляється, The Aspen Institute Kyiv вирішив, що мені час спробувати себе в якості модератора дискусії… про гумор в наші буремні часи. А ви як думаєте: хто і про що може жартувати зараз?Я ж ось що думаю:Опинитися в центрі надій БюрокрадіяНе сумуй! Віднімай. ХмаращосьСкрінщоки (Замість скріншотів)Співострів «Дешевше» зазвичай дорожче (Сел) Задачу взятки Іржак. Ішак - їжак. Заіржавлений Міфічні зморшки Хлібо-вуличний виріб ЖахматиРеалії цьогодення. СтьободенняАутстендиФокально-екзистенціальний ансамбль Захід відбувся під огидою організаторів Стоня. Це коли 100 грн дитині виявилося замало. В Консерваторії: коли професор квапиться у відпустку. іспит з вокзалу. В барі: Скріншот на горілці Зладості До Ре ЧіБеня Фіціар Порóчка — дуже відверта сорочка. А ви знаєте, що фемінітив — чоловічого роду? А стать — жіночого. Як і сила, сміливість.Доречі про фемінітиви. Батьківщина, але матерщина… На весіллі: фатазонаФатозонаНагломерация НевроінтеграціяЯ прагну ідеалу в усьому. Ось і на пресі в мене не кубики, а шарик. КомбозиторSorry, Alla (ТБ соріали?)ЕхосистемаДиета: странноедение#смысловатости #фразы#фразочки
Буде гірше.Бо ми — суспільство — все ще за 14+ років не зрозуміли, що все це серйозно. І перебуваємо в сподіванні що якось воно.. що Макрон з Байденом.. що Patriot.. що наші герої.. що волонтери.. що той здохне.. що ДТЕК починить.. що якось воно само. Хто купує обігрівачі? Чи прорахували сценарій, що не буде тепла в домах, а зима буде холодна? Що з вікнами? В якому стані підʼїзд? Працює стаціонарний телефон? Який план тимчасового зібрання родини в одному помешканні на зиму? Як звʼязуватися, де шукати інформацію, де зустрічатися у разі тотального блекауту?Як реагувати на масовану ракетну атаку громадської інфраструктури міста? Як адаптувати бізнес-модель з урахуванням сценарію війни на 10 наступних років? Хоча б до кінця 2026? А з ШІ?Як має працювати економіка і підтримуватися обороноздатність в умовах втрати міжнародної допомоги? Запитань до самих себе багато. І готуватися логічніше до ймовірних ризиків ніж до вже реалізованих. «Подивимося» — не найкращий стратегічний підхід. Що ж робити нам:1. Захисти родину й дім від втрати тепла, е/е, звʼязку, води.2. Адаптувати бізнес, навчитися працювати з грантами, наводити лад в структурі і фінансах, щоб бізнес був готовий для отримання фінансування.3. Не платити хабарі, не боятися силовиків, про появи тиску — писати, виводити на чисту воду, звертатися до бізнес-омбудсмена, до Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України, до Маніфест 424. Підтримати аналітичні центри і громадські/бізнес/вереранські обʼєднання, які лобіюють суспільний інтерес щодо реформ задля підвищення обороноздатності, економічної стійкості і державної спроможності.5. Менше хейту, більше діалогу і конструктиву. Факти і розрахунки, а не емоції і «погано має бути всім». Віра в Україну, запит на державну візію. Буде гірше до тих пір, поки ми (і Світ) не збагне, що все що відбувається — це турбулентність перед фазовим переходом. Що годі триматися за радянське трудове законодавство й пенсійний вік, старі генеральські звання і принципи, непрацюючі інституції від ДМС до ООН. Що потрібно переосмислити кожну сферу нашого буття з урахуванням цінності людського життя і талантів; ШІ і віртуальної економіки; глобальних викликів і виживання. Ми впораємося. Тим Україна — і українці — й цінні для Світу.
TGLIST.COM.UA
