Якщо запитати українця про головні мрії, почуємо знайоме:1️⃣ мир2️⃣ гідна робота3️⃣ власне житлоМир ми щодня виборюємо.Роботу створюємо, навіть попри виклики.А з житлом досі немає ясності: в Україні немає сучасної житлової політики. Є фрагменти. Є програми. Але немає цілісної системи, яка б відповідала на просте, але фундаментальне запитання: як держава гарантує людині право на житло?Є Житловий кодекс 1983 року, як стара зруйнована будівля, яку мали давно демонтувати. А ми досі намагаємось її «капітально підлатати».Нещодавно на заході «На шляху розробки Державної стратегії житлової політики» ми разом із представниками уряду, міжнародними партнерами, експертами та громадами — зокрема тими, що нині створюють ПКВ за підтримки UN-Habitat Ukraine / Офісу ООН-Хабітат в Україні. Говорили про головне: як перейти від точкових рішень до системної, зрозумілої, справедливої політики, орієнтованої на громади й людей.📌 Зовсім скоро Верховна Рада розглядатиме законопроєкт №12377 — урядову ініціативу, над якою ми провели широкі публічні консультації разом із експертами, громадськістю, представниками місцевого самоврядування.Це рамковий законопроєкт і один з умов UF. Він закладає інше бачення: житло — не привілей, а базовий сервіс. Не обіцянка, а конкретний набір інструментів.Але ухвалити закон — це лише частина завдання.📍 Без просторового планування жодна житлова політика не буде ефективною.Громади мають знати, де розміщуватиметься житло, інфраструктура, соціальні об'єкти. Інакше отримаємо те, що маємо зараз: понад 54 % новобудов зводяться на землях із нечітким або проблемним правовим статусом. На жаль, лише 32 громади реально просунулися у розробці планів просторового розвитку.Ми працюємо над тим, щоб майбутня стратегія стала реальним інструментом для громад і держави, щоб житлова політика спиралася на дані, планування і прозорі процедури.І щоб кожна людина в Україні точно знала: вона має право на житло і розуміє, як це право реалізувати.