ОЛЕНА ШУЛЯК

Скільки потрібно мати на перший внесок, щоб скористатися програмою єОселя?Аналітики ЛУН підрахували середній розмір першого внеску на найдешевшу однокімнатну квартиру в новобудовах по всій Україні. Найнижчий — у Кропивницькому (185 тис. грн), найвищий — у Львові (599 тис. грн).💰 І навіть ці «мінімальні» суми часто є нереальними для найбільш вразливих — особливо для внутрішньо переміщених осіб. Для людей, які втратили дім, роботу, стабільність і опинилися в новому місті з валізою і дитиною на руках, знайти такі гроші на перший внесок настільки ж реально, як виграти ту ж квартиру в лотерею. І ця нерівність чітко видно в цифрах: ВПО становлять мізерну частку серед користувачів програми.Саме тому давно наполягаю на:➡️ запровадженні окремої пільгової категорії для ВПО в програмі єОселя;➡️ зменшенні обов’язкової суми першого внеску для найбільш соціально вразливих категорій.📄 Ще одна проблема — бюрократія: процедура оформлення кредиту займає стільки часу, що обрану квартиру часто встигають купити інші, поки переселенці намагаються пройти всі інстанції.Окремий напрям вирішення житлового питання для ВПО — це ухвалення законопроєкту про основні засади житлової політики. Цей документ є частиною виконання зобов’язань України в межах Ukraine Facility — програми підтримки з боку ЄС на суму 50 млрд євро.➡️ Один із ключових інструментів — інвентаризація житлового фонду громад, який може бути використаний для надання соціального житла ВПО, військовим, ветеранам та іншим категоріям. Сьогодні м’яч на полі Уряду: саме він має підтримати цю ініціативу. Інакше ми знову розведемо руками — і продовжимо малювати в презентаціях «доступне житло», як діти малюють будиночки: гарно, барвисто, але абсолютно відірвано від реальності.

Відбудова — це не стіни, а життя між ними.Наш головний капітал — люди. Насамперед ті, хто пройшов фронт. Щоб інтеграція ветеранів була справжньою, потрібні робочі місця, сучасна реабілітація, підтримка родин і прозорий ринок праці, який цінує бойовий досвід як управлінську компетенцію.📊 І суспільство вже готове. Свіже опитування Active Group (24 травня 2025 р.) показало, що 65,3 % українців підтримують законодавчі квоти на працевлаштування ветеранів. Більшість бачить у квотах не примус, а чесний стимул для бізнесу та сигнал від держави: служба має конвертуватися у можливості. Саме тому ми в парламенті вже працюємо над адаптацією нашого законодавства: від податкових стимулів до обов’язкової частки вакансій для захисників.🔗 Але інтеграція — це не лише про роботу. Це також про гідність, силу й довіру. І, до слова, спорт у цьому процесі більше, ніж спорт. Як фізична реабілітація, як спосіб подолати наслідки війни, як простір, де формується нова суспільна оптика: на ветерана як на лідера.🏋️ Саме тому ми на постійній основі підтримуємо змагання «Сильні України», ветеранські спортивні події, які вже стали символом витривалості, мотивації та нової ролі захисника у мирному житті. Разом із Федерацією стронгменів України й ветеранськими організаціями ми створюємо середовище адаптації ветеранів через спорт. На фото зображено саме таке одне з етапів змагань.Сильна держава — це та, яка не тільки бореться, а й вміє підтримати тих, хто вже пройшов найважчий бій.

Між Європою на мапі й Європою в інституціях завжди лежить дорога через багаторівневе управління.Щоб інтегруватися до Європейського Союзу, потрібно інтегруватися в його логіку: децентралізовану, прозору, взаємопов’язану.У ЄС не працює принцип «хтось вирішив — інші виконали». Там цінність мають лише ті рішення, які пройшли повний маршрут: від громади до уряду. І назад. Саме тому багаторівневе управління не лише важлива умова переговорного процесу. Це каркас усієї моделі, у яку ми прагнемо вбудуватися.Про це говорили на заході Українського інституту міжнародної політики як про одну з головних передумов нашого європейського курсу.Верховна Рада вже зробила важливі кроки:✅ ухвалено Закон про публічні консультації (чекає на запуск після завершення воєнного стану);✅ впроваджено інструменти місцевої демократії: від бюджету участі до оновлених статутів громад;✅ відкрито двері молоді: відтепер громадяни з 14 років можуть впливати на рішення у своїх громадах.Це все позитивні кроки, але попереду — складні рішення:➡️ розмежування повноважень між центром і громадами;➡️ оновлення плану дій до державної регіональної стратегії;➡️ запуск повноцінного, прозорого механізму відбору проєктів до ДФРР;➡️ синхронізація просторового, стратегічного й бюджетного планування.🇪🇺 Наше завдання — це не догодити Брюсселю, а зробити так, щоб система працювала всередині країни. Щоб громади не чекали дозволу, а мали інструменти. Щоб кожен рівень влади не дублював інший, а доповнював його.🤝 Якісний результат можливий лише тоді, коли працюють усі: парламент, уряд, місцева влада, бізнес, експерти й громадянське суспільство. Без вертикального тиску і горизонтальної конкуренції. З повагою до ролі кожного.

За аналітикою дослідження «Дія.Бізнес» щодо ділової активності малого і середнього бізнесу:більше 70% бізнесу допомагає ЗСУ (не лише податками і робочими місцями, а на регулярній основі грошима та обладнанням), понад 50% бізнесу розробили і допомагають своїм працівникам з різними соціальними програмами, а більш ніж ніж 30% — працевлаштували до себе ВПО.Те, що наш бізнес — титани, ні для кого не секрет. Інше питання: як йому допомогти вижити під час війни і як створити умови для нормальної роботи? Ці та інші питання підіймали сьогодні під час VIII Нацфоруму «Відновлення та розвиток МСБ 2025», організованому Торгівельною палатою України. Серед проблем бізнесу на сьогодні: питання невизначеності (що далі буде на фронті та як це вплине на активність та спроможність організувати працівників), низька купівельна спроможність у певних галузях, питання розблокування податкових накладних, непрогнозованість дій держави. Звісно, мені як законотворцю багато речей здаються зрозумілими і прогнозованими: можливості для бізнесу згідно Ukraine Facility (інвестиційний фонд у 8 млрд євро), виконання Cтратегії розвитку малого і середнього бізнесу, Плану щодо дерегуляції, цифровізації. Втім, я прекрасно розумію, чому підприємницька спільнота не довіряє державі на всі 100%.Тому ближчим часом ініціюватиму діалог з Державною Податковою службою щодо вирішення таких технічних історій як податкові накладні та ін. Водночас, будемо продовжувати цифровізацію в усіх сферах, щоб мінімізувати корупційні ризики, а також працювати над законодавством, яке не просто зменшить тиск на бізнес, а й відкриє нові можливості для розвитку.

Прозорість ОМС це значно більше ніж міський голова, який записує відосики в TikTok, але приховує ключову інформацію про рішення, гроші чи майно громади.❓ Хто отримав земельну ділянку в центрі міста?❓ Яка компанія ремонтує школу і за які гроші?❓ Скільки гуманітарної допомоги зайшло в громаду і хто її отримав?Ці запитання мешканці ставлять владі рідше, ніж варто було б. І ще рідше отримують чіткі відповіді. Саме ця тиша визначає, чи виникає довіра між громадою і владою. Прозорість — прямий обов’язок влади перед людьми, а не декоративний елемент.📉 Нещодавно було опубліковано рейтинг прозорості 100 міст України за 2024 рік, який підготувала Transparency International Ukraine. Результати, на жаль, невтішні:➡️ середній рівень прозорості — лише 41,6%;➡️ 72 міста досі залишаються «непрозорими»;➡️ лише 5 міст здобули статус «прозорих»: Чернівці, Вінниця, Луцьк, Мукачево, Львів.Київ — традиційно займає посередню позицію: лише 26-те місце (51,5 бала зі 100 можливих). Для міста, яке претендує бути європейською вітриною країни та інтегрується до ЄС, такий статус викликає питання.У 2024 році влада міста не змогла виконати навіть половини індикаторів прозорості у ключових сферах:🔹 реагування на виклики війни;🔹 управління комунальним майном і землею;🔹 кадрова політика;🔹 надання базових послуг мешканцям.На жаль, подібна історія характерна і для інших міст України, де ситуація іноді навіть гірша. У звіті особливо наголошується на важливості виконання саме законодавчих вимог. Отже, ключове питання не у можливостях, а у відповідальності й бажанні влади діяти відкрито. Бо на законодавчому рівні тільки за останні кілька років прийнято ряд серйозних законодавчих змін, які позитивно впливають на рейтинг відкритості ОМС. 🇪🇺 Не менш важливий євроінтеграційний компонент:31 індикатор цього рейтингу відповідає критеріям Плану реформ UA Facility і Пакету розширення ЄС. Саме за такими критеріями європейські партнери оцінюють готовність України до вступу в ЄС. Тому питання прозорості сьогодні виходить далеко за межі місцевих реалій. 🛡 Ті міста, які системно працювали над відкритістю ще до 2022-го, зараз значно ефективніше справляються з викликами війни. Прозорість є частиною інституційної стійкості, без якої неможливі ані повноцінне відновлення, ані сталий економічний розвиток, ані європейська інтеграція.📈 Рейтинг — водночас і показник, і лакмусовий папірець. Він чітко показує, наскільки органи місцевого самоврядування готові не лише декларувати відкритість, а й дійсно її практикувати.

🇺🇦 На карті Європи Україна у центрі. Але справа не в географії. Бути частиною європейської спільноти це не про розташування. Це про дії, принципи й сталість у найскладніших умовах.📍 Саме про це говорили на третьому засіданні Керівного комітету з впровадження Плану дій Ради Європи для України "Стійкість, відновлення та реконструкція» 2023–2026".Ми не зупиняємо розвиток, не відкладаємо реформи на потім. Працюємо з тими, хто поруч і над тим, що справді має значення.🙏 Дякую команді Ради Європи — Клаудіа Лучіані, Даніелу Попеску, Ольга Шевчук і всім експертам, які з 2023 року йдуть із нами пліч-о-пліч. Це партнерство, що тримає реформи навіть тоді, коли хитається світ навколо.💬 Символічно, що саме сьогодні єврокомісар з питань розширення Марта Кос підтвердила: Україна виконала своє "домашнє завдання", а за такої динаміки скринінг усіх кластерів може бути завершений до осені.📌 Що вже зроблено в напрямі роботи Комітету держвлади, який я очолюю:— Ухвалено Закон про публічні консультації;— Активно запроваджуються дієві інструменти місцевого народовладдя;— Розпочато реалізацію нової моделі служби в органах місцевого самоврядування.Усі ці зміни спираються на три чіткі орієнтири:1️⃣ Європейська хартія місцевого самоврядування — як база для змін у Конституції, виборчому та бюджетному законодавстві.2️⃣ Професійна, спроможна служба в ОМС — стабільна команда, яка працює на довгу дистанцію.3️⃣ Участь громадян — через публічні консультації, локальні інструменти демократії, реальний вплив людей на рішення.🤝 Так ми створюємо державу, яка не лише тримається, а й розвивається. І росте разом із тими, хто їй довіряє.

Коли країна у стані відновлення — кожен документ, кожна цифра і кожен підпис важать як балка в несучій конструкції. Один прорахунок — і тріщина. А далі — або катастрофа, або все зводити з нуля.📍 На FLOMBU EVENT — міжнародній конференції, що об’єднала ключових гравців ринку нерухомості задля розвитку економіки України, ми говорили не лише про цифри (хоча за оцінкою Світового банку: $176 млрд прямих збитків, $524 млрд — загальна потреба у відновленні на 10 років).🤝 Але головне — людський вимір. Бо формула майбутнього виглядає просто, як рівняння: люди + закони + цифра = результат.Тому розповіла під час свого виступу, як цифровізація та реформи в межах Ukraine Facility вже змінюють доступ українців до житла:🔹 €50 млрд допомоги від ЄС структуровано так, щоб працювати на всі етапи відновлення — від прямої бюджетної підтримки до інвестицій і технічної допомоги.🔹 Компенсація за пошкоджене й зруйноване житло: понад 90 тис. погоджених заяв, 8,9 млрд грн виплачено, 17,4 тис. сертифікатів видано.🔹 Закон «Про засади житлової політики» — це нова філософія державної житлової політики.🔹 Житлові кооперативи, оренда, пільгова іпотека, револьверний фонд — елементи моделі, яка має забезпечити доступне, якісне й справедливе житло для всіх категорій громадян.🔹 ЄДЕССБ, DREAM, РПЗМ — цифрові інструменти, які знищують корупцію Відновлення — це про системну роботу, де кожен крок має наслідки для життя конкретної людини. Тому головне — не масштаби, а якість рішень. І здатність виконувати їх до кінця.

Колись ЖБК були дієвим інструментом. Не ідеальним, але зрозумілим. Люди об’єднувались, щоб разом збудувати житло для себе.⏳ Але з часом цей інструмент ніби законсервували. Держава не адаптувала його до нових умов, а умови змінились докорінно: війна, мільйони ВПО, тисячі заморожених недобудов, хронічний дефіцит доступного житла.📉 Люди змушені роками орендувати, жити в тісноті або чекати на обіцяне. Все більше з них готові не чекати, а будувати самі. Втім, не знають з чого почати і кому довіряти.🛠 Саме тому під час круглого столу у форматі ZOOM «Своє житло — своїми руками», організованого Громадянською мережею ОПОРА, ми говорили про ЖБК як інструмент, який можна повернути в дію. Як реальне рішення для ВПО, молодих родин, людей із незавершеним житлом. Та для цього потрібні чіткі правила, прозора система і державна участь.Зокрема потрібно:➡️ чіткі та зрозумілі правила;➡️ прозора цифрова система, в якій фіксується кожен крок;➡️ і державна участь — як гарантія стабільності й довіри.Це не повернення в минуле. Це можливість нарешті створити модель, яка працює на людей. І дає їм головне — шанс на власне житло.

Головні рішення парламенту від 14 травня 2025 року: ✅ Законопроєкт № 13200 про наставництво. Документ створює правову основу для впровадження наставництва як сталої форми підтримки дітей і молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах. Він охоплює ширше коло дітей — не лише тих, хто має статус сироти, а й ВПО, дітей, які втратили батьків через війну, випускників інтернатів, молодих мам тощо. Законопроєкт визначає вимоги до наставників, вводить наставництво як соціальну послугу, врегульовує взаємодію держави, громад, громадських організацій і бізнесу.Я є співавторкою законопроєкту. Його підготовка стала результатом великої командної роботи, до якої активно долучилися команда ЗеЖінки та моя колега Тетяна Скрипка. Наставництво — це не лише про турботу, а й про державну відповідальність за майбутнє кожної дитини.✅ Законопроєкт №9495 щодо захисту прав депортованих, примусово переміщених дітей. Визначає поняття депортованої та примусово переміщеної дитини та закладає правову основу для їх повернення, адаптації й реінтеграції. Це важливий крок до створення єдиної державної системи захисту українських дітей, незаконно вивезених або переміщених внаслідок російської агресії.✅ Законопроєкт №12385 щодо реалізації права дітей на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів. Усуває правову колізію щодо присвоєння статусу постраждалої дитини.Закріплює можливість надання статусу не лише за місцем реєстрації як ВПО, а й за місцем звернення або виявлення дитини — незалежно від факту переміщення.✅ Законопроєкт №13111 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права інтелектуальної власності на об'єкти, створені у зв'язку із проходженням військової служби.Врегульовує розподіл прав на об’єкти ІВ, створені військовослужбовцями у зв’язку з виконанням службових обов’язків.🔹 особисті немайнові права належать автору (військовослужбовцю);🔹 майнові права набуває держава в особі Міноборони або іншого уповноваженого органу сектору безпеки і оборони;🔹 майнові права ІВ визнаються частиною військового майна;🔹 врегульовується використання ІВ у межах оборонних закупівель та договорів;🔹 встановлюється особливий режим інтелектуальної діяльності у військових формуваннях;🔹 дія закону про трансфер технологій не поширюється на оборонний сектор.Законопроєкт посилює захист державних інтересів у сфері оборони та створює умови для ефективного використання ІВ.

Вперше в Україні.➡️ До Державного земельного кадастру внесено функціональні зони на підставі комплексного плану просторового розвитку громади. Пілотною стала Роганська громада на Харківщині — понад 2300 зон, кожна з чітким призначенням. Це рішення, яке дає результат: прогнозована забудова, зрозумілі правила для бізнесу, захист інтересів громади.🏘 Роганська та Пісочинська громади на Харківщині стали першими в Україні, хто взявся за розробку власних комплексних планів. І сьогодні маємо перші результати. Комплексний план — це одночасно містобудівна документація і документація із землеустрою. Він визначає, що де можна розміщувати, як розвивати інфраструктуру, як врахувати екологію, безпеку, дорожню мережу, критичні об’єкти. Без нього громади будують навмання.📜 Це стало можливим завдяки Закону України від 17 червня 2020 року №711-IX«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», співаторкою якого я є.📊 Коли кожна громада матиме такий документ — забудова стане зрозумілою, інвестиції прогнозованими, а розвиток — системним.🌍 Тепер головне — масштабувати. Бо відновлення України починається не з проєктів, а з планування.