СхідГЗК

Працівник ГМЗ у складі жовтоводської команди здобув перемогу в крос-тріатлоніЖовтоводська команда, до складу якої увійшов працівник ГМЗ Ростислав Міщенко, взяла участь у змаганнях з крос-тріатлону «Залізна Воля». Видовищний спортивний захід відбувся 26 липня у Кривому Розі.До складу команди Жовтих Вод увійшли Ілля Тараненко, Володимир Чорний та Ростислав Міщенко. Змагання зібрали понад 70 спортсменів із різних міст України. Програма включала дві дисципліни: спринт (індивідуальний): 750 м плавання, 20 км велоетап, 5 км біг, а також спринт-естафету, під час якої кожен учасник команди долав один етап.Мальовничі краєвиди Карачунівського водосховища, пахощі польових трав та загадковість лісових маршрутів, плюс атмосфера взаємопідтримки – змагання подарували безліч позитивних емоцій учасникам.«Наша команда виборола перше місце! – у захваті розповідає Ростислав Міщенко. – Ми стали кращими в абсолютному заліку серед 14 команд. Організатором події виступила ГО «Running Atmosphere». Щиро дякую цій організації, а також велика вдячність за підтримку та допомогу моїм друзям-спортсменам Анні та Олександру Ганулам, Антону та Юрію Савенкам».Вітаємо Ростислава та його команду з перемогою! Бажаємо нових досягнень!Більше фото – за посиланням https://www.facebook.com/share/16iprUyvS3/

Вічна пам’ять Герою Дмитру КушимуЖорстока війна забрала життя ще одного Героя – працівника Новокостянтинівської шахти ДП «СхідГЗК» Дмитра Кушима. Він помер 16 липня 2025 року в Одеському військово-медичному клінічному центрі. Все його трудове життя було пов’язане з шахтарською працею.Народився Дмитро 24 вересня 1979 року в Жовтих Водах. Здобув освіту у школі №9 та промисловому технікумі за спеціальністю «електрик, монтаж та експлуатація електроустановок підприємства та цивільних споруд». Виробничу практику проходив на шахті «Нова», там же і розпочав свій трудовий шлях. З 1998 по 2000 рік пройшов строкову службу в ЗСУ та продовжив сумлінно працювати на підприємстві. Трудився практично на всіх підземних дільницях за професіями електрослюсар з обслуговування підземних установок та електрослюсар черговий і з ремонту обладнання. Протягом року (2005-2006рр.) Дмитро працював електрослюсарем на підприємстві «Буд-сервіс» та знову повернувся на шахту «Нова» (ТОВ «Восток-Руда»).Постійно підвищував рівень знань, прагнув опанувати нові професії. Оволодів професією прохідника на підземних гірничих роботах та з 2007 року працював за цією спеціальністю, а у 2013 р. опанував суміжну професію підривника та продовжував працювати на шахті «Новій» до квітня 2015 року. Без відриву від виробництва здобув освіту інженера з гірничих робіт у Криворізькому технічному університеті. За сумлінну працю неодноразово нагороджувався почесними грамотами.Подальший трудовий шлях Дмитра був пов'язаний з Новокостянтинівською шахтою, де він працював з листопада 2015 року прохідником 6 розряду на дільниці змішаних робіт. Швидко здобув авторитет у новому шахтарському колективі, адже звик працювати на совість.28 червня 2022 року став на захист України. Мужньо воював на Донецькому та Херсонському напрямках. Мав статус учасника бойових дій. Під час виконання бойового завдання отримав важке поранення і, на жаль, здоров’я дало збій. 16 липня у відділенні анестезіології і реанімації військово-медичного клінічного центру Південного регіону (м. Одеса) воїн помер.У захисника залишилися мати Світлана Олексіївна, дружина Тетяна та син Олександр.Колеги сприйняли цю звістку з великим сумом: «В нашій пам’яті Дмитро залишиться сумлінним, працьовитим, відповідальним працівником, який не боявся труднощів і не ховався за спини товаришів, завжди точно, якісно та вчасно виконував усі виробничі завдання. Мужня людина з твердим характером. Але водночас доброзичливий і товариський, надійний друг, з яким було добре працювати та приємно спілкуватися. Люблячий чоловік та турботливий батько. Справжній шахтар, справжній патріот України… Важко втрачати таких людей…»Колектив Новокостянтинівської шахти, працівники ДП «СхідГЗК» висловлюють щирі співчуття рідним Дмитра Кушима.Вічна пам'ять та слава Герою!* * *Церемонія прощання з Героєм відбудеться 24 липня 2025 року о 09.00 в Жовтих Водах біля пам’ятника славетним козакам.

Нагадуємо, що 31 липня 2025 року завершується прийом робіт на фотоконкурс!Організації молоді Атомпрофспілки проводить Х ювілейний фотоконкурс та запрошує спілчан долучатися до творчої команди учасників.Для участі у конкурсі потрібно:- бути членом Атомпрофспілки;- уважно ознайомитися з положенням фотоконкурсу;- заповнити анкету учасника;- надіслати свої фото на розгляд професійному журі.Прийом заявок триває до 31 липня.Положення Фотоконкурсу ОМА та заявка учасника – за посиланням https://surl.li/pebqqlТематичні розділи фотоконкурсу:Тема 1 - «Енергетик у фокусі» - це портретні фото працівників енергетичної сфери усіх спеціальностей, які щодня забезпечують безперебійне функціонування підприємств; фото мають відображати роль працівника у промисловості та можуть бути виконані на робочому місці, у робочому одязі тощо, та бути спрямовані на популяризацію атомної енергетики та промисловості.Тема 2 - «Energy родина» - це сімейні фото, зроблені під час здійснення членами родини якоїсь спільної улюбленої справи, що відображають силу єднання та натхнення, наприклад, під час участі всією родиною у змаганнях, під час активного відпочинку тощо.Тема 3 – «Тилові герої» - це фото, що відображають активну волонтерську діяльність працівників енергетичної сфери, спрямовану на допомогу українським військовим, підтримку різним службам або цивільним, що постраждали від війни.Тема 4 - «Атом крізь роки» - це коротке відео, складене з двох порівняльних фото – старого та нового, які відображають одне й те саме місце, подію, людей тощо (дотичних до енергетичної промисловості), але в різні моменти життя; старе фото може бути не зроблене автором (наприклад, з сімейного архіву), оцінюватися буде «сучасне» фото та ідея; формат відео – мр4 з розширенням не менш, ніж 1280х720 пікселів (HD), має містити перехід між двома фото, тривалість – до 5 секунд).Тема 5 - «Твоє гасло на фото» - це стікер, який містить авторське фото та мотивуючий, доречний або гумористичний слоган, зрозумілий для всіх; для створення такого стікеру допускається використання фотошопу або подібних програм.Переможці та призери фотоконкурсу ОМА отримають винагороди у вигляді грошових премій. Додатково буде номінація «Гран-Прі».Підсумки фотоконкурсу підбиватимуть 22 серпня.

Працівники Смолінської шахти активно підтримують військовихЩе на початку російсько-української війни працівники ДП «СхідГЗК» активно включилися у волонтерський рух на підтримку наших захисників: організовують збори коштів на необхідне обладнання, відправляють на передову посилки з продуктами харчування та ліками, проводять благодійні заходи та акції, а зібрані кошти направляють хлопцям на фронт для закриття нагальних потреб.Один з таких заходів відбувся у Смоліному в День Української Державності. У його підготовці та проведенні активну участь взяли працівники Смолінської шахти, їхні діти та онуки. Ось що розповідає активістка волонтерського руху, інженер з обліку групи енерго-механічного забезпечення Смолінської шахти Тетяна Уткіна: «Благодійний захід був організований Центром культури і дозвілля. Учасниками та гостями були військовослужбовці батальйону безпілотних систем «Мара» 66-ї окремої механізованої бригади імені Мстислава Хороброго.На заході пройшла дитяча акція малюнків на асфальті «Під мирним небом України», які перетворили все подвір'я на справжню картину миру. Головною подією дійства стала фотовиставка «Тінь війни». На ній було представлено 80 робіт військового журналіста Леоніда Логвиненка, які висвітлюють події і наслідки війни росії проти українського народу і нашої державності. У виконанні військовослужбовця батальйону безпілотних систем «Мара» прозвучали авторські та сучасні пісні. Зібрані під час заходу кошти – 14 233 грн і 100 доларів передані військовослужбовцям батальону на придбання комплектуючих для дронів. Щира подяка усім, хто долучився до організації заходу, хто задонатив. Така підтримка дуже важлива. Разом ми сила!»Більше фото - https://www.facebook.com/share/p/1BrjqBN6G4/

Вічна память Герою Ігорю Подкопаєву8 липня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув солдат Збройних Сил України Ігор Подкопаєв. Увесь його трудовий шлях був пов'язаний із Новокостянтинівською шахтою ДП «СхідГЗК».Народився Ігор 23 березня 1990 року у Смоліному на Кіровоградщині. Після закінчення школи вступив до Київського геологорозвідувального технікуму, який закінчив у 2010 році, здобувши професію техніка з буріння. Пройшов строкову службу в ЗСУ.У 2012 році Ігор Подкопаєв став до праці на Новокостянтинівській шахті. Починав гірником підземним на дільниці буровибухових робіт. Одразу проявив себе як сумлінний, відповідальний робітник. З лютого 2015р. по квітень 2016р. брав участь в АТО, отримав статус учасника бойових дій.Повернувшись до мирної праці, Ігор поринув у виробничий процес. Прагнув до саморозвитку, професійного вдосконалення. Заочно закінчив Український політехнічний технікум за спеціальністю «підземна розробка корисних копалин», здобув кваліфікацію техніка-технолога гірничого. У 2017 році був переведений майстром гірничим.Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Ігор Подкопаєв не зміг залишатися осторонь. У березні 2022 року добровольцем став до лав ЗСУ та мужньо захищав рідну Батьківщину на важких напрямках фронту.8 липня 2025 року в районі н.п. Маркове Костянтинівського району Донецької області Ігор Подкопаєв загинув.Колеги сприйняли цю звістку з великим болем: їм важко збагнути, що про мужнього захисника, з яким ще кілька днів тому вдалося поспілкуватися, тепер вони говорять у минулому часі: «Гарна людина… Сильна і фізично, і морально. Сумлінний, виважений, поміркований, спокійний – йому вдавалося опановувати себе у будь-яких складних ситуаціях. Він виріс у колективі, заслужено здобув авторитет, його дуже поважали та цінували. Найбільшою цінністю для Ігоря була його родина, якій він присвячував весь свій час. Люблячий чоловік, турботливий батько 10-річного сина та 2-річної донечки… Загибель Ігоря – важка втрата для рідних та для всього нашого колективу».Колектив Новокостянтинівської шахти, працівники ДП «СхідГЗК» висловлюють щирі співчуття родині Ігоря Подкопаєва.Вічна пам'ять та слава Герою.* * *Про дату та час церемонії прощання з загиблим захисником буде повідомлено додатково.

Вічна пам’ять Герою Максиму БожкуСумна звістка надійшла до колективу ДП «СхідГЗК». Понад два роки тривали пошуки зниклого безвісти комбінатівця - військовослужбовця ЗСУ Максима Божка. На жаль, 4 липня 2025 року ДНК-експертиза підтвердила, що він загинув.Максим Божок народився 12 квітня 1974 року в м.Жовті Води. Закінчив школу N3, потім ВПУ-70 за спеціальністю слюсар-інструментальник та почав трудовий шлях на заводі «Електрон». З 1995 по 2015 рік Максим трудився на ТОВ «Восток-Руда» та підприємстві «Білмакс»гірничоробочим, машиністом конвеєра, електрогазозварником.З 2017 року працював електрогазозварником 5 розряду на ДП «СхідГЗК» (спочатку на РМЗ, потім на дільниці з ремонту та обслуговування технологічного устаткування сірчанокислотного цеху ГМЗ).27 серпня 2022 року Максим Божок став на захист рідної Батьківщини. Служив старшим кухарем у підрозділі, який перебував на важких напрямках фронту. 17 березня 2023 року, під час виконання Максимом бойового завдання в Бахмуті, звʼязок з ним обірвався, захисник вважався зниклим безвісти.У працівників РМЗ та СКЦ, разом із якими працював Максим Божок, залишилися найтепліші спогади про нього: «Кваліфікований зварник, відповідальний, працелюбний, скрупульозний у виконанні виробничих завдань. Добра щира людина – завжди відгукувався на прохання про допомогу. Це не обмежувалося робочими моментами, Максим був готовий допомогти і у вирішенні якихось побутових справ, до нього можна було звернутися і у неробочий час. Він був веселим, життєрадісним, товариським, випромінював позитивну енергію. Турботливий син, люблячий чоловік, чудовий тато, який багато часу проводив зі своїм сином Артемом. Надійна опора для своєї родини. Ми всі до останнього сподівалися, що Максим знайдеться живим, із хвилюванням та надією переглядали новини про обміни військополоненими… Звістку про його загибель сприйняли з великим сумом та болем».У загиблого Героя залишилися батьки Валентина Олександрівна та Микола Васильович, брат Ігор, дружина Ірина, син Артем.Працівники ДП «СхідГЗК» висловлюють щирі співчуття родині Максима Божка.Церемонія прощання з Героєм відбудеться 15 липня 2025 року біля памʼятника славетним козакам.Вічна пам'ять та слава Герою.

🔶 Психосоціальна підтримка на робочому місціУсі ми сьогодні переживаємо складні часи. Це має негативний вплив на наше ментальне здоров’я. Спробуємо трохи переосмислити своє ставлення до себе, інших, подивитися на життя під іншим кутом. Адже будь-який досвід є корисним: з нього можна зробити висновки на майбутнє, стати сильнішими. Пропонуємо зробити вправу, спрямовану на активізацію особистісних ресурсних станів.🔷 Вправа «Ресурсний конверт»Беремо 4 листочки різних кольорів і записуємо на кожному з них наступне:На першому листочку напишіть 3 речі, які ви хочете зробити, як тільки закінчиться війна. «Коли ця війна закінчиться, я...». Також можете закрити очі та уявити, ніби ви вже це робите. Візуалізація чогось приємного дозволяє нашому мозку розслабитися.На другому напишіть імена людей, яким ви хочете подякувати за те, що вони зробили для вас в цей період. Насправді ви здивуєтеся тій кількості людей, які колись допомогли вам. Це чудовий привід зрозуміти, наскільки багато у нас зовнішньої підтримки.На третьому запишіть 3 ваші переваги, які допомагають переживати стрес. Це хороший спосіб усвідомити, що крім зовнішніх в нас є ще й вагомі внутрішні опори, які не слід недооцінювати.На четвертому занотуйте одну хорошу річ, яка відбулась з вами під час війни. Це питання викликає в людей багато опору, але у вашому житті обов’язково відбулося щось, що можна тут написати, повірте! (хтось знайшов справжнє кохання, хтось народив довгоочікувану дитину тощо).Тепер складемо листочки до конверта і будемо повертатися до них у моменти, коли складно/сумно/страшно/опускаються руки... Так ми нагадуємо собі, що ці проблеми тимчасові, їх можна пережити.Вправу добре робити у спокійний вечір, без поспіху, наодинці або в компанії близької людини.

Пакунок школяра: хто може отримати 5 тисяч гривень Літо – гаряча пора. І мова не лише про температуру повітря, а й про підготовку до нового навчального року. Особливо відповідальною є вона для майбутніх першокласників. Сьогодні зібрати дитину до школи – це задача із зірочкою. І складність криється у фінансовій складовій: асортимент товарів широкий, а ціни – високі. Тому ініціатива уряду щодо допомоги «Пакунок школяра» в розмірі 5 тисяч гривень буде відчутною для родин першокласників.На ДП «СхідГЗК» чимало працівників, чиї діти цього року йдуть до першого класу. Є серед них і багатодітні батьки.В родині Володимира Жежера, інженера відділу організації праці та заробітної плати, цьогоріч буде вже троє школярів: дев’ятикласник Артем, четверокласник Єгор та першачок Богдан. Зібрати всіх до школи – непросто, тому готуються до нового навчального року заздалегідь. Починають з ревізії речей: одяг, рюкзак, шкільне приладдя. Володимир говорить, що діти дбайливо ставляться до речей, тому деякі переходять у спадок від старших до молодших. В такий спосіб родина заощаджує кошти для придбання необхідного. Загалом темою підготовки дітей до школи більше опікується дружина Володимира. Про фінансову підтримку з боку держави родина знає і вітає таку ініціативу. Наразі подружжя озброюється інформацією з цього питання, адже обережно ставиться до різних пропозиції фінансового плану, якими майорить інтернет.Офіційна інформація щодо нової виплати — «Пакунок школяра» розміщена на урядовому порталі https://surli.cc/ikstrz Це буде грошова допомога в розмірі 5 тисяч гривень на придбання необхідного канцелярського приладдя, книжок, дитячого одягу та взуття. Отримати гроші зможуть батьки, які відправляють свою дитину в перший клас в офлайн (очному) форматі.Заявка подаватиметься через Дію. Гроші можна буде витратити виключно у безготівковій формі, розраховуючись карткою за ті речі, які необхідні для школи. Міністерство соціальної політики проінформує про старт подачі заявок та деталі отримання цієї допомоги.

🇺🇦 Історія СхідГЗК в цифрах і фактахЛакмусові папірці та Рн-метриПродовжуємо знайомити читачів з цікавими фактами з життя комбінатівців. Сьогодні повертаємо колесо історії на 65 років назад, коли відбувалося налагодження технологічних процесів виробництва уранового концентрату. Пропонуємо вашій увазі спогади Почесного ветерана праці ДП «СхідГЗК» Якова Кирпаньова, опубліковані у книзі «Уран і люди – пів століття разом».«Досвідчені «кіпівці» знають: щоб ввести в роботу прилад для серійного виробництва, потрібно не лише правильно виконати монтаж, дотримуючись технічних умов, але й проявити кмітливість.Нашому молодому колективу дільниці КВПтаА зразка 1959 року ніяк не вдавалося налагодити роботу рН-метрів. Особливо не виходило автоматичне регулювання. А допомогли нам налагодити роботу приладів та стійке регулювання іноземці.У 1960 році вперше на гідрометалургійний завод прибула іноземна делегація. Кількість працівників нашого колективу відчутно різнилася від закордонних аналогів у бік збільшення. Ми не хотіли це показувати гостям і більшу частину людей на час відвідування вирішили приховати. Як це часто буває, чекаєш гостей у призначений час, а прибувають вони в інший. Так вийшло і з нами. Замість 9 ранку делегація приїхала о 13 годині. Відповідно, переділи кілька годин працювали без втручання технологічного персоналу, всім керували прибори.Як же ми здивувалися, коли повернулися і побачили, що рН на переділі висувається точно, як по ниточці, і ніяких порушень. У чому ж справа? А справа була у тому, що для контролю процесу персоналу видавалися лакмусові папірці – індикатори рН, за кольором яких і визначали його величину. Оскільки кольорова чутливість у кожного працівника різна, то крутили вони засувки відповідно до своєї кольорочутливості, не звертаючи уваги на прилади.Після цього випадку з’явився строгий наказ: вилучити лакмусові папірці і вести процес за робочими приладами, а контроль – за контрольними».

🔹ДП «СхідГЗК отримало від Міненерго новий генератор🔸Наприкінці червня 18 українських підприємств енергетичного сектору отримали гуманітарну допомогу у вигляді обладнання та матеріалів. Загальна вага гуманітарних вантажів – понад 102 тонни.Розподіл між підприємствами енергетичного сектору гуманітарної допомоги, яка надходить з усього світу з березня 2022 року, координується Міністерством енергетики України.Днями на ДП «СхідГЗК» Міністерство енергетики України передало генератор потужністю 1,4 МВт вагою 16 тонн від швецького виробника Atlas Copco. Його вже доставлено на одну з шахт підприємства.Наявність такого обладнання важлива для підприємства. Генератор забезпечить безперебійне енергоживлення шахти, а саме стале функціонування водовідливу з метою збереження обладнання на шахтних горизонтах у випадку зникнення електропостачання.Загалом упродовж тижня до України від міжнародних партнерів надійшло 12 гуманітарних вантажів загальною вагою понад 132 тонни.Допомогу було надано міжнародними партнерами із Швеції, Франції, Литви та Німеччини. Серед донорів – Kvanumbygdens energi ek.for. і Trafikverket (Швеція), GE wind France SAS (Франція), AB Ignitis gamyba (Литва), GIZ (Німеччина). Обладнання та матеріали спрямовано на підтримку роботи підприємств енергетичної галузі.