ВРП констатувала, що матеріали цивільної справи не містять відомостей, зафіксованих у протоколах судових засідань, довідках секретаря судового засідання, про підстави відкладення судових засідань. Водночас позивач неодноразово звертався до суду із заявами про розгляд справи без його участі, про прискорення розгляду справи, про розгляд справи в порядку письмового провадження, а представник відповідача після кожного призначення справи до розгляду надсилав до суду заяви про забезпечення його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Проте матеріали справи не містили ухвал суду про визнання явки позивача та/або представника відповідача в судове засідання обов`язковою, а також ухвал суду про задоволення чи про відмову в задоволенні клопотань представника відповідача про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції. Окрім того, суддя не вчиняла процесуальних дій для встановлення обставин справи; призначала судові засідання в період, коли перебувала у відпустці. Наведені обставини, враховуючи критерії оцінки належної поведінки судді в аспекті дисциплінарного проступку, дали підстави ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/131495512 від 16.10.2025 у справі № 990SCGC/35/25 погодитися із позицією ВРП, що суддя не вчинила достатніх і необхідних дій для забезпечення своєчасного розгляду справи, що призвело до порушення строків її розгляду. Суб`єктивна сторона такого дисциплінарного проступку характеризується недбалістю як формою вини. Саме по собі суддівське навантаження не може бути єдиним та достатнім виправданням розгляду справи поза межами встановленого законом строку, якщо встановлені обставини, що свідчать про невжиття суддею всіх можливих процесуальних і організаційних заходів задля належної підготовки та розгляду справи.