Чи змінює навчання у США політичні погляди китайських студентів?

Чи робить навчання у США китайських студентів більш ліберальними, демократичними або критичними до влади КНР? Нове дослідження в British Journal of Political Science дає складнішу відповідь: вирішальним чинником є не лише досвід навчання за кордоном, а й те, хто саме їде вчитися, а також політичні події в самому Китаї.

Автори дослідження — Їнцзє Фань, Дженніфер Пен і Їцін Сюй — протягом чотирьох років опитували тих самих 987 китайських студентів у КНР та США: від початку навчання у 2019 році до завершення університету у 2023-му. Такий підхід дозволив побачити не просто відмінності між двома групами, а те, чи змінювалися погляди конкретних людей із часом.

📍

Виявилося, що студенти, які вступали до американських університетів, ще до виїзду відрізнялися від тих, хто навчався в КНР. Вони в середньому були прихильнішими до демократичних інституцій і ринкової економіки, соціально ліберальнішими та менш націоналістичними. Автори пояснюють це насамперед ефектом відбору: можливість навчатися у США частіше мають молоді люди з певним соціальним, освітнім і світоглядним бекграундом.

Водночас чотири роки навчання за кордоном не спричинили системного «перевиховання». Базові погляди студентів — на політичний лібералізм, ринкову економіку, соціальний традиціоналізм і націоналізм — у двох групах загалом залишалися стабільними.

📍

Помітні зміни виникли після конкретного політичного досвіду. Після жорстких локдаунів Zero-Covid у 2022 році в обох групах знизилися підтримка політичних інституцій КНР та «ідентифікаційний патріотизм» — емоційна прив’язаність до китайської політичної спільноти. Але серед студентів у США це зниження було сильнішим.

Автори пояснюють це тим, що життя за кордоном створює іншу «точку порівняння». Студенти одночасно бачать, як Китай реагує на кризу, і мають безпосередній досвід іншої політичної та соціальної системи. Це може посилювати незадоволення конкретними рішеннями Пекіна, не обов’язково змінюючи їхні фундаментальні ідеологічні переконання.

Автори застерігають, що вибірка не представляє всіх молодих людей Китаю: у ній більше студентів із заможних сімей і родин, де батьки мають вищу освіту. Тому результати варто трактувати передусім як висновки щодо цієї освітньо й соціально привілейованішої групи китайський студентів.