СхідГЗК

🔷 До 75-річчя Східного гірничо-збагачувального комбінатуПродовжуємо розповідати про дати, факти та події в історії ДП «СхідГЗК». Сьогодні згадаємо, як змінювалася назва нашого підприємства протягом років.Історія створення атомної промисловості – одна з найяскравіших та непростих сторінок в історії України. Історія створення єдиного в Україні урановидобувного підприємства – СхідГЗК – посідає у ній центральне місце і сягає своїм корінням у першу половину 40-х років минулого століття.Постанова «Про видобуток урану» була прийнята Державним комітетом оборони країни у 1942 році. З того часу геологорозвідувальні роботи, видобуток та переробка уранової руди протягом десятиліть знаходилася під грифом секретності.🔷 Комбінат №9 (підприємство п/я 28)У 1946 році на двох невеликих найпівнічніших рудниках Криворізького басейну – Жовторічанському та Первомайському – у покладах магнітного залізняку було виявлено значні промислові запаси уранових руд.1 серпня 1951 року було завершено розвідку з підрахунком запасів вищезгаданих родовищ, на базі яких було створено Комбінат №9. Ця назва використовувалася в документах, більшість мали гриф «Цілком таємно».З міркувань безпеки, для секретності та маскування військових об'єктів, наукових установ, а також деяких промислових підприємств (у перелік яких входив і СхідГЗК) в країні використовувалися поштові скриньки. Тому більш поширена назва в ті роки – підприємство п/я 28.🔷 Підприємство Р-6449 (відкрита назва – СхідГЗК)З березня 1966 року підприємство відкрито називали СхідГЗК. У документах використовувалася назва Р-6449.У цей час комбінат потужно розвивав свою сировинну базу і став перешовідкривачем в країні та світі в галузі видобутку урану методом кислотного свердловинного вилуговування.🔷 Східний гірничо-збагачувальний комбінатЗ квітня 1989 року підприємство як відкрито, так і в документах називається Східний гірничо-збагачувальний комбінат. У цей час за рішенням органів центральної виконавчої влади роботи на Новокостянтинівському, Михайлівському та Сафонівському родовищах були зупинені.🔷 З березня 1991 року до назви підприємства додається абревіатура НВО – науково-виробничий комплекс. НВО «СхідГЗК» проіснувало два роки. У цей період підприємство займалося вивченням можливості отримання алюмінієво-скандієвої лігатури. Було розроблено відповідну технологію та організовано дослідно-промисловий майданчик.🔷 З листопада 1993 року повертається назва СхідГЗК. Головним завданням керівництва підприємства в умовах складної економічної ситуації того часу було збереження колективу. З 1997 року комбінат підпорядковується Міністерству енергетики України.🔷 З жовтня 2000 року підприємство має назву ДП «СхідГЗК». Комбінат залишається єдиним в Україні підприємством з видобутку уранової руди та виробництва уранового оксидного концентрату. Ця продукція використовується для фабрикації свіжого ядерного палива для українських атомних електростанцій.🔷 Наразі, за ініціативи Міністерства енергетики, Уряд схвалив та направив до парламенту законопроєкт щодо корпоратизації підприємства. Йдеться про трансформацію ДП «СхідГЗК» в акціонерне товариство.Наступний етап – приєднання «СхідГЗК» до НАЕК «Енергоатом», як частини вертикально-інтегрованого холдингу, який охоплюватиме повний цикл: від видобутку та виробництва уранового концентрату до генерації електроенергії.

🔷 До уваги ветеранів російсько-української війни🔷 Український ветеранський фонд запрошує на вебінар «Виплати військовослужбовцям після поранення».Зустріч відбудеться 21 травня о 16:00.Вебінар проведе адвокатка, головна юристка Гарячої лінії кризової та юридичної підтримки Українського ветеранського фонду Вероніка Кожемякіна.Під час зустрічі поговоримо про: шлях військового після поранення; нормативно-правову базу, що регулює порядок дій та види виплат після поранення; порядок отримання виплат.Учасники вебінару також дізнаються про особливості оформлення виплат, документи, які необхідно подати, та практичні аспекти захисту своїх прав. Реєстрація на вебінар — за посиланням: https://forms.gle/kBwHzxv6KRUPPExP9Посилання на трансляцію вебінару зареєстровані учасники отримають на свою електронну адресу.Нагадаємо також, що ви завжди можете отримати індивідуальну письмову консультацію від юристів Українського ветеранського фонду. Для цього залиште запит у спеціальній формі на сайті: https://veteranfund.com.ua/legal_consultations/. Опишіть суть звернення. Відповідь від юристів ви отримаєте на електронну адресу, вказану під час заповнення форми.Проконсультуватися телефоном можна за номером Гарячої лінії кризової та юридичної підтримки Українського ветеранського фонду: 0 800 33 20 29 (зазначте, що потребуєте юридичної консультації).* * *🔷 Ветеран PRO — це єдина платформа, де ветерани, ветеранки та їхні родини можуть знайти все необхідне в кілька кліків. На порталі вже доступні 123 загальнодержавні програми, 103 послуги від обласних адміністрацій та понад 380 можливостей від громад по всій Україні. Щоб знайти допомогу саме у вашому регіоні, перейдіть у вкладку «Регіональні можливості». На сайті доступна додаткова інформація щодо кожної регіональної програми: про умови отримання, перелік необхідних документів та контакти надавачів послуг. Важливо: реєстр продовжує активно формуватися, тому інформація щодо певних громад може бути неповною.Переходьте на https://veteranpro.gov.ua/та користуйтеся можливостями вже зараз.

🔷 Як комунікувати з людьми із порушеннями слухуЯк правильно звернутися до людини, яка не чує? Чи завжди потрібно використовувати жест? Що робити, щоб уникнути непорозумінь? Сьогодні мова про базові правила етикету та спілкування з людьми, які мають порушення слуху.Порушення слуху бувають різного ступеня — від легких до тотальної глухоти.Нечуючі люди для комунікації зазвичай користуються лише жестовою мовою. Слабочуючі — усною мовою з обовʼязковим зоровим контактом, хоча і мають певні логопедичні ускладнення.Пізньооглухлі люди зазвичай мають добре сформовану усну мову, якою і користуються, сприймаючи зворотній звʼязок лише за артикуляцієюспіврозмовника.Порушення слуху не впливають на інтелект людини.🔷 Щоб комунікувати з людьми з порушеннями слуху:- Знайдіть тихе і добре освітлене місце для спілкування і станьте на відстані 1 метра від співрозмовника.- Говоріть повільніше і не кричіть.- Люди з порушенням слуху сприймають інформацію очима.Говоріть лише тоді, коли ви маєте зоровий контакт з людиною.- Не жуйте жуйку під час розмови.- Добре артикулюйте, але в міру.- Цілком нормально вживативираз «слухай».- Зверніть увагу співрозмовника на себе перед початком розмови(торкніться плеча або руки).- Намагайтесь наділити слова мімікою та жестами.- Більшість нечуючих спілкуються за допомогою перекладача жестової мови. Ви повинні звертатися безпосередньо до співрозмовника і говорити у його напрямку, а не до перекладача, та підтримувати зоровий контакт.

18 травня Україна вшановує День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – одну з найтрагічніших сторінок у сучасній історіїСаме цього дня у 1944 році сталінський режим розпочав масову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини – Криму.Цей злочин, який за своєю суттю та наслідками відповідає міжнародному визначенню геноциду, став спробою знищити кримськотатарську спільноту як корінний народ, стерти її присутність з півострова, викорінити культуру, мову, традиції. Однак попри надзвичайні втрати, насильство й десятиліття вигнання, кримські татари не припинили боротьбу за право жити на своїй землі.Нинішня російська окупація Криму багато в чому відтворює репресивну політику радянської доби, спрямовану проти кримськотатарського народу.Ми говоримо правду про злочини тоталітарного режиму, протидіємо спробам переписати історію Криму. Лише деокупація Криму, відновлення українського суверенітету і гарантії прав корінного народу зможуть забезпечити кримським татарам, українцям та іншим громадянам України можливість вільно жити, розвиватися і творити на своїй землі.

Вічна пам'ять Герою Олександру ДавиденкуПісля двох років очікувань та сподівань підтвердилася загибель мужнього Героя Олександра Давиденка, працівника ДП "СхідГЗК". Сумну звістку з болем сприйняли на підприємстві.Олександр народився 16 березня 1973 року у Жовтих Водах. Навчався у СШ № 3, професію газоелектрозварника здобув у ПТУ-35.Працював у ЖУБі, ВЖРЕО, на ТОВ «Гарант», а з 2019 року - електрозварником дільниці будівельно-монтажних робіт ремонтно-будівельного управління ДП «СхідГЗК».Колеги згадують: «Олександр був відповідальним та надійним, професіоналом своєї справи, доброзичливим та товариським. Важкої роботи не уникав – працював на совість. Ніколи не підводив, чітко виконував доручені завдання. Ми його поважали та щиро товаришували».Олександр став на захист Батьківщини 30 квітня 2022 року. Служив водієм взводу протитанкових ракетних комплексів, виконував бойові завдання на Дніпропетровському, Одеському та Донецькому напрямках.Із 10 квітня 2024 року після виконання бойового завдання поблизу н.п. Карлівка Покровського району вважався безвісти зниклим. Лише 5 травня 2026 року ДНК-експертиза підтвердила його загибель.Рідні згадують Олександра як надзвичайно добру та щиру людину, яка ніколи не відмовляла у допомозі. Він працював, не покладаючи рук, умів підтримати, порадити, підставити плече у потрібний момент. На роботі мав заслужену повагу та авторитет, колеги цінували його не лише як професіонала, а й як надійного товариша.У вільний час любив риболовлю — саме там знаходив спокій від щоденних турбот. А ще мріяв просто жити, бачити поруч рідних і радіти простим моментам. Особливо чекав на народження онука. Та маленький Рома з’явився на світ уже після того, як Олександр зник безвісти.У полеглого захисника залишилися батько Микола Костянтинович, син Сергій, сестра Ірина, брат Ігор та онук Рома.Колектив ДП "СхідГЗК" висловлює щирі співчуття рідним Олександра Давиденка.Вічна памʼять та слава Герою!Прощання з Олександром Давиденком відбудеться 18 травня о 09:00 біля пам’ятника славетним козакам.

🔷 Відзначили працівниць ДП «СхідГЗК»Традиційно навесні в Україні відзначають жінок – працівниць підприємств атомно-енергетичного комплексу. Серед них і співробітниці комбінату, яких привітав т.в.о. генерального директора ДП «СхідГЗК» Олексій Гладкий.За підтримку ініціатив Українського ядерного товариства, професіоналізм та вагомий внесок у зміцнення ролі жінок у ядерному секторі Грамотами ГО «УкрЯТ» були відзначені начальник відділу внутрішнього аудиту управління Інна Іволга та редактор відділу зв’язків з громадськістю та ЗМІ Олена Кубарєва.Грамотою за професійний внесок та особистий приклад у формуванні сучасної ролі жінок в атомній енергетиці в межах ініціативи Women in Nuclear Award 2026 була нагороджена інженер з радіаційної безпеки служби РБ та ОНС Ірина Данильченко.Ірина розпочала свій трудовий шлях на підприємстві у 1986 році. За фахом вона інженер-технолог. Вперше стала до роботи в Центральній пилогазодозиметричній лабораторії комбінату. Невдовзі у виробничій діяльності виникла перерва - один за одним народилися діти. Тож до роботи Ірина повернулася у 1990 році, і з того часу її трудовий шлях нерозривно пов'язаний з ДП «СхідГЗК».Коли на підприємстві було створено службу РБ та ОНС, Ірину запросили до цього підрозділу. Там вона працювала інженером з радіаційної безпеки, керівником групи РБ та ОНС, зараз продовжує трудитися інженером з РБ.Робоче місце Ірини знаходиться на гідрометалургійному заводі. «Моє основне завдання – здійснення контролю за станом радіаційної безпеки на ГМЗ, - розповідає Ірина Данильченко. – В цьому процесі задіяні різні фахівці. Працівники ЦПГДЛ здійснюють радіаційний контроль, у технологічних цехах вживаються заходи, щоб усі радіаційні показники знаходилися в нормі. Кожна відповідальна особа в межах своїх посадових обов’язків робить все належне, щоб вимоги радіаційної безпеки були виконані і для персоналу, і для населення, і для об’єктів навколишнього середовища. Я займаюся систематизацією результатів контролю, наша служба РБ та ОНС готує звіти, які передаються до Державної інспекції ядерного регулювання України.Дуже люблю свою відповідальну та цікаву роботу! Працюю із задоволенням. У нашій службі є дві групи – з радіаційної безпеки та охорони навколишнього середовища, у кожної - свої важливі завдання. Колектив невеликий, але дружний, з моїми колегами приємно працювати!»Щоб відновити енергію та підтримувати свій психологічний стан у складні часи, Ірина Данильченко займається йогою. Розповідає, що ці заняття допомагають гармонізувати тіло, розум та дух.🔷 Довідково- ГО «УкрЯТ» - це найбільша громадська організація, яка об’єднує працівників і ветеранів підприємств атомної промисловості України, студентів профільних навчальних закладів. Товариство сприяє вирішенню багатьох наукових, виробничих і соціальних питань ядерної енергетики країни. - WiN Ukraine є національним представництвом всесвітньої глобальної організації Women in Nuclear (WiN) Global. Об’єднує жінок-професіоналів у ядерній сфері з метою підтримки, розвитку та заохочення їхньої ролі в цій галузі.

🔷 Представники ДП «СхідГЗК» взяли участь у масштабному круглому столі на тему: «Перспективна роль Дніпропетровської області у розвитку атомної енергетики в Україні».Захід відбувся у м.Дніпрі. Він об’єднав представників влади, промисловості, науки та галузевих громадських організацій.Організаторами виступили ГО «Українське ядерне товариство» та Дніпропетровська обласна рада за підтримки НАЕК «Енергоатом», Дніпропетровської асоціації органів місцевого самоврядування, Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини та асоціації «Український ядерний форум».У центрі уваги — роль Дніпропетровщини як потужного промислового та інтелектуального хабу для реалізації ключових ядерних проєктів держави.Учасники зустрічі обговорили низку важливих тем, зокрема:- створення власного, повністю українського виробничого ланцюга для атомної галузі: від деталей до інжинірингу;- участь підприємств області у добудові 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС;- впровадження інноваційних технологій малих модульних реакторів (ММР);- підготовку нових кадрів для атомної галузі на базі місцевих університетів.Президент ГО «Українське ядерне товариство» Володимир Холоша зауважив, що саме Дніпропетровська область має всі передумови стати базою для ядерного відродження України. Голова Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини Віктор Сергєєв підкреслив роль Східного гірничо-збагачувального комбінату у розвитку ядерної промисловості держави.За підсумками заходу було ухвалено Резолюцію, яка передбачає створення реєстру профільних підприємств регіону та ініціювання законодавчих змін. А також підписано тристоронній Меморандум про співпрацю між Українським ядерним товариством, місцевим самоврядуванням та роботодавцями Дніпропетровщини.

Вічна пам’ять Анатолію Копаневу(20.05.1937 – 9.05.2026)9 травня на 89-му році пішов з життя Анатолій Васильович Копанев, Почесний ветеран праці ДП «СхідГЗК», кандидат геолого-мінералогічних наук, повний кавалер знака «Шахтарська слава», який тривалий час працював головним геофізиком комбінату.Уся трудова діяльність А.В.Копанева була пов’язана зі Східним гірничо-збагачувальним комбінатом. Він стояв біля витоків цілої низки важливих для підприємства технологій, перш за все - радіометричного збагачення уранових руд. Під його методичним керівництвом було побудовано та введено в експлуатацію радіометричну збагачувальну фабрику на Смолінській шахті та радіометричну збагачувальну установку на Інгульській шахті, що сприяло підвищенню якості товарної руди для переробки на ГМЗ. Також вагомим є внесок Анатолія Васильовича у розробку технологій купного та блокового вилуговування.Він був серед розробників цілого покоління радіометричної апаратури.Під його безпосереднім керівництвом були розроблені та побудовані на шахтах підприємства рудосортувальні комплекси із використанням сепараторів нового покоління.«Потужний досвід, високий професіоналізм, творчий підхід, тонка інтуїція, правильний розрахунок в оцінюванні часу, уміння переконувати й залучати на свій бік однодумців – ці якості дозволяли Анатолію Васильовичу підкоряти події, а не рухатися за течією», - так характеризують А.В.Копанева колеги.Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Анатолія Копанева.Адміністрація, профком, рада ветеранів ДП «СхідГЗК»* * *Церемонія прощання з Анатолієм Копаневим відбудеться у Жовтих Водах на кладовищі (Купріна, 1), 12 травня о 12 годині.

8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 роківЦе не про святкування. Це про пам’ять. 8 травня Україна разом із більшістю країн Європи вшановує День пам’яті та перемоги над нацизмом. За різними оцінками, війна забрала життя понад 80 мільйонів людей, із них понад 10 мільйонів – українців.Саме 8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію нацистської Німеччини, що фактично означало завершення війни в Європі. Тому в більшості країн світу цей день є днем пам’яті, а не тріумфу.29 травня 2023 року Верховна Рада зробила День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років 8 травня державним святом, скасувавши відзначення Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня.Сьогодні ми говоримо про Другу світову без радянського пафосу «перемоги будь-якою ціною». Натомість акцент – на людській ціні війни. Це день скорботи, вдячності та усвідомлення того, наскільки крихким є мир.Символом цього дня став червоний мак. Його образ простий і водночас глибокий: він нагадує і про кров, пролиту на полі бою, і про відродження життя після трагедії.Сьогодні, коли Україна знову змушена боротися за свою свободу, сенс цього дня звучить особливо гостро. І ми ще глибше усвідомлюємо, що мир – це не даність, а цінність, яку потрібно захищати.Тому 8 травня – це не лише про минуле. Це про відповідальність перед майбутнім.

🔷 Запрошуємо взяти участь у флешмобі до Дня вишиванкиУ третій четвер травня (цього року – 21 травня) в Україні відзначається День вишиванки – символу, що об’єднує українців.За традицією цього дня ми надягаємо вишиванки – на роботу, навчання, зустріч з друзями. Разом із колективами підприємств атомної галузі працівники та ветерани ДП «СхідГЗК», їхні діти та онуки охоче беруть участь у заходах до Дня вишиванки. На ДП «СхідГЗК» до Дня вишиванки традиційно проводиться патріотичний флешмоб «Вишиванка – символ, що об’єднує українців!»🔷 Долучайтеся до флешмобу! Зробіть фото у вишиванці – на робочому місці (колективне чи індивідуальне), у колі сім’ї, сфотографуйте своїх дітей та рідних.Фото надішліть у меседжер Вайбер на номер: 050-329-90-19, вкажіть ваше ім’я та прізвище, підрозділ, у якому працюєте.Фото можна зробити як у день свята, так і напередодні. Світлини будуть опубліковані на електронних інформаційних ресурсах ДП «СхідГЗК».А якщо у вашої вишиванки є особлива історія, то напишіть або розкажіть її нам! Можливо, це подарунок від дорогої вам людини, чи вишиванка була придбана для незабутньої події, а може ви чи хтось із рідних вишили її самостійно – поділіться розповіддю з нашими читачами!Чекаємо ваших фото та розповідей!