Китай проводить реформу вищої освіти з адаптацією до ШІКитай провів масштабну реформу системи вищої освіти, адаптуючи її до епохи штучного інтелекту. Було скасовано понад 12 000 освітніх програм і запроваджено більш як 10 000 нових курсів, присвячених ШІ, робототехніці та передовим обчислювальним технологіям. Університети також відкривають вузькоспеціалізовані напрями, зокрема з «втіленого інтелекту», а навчання цифровій грамотності та базовому розумінню алгоритмів вводиться вже в початкових школах для дітей від шести років. Ці зміни є частиною національної стратегії, яку підтримують значні інвестиції в інфраструктуру штучного інтелекту, включно з планами розбудови мережі дата-центрів.Реформи відбуваються на тлі економічних викликів, зокрема високого рівня безробіття серед молоді та великої кількості випускників, які щороку виходять на ринок праці. Уряд також створює механізми для відстеження того, як розвиток ШІ впливає на створення та скорочення робочих місць.Поза сферою освіти штучний інтелект активно трансформує фінанси та промисловість. Компанії з управління капіталом дедалі більше використовують ШІ для обслуговування масового сегмента клієнтів, тоді як людські консультанти зосереджуються на заможних клієнтах. Фінансові установи впроваджують ШІ для виявлення токсичної поведінки на робочому місці. У технологічному секторі компанії від Amazon до Tencent розширюють використання ШІ у чипах, сервісах і додатках. https://www.bloomberg.com/news/newsletters/2026-06-22/china-s-ai-programs-for-students-eliminate-12-000-university-degrees
The Economist: головним бенефіціаром громадянської війни в М’янмі стає КитайКитай поступово посилює свій вплив у М’янмі на тлі затяжної громадянської війни, перетворюючись на ключового зовнішнього гравця, від якого залежать як військова влада країни, так і частина повстанських угруповань.Як зазначає The Economist, під час візиту до Пекіна 16 червня лідер М’янми Мін Аун Хлайн отримав важливий політичний сигнал підтримки від голови КНР Сі Цзіньпіна. Візит відбувся після проведення суперечливих виборів, результати яких не визнає значна частина міжнародної спільноти.Китай залишається найбільшим інвестором у М’янмі та забезпечує військову владу дипломатичною підтримкою, а також зацікавлений у стабільному доступі до Індійського океану через територію країни. Водночас Пекін підтримує контакти не лише з урядом, а й з етнічними збройними угрупованнями, які контролюють окремі регіони на кордоні з КНР.Особливе значення для Китаю мають родовища рідкоземельних металів у штаті Качин. За оцінками експертів, майже половина світового видобутку важких рідкоземельних елементів походить саме з районів, які перебувають під контролем місцевих повстанців, після чого сировина надходить на переробку до Китаю.На думку авторів матеріалу, Пекін не прагне повністю вирішити конфлікт у М’янмі. Натомість Китай зацікавлений у збереженні достатнього рівня стабільності для захисту власних економічних інтересів, енергетичних проєктів та прикордонної безпеки. За таких умов саме Китай залишається єдиним гравцем, із яким змушені взаємодіяти всі сторони конфлікту.
https://www.economist.com/asia/2026/06/18/the-real-winner-in-myanmars-civil-war-is-china
Лідери ЄС доручили розробити нові торговельні інструменти для протидії «китайському шоку»Лідери країн ЄС під час саміту в Брюсселі доручили Єврокомісії розробити нові механізми захисту європейської економіки від наслідків так званого «китайського шоку» — стрімкого зростання китайського експорту та промислових потужностей.Після двогодинної закритої дискусії країни ЄС погодилися продовжувати діалог із Пекіном, але водночас закликали Брюссель підготувати додаткові інструменти торговельного захисту та промислової політики для захисту європейських інтересів.За інформацією джерел у Брюсселі, Єврокомісія може запропонувати нові заходи проти китайських надлишкових виробничих потужностей, а також механізми, які стимулюватимуть європейські компанії диверсифікувати ланцюги постачання та зменшувати залежність від Китаю в критично важливих секторах.У ЄС дедалі частіше заявляють, що китайські компанії отримують переваги завдяки масштабним державним субсидіям, обмеженому доступу європейських компаній на китайський ринок та ціновій конкуренції, з якою європейська промисловість не може змагатися.Попри різні підходи окремих держав до відносин із Пекіном, у Брюсселі дедалі частіше говорять про необхідність спільної відповіді на виклики, пов’язані з економічним піднесенням Китаю. Діалог між ЄС і КНР продовжиться вже найближчими тижнями — очікується візит міністра торгівлі Китаю Ван Веньтао до Брюсселя.https://www.scmp.com/news/china/diplomacy/article/3357652/eu-leaders-ask-brussels-come-new-trade-weapons-counter-china-shock
Посольство України в КНР вперше організовало стенд «Павільйон української продукції» на 10-й Міжнародній виставці «Китай – Південна Азія», що відбулася у м. Куньмін з 11 по 16 червня за участі 68 країн і регіонів світуДо роботи стенду долучилися китайські імпортери української харчової продукції, зокрема компанії Shanghai Dnipro E-commerce Co., Ltd. (TM ВЕРЕС); Roshen (Shanghai) Food Co., Ltd. (TM РОШЕН); Tianjin Gaia International Trade Co., Ltd (TM ОБОЛОНЬ), а також українські компанії ТОВ «Чорномор Морепродукт», ПРАТ «Одесавинпром», ТОВ «СНЕК ФЕМІЛІ» та Асоціація U-FOOD. Гості виставки мали можливість познайомитися з українськими продуктами харчування (кондитерські вироби, джеми, мариновані гриби, пиво), сувенірною продукцією, а також презентаційними матеріалами українських виробників. Стенд української продукції отримав відзнаку від організаторів виставки. Представники Посольства долучилися також і до онлайн-трансляції, що була організована телебаченням провінції Юньнань. Презентували головні досягнення та перспективи розвитку українсько-китайських відносин, спільно з представниками компаній-імпортерів розповіли китайським споживачам про переваги українських продуктів харчування. Цю трансляцію вже встигли переглянути майже 22 млн глядачів. Крім того, для більш широкого ознайомлення китайських ділових кіл з можливостями торговельно-економічного та інвестиційного партнерства Посольством було проведено круглий-стіл «Економіка України: сучасні виклики та нові можливості» за участі радника-посланника з економічних питань Посольства України Сергієнко Андрія. Гості мали можливість ознайомитися з основними тенденціями розвитку економіки України та програмами урядової підтримки іноземних інвесторів в Україні. А керівники китайських компаній-імпортерів поділилися власним досвідом співпраці з українськими виробниками та планами щодо просування української продукції на ринок КНР. https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=1420720763426863&id=100064668582621&mibextid=wwXIfr&rdid=1FUZj5akUXVRV9tX#
Китайські транснаціональні компанії нового покоління дедалі активніше роблять ставку не на Захід, а на Глобальний Південь.Приклад Hangcha, виробника навантажувачів із Ханчжоу є показовим. У 2024 році компанія отримала 16,5 млрд юанів доходу, понад 40% — з-за кордону, і постачала продукцію до 180 країн, переважно Глобального Півдня. Схожа логіка простежується у Meituan/Keeta на Близькому Сході, Mixue у Бразилії, BYD у Сан-Паулу, Sany у Саудівській Аравії, Huawei у Бразилії, Alibaba Cloud у ПАР та Transsion в Африці. Йдеться не просто про експорт, а про формування нової економічної присутності Китаю в регіонах майбутнього зростання. Їхня стратегія — не просто експортувати з Китаю, а будувати локальну присутність: відкривати заводи, сервісні центри, цифрову інфраструктуру, логістичні мережі та бренди, адаптовані під місцеві ринки.Глобальний Південь для них — це простір майбутнього зростання: молодше населення, швидка урбанізація, зростання середнього класу, попит на доступні технології та слабша конкуренція з боку західних компаній.Для України це важливо, бо саме через Глобальний Південь Китай дедалі активніше формує своє бачення світового порядку.
У М’янмі війна в штаті Шан перебудовується під впливом ПекінаКитай дедалі тісніше пов’язує свою політику щодо М’янми з планами створення стратегічного залізничного коридору, який у майбутньому має з’єднати м’янманську залізничну мережу з Куньміном у провінції Юньнань та забезпечити Пекіну прямий вихід до Індійського океану. Для гарантування безпеки цього коридору Пекін спочатку підтримав етнічний повстанський альянс, який на початку 2024 року захопив Лауккай і ліквідував керовані китайцями центри кібер-шахрайства в регіоні Кокан. Однак після захоплення повстанцями Лашо в серпні 2024 року Китай змінив курс і почав запобігати краху військового режиму М’янми.Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї відвідав Нейп’їдо, Пекін змусив про-китайську армію MNDAA залишити Лашо у квітні 2025 року, а спеціальний представник Китаю Ден Сіцзюнь виступив посередником у серії угод про припинення вогню між збройними угрупованнями в штаті Шан.Сформована таким чином «Pax Sinica» сприяла стабілізації північної частини штату Шан, захисту нафтогазопроводів між Кьяукп’ю та Куньміном і дозволила військовому уряду М’янми на чолі з Мін Аун Хлайном зміцнити свої позиції після суперечливих виборів, які привели його до президентської посади.Попри укладені перемир’я, контроль над територією залишається фрагментованим: MNDAA домінує на ключових маршрутах до Китаю та в основних прикордонних логістичних вузлах, TNLA зберігає вплив у частині штату Шан, тоді як військові контролюють лише окремі міські центри та транспортні коридори.Пекін винагородив лояльну владу Кокану інвестиціями в логістику, гірничодобувну галузь та сільське господарство, а також прагне відновити торгівлю через прикордонні міста, такі як Жуйлі, через яке до війни проходило близько 11,6 млрд дол. китайсько-м’янманської торгівлі.Хоча бойові дії послабилися, багато мешканців регіону скептично ставляться до того, що залізниця та економічний коридор принесуть користь пересічним громадянам М’янми. Натомість вони побоюються, що проєкт поглибить економічну залежність країни від Китаю та допоможе зберегти нинішній політичний порядок, підтримуваний військовими.https://www.lemonde.fr/international/article/2026/06/14/en-birmanie-la-guerre-recomposee-par-pekin-dans-l-etat-shan_6702232_3210.html
У Китаї найбільша у світі кількість курців. Як це впливає на його економіку?Інцидент на автобусній зупинці в Шеньчжені, який став вірусним у мережі, знову розпалив дискусію про контроль над тютюнопалінням у Китаї. Після того як жінка попросила курця припинити палити, той жбурнув у неї пластикову пляшку, а згодом вибачився після втручання поліції.Дослідники з Університету міжнародного бізнесу та економіки стверджують, що хоча тютюнова галузь Китаю у 2025 році забезпечила рекордні 1,65 трлн юанів прибутку та податкових надходжень, пов’язані з курінням витрати — включаючи видатки на охорону здоров’я та економічні втрати від передчасної смертності — сягнули приблизно 2,43 трлн юанів, перевищивши фіскальний внесок галузі.Керівник дослідження Чжен Жун закликав підвищити податки на тютюнові вироби, зазначивши, що податки становлять близько 50 % вартості сигарет у Китаї, тоді як Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує рівень у 75 %.У Китаї налічується близько 350 млн курців. Оцінки ВООЗ свідчать, що підвищення цін на тютюнові вироби на 10 % зазвичай призводить до скорочення їх споживання приблизно на 5 % у країнах із середнім рівнем доходу.
Китай раптово скасував зустрічі високого рівня з Європейським СоюзомКитай в останній момент скасував дві заплановані зустрічі з Європейським Союзом у Пекіні: міністерський діалог з цифрових питань та окрему зустріч за участю європейського дипломатичного посадовця Олофа Скуга.Скасування відбулося на тлі посилення лобістської кампанії Пекіна проти запропонованих ЄС заходів, зокрема Закону про промислове прискорення (Industrial Accelerator Act), обмежень на участь китайських компаній у телекомунікаційній та сонячній інфраструктурі, а також нових антидемпінгових розслідувань. Водночас китайський експорт до ЄС у перші п’ять місяців року зріс на 16,4 %.Європейська комісія назвала торговельний дефіцит ЄС у торгівлі з Китаєм, який наразі становить близько 1 млрд євро на день, неприйнятним та пригрозила запровадженням додаткових тарифів. У свою чергу китайські державні медіа попередили, що подальші обмеження можуть спровокувати відповідні заходи з боку Китаю.Водночас Пекін запровадив нові нормативні акти, спрямовані на захист китайських виробничо-збутових ланцюгів, обмеження іноземного впливу на китайські компанії та посилення контролю над закордонними інвестиціями, пов’язаними з передачею технологій і даних.https://www.ft.com/content/5903318c-319b-426e-b05d-062f7620f799?syn-25a6b1a6=1
Китайські військові попередили про небезпеку «підлабузництва ШІ» на полі боюУ статті, опублікованій у газеті Народно-визвольної армії Китаю (PLA Daily), зазначається, що явище «AI sycophancy» («підлабузництво штучного інтелекту») становить серйозну загрозу для військових операцій. Під цим поняттям мається на увазі схильність систем штучного інтелекту підтверджувати упередження користувача та навіть погоджуватися з фактичними помилками замість їх виправлення.Автори наголошують, що ризик стає особливо актуальним у міру того, як китайські збройні сили дедалі ширше інтегрують ШІ в системи командування, розвідувальний аналіз, оперативне планування та військові симуляції.На думку авторів, така поведінка штучного інтелекту може посилювати наявні упередження, формувати так звані «інформаційні кокони», спотворювати оцінку ситуації, звужувати коло можливих рішень та пригнічувати розгляд альтернативних варіантів дій. У результаті зростає ймовірність тактичних помилок, стратегічних прорахунків і небажаних супутніх втрат.У статті також застерігається, що надмірна довіра до відповідей ШІ, які підтверджують очікування користувача, може зменшити рівень критичного контролю з боку людей та поступово послабити здатність командирів до самостійного аналізу й ухвалення рішень.Автори навіть характеризують це явище як потенційну зброю «м’якого когнітивного ураження» («soft kill»), яка не знищує фізично, але здатна підривати якість мислення та процес прийняття рішень військовими керівниками.
Як Німеччина зближується з Китаєм на прикладі політики міністерки економіки ФРН Катерини РайхеПід час візиту до Гуанчжоу Райхе відвідала китайську компанію у сфері повітряної мобільності EHang та виступила за поглиблення економічних зв’язків, приділяючи менше уваги політичній критиці чи стратегічним ризикам. Німецькі компанії залишаються глибоко інтегрованими в китайські виробничі мережі: такі корпорації, як BASF і Zeiss, а також численні постачальники середнього бізнесу, продовжують розширювати або підтримувати значні операції в Китаї.Попередня стратегія de-risking мала обмежений успіх, оскільки багато критично важливих ланцюгів постачання досі значною мірою залежать від Китаю. Представники бізнесу, які супроводжували Райхе, навели численні приклади залежності від китайської сировини, проміжних товарів та виробничих компонентів, включаючи рідкісноземельні метали, фармацевтичну продукцію та промислові комплектуючі.Водночас Китай системно реалізує власну версію політики зниження ризиків. Через довгострокове промислове планування та п’ятирічні плани Пекін прагне усунути залежність від іноземних постачальників у стратегічних секторах, одночасно заохочуючи іноземні компанії локалізувати свою діяльність відповідно до принципу «У Китаї для Китаю» (In China for China). Компанії, які хочуть залишатися конкурентоспроможними на китайському ринку, дедалі частіше переносять до Китаю дослідницькі центри, виробництво та ланцюги постачання.Тим часом розбіжності всередині Європи наростають. Франція, Італія та Іспанія виступають за посилення торговельного захисту від Китаю, тоді як Німеччина загалом віддає перевагу вибірковим запобіжним заходам, а не широким обмеженням. Підхід Райхе базується на принципі взаємності та передбачає залучення китайських інвестицій до Німеччини.Німецька влада й надалі блокує або обмежує участь китайських компаній у чутливих секторах, таких як телекомунікації та критична енергетична інфраструктура, посилаючись на міркування безпеки. Прикладами є обмеження ролі Huawei у телекомунікаційних мережах та занепокоєння щодо участі китайських компаній у вітроенергетичній інфраструктурі.Проте зростання китайських інвестицій може створити нові залежності. Китайські інвестори дедалі частіше купують німецькі компанії, які опинилися у складному фінансовому становищі. У деяких випадках виникають побоювання, що технології, інтелектуальна власність та промислові активи зрештою можуть бути перенесені до Китаю, що потенційно послабить промислову базу Німеччини.
TGLIST.COM.UA
