Fuente
Правові позиції Великої Палати | Колегія суддів КЦС у складі ВС зазначала, що у постанові ВПВС від 20.0...
2 100 Vistas/Alcance
2025-12-12 07:15
Mensaje №2804
Колегія суддів КЦС у складі ВС зазначала, що у постанові ВПВС від 20.09.2018 у справі № 686/23731/15-ц підтверджено, що внаслідок незаконного засудження, ухвалення судом виправдувального вироку, позивач має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, і право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки закону, а саме: статті 1176 ЦК України та Закону № 266/94-ВР. Водночас ВПВС сформулювала висновок про те, що «право на відшкодування моральної шкоди на підставі Закону № 266/94-ВР виникає в особи у випадку повної реабілітації». Колегія суддів просила врахувати, що у рішенні в справі «Шульгін проти України» ЄСПЛ констатував, що, коли суд частково скасував обвинувальний вирок, зменшивши строк призначеного покарання у виді позбавлення волі та виключивши додаткове покарання, які на той час особа уже повністю відбула, вона на підставі п. 5 ст. 5 Конвенції має право на отримання від держави компенсації (відшкодування) за незаконне позбавлення свободи впродовж того строку, на який суд зменшив строк відбутого покарання. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважала за потрібне сформулювати висновок про те, що «право на відшкодування майнової та моральної шкоди на підставі Закону № 266/94-ВР виникає в незаконно засудженої особи, в тому числі, у випадку ухвалення виправдувального вироку за частиною обвинувачення за умови наявності підстав, встановлених законом». Відмовляючи у прийнятті справи до свого розгляду, ВПВС в ухвалі https://reyestr.court.gov.ua/Review/132391411 від 03.12.2025 у справі № 554/2991/23 зауважила, що у справі № 383/596/15 вона не вирішувала, відповідно й не формулювала висновку, від якого просить відступити колегія суддів. ВПВС вже відмовляла у прийнятті до розгляду порушеного правового питання, зазначивши в ухвалі від 17.11.2021 у справі № 522/2493/18, що такі правові питання можуть бути вирішені КЦС у складі ВС, звернувши увагу на те, що в суду кожної інстанції не існує жодних перепон щодо застосування норм міжнародного права та прецедентної практики ЄСПЛ.