Словом, я вчора ненароком дочитала майже до "Мови ремесла скальдів", тобто десь третину "Едди". Маю дещо додати до вчорашнього.1. Про мотузки (насправді ланцюги). Їх було три. У кожного було власне ікейське ім'я. У останнього (яким, власне, і зараз зв'язаний Фенрір) імена мали також окремі його частини, але Снорре милосердно повідав нам не всі з них.2. Про Тюра. Взагалі я, звісно, всю цю міфологію більш-менш знала — приблизно на тому рівні, що античну, тобто частково з дитячих книжок, частково з недитячих, але все одно то були адаптації, а в дикому сирому вигляді, звісно, все це має набагато більшу розважальну цінність. Наприклад, коли зв'язували Фенріра востаннє і він зажадав, щоб хтось з асів поклав йому руку в пащу як заставу (щоб не намахали, як зазвичай), зголошується Тюр, вовчика, звісно, таки намахують, і тут: "Всі засміялись, окрім Тюра". ❤️3. Про гриби. Подумала, що треба навести приклад :)Коли описуються діти Локі від велетки (Фенрір, до речі, один з них. Так, вовк. А чому ні?), про Хель пише: "наполовину синя, наполовину кольору м'яса". Окей. А далі: "Її можна впізнати по тому, що вона горбиться і має похмурий вигляд". Ну тобто ви розумієте: серед усіх бабів наполовину синіх, наполовину кольору м'яса, яких ви зустрінете, — ось вам вірні прикмети, не помилитеся.4. Ще приклад грибів + реально прекрасного перекладу, і я це пишу абсолютно щиро, а не тому, що перекладач може прочитати :) Локі в черговій спробі богів когось намахати перекинувся кобилою і відволікав коня жертви. Шахрайство не вдалося, жертву все одно довелося добивати молотом, але:"А Локі, який був у подобі кобили, до того доскакався зі Свадільфарі, що трохи згодом народив дитину". Курсив, звісно, мій, а дитина, звісно, восьминогий Слейпнір. Все, треба працювати, бо в 10 таки вимкнуть нас, хоч і ненадовго, а я набрала роботи понад будь-яку міру. Але все встигну :) І Едду дочитаю, і Старшу куплю, коли знайду. А поки що всім плідного дня!