ВІДВЕРТО

Сучасна українсько-американська художниця та активістка Мая Гаюк, чиї роботи прикрашають стіни у Франції, США, Швейцарії, Бельгії, створить у Луцьку великоформатний мурал «Узори» про Україну.«Її знакові імпровізовані мурали говорять про одержимість художниці симетрією, “досконалою недосконалістю”, головоломками й зовнішнім / внутрішнім простором, оскільки вони відтворюють ткані, в’язані й вишиті вироби ручної роботи, відтворені у монументальному масштабі. Збільшуючи традиційні українські символи, такі як тризуб, до розміру муралу, Мая досліджує теми ідентичності, правдивої історії та деколонізації», — розповіли у галереї просто неба 4/8 GALLERY.Також у Луцьку відбудеться зустріч із мисткинею.«Це буде її перша поїздка на Волинь, регіон, де народився її батько — у Кременці — і звідки він втік у 1944 році. [...] Мая народилася і виросла в Балтиморі, де вдома розмовляли українською мовою, відвідувала табори PLAST і вчилася ремесел у своїх бабусь», — додали організатори.📸 - Анастасія Черчик

Область, частина 2: коли не вживатиНедоречно звучить слово область, коли йдеться про людське тіло:🔴 болить в області серця, шлунка, грудей. Тут треба казати так:🟢 болить у ділянці (зоні) серця, шлунка, грудей; болить коло серця, у грудях (під грудьми), у шлунку; на рівні серця, грудей, шлунка.🔴 Поза межі української літературної норми виходять ті, хто вживає іменник область на позначення певного комплексу знань, уявлень, діяльності тощо.🟢 Тут, щоб не наслідувати російську мову, треба вибирати з-поміж слів галузь, царина, сфера, поле, нива, лан, терен, ділянка, обсяг, коло тощо:▫️ исследования в области политологии — дослідження (студії) в царині (в галузі, на полі) політології;▫️ специалист в области права — фахівець у сфері права;▫️ реализовать себя в литературной области — зреалізувати себе на літературній ниві (літературному лані);▫️ в области народного просвещения — на теренах народної просвіти;▫️ знания в области органической химии — знання в ділянці органічної хімії;▫️ очертить область этнографии как отдельной дисциплины — окреслити обсяг етнографії як окремої дисципліни;▫️ иметь свою область обязанностей — мати своє коло обов’язків.Щодо фразеологізмів, то тут, на відміну від російської мови, в українській слова область не вживають. От, наприклад:▫️ отойти в область преданий (воспоминаний) — піти (відійти, канути) в небуття (забуття, непам’ять), стати легендою (казкою), піти за вітром (за водою), податися на безрік, пропасти навіки, піти в безвість, забутися;▫️ вне области разумного — поза межами розумного, поза обсягом розумного;▫️ предпринимать мероприятия в области чего-то — вживати заходів (робити заходи) до чого, коло чого, заходжуватися коло чого;▫️ в области взаимоотношений — у взаєминах.🇺🇦#МовнаСереда

Область, частина 1: коли вживатиІменник область прийшов до нас з церковнослов’янської мови, і, як більшість церковнослов’янізмів, має в українській мові обмежений вжиток.📍 Найчастіше область означає адміністративно-територіальну одиницю деяких сучасних чи історичних держав: Вінницька область України, Софійська область Болгарії, Західна область Української Народної Республіки, Область Війська Донського Російської імперії.🧮 У математиці так називають сукупність точок або значень, що мають певні властивості: область визначення, область допустимих значень.🗺 Інколи областю називають значну площею частину якоїсь території, країни, держави, материка тощо або ж певний простір, що характеризується спільними ознаками, специфічними умовами, має певні фізико-географічні особливості тощо. Наприклад: північна область Європи, область озер, область вічної мерзлоти, неродючі області на заході США.Стилісти, однак, зауважують, що тут краще вживати інших відповідників, як-открай (країна), регіон, пояс, зона, земля тощо: північний край (регіон) Європи, пояс вічної мерзлоти, зона озер, неродючі землі на заході США.🇺🇦 #МовнийПонеділок

8 українських слів, які неможливо перекласти російськоюДеякі слова живуть лише в певній культурі. Вони настільки глибоко закорінені в менталітет, побут і емоції народу, що просто не піддаються перекладу без втрати сенсу.Українська мова має чимало таких унікальних слів, які не мають точного відповідника в російській - ні за емоційним наповненням, ні за змістом.ТугаЦе не просто "печаль" чи "грусть". Українська туга - це глибоке, затяжне, часто безпричинне внутрішнє переживання, схоже на сум за чимось втраченим або недосяжним. Російський аналог - надто "плоский" для цієї емоції.БарвінокТак, це і назва рослини, але в українській - це ще й символ вічності, безсмертя, кохання та родинного зв'язку. У російській такого поетичного і глибинного значення це слово не має.ВишиванкаФормально перекладається як "вышиванка", але російське слово не передає глибокий культурний код: це не просто одяг, а оберіг, символ роду, пам'ять поколінь. Вишиванка "говорить" про історію нації - її неможливо перекласти повністю.ЗатишокРосійський аналог - "уют", але це слово не передає усю атмосферу. У "затишку" є відчуття безпеки, тиші, тепла й дому - саме дому, а не просто приміщення. Це атмосфера, яку не передати одним словом російською.ПаляницяЦе не просто хліб. Це - символ української ідентичності, особливо після 2022 року, коли слово стало своєрідним "паролем" між своїми. Російською воно не перекладається - ні лексично, ні символічно.Ко́хатиУ російській є "любить", але "кохати" - це інтимніше, м'якше, сердечніше. Це слово має ніжну енергетику, яку складно передати російським "любовь", бо в Росії "любят" однаково - Батьківщину, кота або близьку людину.Ґазда / ҐаздиняЗначення виходить за межі "хозяина" чи "домовладелицы". Це не просто мешканці будинку, а дбайливі, відповідальні господарі - ті, хто підтримує лад і душу оселі. У російській - жодного повноцінного аналога.До́ляЦе не зовсім "судьба" - бо в українській "доля" має містичний, фатальний підтекст, пов'язаний з кармою, передвістям, життєвим шляхом. Вона або є, або її нема - а це вже не перекладається.#МовнийПонеділок

Міністерка освіти Польщі вимагає переписати українські підручники з історіїМіністерка освіти Польщі Барбара Новацька незадоволена змістом шкільних підручників з історії України, зокрема тих параграфів, які висвітлюють чутливу тему Волинської трагедії. Вона адресувала листа українському міністру освіти Оксену Лісовому з проханням вжити негайних заходів і переглянути зміст українських підручників. Про це 16 липня повідомила агенція PАР.Як зазначає РАР, у листі до українського колеги Барбара Новацька повідомила, що «польська сторона з великим занепокоєнням ставиться до змісту українських підручників з історії, в яких висвітлюються події на Волині 1943-1947 років».«Особливо важким періодом в історії Волині, а водночас і польсько-українських відносин, був час Другої світової війни та масових злочинів проти польського населення, відомих як "Волинська різанина", вчинених Українською повстанською армією (УПА) та місцевим українським населенням», – підкреслила польська посадовиця.Барбара Новацька звернула увагу на зміст шкільного підручника «Історія України» для 10 класу, який видали у 2023 році. Урядовиця виокремила такий уривок: «Активісти УПА вважали ворогами українських комуністів, нацистів і поляків. Причиною загострення польсько-українських відносин стало масове вбивство українців Армією Крайовою. Це була підпільна польська армія, керівництво якої прагнуло повернення до довоєнних кордонів Польщі. Її жертвами стали мешканці Холмщини, Підляшшя, Галичини та Волині. Кривава польсько-українська війна, внаслідок якої гинули не лише солдати, але й мирні жителі, тривала до 1947 року». Не погоджуючись з таким викладом, Новацька попросила українського міністра «вжити негайних заходів, у тому числі переглянути інші підручники і підготувати нові, які будуть відповідати сучасному стану польсько-українських відносин».«Представники Польщі та України здійснюють моніторинг змісту підручників у межах діяльності двосторонньої експертної комісії з питань удосконалення шкільних підручників з історії та географії», – зазначила у листі очільниця польського Міністерства національної освіти. Вона також запропонувала змінити регламент роботи комісії, щоб обидві сторони могли визначати підручники, які становлять спільний інтерес для рецензування. Причиною для цього вона вказує те, що «і українська, і польська сторони висловлюють сумніви щодо змісту підручників з історії».Барбара Новацька також повідомила, що під час засідання комісії в Ужгороді один з її українських членів висунув вимогу створити спільний підручник з історії. Тому вона попросила Оксена Лісового почати роботу над підготовкою спільного підручника.На момент публікації цієї новини жодної реакції на звернення Барбари Новацької ні від українського міністра освіти Оксена Лісового, ні від МОН не було. Барбара Новацька – феміністка, співголова партії «Твій рух» (2015-2017), голова «Ініціативи польської» (з 2016). На парламентських виборах 2015 року була лідеркою виборчої коаліції «Об’єднані ліві». Двічі обиралася депутаткою Сейму (з 2019) від «Громадянської платформи». З 2023 року очолює міністерство освіти в уряді Дональда Туска.

7-8 червня протягом двох днів Кропивницький приймав III Чемпіонат України та Кубок України зі скандинавської ходьби.📍 У перший день змагання проходили на території парку Перемоги,📍 у другий — в мальовничому урочищі Салганові піски.🔹 У змаганнях взяли участь 185 спортсменів із 13 регіонів України та збірна команда м. Київ.Це масштабна спортивна подія, яка виросла з малого майстер-класу, що відбувся ще у 2010 році в місті Дніпро, коли Ігор Єфименко вперше зібрав лише сімох охочих спробувати скандинавську ходьбу. Тоді були присутні лише семеро людей. За 15 років цей рух розширився та виріс до 65 000 людей, які займаються скандинавською ходьбою в Україні.👉 Основні напрями:- фітнес,- дитячі програми,- реабілітація,- туристичні маршрути,і, звісно ж, спортивні змагання.📌 У 2021 році скандинавська ходьба отримала статус офіційного виду спорту в Україні — завдяки Федерації спортивного туризму України та її президенту Олександру Горбунову.🥇 Під час цьогорічних змагань були визначені перші Майстри спорту зі скандинавської ходьби в Україні:Андрій БлануцаГанна КухарІлля ГалілейськийЩиро вітаємо спортсменів із досягненням!До зустрічі на наступних стартах!Скандинавська ходьба — це більше, ніж спорт. Це стиль життя 💪

А ви знаєте, що слово "мрія" придумав Михайло Старицький, а авторство слова "мистецтво" належить матері Лесі Українки – Олені Пчілці?За походженням українська мова неоднорідна: є в ній чимало запозичень зі слов’янських та інших мов. Але найбільший шар словникового запасу української мови становить саме українська лексика. Тому слів багаття, бандура, баритися, батьківщина, вареники, вибалок, держава, деруни, заздалегідь, козачок, лелека, малеча, напувати, самітність, щодня не знайдете в жодній іншій мові ;) Бо є вони питомо українськими.І хоч імена творців цих слів загубилися у вирі часу, все ж авторство деяких лексем збереглося.Наприклад, саме Іван Котляревський в “Енеїді” вперше вжив слова “несамовитий” та “угамуватися”.Михайло Старицький створив такі слова, як "мрія", "майбутнє", "байдужість", "завзяття", "темрява", "пестливий", "привабливий". До речі, слово "мрія" походить від "мріти", що означає "ледь виднітися, бовваніти".Леся Українка є авторкою таких на той час неологізмів, як "провесна" та "промінь", а з легкої руки Олени Пчілки в українські мові прижилися слова "мистецтво", "переможець", "променистий", "палкий" і "нестяма".Перу Івана Франка належать такі лексеми, як "отвір", "привид", "чинник".Тарас Шевченко створив слово "високочолий", "вогняний", "мордуватися", "почимчикувати", "фортеця".Класик українського красного письменства Іван Нечуй-Левицький є автором лексем "самосвідомість" та "світогляд". На його рахунку також "стосунок", “перепона”, “квітник”, “вигукування”, “сміливість”.Григорій Квітка-Основ’яненко збагатив українську словесність такими поняттями, як “буденний” та “перемагати”.Леонід Глібов увів такі мовні одиниці, як “бурмотати”, “пожовкнути”, “соромно”.1904 року «батько українського тіловиховання» професор Боберський випустив працю “Забави й ігри рухові”, де з’являються терміни копаний м’яч (футбол), кошиківка (баскетбол), стусан (бокс), наколесництво (велоспорт), відбиванка (волейбол), пориванка (гандбол) та багато інших."Інститут Просвіти"#МовнийПонеділок

🔥 Вчора Верховна Рада України деколонізувала назви близько 200 населених пунктів, понад 10 з яких – на Січеславщині.Якщо спиратися на списки, затверджені Українським інститутом національної пам’яті та Національною комісією зі стандартів державної мови, в області залишилось перейменувати 6 населених пунктів:🙅🏼‍♂️ місто Павлоград;🙅🏼‍♂️ місто Синельникове;🙅🏼‍♂️ селище Лісопитомник Криворізького району;🙅🏼‍♂️ село Юр’ївське Павлоградського району;🙅🏼‍♂️ село Юр’ївка Синельниківського району;🙅🏼‍♂️ село Надеждине Синельниківського району.❗️ Але насправді це не всі населені пункти Січеславщини, назви яких мають бути деколонізовані.1️⃣ По-перше, на даний час Національна комісія зі стандартів державної мови розглядає питання щодо необхідності приведення до мовних стандартів назви ще близько 10 селищ та сіл. Сподіваюсь, відповідне рішення буде ухвалене Комісією найближчим часом.2️⃣ По-друге, у грудні 2023 року ми направили до Українського інституту національної пам’яті перелік 124 населених пунктів, назви яких можуть містити символіку російської імперської політики. На жаль, висновку Інституту поки немає.Звісно, розумію, що не всі назви з надісланого переліку підпадуть під перейменування. Водночас у ньому точно є такі, що мають бути змінені. Ось кілька з моїх «улюблених», на які варто звернути увагу:⚠️ село Безбородькове Дніпровського району – назване на честь графа Іллі Андрійовича Безбородька, російського політичного діяча, генерал-поручика, сенатора російської імперії;⚠️ села Петро-Свистунове Дніпровського району та Свистунове Криворізького району – названі на честь Петра Семеновича Свистунова, сенатора російської імперії, Бєлгородського губернатора та правителя Курського намісництва;⚠️ село Матюченкове Кам’янського району – назване на честь Артема Семеновича Матюченка, місцевого більшовика, учасника встановлення радянської влади;⚠️ село Смоленка Кам’янського району – назване поміщиком Крупенським на честь Смоленського драгунського полку, в якому він служив;⚠️ село Золотницьке Кам’янського району – назване на честь Володимира Трохимовича Золотницького, голови Військової канцелярії в Криму, члена комісії з переселення татар, прокурора у Кременчуці та Катеринославі, службовця Новоросійської губернської канцелярії;⚠️ селище Пичугине Криворізького району – назване на честь генерал-лейтенанта Петра Михайловича Пічугіна, віце-губернатора Слобідсько-Української губернії, начальника Артилерійського гарнізону Київського округу;⚠️ селище Лошкарівка Криворізького району та село Лошкарівка Нікопольського району – названі на честь генерал-майора Сергія Лазаревича Лошкарьова, російського дипломата, який займався справами приєднання Криму та Грузії до російської імперії;⚠️ село Новоіларіонівське Павлоградського району – назва пов’язана з іменем графа Іларіона Івановича Воронцова-Дашкова, міністра імператорського двору і наділів, намісника на Кавказі, члена Державної Ради;⚠️ село Манвелівка Синельниківського району – назване на честь князя Олександра Миколайовича Манвелова, російського військового діяча, генерала від кавалерії, командира кавалерійської дивізії;⚠️ село Обоянівське Синельниківського району – засноване переселенцями з міста Обоянь Курської губернії росії.Сергій Волинець

1814 в #цейдень народився Хведір Холодний. Коли кобза звучала наче магія.🎵У селі Івонівка на Полтавщині народився хлопчик, який втратить зір у 14 — але побачить більше, ніж багато зрячих. Хведір Холодний став одним із найвідоміших кобзарів ХІХ століття.Його гра зачаровувала. Бандура в його руках звучала як живий організм: то ридала, то кликала до бою. Він співав думи, що йшли від серця, й розповідав історії, які не записували в книжках.Його запрошували до панських маєтків. Він виступав перед публікою, яка звикла до європейських салонів, але вражалася козацькими піснями. Його шанували — і водночас боялися.Колеги-кобзарі, особливо незрячі, подейкували: "У ньому щось не так. То ж нечистий грає!" Бо ніхто не міг пояснити, як він досягає такого звучання. І справді, Хведір Холодний був феноменом. Музикантом-провидцем.Він прожив довге життя і залишив по собі пам’ять, яку не зітруть часи. Пам’ять про силу пісні, про гідність кобзаря, про мистецтво, яке було більшим за сліпоту.🎯 Його музика — це Україна, яку не зламали ні сліпота, ні злидні, ні імперії.📌 А ви слухали бандуру наживо? Може, час знайти кобзаря у своєму місті?#цейдень

1652. Батіг. Хмельницький влаштовує козацький розгром.Це був не бій, а кара. Козацька помста за Берестечко, за поразки та зраду.🔥 Помста на крові2 червня 1652 року завершилася битва під Урочищем Батіг на Вінниччині. Військо Богдана Хмельницького розгромило 20-тисячну армію королівської Речі Посполитої. Повністю.👉 Хмельницький + кримці = вибухова сумішБойова пара: козацьке військо + орда хана Іслам-Гірея. За один день вони оточили та знищили поляків. Командир Калиновський загинув, а з ним і вся еліта польського рицарства.❌ Без прощенняЧастину полонених козаки продали татарам, а значну частину вирізали на місці. Гнів за Берестечко був завеликий.🏛 Погляд зі сторічБитва під Батогом стала однією з найвидатніших перемог в історії війська за усю революцію. Це був демонстративний акт покарання ворога і спроба продемонструвати могутність гетьмана.🌟 Батіг став місцем, де Богдана Хмельницького почали сприймати не лише як провідника, а як силу, з якою краще не жартувати.📌 Як ви гадаєте, без радянської оцінки, це була слава чи жорстокість?#цейдень