ВІДВЕРТО

Мало з вас його знають, а росіяни ніколи не вгадають значення: українське слово з двох літер, яке варто вивчитиТакі короткі, але виразні слова чудово збагачуюють нашу мовуВукраїнській мові є слова, які складаються всього з кількох літер, але несуть у собі величезний запас емоцій та сенсу. Одне з них — "Ет!", вигук, який, здавалося б, простий, проте вміє передати цілу палітру почуттів.Про це йдеться в матеріалі "Читомо". "Ет!" — це коротке, але дуже виразне українське слово, яким можна висловити роздратування, недовіру, легку досаду чи навіть поблажливе заперечення.Даний вигук функціонує як емоційний маркер у розмові, допомагаючи уникати довгих пояснень. Залежно від інтонації, "Ет!" може означати "Та ну!", "Та годі!", "Ну, навіщо ж так!" або навіть "Облиш!".Слово зручно використовувати як у побутовому спілкуванні, так і в художніх текстах, діалогах у кіно чи п'єсах, щоб передати справжню живу мову персонажів. Особливість "Ет!" полягає в тому, що воно зрозуміле в усіх регіонах України й не потребує перекладу. Водночас росіяни його навряд чи зрозуміють.Використання цього вислову в розмові не лише додає природності мові, а й допомагає зберегти національний мовний колорит.👉 Тож наступного разу, коли вам захочеться висловити легке роздратування чи заперечення без зайвих слів, згадайте про наше колоритне українське "Ет!" — і співрозмовник зрозуміє вас без жодних додаткових пояснень.#МовнийПонеділок

У Національному музеї історії показали золоту сережку з Еротом, котру знайшли у кургані поблизу села Балки на Запоріжжі ⚜️Національний музей історії України продемонстрував золоту сережку, котру знайшли у скіфському кургані Гайманова Могила поблизу села Балки Василівського району Запорізької області.Про це повідомили на Facebook-сторінці Скарбниці Національного музею історії України.Золота сережка датується 370-350 роками до нашої ери. На ній є фігурка персонажа грецької міфології Ерота — божества кохання:"Сережка складається зі щитка у вигляді подвійної багатопелюсткової розетки, до якої прикріплено фігурку оголеного Ерота. Фігурка Ерота трохи незграбна, худорлява, з невиразним обличчям і ледь підкресленими м’язами торса. Крила виготовлені окремо та припаяні до спини. Численні паралелі сережці можна знайти серед прикрас, поширених у грецькому ювелірному мистецтві", — йдеться у повідомленні.Як зазначили у музеї, такі сережки часто знаходять у могилах — їх могли використовувати як провідників душ (психопомпів).Що відомо про курган Гайманова МогилаГайманова Могила — скіфське "царське" поховання поблизу села Балки на Запоріжжі, яке датують IV століттям до нашої ери. Висота кургану — 8-9 метрів, діаметр — близько 70 метрів. Довкола Могили була крепіда (опорна кам'яна обкладка) з вертикальних плит з білого вапняку.Дослідження Гайманової Могили проводили науковці Інституту археології Академії наук України у 1969-1970 роках під керівництвом археолога Василя Бідзіля — це були термінові розкопки у зв'язку з меліорацією Півдня України.У кургані науковці знайшли поховання людей та коня, предмети побуту, зокрема одяг та посуд, золоті прикраси. Ймовірно, Гайманова Могила була усипальницею для представників царського роду скіфів.

Люцерн. Україну вписали в карту світу — на папері.248 років після «точки неповернення у процесі втрати української автономії» Україна, як фенікс, знову постає з попелу.14 серпня 1919-го в швейцарському Люцерні зібралися соціалісти з усього світу. Конгрес Соціалістичного інтернаціоналу ухвалив декларацію: народи, що вийшли з уламків Російської імперії, мають право на власну державу. Серед них — Вірменія, Грузія, Естонія, Латвія, Литва, Північний Кавказ і… Україна.📜 Хто був там від нас?Михайло Грушевський, Дмитро Ісаєвич, Борис Матюшенко, Павло Дідушок та інші представники українських соціалістичних партій. Вони переконували світ, що Україна — не «російська провінція», а народ із власною історією, мовою й правом на незалежність.Це рішення мало символічну вагу. Ніхто не поспішав визнавати УНР дипломатично чи допомагати зброєю. На той момент Україна жила у вирі війни з більшовиками, білими, поляками, отаманщиною — і жоден папірець у Європі не міг зупинити кулі.‼️Але Люцерн зафіксував важливе: у міжнародній соціалістичній спільноті Україну назвали державою, а не територією. Це був крихітний, але офіційний прорив у світовому дискурсі.🎯 Визнання на словах — ще не незалежність, але без цих слів важче будувати майбутнє.📌 Як думаєте, що сьогодні світ визнає про Україну «на папері», але ще не готовий зробити у реальності?#цейдень

⚔️🇺🇦12 серпня 1916 року біля Бережан почалися запеклі бої Українських січових стрільців із російськими військами за гору Лисоню, які тривали до кінця вересня. Російський царат посилав військо, щоб прибрати до своїх рук Галичину. На окупованих землях закрили українські видавництва, розгромили осередки «Просвіти», представників місцевого духовенства заарештували й заслали до Московської губернії.Протидія українців була закономірною. Легіон УСС став виразником й оборонцем прав та сподівань свого народу, захисником рідного краю. Російська армія рекрутувала мільйони українців зі сучасних східних областей України, аби їх руками захопити західні землі, що путінська армія намагається робити зараз, відправляючи гарматним м'ясом українців з окупованих територій Сходу та Півдня.Головні бої відбувались при обороні Бережан, над річкою Ценівкою біля Потутор, на Лисоні. Не один раз січові стрільці рятували безнадійні ситуації, в які потрапляли австро-угорські війська.Так було 3 вересня 1916 року, коли січові стрільці відбили натиск ворога на Лисоні. 16 вересня на Диких Ланах росіяни атакували турецький полк, але ситуацію виправили січові стрільці, відкинувши загарбників до річки Золотої Липи. 29—30 вересня відбувся третій бій на Лисоні. 30 вересня московські війська розбили оборонні позиції австрійців і підійшли до позицій, які займали січові стрільці.Бої за гору Лисоню в історію Легіону УСС увійшли під назвою «кривавий тан». Полк УСС був оточений росіянами. Без спорядження і допомоги його залишки потрапили в полон. З цих часів походить відома стрілецька пісня «Як з Бережан до кадри січовики манджали...».Зусиллями стрілецьких куренів, завдяки їх геройському чину був ліквідований прорив російських військ на Бережани. В околицях міста, на схилах Лисоні, у кривавих боях полк УСС утратив убитими, полоненими й пораненими більше тисячі старшин та стрільців. Із 44 старшин у строю залишилось 16. Своєрідним реквіємом полеглим звучали слова пісні Р. Купчинського «Заквітчали дівчатонька», яку він написав на смерть убитого на Лисоні й похованого під Вільховцем підхорунжого Мальованого.Обороною Бережан завершився один із періодів змагань стрілецтва, з якого воно вийшло ослабленим, але ідейно загартованим, з відновленою ідеєю Українського війська. У ході битви полк УСС втратив більшість свого складу, проте виконав своє завдання — зупинив наступ російських військ на Бережани, завдавши їм важких втрат. Лисоня — це одночасно тріумф і Голгофа для січових стрільців. А для наступних поколінь вона стала символом боротьби українського народу за утвердження державної незалежності.

Випускниця УКУ Вікторія Маковська створила модель, яка допомагає виявляти російські маніпуляції у Wikipedia, навіть коли вони маскуються під нейтральні формулювання.Вікторія Маковська – випускниця програми «Науки про дані» Факультет прикладних наук УКУ / APPS UCU. Її дипломний проєкт на тему – «Вандалізм чи маніпуляція знаннями? Виявлення наративів у редагуваннях Wikipedia» – визнано одним із найкращих проєктів випускників УКУ 2025 року. Він базується на ML-моделі (machine learning – машинне навчання). У фокусі розробки Вікторії став машинний аналіз спроб поширення дезінформації, а не остаточних версій статей. 👉 Вікіпедію часто використовують як джерело даних для тренування великих мовних моделей. Тому в разі потрапляння туди викривленої інформації вона й надалі може просочуватися навіть у чат-боти, створені на основі цих моделей. Вікторія Маковська навчала свою модель на основі великих даних: усіх правках, поданих до української та російської Вікіпедії за 2022–2023 роки. 🖇За словами Вікторії, модель поки що працює з енциклопедичними текстами, але її підхід має потенціал для подальшого застосування – наприклад, у телеграм-каналах чи новинних стрічках, де пропаганда часто має вигляд просто «альтернативної думки». Основне завдання розробки – навчити ШІ бачити там, де людина не помічає нічого підозрілого.📌Більше про розробку Вікторії читайте за посиланням.

Уявіть собі людину, яка на слух спокійно переходить з давньогрецької на фарсі, з італійської на шведську, з івриту на румунську. А тепер уявіть, що ця людина не просто знає 20 мов — вона робить так, що Ґете, Гайне, Гюго, Флобер, Сервантес, Боккаччо, Шиллер і ще з десяток світових класиків заговорили українською так, ніби це була їхня рідна мова.👉 Це — Микола Лукаш. Людина, яка відродила українську як європейську літературну мову у найтемніші часи радянської доби.🤘🎭 Фауст українською — один із найкращих у світіКоли вийшов друком його переклад «Фауста», німці спочатку не повірили, що такий масштабний і тонкий текст міг перекласти хтось із не носіїв. Але факт лишився фактом — у 1968 році німці назвали переклад Лукаша одним із найкращим у світі, навіть кращим за англійські версії.Лукаш переклав Ґете не як канон, а як живий діалог між епохами. І це була не калька, а рівноправний художній твір українською. Він передав ритм, трагізм, гумор і філософську глибину оригіналу так, що український «Фауст» став літературною подією сам по собі.🐴 Дон Кіхот у гуцульському серпанкуА «Дон Кіхот»? У Лукашевій версії Кіхот мандрує не Кастилією, а ліричним українським світом, де зустрічає панів, минає полонини, чує трембіти, говорить мовою, якою могли б заговорити герої Сервантеса, якби були з Прикарпаття. І при цьому — жодної зради тексту, лише глибока інтерпретація через рідну культуру.👓 Гуманітарний хакер до епохи інтернетуЙого сучасники називали його «хіпстером радянської епохи» — не за стиль одягу, а за дух свободи, інтелектуальну зухвалість і іронічну дистанцію до системи. Він читав мовами оригіналу Данте, Мольєра, Верлена і міг блискавично імпровізувати переклади вголос.У бібліотеці вдома в нього було понад 10 тисяч книг, і він пам’ятав, що де стоїть, якого кольору палітурка і який пасаж на якій сторінці.🤫 Мовчання системи і сила одиниціПісля того, як Лукаш написав лист до ЦК з проханням дозволити йому відбути покарання замість Івана Дзюби, і після того, як відмовився засуджувати дисидентів, його перестали друкувати, звільнили з Інституту літератури, виключили зі Спілки письменників. Але він не зламався — жив у повній ізоляції, без копійки гонорарів, але продовжував перекладати й вести мовознавчі щоденники.💣 Українська «матюкологія» — мовна археологія табуОдин із найцікавіших проєктів Лукаша, про який довго мовчали, — словник української лайливої лексики, над яким він працював роками. Це не була вульгарна цікавість — це було серйозне лінгвістичне дослідження — як змінювалась лайка в регіонах, які слова є питомими, а які запозичені, як лаялися козаки, селяни і городяни.Після його смерті сестра (викладачка філології) спалила рукопис, вважаючи його «ганьбою». Думала, що це «врятує добре імʼя родини». Вона навіть не уявляла, що знищила одну з найбільш унікальних мовознавчих праць ХХ століття.У словнику, за спогадами, було понад 280 синонімів до одного грубого слова, і дослідження охоплювало історичний, етнографічний та культурний контекст лайки.🕯 Людина, яка довела: українська — це не суржик і не діалект, а повноцінна цивілізація!Микола Лукаш міг стати професором будь-якого університету Європи чи США. Але він залишився в Україні, тому що вірив у силу нашої мови.Сьогодні Лукаш — це не просто перекладач. Це культурний герой, який показав, якою багатою, музичною і гнучкою може бути наша мова. Якщо б Україна мала свою мовну аристократію — Лукаш був би її князем.🔔 Микола Лукаш — це не минуле, це мірило, якою могла б бути і ще може стати українська мова, якщо ми дамо їй силу звучати на повну.

Дату заснування Дніпра вже переглядають у місті: відбулося перше засідання істориківМіська влада створила робочу групу для визначення об’єктивної дати виникнення Дніпра. До складу увійшли провідні історики та дослідники Придніпров’я. Їхнє завдання — відкинути нав’язану російською імперською пропагандою дату 1776 рік і обґрунтувати козацьке походження міста.Нам роками нав’язували неправдиву дату заснування Дніпра — 1776 рік, буцімто з подачі російської цариці Катерини ІІ. Але це — пропагандистський штамп, який є частиною гібридної війни Російської імперії ще з царських часів. І сьогодні ці ж самі наративи використовує російська федерація у війні проти України — щоб довести, ніби українці з’явилися на цій землі завдяки імперії, — наголосив заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.Перше засідання робочої групи вже відбулося. На наступному члени групи підготують перші концептуальні документи для подальшого затвердження.Нам важливо сформувати єдину, несуперечливу концепцію історичного датування Дніпра — таку, що відповідатиме науковій істині, а не колоніальним наративам. Завдання науковців і міської влади — донести її до громади та закріпити юридично. – додав заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.🏙Наше місто Дніпро

Геній світового примітивного малярства, український Піросмані, у паспорті якого була зазначена професія «жебрак», - Єпіфан Дровняк – Никифор (по-лемківськи - Ницифор). 21 травня 1895 року у стайні лемківського господаря поблизу с. Криниці бездомна глухоніма і трохи причмелена жебрачка Явдоха-Євдокія Дровняк народила сина. Оскільки нешлюбні діти мали право тільки на ім’я за святками, то назвали Єпіфаном, бо хрестили у день цього святого. Від села до села носила вона за собою дитину. Кажуть, хлоп‘я простягло руку за милостинею, ледь стало на ноги. Кожного свята Явдоха з Никифором були в церкві, тому лики святих – чи не перше враження глухонімого хлоп‘яти (мав глухоту, зрощене піднебіння). Невдовзі вона відійшла в інший світ, спалена важкою хворобою. Так ніхто й не узнав імені батька дитини. Тендітний слабосилий глухонімий сирота не загинув: жив, як бур‘ян при дорозі. Лемки-селяни жаліли хлопця, Іван Гриняк давав йому в негоду притулок. Старець із Никифора був ніякий: не вмів просити, соромився. Діти не бавилися з жебраком, то увесь вільний час він малював: прутиком на землі, вуглиною на коробці з-під цигарок – на всьому. Сільські хлопці не розуміли цього, бігали за Никифором і дразнили: «Матейко! Матейко!», то Никифор вважав, що це теж його ім’я. Здавалося, доля відгетькує хлопчика, але він жив і малював. Брудний, обідраний, наче птах із перебитими крилами, лемко зображував іконостаси, церкви, лики святих, пейзажі, портрети і залишав за безцінь усюди. Перший гонорар він одержав під час першої світової. Никифор намалював австрійського офіцера і віддав йому малюнок, той подивився і простягнув юнакові 5 ринських. У селян одразу прорізалася повага до Дровняка: офіцер того визнав за художника.1930 року до села приїхав Роман Турин – випускник Краківської Академії Мистецтв, три роки навчався в Парижі у Владислава Яроцького, потім – перший живописець Львова. Пестунчик долі зацікавився жебраком, почав збирати його твори. 1932 року Турин влаштував у Парижі виставку ста робіт Никифора Дровняка. Потім були виставки у Львові, Варшаві, у містах Італії, Європи. Мистецтвознавці планети заговорили про “никифорівський стиль”, але життя художника не змінилося. Пригадували односельці, як їх вивозили визволителі до колгоспного гетто, як Никифор втік від радянців, бездомний повернувся до свого села, пережив війну. 1946 року поляки оголосили Дровняка шпигуном і під посиленим конвоєм повезли до міста, бо влада вважала, що малюнки глухонімого, то карта наступу вояків УПА на Польщу. Ні чогось зрозуміти, ні захиститися Никифор не міг, але його врятувало диво. Коли повернувся, не знайшов великої скрині із малюнками. Наступного року усіх лемків у рамках операції “Вісла” було насильно вивезено до Помор‘я. Вивезли й Никифора, але він знову втік і повернувся до Криниць. Жив у руїнах, рився у смітниках, старцював і малював церкви та святих. Тепер у Дровняка з‘явився друг: пес Гавка. Голод і холод спричинили сухоти, згодом з‘явилася астма. І от уже сесія депутатів міської ради Криниць розглядає питання про виселення Дровняка, бо він псує вигляд курортного містечка. Але двоє лікарів відстояли неборака!Польський поет Костянтин Галчинський вдруге відкрив Никифора і до Криниць почалося паломництво. Геніальний у своїх артистичних порухах «дебіл» мав опікуна, автомобіль. Маляр став заможним, не треба було жебрати, але ситий, одягнений Дровняк лишався великою самотньою дитиною. Одну із останніх картин художник підписав «Найсвятіший Никифор, останній автопортрет мав напис: «Нікого немає поряд з Никифором». У 1963 р. Никифора ополячили, ушляхетнили прізвищем Криницький, але походження у паспорті було - жебрак. Хворий на туберкульоз, самотній неповторний творець Никифор осіннього дня 10 жовтня 1968 року тихо пішов за межу. Його ховали чужі люди, бо родичів ніколи не було, а лемків-сусідів знищила операція «Вісла». Гроші та майно перейшли до держави, картини стали власністю музею у м. Новий Санч.

🍾🎇Історична перемога: 16-річний українець Бондарев вперше виграв гонку Формули-4🏁Олександр Бондарев, 16-річний український пілот, вперше виграв гонку Формули-4 на етапі в Імолі, ставши першим українцем, який переміг у цій серії.🏁Перемога дозволила Бондареву очолити залік новачків, а наступний етап Формули-4 відбудеться 19 вересня в Барселоні.🏁Бондарев здобув поул у кваліфікації, а в гонці обійшов японця Кіну Накамура-Берту за три хвилини до фінішу.Сенсаційно завершилася гонка 5-го етапу Формули-4 в місті Імола. Вперше у кар'єрі перемогу здобув український пілот команди Prema Racing Олександр Бондарев.Напередодні Олександр Бондарев вперше здобув поул у кваліфікації. Перша стартова позиція значно покращувала шанси українця на перемогу в гонці,Як Бондарев виграв дебютну гонку у Формулі-4?Олександр не надто вдало стартував у гонці, віддавши лідерство японцю Кіну Накамура-Берту. Більшу частину дистанції українець тримався другим, намагаючись обійти суперника.Тиск Бондарева дався взнаки. Накамура-Берту заробив чорно-білий прапор – останнє попередження за порушення меж траси.За три хвилини до завершення гонки 16-річний українець на повороті обійшов японця та вийшов на перше місце. Лідерську позицію Бондарев зберіг до фінішу та вперше здобув перемогу в гонці Формули-4. Цей успіх дозволив Олександру очолити залік новачків.👉Зазначимо, що Бондарев став першим українцем, який виграв гонку в серії італійської Формули-4. У 2019 році Іван Пеклін здобув перемогу в чемпіонаті Франції Формули-4 на етапі в Маньї-Курі.Після гонки в Імолі Формула-4 йде на невелику паузу. Змагання поновляться 19 вересня, коли стартує етап у Барселоні.

19-річний Артур Коваленко встановив рекорд – він став наймолодшим українцем, який одночасно навчається у п’яти університетах.Про це повідомили керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова та Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова.З 2022 до 2024 року Артур навчався у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на спеціальності "Політологія". Та хлопець вирішив не обмежуватися лише однією галуззю.Так, зараз Артур навчається у п’яти закладах:🎓Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана – спеціальність "Політологія", денна форма;🎓Київський університет права НАН України – спеціальність "Право", заочна форма;🎓Державний університет "Київський авіаційний інститут" – спеціальність "Правоохоронна діяльність", заочна форма;🎓Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – спеціальність "Історія та археологія", заочна форма;🎓Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова – спеціальність "Національна безпека", заочна форма.Спеціально для Артура Національний реєстр рекордів відкрив нову номінацію – "Наймолодший українець, який навчається одночасно в п'яти університетах"."Його вибір – це прагнення всебічно осягнути ключові сфери розвитку держави.[...] Цей унікальний юнак не просто вчиться – він показує, що вчитися – це драйвово і цікаво. Його день – точний механізм, де час не втрачається даремно. Його мотивація – зацікавленість новими знаннями. А його слова – кредо молодого покоління: "Я не змушую себе навчатися. Я навчаюся з вдячністю. Мені цікаво щодня", – розповіла Лана Вєтрова.Артур також є лауреатом премії Президента України, волонтером та автором книги "Від роду до народу".Його рекорд зафіксували у НУК імені адмірала Макарова."Син захотів, то ми тільки "за". Знаходили будь-які сили та кошти, аби втілити його мрію", – зазначив тато рекордсмена.