І поки відпочиваю перед підходом до останнього на сьогодні уривка Драута, розповім смішне, яке мені днями нагадав ФБ.Мій чудовий шеф, який зараз на фронті, цілком непогано знає англійську, але не дуже в собі впевнений, тому листи від замовників завжди перекладав програмою. І от дзвонить мені й каже: "Питав замовника, коли будуть матеріали на останню серію. Пише — будуть, не хвилюйтеся. Ведмідь зі мною". Я, після першого шоку: "Bear with me"? (bear тут дієслово, а разом це означає "потерпіть"). "Ну звісно".Ну і щоб двічі не вставати, короткий апдейт про Марусію. На жаль, з потеплінням вона вирішила, що все ж таки вона кішка не домашня. Спершу виповзала на веранду і одразу назад. Потім виповзала й одразу до свого офісу під дахом в жолобі, де й засідала цілий день, а ввечері приходила з роботи, їла і спала. А тепер перенесла офіс на веранду, і до неї вже приєдналося двоє колег, Бандит і незнайомий мені біло-рудий, поки що не охрестила. Бандит, коли я виходжу, тікає, а новенький стажист усміхається мені й повільно моргає. Вчора Марусія прийшла з роботи, дожовуючи чиєсь пір'я. Весна офіційно почалася.(не випускати її анріал, вона буде співати арії, і не O mio babbino caro, а радше Der Hölle Rache :( На щастя, вона зі двору майже ніколи не ходить, хіба іноді на закинутий город напроти. Здебільшого сидить на веранді на подушечці й гарно виглядає — очевидно, це і є її службові обов'язки. Хіба відходить в туалет під паркан або на обідню перерву по пташок і мишок, але в межах ділянки).