09.01.2025 ЄСПЛ прийняв рішення в справі «Федерація профспілкових організацій Чернігівської області проти України», яким констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Суд звернув увагу на те, що досі не було прийнято спеціального закону щодо статусу майна колишніх радянських профспілок, хоч Конституція України вимагала, щоб «правовий режим власності... визначався виключно законом» (стаття 92). Суд також узяв до уваги, що заявник десятиліттями використовував будівлю для здійснення своєї статутної діяльності, у 2002 році отримав документи на право власності на будівлю і жодного разу з 1990 по 2002 роки або під час процедури реєстрації органи державної влади не виявляли жодних можливих проблем щодо статусу будівлі, у зв`язку із чим немає підстав вважати, що заявник не був добросовісним власником. У цьому контексті ЄСПЛ вкотре наголосив, що допущені органами державної влади неточності або помилки повинні служити на користь постраждалих осіб, особливо якщо не йдеться про інші конфліктуючі індивідуальні інтереси, а ризик будь-якої помилки органу державної влади має покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. ЄСПЛ виснував, що після визнання недійсним права власності заявник більше не міг користуватися тим самим набором прав, які він мав раніше як зареєстрований власник будівлі, у зв`язку із чим також взяв до уваги аргумент організації-заявниці, що вона не зможе скористатися будь-якими схемами відшкодування за повністю знищену внаслідок ракетної атаки 17 квітня 2024 року будівлю. Зважаючи на це ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/132431579 від 15.10.2025 у справі № 5028/12/107/2011 дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову прокурора в інтересах держави у цій справі, адже саме лише обґрунтування належності спірного майна до державної власності не свідчить про відсутність підстав для перевірки втручання у право власності добросовісного набувача майна за критеріями «трискладового тесту». З огляду на те, що обставини порушення конвенційних прав заявника є очевидними, не підлягають розумному сумніву, підтверджені остаточним рішенням ЄСПЛ та не потребують додаткової перевірки судами першої чи апеляційної інстанцій, Велика Палата Верховного Суду визнає обґрунтованою заяву відповідача та констатує необхідність скасування в порядку перегляду за виключними обставинами ухваленої у цій справі постанови суду касаційної інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з підстав, наведених вище.