🏚 Житлова політика в Україні — як стара панелька: тримається не на конструкції, а на відсутності альтернативи.Ми довго робили вигляд, що все “працює”.Черги на житло? Ну якісь є.Закон? Ще радянський.Актуальні дані? Десь, колись, якось збирали.Будуємо? Та, щось будуємо...На Recovery Construction Forum Ukraine 2.0, організованому Конфедерацією будівельників України, ми говорили про те, що латати вже пізно — час перебудовувати.📍Але ми не можемо будувати країну, не знаючи, скільки в ній людей без даху над головою.📍Не можемо планувати програми, коли в одних реєстрах — одні цифри, у донорів — інші, а в громадах — треті.📍Не можемо кликати людей додому, коли не розуміємо, куди саме їм повертатись.Тому готуємо фундамент. І перша цеглина — законопроєкт "Про житлову політику", що скасує радянський Житловий кодекс і нарешті запустить реформу. Він пройшов уряд, має сприяння від партнерів, але досі чекає на належну підтримку профільного міністерства.Один із ключових пунктів реформи — це створення державної житлової інформаційно-аналітичної системи.Не ще один “реєстр для галочки”, а цифрову платформу, яка:🔹 збирає всі програми — від єОселі до соціального житла;🔹 фіксує реальний попит;🔹 автоматично підбирає рішення для конкретної людини.Система, яка дозволить не просто “реєструватись”, а реально отримати рішення — пільгову іпотеку, соціальну оренду чи компенсацію через єВідновлення. Прозоро, зрозуміло, по суті.Але окрім законодавчих змін, є ще системні бар’єри, які блокують розвиток галузі щодня.💸 Банки. Ліквідність є, а проєктного фінансування немає. Без нього не буде масштабного житлового будівництва.⚙️ Містобудівні умови. Якщо оцінювати рівень корупції за 10-бальною шкалою, то під час отримання містобудів маємо усі 15. Це не просто ризики. Це бетонна плита, яка перекриває шлях інвесторам.📅 Відтермінування Планів просторового розвитку, які мали запустити з 2025-го, але відклали до 2028-го. Але я не втрачаю оптимізму. Бо є цифрові рішення, автоматичні дозволи, сильні громади і люди, які не хочуть більше жити у схемах і "домовленостях". Тому працюємо далі, спільно наближаючи важливі системні рішення.
Корупція — друга за серйозністю проблема в Україні після війни.Це не політична риторика, а дані національного опитування, проведеного КМІС, яке охопило всю територію України (окрім тимчасово окупованих) і окремо дослідило ситуацію серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та зовнішньо переміщених осіб (ЗПО).👁🗨 81% українців вважають корупцію поширеною або дуже поширеною.Люди бачать її всюди — від митниці до судів. Але водночас лише 5% тих, хто з нею зіткнувся, звертаються зі скаргами. Бо 63% переконані: «все одно нічого не зміниться».⚖️ Найчастіше з корупцією стикаються ВПО — ті, хто вже втратив дім, стабільність, звичне життя. Але саме ці люди — найактивніше готові боротися за свої права. Це — потужний сигнал для нас усіх.💔 Так, довіра до державних органів просіла. Окрім ЗСУ, жоден орган не отримав переважаючої довіри. І ми як влада не маємо права цього ігнорувати. Ми повинні не просто «вірити в зміни» — ми повинні їх робити. Через закони, цифровізацію, прозорі процедури, невідворотність покарання і відкритість.🛠 Саме для цього ми просуваємо законодавчі ініціативи, які прибирають «ручне управління» з процесів і ставлять крапку в схемах. Там, де менше людського фактору — там менше корупції.📈 І результати опитування показують, що більшість українців схвалюють дії тих, хто викриває корупцію. Суспільство вже на боці змін. Але потрібно повернути людям відчуття: боротися — це не марно, це має сенс. Українці чітко сказали: вони схвалюють тих, хто бореться з корупцією. Схвалюють викривачів. Підтримують тих, хто не мовчить. І хоч зараз не всі готові долучатися — ми зробимо все, щоб кожен відчув: захищати свої права — це не страшно, це — нормально.💡 Бо якщо держава — це ми всі, то й боротися з корупцією маємо всі: парламент, уряд, медіа, громадські організації. І кожен українець.
Коли жінка долучається до Сил Оборони — це вже не про стереотипи. Це про відповідальність, силу і гідність.Але зброя в руках не захищає від упереджень чи замовчаного насильства.⚖️ Саме тому спільно із колегами подали законопроєкт №13037, який вносить важливі зміни до Дисциплінарного статуту та Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Бо армія має не лише боронити країну — вона повинна поважати кожного і кожну, хто її боронить.🛡За даними Міноборони, сьогодні в лавах ЗСУ — вже 68 тисяч жінок. Із них 48 тисяч — військовослужбовиці, понад 5 тисяч — на передовій. Вони командують, стріляють, лікують, розвідують, евакуюють поранених і втрачають побратимів і посестер так само, як чоловіки.Що зміниться?🔸 Дисципліна — це і про гідність. Тепер у поняття військової дисципліни включається дотримання гендерної рівності й заборона дискримінації.🔸 Чітка заборона дискримінації. Військовослужбовці не мають права на дії чи висловлювання, що принижують за статтю, вірою, переконаннями чи містять сексуальні домагання.🔸 Командир має діяти негайно. У випадку насильства чи спроби його вчинення — негайне втручання і, за потреби, затримання винного.🔸 Усування через недбалість. Якщо бездіяльність командира чи військового призвела до насильства — це підстава для відсторонення.🔸 Розслідування — не для галочки. Тепер їх ініціюють не лише командири, а й уповноважені з гендерної рівності. У складі комісій — не лише психологи, а й профільні фахівці.🔸 Захист для тих, хто не мовчить. Ніхто, хто повідомив про домагання чи дискримінацію, не буде покараний, звільнений чи заляканий.🔸 Можна звертатись напряму. До командира, Служби правопорядку або державних органів — без страху, без фільтрів.🔸 Обов’язок повідомляти. Якщо став свідком чи дізнався про насильство — зобов’язаний повідомити уповноважену посадову особу. Зміни, які ми пропонуємо, — це про елементарне: повагу до жінки, до військової, до людини
В Україні мільйони людей орендують житло — і вкрай мало з них робить це офіційно.І проблема тут — не в людях, які змушені тікати від війни, і не в орендодавцях.Проблема — в системі, яка досі застрягла в паперовому минулому: з “лівими” договорами, тіньовими схемами та надмірним податковим навантаженням.💸 Сьогодні офіційно здати житло — це сплатити 18% ПДФО + 5% військового збору = 23% податків. Люди не хочуть “світити” дохід. Не хочуть мати справу з податковою. Не втрачати дохід.Як наслідок, експерти називають до 90% ринку оренди — тіньовим.🔁 Маємо замкнене коло:— ВПО не можуть отримати субсидії, бо немає офіційного договору— Держава не бачить ринку, не може планувати політику— Усі живуть на свій страх і ризик — без жодного захисту📌 Саме про це спілкувалися в ефірі Українського радіо. Ми вже бачимо, що пілотна програма субсидій на оренду для ВПО — буксує.Бо ринок — “у тіні”, а без офіційного договору — жодної допомоги. Як держава може допомогти, якщо все відбувається "на словах"?🛠 Цю ситуацію має змінити законопроєкт "Про основні засади житлової політики".📍Цей документ — маяк Ukraine Facility. Він, звісно, не лише про оренду, але й про:✔️ прозорі правила на ринку житла;✔️ захист як орендарів, так і орендодавців;✔️ умови, за яких держава може реально підтримати тих, хто цього потребує.🧭 Ми не вирішимо житлову кризу лише будівництвом. Нам потрібен живий, відкритий і чесний ринок оренди.Бо сьогодні мільйони українців — без дому.І якщо ми хочемо, щоб вони залишалися в Україні, а не виїжджали — ми маємо дати їм дах над головою.
Є теми, які потребують більше, ніж співчуття — вони потребують уваги, рішень і дії. Одна з них — створення умов, де кожна дитина може зростати в сімейному оточенні, а не в установі.🤝 Саме про це говорили учасниці з різних регіонів України під час форуму “Право дитини на сімейне оточення”. Цей захід став ще одним доказом того, наскільки важливо, коли ініціативу беруть у свої руки активні, небайдужі жінки.І я щиро пишаюся, що цей важливий діалог ведуть наші Зе!Жінки спільно з Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей.🧩 Обговорювали надважливі теми про наставництво, патронат, підтримку сімей — не як окремі опції, а як системну відповідь на виклики, з якими стикаються діти.📊 Сьогодні в Україні понад 63 тисячі дітей перебувають без батьківської опіки. Тобто, десятки тисяч дітей зростають без підтримки, без стабільності, без відчуття безпеки, на які точно заслуговує.⚙️ Тому під час сьогоднішнього заходу з-поміж іншого обговорили законопроєкт, який має зробити наставництво частиною державної політики.Щоб дитина, яка потребує підтримки, мала поруч дорослого — не випадково, а завдяки системній державній підтримці.Ми всі — частина великого процесу.І навіть одна ініціатива, один проєкт, один наставник можуть змінити чиєсь життя.🏡 Інтернат не має бути єдиною адресою для дитини. Вона має знати іншу — ту, де чекають
У відновленні немає хаосу — якщо є план. Це перш за все — логіка, послідовність і бачення.🛡 Після широкомасштабного вторгнення ми усвідомили просту річ:Україна не може відбудовуватись «як було». Вона повинна відновлюватися так, щоб стати сильнішою, ніж до війни.🏛 На базі нашого Комітету держвлади, самоврядування, регіонального розвитку та містобудування провели чергове засідання Робочої групи щодо визначення пріоритетів та заходів з питань комплексного відновлення територій. Традиційно зібрали тих, хто це бачення вже має, долучили і міжнародних партнерів, які допомагають українським громадам зі створенням ПКВ — представників UN-Habitat Ukraine.Громади, які пройшли складний шлях від перших зборів робочої групи до затвердженої програми комплексного відновлення поділилися своїм досвідом. Зокрема, Чернігівщина, яка протягом квітня планує затвердити свою ПКВ на офіційному рівні.Громади, які ще на старті — отримали важливі відповіді, а головне — орієнтири.📊 ПКВ — це не формальність. Це відповідь на питання: як повернути нормальне життя туди, де його зруйнувала війна?І як зробити його кращим, ніж було?Бо якщо немає плану — рішення приймаються хаотично. А коли він є — зрозуміло:🔹 що треба першочергово відновити;🔹 де потрібне розмінування;🔹 як повернути людей;🔹 що дає економічний ефект;🔹 які об’єкти критичні для функціонування громади.Але є і виклики:📉 Бракує фахової аналітики на рівні громад.📉 Слабка локальна статистика.📉 Не всі громади знають, як правильно структурувати дані й оцінити свої потреби.Це речі, які потрібно змінювати. І ми вже працюємо над тим, щоб підтримка була не лише політичною, а й технічною та менторською.🤝 Дякую всім громадам, які вже сьогодні діють стратегічно. І дякую партнерам, які допомагають перетворювати ці стратегії на конкретні зміни.Маємо працювати далі — розумно, спільно і наполегливо.
🤝 Разом із колегами взяли участь другому спільному засіданні парламентських комітетів та Європарламенту під головуванням Голови ВРУ Руслана Стефанчука та Президентки Європарламенту Роберта Мецола.🇺🇦🇪🇺 Європейська інтеграція України — не лише стратегічна мета, а й щоденна системна робота. Як голова профільного комітету Верховної Ради, розповіла європейським партнерам про хід реалізації нашого законодавчого плану адаптації українського права до права ЄС. Уже зараз маємо десятки євроінтеграційних законопроєктів у роботі.🏘 Окремо зупинилася на новій житловій політиці України. Це один із ключових пріоритетів, особливо в умовах повномасштабної війни. Україна формує сучасну політику забезпечення житлом — прозору, адресну, стійку. Ми створюємо базу для системних рішень: для відновлення зруйнованого, для захисту ВПО, для розвитку житлових програм, які відповідатимуть європейським стандартам. Також не оминула увагою оновлену стратегію регіонального розвитку. 🤝 Колеги з профільних комітетів Європарламенту — пан Драгош Бенеа, голова Комітету з питань регіонального розвитку, та пані Ірене Тіньялі, голова спеціального Комітету з питань житлової політики — висловили готовність до діалогу та підтримки. Вдячна за інтерес до наших рішень і за конкретний запит: чим і як ще Європа може допомогти Україні в житловій сфері.🙏 Дякую всім партнерам за солідарність — політичну, економічну, гуманітарну. Україна наближається до повноправного членства в Європейському Союзі — крок за кроком, разом із вами.
Якщо ви працюєте в будівництві й уже п’ятий рік не носите стоси паперів у 100500 кабінетів, не чекаєте “головного підписанта” і не шукаєте “дружню пораду” — значить, ЄДЕССБ працює. І працює як треба.Перший квартал 2025 — і маємо черговий звіт Мінцифри про конкретні результати цифрової трансформації галузі:🔹 7+ тисяч нових користувачів у системі🔹 12,8 тис. послуг через Дію🔹 30,2 тис. — через ЦНАПи🔹 165,7 тис. техінвентаризацій🔹 32,3 тис. дозвільних документів🔹 7,6 тис. проєктів🔹 6,8 тис. будпаспортів🔹 4,7 тис. містобудівних умов🔹 5,6 тис. майбутніх квартир — уже зареєстровані автоматичноМи запустили ЄДЕССБ Законом №199-IX. І хоча це ще не кінець боротьби з корупцією, але вже серйозний удар по її головній подрузі — безконтрольній бюрократії.Зникла ще одна “священна корова” корупції — той самий паперовий проєкт із печатками, підписами і нескінченними колами погоджень.ЄДЕССБ — це онлайн, це автоматична фіксація кожної дії, це нуль “людського фактору” там, де завжди визрівали схеми.📌 Прозорість — не в лозунгах, а в коді системи. Рухаємось далі.
«А що ви там у своїй громаді плануєте, якщо завтра знову прильоти?»Це питання звучить майже як звинувачення. Як докір за те, що громади дозволяють думати наперед.👉 Але саме в цьому — різниця між тимчасовістю й розвитком.👉 Між виживанням і відновленням.👉 Між країною, яка тримається на інерції — і тією, яка творить себе знову.🛠 У Конотопі затвердили Програму комплексного відновлення території.Не заради папки в архіві. А щоб мати відповідь — чесну і структуровану — на просте, але фундаментальне питання: що далі?💡 Ветеранський простір, реабілітаційний центр, молодіжний центр, новий спорткомплекс, укриття в школах і дитсадках, модернізація трамвайної інфраструктури, реконструкція Привокзальної площі, розвиток сонячної енергетики. І це — лише частина.Конотоп не чекає, він планує, проєктує, діє. І стає частиною великого, системного процесу — відбудови України на основі ПКВ.📌 Якщо громада не знає, якою хоче бути через 10 років — їй не допоможе жодна допомога.📌 Якщо область не бачить, як працюватимуть її водопостачання, транспорт, охорона здоров’я — її не включать у європейські програми.📌 Якщо ми хочемо інвестицій — ми повинні показати зрозумілу, реалістичну стратегічну рамку. Не обіцянки. Не надії. А план.🧭 Війна зробила болючий reset. Але історія, в якій усе обертається навколо «пережити зиму», має змінитись на історію «знати, де ми будемо через 10 років».Програма комплексного відновлення — інструмент, без якого громада лишається пасажиром без маршруту.📣 Вітаю Конотоп із ухваленням ПКВ. І закликаю всі громади — не відкладайте.Відновлення — це не марафон наосліп. Це архітектура майбутнього.Його треба спланувати — до того, як воно настане.
🤖Так, це я — в уявленні штучного інтелекту. Серед бетонних джунглів, де сірі коробки символізують безладну забудову, відкати й рішалово.Тренд на зображення в стилі аніме студії Міядзакі захопив мережу. І, здається, навіть у цифрових мізках ШІ живе надія: урбаністика може бути красивою — без хаосу, з повагою до людини і простору.Ідеальна реформа — це коли будинки рівні, вулиці зелені, а громади мають не лише мрії, а й ресурси на розвиток. ШІ так бачить те, над чим ми щодня працюємо в реальності: прозоре планування, чесні правила гри, цифровізація замість вічної паперової тяганини.Щоправда, ШІ не знає, як виглядають "туалетні схеми", смотрящі й активісти на зарплаті. Він хоч і бездушний, але не безпринциповий. Реальність — далеко не мультфільм. Але я не проти, щоб реформи хоча б трохи наближалися до цієї анімешної ідилії.А поки штучний інтелект мріє — ми продовжуємо працювати. Не в намальованому містечку , а в реальній країні. У тій, що заслуговує на порядок, прозорість і розвиток. Без анімації. З усією серйозністю.
TGLIST.COM.UA
