ОЛЕНА ШУЛЯК

Будівництво × AI.Думали, каска і бетон — не його профіль?Дарма думали.Штучний інтелект уже на будмайданчику. Без пилу, але з точністю до міліметра. Він не кладе цеглу і не заливає бетон — зате проєктує, рахує, аналізує, прогнозує і навіть підказує, де економити.І разом із цими новими інструментами приходить нове запитання:а що буде з професіями?Очевидно: частину завдань AI виконує краще, швидше й стабільніше. І це не питання «хто гірший» — це про зміну самої логіки ринку.🧠 Де вже працює AI у будівництві?🔹 Проєктування та BIM-моделювання.Системи на кшталт Autodesk AI, Spacemaker або Hypar аналізують тисячі варіантів і створюють оптимальні проєкти у 2–3 рази швидше.🔹 Управління процесом.ШІ-системи передбачають затримки, камери з комп’ютерним зором стежать за технікою безпеки — все в режимі реального часу.🔹 Контроль витрат.Алгоритми виявляють зайві витрати, дублікати заявок, підозрілі цінові стрибки. І роблять це без емоцій.🔹 Сталий розвиток.AI ще на етапі креслень мінімізує вуглецевий слід і розраховує енергоефективність.🧱 Хто під загрозою автоматизації?AI вже частково бере на себе функції, які раніше виконували люди. Під тиском змін — насамперед ті, чия робота передбачає повторювані, стандартизовані завдання:📐 Архітектори-початківці.Алгоритми швидше й дешевше генерують базові концепції та плани забудови.🧮 Кошторисники.ШІ точно прораховує вартість будівництва, виявляє аномалії й знижує ризик помилок до мінімуму.📋 Технічні інспектори.Камери з комп’ютерним зором уже здатні контролювати хід робіт і дотримання техніки безпеки в реальному часі.👨‍💻 Менеджери середньої ланки.Багато рутинних функцій — контроль графіків, звітність, моніторинг — перекладаються на цифрові системи управління.👷‍♀️ Робітники з монофункціональними завданнями.3D-принтери, дрони та роботи поступово витісняють ручну працю на простих і повторюваних етапах будівництва.🤖 А кого не замінить жоден алгоритм?🔸 Інженерів-конструкторів, які ухвалюють нестандартні рішення.🔸 Майстрів, що працюють із матеріалами на складних ділянках.🔸 Керівників великих проєктів, які координують цілу систему підрядників.🔸 Спеціалістів зі сталого будівництва, інтеграції інновацій, авторського нагляду.🛠 AI у будівництві — це не «замість людини», а «разом із людиною», яка знає, як цим скористатися.Для України, яка відбудовується з нуля, це не виклик — це перевага.Бо ми можемо не доганяти світ, а будувати одразу в майбутньому.📌 Хто опанує ці інструменти — той і зведе нову Україну.Швидшу. Безпечнішу. Розумнішу.

Понад 600 тисяч українців перебувають у чергах на житло.Чергах, які не рухаються. Житло, якого не існує. Програми, які ніхто не реалізовує. Імітація житлової політики, закріплена в Житловому кодексі 1983 року.📆 Так, на календарі — 2025, а в житловій політиці — досі епоха застою. Не дивно, що вона давно перетворилася на вивіску без змісту.І саме це ми готові змінити.📘 Законопроєкт № 12377 запускає повноцінну модель соціального й службового житла, де житло — не привілей, а право.Що змінює цей законопроєкт:🔹 скасовує радянський кодекс і вводить єдині сучасні правила;🔹 запроваджує трирівневу систему стратегій — державну, регіональну та місцеву, щоб планування відбувалося не «на око», а на основі реальних даних;🔹 створює державний фонд соціального та службового житла, який щороку поповнюється і не може бути приватизований;🔹 визначає, що орендна плата залежатиме від доходу сім’ї й субсидуватиметься державою;🔹 запускає єдиний цифровий реєстр заявок — без кулуарного «просування»;🔹 передбачає квартири для тих, хто тримає країну: військових, медиків, освітян, рятувальників;🔹 гарантує прозорість, відповідальність і нову державну політику, яка працює для людей, а не на словах.Це також важливий індикатор для Ukraine Facility — європейської програми фінансування, яку Україна не має права втратити. Ухвалення законопроєкту — одна з умов подальшої підтримки з боку ЄС.Для тих, хто бажає дізнатися більше: 2 липня о 14:00 запрошую всіх зацікавлених на Zoom-зустріч з Асоціацією малих міст України, де розповім детальніше про № 12377 — нову філософію житлової політики, причини ухвалити закон саме зараз і роль муніципалітетів у впровадженні реформи. Україні потрібна не фікція житлової політики, а реальні квартири для реальних людей.

🇺🇦🇪🇺 Україна — частина європейської спільноти. Не географічно — політично, ціннісно, стратегічно.Саме тому наша партія Слуга Народу є частиною ALDE Party – Liberals and Democrats for Europe — об’єднання ліберально-демократичних партій Європи, яке з першого дня повномасштабного вторгнення послідовно підтримує Україну. І це знову підтвердила резолюція “Accelerating Ukraine’s Membership to the EU”, яку було ухвалено на з’їзді Ради ALDE у Гельсінкі.У резолюції:🔹 визнано ключову роль України для безпеки і стабільності Європи;🔹 закликано відкрити всі переговорні кластери до кінця 2025 року;🔹 підтримано створення чіткого дорожнього плану вступу України до ЄС;🔹 засуджено блокування з боку Угорщини;🔹 наголошено на необхідності посилення санкцій проти рф та конфіскації її активів;🔹 підтримано роботу Спеціального трибуналу щодо злочину агресії;🔹 закликано звільнити українських військовополонених та депортованих дітей;🔹 підтверджено, що Україна продовжує реформи та виконує Копенгагенські критерії.Дякую партнерам з ALDE за віру в Україну, за конкретні кроки та політичну сміливість.Продовжуємо шлях — впевнено і разом.

Зміцнення демократії під час війни — можливе. Завдяки всім нам.Вчора мала нагоду взяти участь у презентації звіту "Огляд демократичних інститутів України під час війни", представленому Democracy Reporting International Ukraine у співпраці з Центром політико-правових реформ та Реанімаційний Пакет Реформ - РПР . Вдячна громадському сектору: експертам, аналітикам, правозахисникам, журналістам за глибоку, системну роботу, завдяки якій ми маємо можливість проаналізувати їхнє бачення щодо роботи ключових демократичних інститутів — парламенту, уряду, судової влади, місцевого самоврядування, громадянського суспільства та медіа. Попри всі виклики, ми зберегли функціонування парламенту, уряду, судів, місцевого самоврядування. Продовжуємо рух до ЄС. Але разом із досягненнями маємо відверто говорити і про виклики: як-то слабкість інституційної спроможності у деяких сферах чи нестабільне правове поле для громадянського суспільства.Ми готові до співпраці. Ба більше — як законодавці маємо й свої зауваження та пропозиції, тому запрошуємо до діалогу. В умовах війни надзвичайно важливо чути і бачити одне одного, тому на базі нашого Комітету держвлади готова організовувати спільні зустрічі з представниками громадських організацій щодо різних питань, які потребують вирішення у законодавчому полі. До слова, такі діалоги для мене добра традиція. Наприклад, з Украінською радою бізнесу ми зустрічаємося чи не щомісяця, щоб тримати руку на пульсі важливих законодавчих змін. Тому від схожого формату роботи з громадським сектором виграють всі. А розпочати ми можемо з Рухом Чесно, яким запропонувала разом поміркувати щодо перегляду методики відкритості парламентських комітетів. Попередньо вони погодилися, тож чекаю на спільну роботу! Лише разом — через спільну працю, конструктивну критику і реальні рішення ми зможемо не просто втримати демократичну систему, а відновити її сильнішою, ніж була до повномасштабної війни.

📶 Зв’язок — це те, без чого в країні нічого не працює.Ні сигнал тривоги; ні порятунок; ні відновлення.Саме тому всі бар’єри, які заважають розвитку мережі, треба прибирати — особливо там, де вони вже не мають жодного сенсу.Тому так важливо, щоб у країні не залишалося "білих плям" — ні технічних, ні регуляторних.📌 Взяла участь у засіданні підкомітету з цивільного захисту, де обговорювали звернення асоціації операторів зв’язку «Телас» щодо перегляду норм ДБН В.2.5-56:2014. Йдеться про автоматичне пожежогасіння на базових станціях мобільного зв’язку. У чому суть проблеми?Чинні будівельні норми зобов’язують встановлювати системи пожежогасіння навіть там, де:🔸 обладнання малопотужне (до 8 кВт);🔸 немає людей;🔸 ризик займання мінімальний;🔸 матеріали конструкцій — негорючі.💸 Інші документи вже дозволяють не застосовувати такі системи.Тож маємо регуляторну колізію, яка щороку коштує мобільним операторам сотні мільйонів гривень.А це — втрачені можливості для розширення мережі, особливо в деокупованих чи важкодоступних регіонах.🤝 Учасники засідання — мобільні оператори, ДСНС, Мінрегіон, Мінцифра, МВС та профільні науковці — шукали спільну мову. І це головне. Бо тільки так можливо знайти розумний баланс між безпекою, економікою та реальністю, у якій ми живемо.📶 Наше головне завдання — щоб зв’язок був. Завжди і всюди.На прифронтовій території; у гірських селах; після деокупації.🇺🇦 Ми щиро вдячні всім мобільним операторам, які щодня забезпечують стабільний зв’язок — навіть у найскладніших умовах.Це — бізнес, що працює для людей, тримає економіку і допомагає ЗСУ податками.Його потрібно підтримувати.

Ветерани та ветеранки, які повертаються з фронту, уже довели свою стійкість на полі бою. Тепер черга показати, що державні інституції й бізнес готові до їхньої швидкої інтеграції в економіку, адже сили оборони — це не лише наш захист, а й потужний ресурс розвитку країни.Нещодавно Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів спільно з компанією robota.ua провели опитування, яке засвідчило:57 % військових після демобілізації стикаються з труднощами у пошуку роботи, зокрема:🔸невідповідна зарплата — 37,3 %;🔸проблеми зі здоров’ям — 36,3 %;🔸психоемоційний стан — 25,5 %;🔸дискримінація — 23,3 %.Водночас ветерани приносять роботодавцям потужний набір компетенцій:🔸адаптивність — 73 %;🔸навички першої допомоги — 67,4 %;🔸командна робота — 66,5 %;🔸управління персоналом — 64,6 %.Найбільш затребувана підтримка, на яку очікують колишні воїни:➡️перекваліфікація — 50 %;➡️квоти на працевлаштування — 49,7 %;➡️зарахування військової служби до трудового стажу — 47,2 %.Повернення наших захисників до мирного життя не може стати черговим «експериментом на виживання». Парламент уже готує комплексні зміни до трудового законодавства та податкові стимули для роботодавців, які наймають ветеранів. Та навіть найкращий закон — лише фундамент: будь-яка політика працює, коли її підтримує суспільство.👉Бізнесу — сміливіше відкривати вакансії для людей із бойовим досвідом.👉Державі — фінансувати перекваліфікацію й забезпечити доступ до психологічної підтримки.👉Громадам — створювати програми наставництва й підприємницькі інкубатори для ветеранів.Разом ми перетворимо бойовий досвід на двигун економічного зростання й доведемо, що держава дбає про тих, хто дбає про неї.

Внутрішньо переміщені особи сьогодні — це мільйони українців, чиї долі змінила війна. Для них житло стало не лише питанням комфорту, а передусім питанням повернення стабільності, впевненості та гідності.🤝 Сьогодні разом із Міжнародним фондом «Відродження» та Черкаським правозахисним центром детально обговорили стан житлової політики для ВПО. На жаль, реальність така, що нинішня система радше нагадує старий будинок, який вже давно потребує повної реконструкції.📜 Житловий кодекс, ухвалений ще у 1983 році, не відповідає ні вимогам часу, ні потребам людей. Він став гальмом, яке не дозволяє розвивати прозорі й ефективні механізми забезпечення житлом. Саме тому нам необхідно ухвалити законопроєкт №12377 про основні засади житлової політики. Це — фундамент нової системи, яка гарантуватиме прозорість, зрозумілість та ефективність надання житла всім, хто цього потребує.Основні напрями змін:🔸 створення реального фонду соціального житла на рівні громад;🔸 запровадження прозорих і зрозумілих правил оренди для винаймачів і орендодавців;🔸 повна інвентаризація житлового фонду та цифровий облік житла;🔸 сучасні цифрові сервіси для прозорого розподілу житла;🔸 комплексна підтримка ВПО з інтеграцією житлових програм і ринку праці.Це ті ключові кроки, які дозволять нам зробити державну житлову політику ефективною, прозорою, а головне справедливою для кожного українця🇺🇦

Демократія — не автоматичний режим, який вмикається після Революції Гідності чи підписання Угоди з ЄС. Це система, яку потрібно щодня підтримувати, очищати, вдосконалювати. Інакше вона іржавіє. А з іржею зростає ризик втрати довіри, а потім і свободи.Про те, як зміцнити демократію, громадянське суспільство та належне врядування, говорили на форумі «Крізь реформи до зірок», організованому Центром політико-правових реформ та Коаліцією «Реанімаційний Пакет Реформ».Я назвала п’ять ключових напрямків, над якими парламент має працювати системно й без зволікань:🔹 Закон про публічні консультаціїМи його вже ухвалили, Президент підписав. Частина положень уже діє, особливо для органів місцевого самоврядування. Але головне ще попереду: ми з Мінцифрою готуємо національну онлайн-платформу для публічних консультацій. І вона має запрацювати по-справжньому, а не формально.🔹Прозоре фінансування партійТут ще потрібне нове законодавство. Ми маємо оновити правила фінансування партій і виборчих фондів за стандартами ЄС і рекомендаціями ОБСЄ. Це питання не лише прозорості, а й національної безпеки. Потрібно зробити все, щоб більше ніколи проросійські сили не фінансували політичні процеси в Україні.🔹 Закон про лобіюванняДо третього кварталу 2027 року ми маємо не просто ухвалити цей закон, а забезпечити його повноцінну імплементацію. Має з’явитися відкритий реєстр, цифрові інструменти, чіткі правила взаємодії влади, бізнесу й громадськості. Лобізм повинен бути прозорим і цивілізованим.🔹 Нові правила для розгляду євроінтеграційних законівЦі процедури потрібно оновлювати вже. Євроінтеграційні законопроєкти не мають ставати жертвами «поправкового спаму» чи політичного блокування. Нам потрібен інший темп і зовсім інший підхід.🔹 Етичний кодекс для депутатівЦе окрема історія. Дискусії тривають уже шість років. Але ми досі не маємо затвердженого етичного кодексу. Сподіваюсь, виконання завдань дорожньої карти дасть парламенту той поштовх, який потрібен для ухвалення цього документа.📍 Окрема увага — повернення публічної влади на деокуповані території. Питання військових адміністрацій, відновлення місцевого самоврядування, цифрових інструментів, оновлення статутів громад — це ті виклики, які не можна відкласти «до перемоги». Відновлення має починатись зараз: у законодавстві, у рішеннях, у відповідальності.🇪🇺 У Європі чітко розуміють: розширення ЄС — це не лише про економіку. Це про довгострокову безпеку континенту, про спільні цінності.А отже, це про Україну.

Якщо запитати українця про головні мрії, почуємо знайоме:1️⃣ мир2️⃣ гідна робота3️⃣ власне житлоМир ми щодня виборюємо.Роботу створюємо, навіть попри виклики.А з житлом досі немає ясності: в Україні немає сучасної житлової політики. Є фрагменти. Є програми. Але немає цілісної системи, яка б відповідала на просте, але фундаментальне запитання: як держава гарантує людині право на житло?Є Житловий кодекс 1983 року, як стара зруйнована будівля, яку мали давно демонтувати. А ми досі намагаємось її «капітально підлатати».Нещодавно на заході «На шляху розробки Державної стратегії житлової політики» ми разом із представниками уряду, міжнародними партнерами, експертами та громадами — зокрема тими, що нині створюють ПКВ за підтримки UN-Habitat Ukraine / Офісу ООН-Хабітат в Україні. Говорили про головне: як перейти від точкових рішень до системної, зрозумілої, справедливої політики, орієнтованої на громади й людей.📌 Зовсім скоро Верховна Рада розглядатиме законопроєкт №12377 — урядову ініціативу, над якою ми провели широкі публічні консультації разом із експертами, громадськістю, представниками місцевого самоврядування.Це рамковий законопроєкт і один з умов UF. Він закладає інше бачення: житло — не привілей, а базовий сервіс. Не обіцянка, а конкретний набір інструментів.Але ухвалити закон — це лише частина завдання.📍 Без просторового планування жодна житлова політика не буде ефективною.Громади мають знати, де розміщуватиметься житло, інфраструктура, соціальні об'єкти. Інакше отримаємо те, що маємо зараз: понад 54 % новобудов зводяться на землях із нечітким або проблемним правовим статусом. На жаль, лише 32 громади реально просунулися у розробці планів просторового розвитку.Ми працюємо над тим, щоб майбутня стратегія стала реальним інструментом для громад і держави, щоб житлова політика спиралася на дані, планування і прозорі процедури.І щоб кожна людина в Україні точно знала: вона має право на житло і розуміє, як це право реалізувати.

Головні рішення парламенту від 17 червня 2025 року:✅ Законопроєкт №13202-1 щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі.Імплементує положення Спільної аграрної політики ЄС та є частиною зобовʼязань у межах Ukraine Facility. Передбачає створення Виплатної агенції, запровадження Інтегрованої системи адміністрування та контролю (ІСАК), Системи сільськогосподарських даних (ССД), а також механізмів перевірки, моніторингу та повернення коштів у разі порушень. Спрямований на прозорість, ефективність і відповідність аграрної політики стандартам ЄС.✅ Законопроєкт №12066 щодо створення і функціонування Єдиного державного реєстру військовослужбовців та удосконалення порядку ведення військового обліку. Документ:🔹 створює єдиний електронний реєстр військовослужбовців ЗСУ та Державної служби спеціального транспорту;🔹 запроваджує унікальний електронний ідентифікатор для кожного військовослужбовця;🔹 дозволяє автоматично надавати адміністративні та соціальні послуги військовим і членам їхніх родин;🔹 забезпечує обмін даними з системою охорони здоров’я для перевірки придатності до служби;✅ Законопроєкт №13129 щодо призначення та отримання утриманцями загиблого військового одноразової грошової допомоги. Спрямований на забезпечення юридичної визначеності у виплатах родинам загиблих. Уточнює, що право на допомогу мають утриманці, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника згідно із законом про пенсійне забезпечення військовослужбовців. Усуває розбіжності у трактуванні закону, враховує позицію Верховного Суду, сприяє реалізації соціальних гарантій для членів сімей полеглих воїнів. ✅ Законопроєкт №12170 про встановлення відповідальності за незаконне переміщення, депортацію, невиправдану затримку репатріації. Передбачає кримінальну відповідальність представників іноземної держави за вчинення злочинів проти українських дітей під час збройного конфлікту. Враховує норми міжнародного гуманітарного права та рекомендації ООН. Спрямований на боротьбу з безкарністю та захист прав дітей, які постраждали внаслідок війни.✅ Законопроєкт №12284 щодо надання державними і комунальними закладами платних послуг у сфері фізичної культури та спорту, що не є орендою.Передбачає, що погодинне користування спортивними спорудами державної і комунальної власності не вважатиметься орендою, якщо об’єкт внесено до Електронного реєстру спортивних споруд. Спрощує доступ до спортивної інфраструктури, дозволяє офіційно надавати платні послуги без складної процедури оренди, збільшує надходження до спецфондів установ.