Estadísticas de telegram channel - @OstanniyCapitalist

Жарти жартами про "неокучмізм", але Леонід Данілич базував в Криму Він перший з представників влади, хто почав напряму спілкуватися із кримськими татарами (через Меджліс). Робив кроки з інтеграції, поки місцеві проросійські комуняки при владі, на чолі з Грачем, блокували це. Під кінець другого терміну правління, вирішив питання паспортизації, розблокував підключення поселень компактного проживання до газу, води, електрики. Держава хоч якось почала допомагати з друком підручників, виділила квоти на місцевому телебаченні, легалізувала 18 травня як день пам’яті.Кучма постійно конфліктував із місцевими комуняками і продавив прийняття Конституції АРК, якою фактично обрізав спроби проросійських політ. сил залишити Крим у підвішеному юридичному стані в рамках України.Кучма призначив Генадія Москаля керувати кримською міліцією, і той жорстко почистив півострів від засилля місцевого і російського криміналу і забезпечив безпеку для курортного регіону.Відкрив першу в Криму українську гімназію (неофіційно називалась місцевими "президентською гімназією" або "гімназією Кучми"). Вона мала найновішу інфраструктуру і швидко стала елітною, бо всі намагалися пристроїти своїх дітей саме туди.Коли путін почав у 2003 році "пробувати ґрунт" на можливість окупації і намагався оскаржити приналежність острова Тузла в Керченській протоці, то Кучма перекинув туди війська і провів ракетні навчання. путін дав задню і в 2005 раша зняла свої претензії щодо приналежності Тузли.Коротше, Кучма зробив багато державницької бази, але звісно міг і мав би зробити набагато більше.Останній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase

Ралі без підтримки: що тримає Nasdaq на 26 000Ринок🎰. Nasdaq уперше закрив 26 000, S&P оновив максимум на 7 398, але Dow ледь зрушив (+0,2%) – ралі вузьке, тримається на AI-інфраструктурі. $AMD показав +57% р/р у дата-центрах, сильні звіти $DDOG, $AKAM, $UBER, $DIS; слабкі $NET, $LYFT, $COIN. NFP 115K при консенсусі ~65K, але ISM Services Prices 70,7 і Michigan Sentiment 48,2 говорять про липку інфляцію послуг і виснаженого споживача. Brent $101, золото $4 720, DXY 97,9. ФРС не має причин поспішати зі зниженням – ралі підтверджене, але макроризики не зняті. Аналізуємо чим жив ринок цього тижня і як буде переварювати🍌 наступний.Споживач. Розбираємо, як ринок США та Європи розколовся на два типи покупця: один ріже великі дорогі покупки через ставки, енергошок та інфляцію, інший заливає гроші в дешеві мікрозадоволення та цифрові підписки – «економіка дешевого дофаміну»🍒. Виграють Walmart, Costco, Five Below, Netflix, дискаунтери та off-price. Програють середній і преміальний рітейл. Стратегія – якість, цінова сила, підпискові бізнеси, уникати цінових пасток середнього класу.ASML. Монополіст EUV і High-NA EUV, фінанси – ідеальні. Але ціна $1 427 перевищує справедливу ($600–900) на 50–100%. Драйвери надмірності – переоцінений AI-цикл, технологічна унікальність, ілюзія геополітичної стабільності клієнтів. Наша рекомендація – скорочувати алокацію, чекати $700–900, заходити лише на серйозному падінні🩸.Золото. Сектор проходить стрес-тест ліквідності – вимушені продажі держрезервів (зокрема Туреччини) і алго-розпродажі фондів🥇. Це не злам тренду, а тимчасовий шок, який створює асиметричну можливість. Три сценарії – поступове згасання шоку (~60%), швидкий перехід у страх рецесії (~20–25%), тривале високоставкове середовище (~15–20%). Алокація золота 5–10% портфеля: 50–60% фізичне/ETF, 25–35% преміальні майнери та royalty, 5–15% small miners – з жорсткою дисципліною на сигналах підтвердження або скасування тези.🤯 Усе це з конкретними тікерами, рівнями та логікою – у щотижневому звіті для наших клієнтів – capitalistinvest.com.

plans.capitalistinvest.comЯкщо ви досі вагаєтесь щодо того чи потрібно заповнити безкоштовну (!) анкету для розуміння вартості інвест плану під вас від нашої команди (звичайно в інформаційних цілях), то сподіваємось цей документ трохи покращить ваше розуміння "що ви отримаєте?".Всі клієнти, які вже отримали плани чи перебувають на етапі розробки, розуміють наш підхід і як ми прискіпливо ставимось до всіх деталей продукту, щоб ваша стратегія виглядала індивідуально і якісно.Якщо у вас немає часу займатись створенням власної інвестиційної стратегії – саме час довірити її в руки досвідчених гравців на ринку🙂, які кожного дня у чаті для клієнтів й дослідженнях показують свій рівень й бекграунд.Це лише базовий (є ще преміум) демо-план, тому там прибрані згадки про конкретні активи. Але ви можете побачити, як буде виглядати те, що ви отримаєте за кілька десятих відсотка від вашого інвестиційного портфеля.Ця інвестиція коштує кожної заплаченої гривні долара. У разі будь-яких питань можете писати одразу на адмінку – @CapInvest_Admin, з радістю допоможемо, розкажемо все як є.Дізнатись ціну під вас можна тут: plans.capitalistinvest.com

Українці хочуть і потребують накопичувальної пенсійної системиПару тижнів тому "Останній Капіталіст" і "Ціна держави" анонсували створення платформи, яка системно окреслює бар’єри, що стримують економічну активність українців, розвиток економіки країни та підприємництва.Щоб краще зрозуміти, які саме проблеми люди бачать на практиці, що найбільше заважає розвитку і які рішення могли б це змінити, ми попросили заповнити анкету.Ми вже отримали значну кількість відповідей на неї. Одна з найчастіших проблем, яка повторюється, – це пенсійна реформа. Перехід від солідарної до обов'язкової накопичувальної пенсійної системи (запуск другого рівня). В анкеті писали, що поточна солідарна пенсійна система не гарантує людям гідного забезпечення на старості. Утримання пенсіонерів повністю перекладається на державу, замість того, щоб люди брали відповідальність за майбутнє на себе.Індивідуальні пенсійні накопичення від частини єдиного соціального внеску стимулюватимуть людей виходити з тіні – легалізовувати свої доходи, відмовлятися від практики "зарплата в конвертах". Бо при накопичувальній пенсійній системі розмір пенсії – це особиста відповідальність кожного, а не обов'язок держави забезпечити старість.Це смішно і, водночас, сумно визнавати, але найпрогресивнішим політиком з пенсійного питання був президент Леонід Кучма. 13.04.1998 він видав Указ Президента, у якому вперше на офіційному рівні було згадано про пенсійну реформу.В Україну запросили якісних іноземних консультантів, які глибоко опрацювали пенсійну проблематику та напрацювали комплексний перелік рекомендацій для проведення пенсійної реформи.Уже тоді було розуміння всіх системних проблем і майбутніх ризиків, властивих солідарним пенсіям, і передбачалося, що для їх усунення на додачу до солідарної системи запровадять накопичувальні пенсії, щоб кожен працівник міг бути господарем своєї пенсії. У 2003 році законами "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та "Про недержавне пенсійне забезпечення", де-юре запровадили поширену у світі трирівневу пенсійну систему.Вона складається із солідарного, обов’язкового накопичувального та добровільного накопичувального рівнів. Подібні зміни відбувалися паралельно і в інших країнах Південно-Східної Європи. У 1998-2004 роках трирівневу пенсійну систему запровадили в багатьох наших найближчих сусідів – від Польщі до Естонії та Литви. На жаль, Україна на практиці досі цього не зробили. А вже 2026 рік.Ми дуже вдячні за надіслані описи проблем. Ми їх опрацьовуємо. А також продовжуємо збирати практичний досвід і зворотний зв’язок.Якщо ви бачите бар’єри у своїй сфері або з чим ви стикалися – напишіть. Це можуть бути проблеми, з якими стикаються ветерани, або обмеження у можливостях українців бути економічно активними, погіршення бізнес-клімату тощо.Це дозволить сформувати не абстрактний, а реалістичний порядок денний змін.Заповніть анкету-опитування: https://forms.gle/Xu1VzshBMuQtDfkt7

У словнику уряду є слово "доходи". Слова "витрати" – поки немаєЗеленський провів зустріч зі Свириденко і доручив пришвидшити кадрові зміни в держкомпаніях: конкурс на нового керівника "Лісів України", нове керівництво "Енергоатома", лібералізація банків, приватизація "Сенс Банку".Мета – вирішити проблеми, які гальмують економічні процеси й зменшують доходи державного бюджету.І знову тільки про доходи. Про скорочення витрат у заяві не сказано.Економіка в дефіциті закривається двома способами: більше заробити або менше витратити. Зазвичай і те, і те робиться одночасно. Уряд третій рік працює тільки над збільшенням надходжень.Тим часом щодо скорочення є з чим працювати. Свириденко цього тижня сама звітувала про програми соціальної підтримки.17,8 млн українців отримали по 1000 грн "зимової підтримки". Цієї весни 12 млн отримали по 1500 грн. Уряд називає ці програми "цільовими". Проте 60% населення країни не може бути цільовою категорією за визначенням.Тільки ці дві програми коштували бюджету понад 35 млрд грн. Цільова допомога 415 тисячам найбільш вразливих українців по 6500 грн, про яку Свириденко згадала окремо, обійшлася у 2,7 млрд. Тобто на справжню адресну підтримку пішло у 13 разів менше, ніж на масову роздачу.Те саме з кешбеком на пальне, кешбеком на товари, "Тисячею Зеленського", дотаціями збитковим державним підприємствам. А згадайте трильйон гривень, який пішов на дотацію цін на електроенергію!Скоротити можна десятки мільярдів гривень – без удару по обороні, без перегляду пенсій, без зачіпання критично вразливих категорій. Просто прибрати універсальні роздачі і залишити тільки те, що йде до тих, кому це справді потрібно.Збільшувати доходи теж потрібно, але якщо одночасно з цим уряд щомісяця знаходить 10-15 млрд грн на чергову універсальну роздачу, всі ці реформи втрачають економічний сенс.Приватизацію "Сенс Банку" варто відзначити окремо. У державній власності зараз 52% активів банківської системи.Чим більше банків контролює держава, тим менше простору для конкуренції і тим більші ризики, які лягають на бюджет через докапіталізацію. Передача "Сенс Банку" приватному власнику – крок у правильний бік.Останній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase

Чий буде Конгрес у листопаді?Багато хто впевнено вважає, що демократи візьмуть більшість принаймні у нижній Палаті представників. Демократам треба здобути лише на кілька місць більше. Зазвичай на проміжних виборах перемагає опозиційна партія. А Трамп своєю недолугою політикою лише підриває рейтинги республіканців.Але такий висновок може бути передчасним. На це вказують процеси з перекроюванням виборчих округів.29 квітня Верховний суд послабив знаковий Закон про права виборців. Закон забезпечував більшу представленість меншин у Конгресі та інших органах влади. Суд скасував виборчий округ у Луїзіані (на фото), де більшість населення є афроамериканцями, які підтримують демократів. На думку суду, мапа цього округу надто сильно орієнтується на расові ознаки.Рішення суду відкриває шлях до подальшого перерозподілу виборчих округів (джеррімендерингу) по всій країні. Республіканці та демократи і так у 2025 році розпочали битву ножиць, щоб нарізати собі кращі округи. А це безпрецедентно, тому що округи перемальовують кожні 10 років після перепису населення. Але не в середині циклу перепису.У 2025 році Техас розпочав цю битву за підтримки Трампа, переглянувши округи на користь респів. Демократи відповіли у Каліфорнії, Вірджинії та Юті. Також переглянули округи Міссурі, Північна Кароліна та Огайо. Останньою це зробила у квітні Флорида, що може дати респам до чотирьох місць. Наступною, мабуть, буде Луїзіана.Такі маніпуляції ще не означають, що республіканці переможуть. У тому ж Техасі підтримка латиноамериканських виборців падає щодо республіканців. Авторитетні аналітичні групи, такі як Cook Political Report, вказують на перемогу демократів загалом по країні. А більшість термінів подання документів до цьогорічних виборів вже минули.Але ситуація динамічна і багато в чому унікальна для США. На користь респів джеррімендеринг. На користь демів історична закономірність результатів проміжних виборів та теж джеррімендеринг. Але рожеві окуляри поки краще зняти.Останній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase

Нещодавно міністр економіки оголосив про розширення програми підтримки українських виробниківЙдеться про "національний кешбек" – підвищення компенсації на окремі товари українського виробництва, такі як сир, макарони чи інші продукти, які конкурують з імпортом.Мета – підтримати внутрішнього виробника і зробити так, щоб ці товари частіше купували українці.На перший погляд, це звучить логічно: ми підтримуємо українських виробників, які конкурують з європейськими, які можуть бути на дотаціях (як польські сири), і паралельно допомагаємо людям, які не можуть дозволити собі необхідні продукти. Ідея виглядає хорошою.Але давайте зробимо крок назад і подивимось на контекст.Контекст складний і болючий – це повномасштабне вторгнення. Воно суттєво змінило все: і державні фінанси, і економічні підходи, і саму логіку функціонування економіки.Якби така програма з’явилася до війни – це виглядало б дивним. Адже фактично платники податків дотували б окремих виробників.Причому не завжди зрозуміло, за якими критеріями вони отримують статус "національного". Є ризик, що таким чином підтримуються навіть неефективні або збиткові галузі.Але війна серйозно змінює парадигму.Сьогодні значна частина бюджету України формується за рахунок міжнародної допомоги, зокрема від ЄС. Тобто частково ці витрати фінансуються не лише внутрішніми ресурсами.Водночас є інша важлива реальність: велика частина населення сильно постраждала від війни. Для цих людей будь-яка підтримка – критично важлива.Додамо ще один факт: за останні 5 років реальні доходи населення зросли лише на 15%. Це в таких умовах хороший показник, але навіть це зростання нерівномірне – значна частина людей, які виконують важливі соціальні функції, досі не отримують гідної оплати.У такому контексті поява програм підтримки споживання виглядає виправданою. І саме цих людей потрібно адресно підтримувати.Але виникають питання.По-перше: звідки саме беруться гроші? Чи не з тих фондів, які могли б піти на оборону або критичні потреби? (весь 2025 рік нас годували цим, але насправді до 70% західної допомоги можна було спрямувати на оборону)По-друге: яка основна мета програми? Декларується, що мета – підтримати виробника? Чому ми повинні підтримувати усіх виробників? Чому одразу не можна було створити більш таргетовану програму?По-третє: де механізм адресності? Чому ми даємо можливість повернути до 20% вартості товару – усім? Як відрізнити тих, хто дійсно потребує допомоги, від тих, хто може обійтися без неї? Наразі такого чіткого механізму немає.І це ключова проблема.Навіть якщо складно одразу створити ідеальну систему, можна хоча б відкрито заявити: ми працюємо над механізмом ідентифікації тих, хто потребує підтримки. Але замість цього акцент робиться на розширенні роздачі коштів через різні програми без точності.Так, міжнародна допомога дає нам певний ресурс. Але це не означає, що його варто витрачати будь-як, знову маленьким шаром масла на всю країну.Саме цього ми й вимагаємо у нашій петиції: більшої адресності, прозорості та ефективності.Підтримайте нашу петицію:https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741Останній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase

З 2022 року держава видала 25,2 тис. пільгових кредитів за програмою "єОселя" на суму 43,8 млрд грнЗа даними Мінекономіки станом на 28 квітня, за чотири місяці 2026 року видано 2 738 кредитів на суму 5,3 млрд грн. У бюджеті на 2026 рік на програму закладено 17,1 млрд грн."єОселя" – державна іпотека для пільгових категорій під 3% і 7% річних. Гроші банкам надає "Укрфінжитло" – компанія, що належить Міністерству економіки. Через три роки після видачі іпотеки "Укрфінжитло" зобов'язана викупити кредитні портфелі в банків.Сьогодні на "єОселю" припадає 94-97% усіх іпотечних кредитів, виданих в Україні. Облікова ставка НБУ – 15%, ринкова ставка за іпотекою – близько 18%. Без державної програми житло в кредит для більшості українців практично недоступне.У звіті про фінансову стабільність наприкінці 2025 року Національний банк дав жорстку оцінку нинішній моделі. "Укрфінжитло" не має ліквідності і змушена позичати в банків під ОВДП, модель збиткова. У грудні 2025 року Кабмін докапіталізував компанію на 30 млрд грн з бюджету, але масштабувати програму все одно неможливо, на 1 грн капіталу можна видати лише 1 грн кредиту. У 2026 році планується перехід на нову модель, де банки кредитуватимуть власним коштом, а різницю між ринковою і пільговою ставкою компенсуватиме бюджет через "Укрфінжитло". Фінансування цієї моделі шукають у міжнародних донорів. Перехід поки не відбувся, програма продовжує працювати за старою моделлю."єОселя" виконує реальну функцію: без неї іпотечного ринку в Україні не існувало б у нинішньому масштабі. Але це не безкоштовна допомога. Це бюджетні гроші, які покривають різницю між ринковою і пільговою ставкою на 20 років уперед, плюс кредитні ризики, які бере на себе держава через викуп портфелів.Те, що 94-97% всіх іпотек в Україні видаються за державною програмою, означає одну важливу річ. Комерційні банки не розвивають свої іпотечні продукти, бо немає сенсу конкурувати з пільговою ставкою 3-7%. Поки програма у нинішній формі діє, ринкова іпотека залишається на рівні 18-22%. Доступ до житла можливий або через держпрограму, або взагалі ніяк.Це дуже важливо, що держава йде до якіснішого використання ресурсу. Ми давно і багато про це говорили. І раді, що це відбувається. І створюються умови до мультиплікації державних витрат. Це погано, що ринок іпотеки – лише держпрограма, але ми маємо розуміти контекст. А контекст такий – довгих грошей на ринку немає. Величезний попит на житло – є. Також є величезна соціальна – житло для людей, які його втратили внаслідок російського вторгнення. Це величезна проблема і її потрібно вирішувати. Так, ми були б раді, щоб питання вирішувалось ринком, а не коштом платників податків. Але ситуація вимагає. Бо ринок може вирішувати це занадто довго. Тому ми вітаємо рух до якіснішої організації програми. Але проблем і нюансів залишиться ще дуже багато.І ось це також приклад, як дійсно можна якісно використовувати бюджетний ресурс. Саме тому потрібно підписати петицію https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741Останній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase

Уряд "дбає"!Взимку 2025 року під час події із топом Кабміну звучали питання: чому ми досі викривляємо енергетику неринковими тарифами? Відповідь була проста і на той момент очевидна, цитата: "Ви що, хочете, щоб нас з Кабміну на вилах винесли?"На той момент це дійсно було аргументом. На фоні соціальної напруги, постійних відключень електрики через російські обстріли, суспільство могло б занадто боляче сприйняти перехід на більш ринкові тарифи.Але зараз не зима. Відключення мінімізовані. Зараз момент і можливість швидко навести лад і підготуватись до нового опалювального періоду. Але замість цього Кабмін продовжує грати в популізм і викривлювати ситуацію на ринку. При тому, що ресурс до кінця не визначений: переговори з МВФ ведуться, переговори з Європою ведуться, фіналізованих цифр немає. І ми маємо по крупинці збирати кожну гривню, щоб консолідувати їх в інвестиції в енергетику та оборону. Замість цього ми цей ресурс розмазуємо дуже тоненьким шаром соціалістичного масла по всій державі.Для чого це робити? До опалювального сезону фактично 6 місяців. І ми, замість того щоб ринковим механізмом якомога швидше наростити інвестиції в енергетику, збільшити генеруючі потужності – роздаємо гроші. Зверніть увагу: ціни не змінюватимуться до 31 жовтня. Ви вірите, що першого жовтня, на початку опалювального сезону, хтось буде переглядати тарифну політику? Ми – не дуже.Ми розуміємо потребу допомогти людям, які потребують цієї допомоги. Ми розуміємо потребу допомогти тим, хто не може оплачувати ринкові тарифи. І це в сьогоднішніх військових умовах правильно. Але ми не розуміємо, чому ми всі коштом наших податків маємо платити за електроенергію для маєтків у сотні квадратів – маєтків людей, які самі спроможні за себе заплатити. Чому ми це робимо?Трохи математики. Ціна на ринку для промислових споживачів в залежності від попиту 10-16 гривень за кВт/год. Ми закладаємо для населення 4,32 кВт*год. Увага, питання: хто покриває різницю? А різницю покривають державні підприємства – Енергоатом, Укргідроенерго. І в кожному з них зараз – знову, чи декілька місяців тому, чи протягом усього періоду незалежності – походять дуже дивні, дуже неприємні для суспільства корупційні історії. І завжди цей популізм, який оплачується цими підприємствами, потім вилазить боком у вигляді ось цих от історій.А ви маєте розуміти, що недоотриманий прибуток державних енергетичних гігантів – це недоотримані доходи бюджету. Бо ці дивіденди йшли б у бюджет, і їх можна було б витрачати на армію, бо це ресурси держави.За нашими орієнтовними підрахунками мова йде про 1 000 000 000 000 гривень. Ці дивіденди могли б стати основою для фінансування, наприклад, збільшених зарплат військових. Можливо, трохи популістично з нашого боку, та це правда. Але замість того щоб збільшити зарплати військовим, ми вирішили, що ми всім продотуємо ціну на електроенергію. Для чого?А як тоді діяти? Ми з 2014 по 2019 рік мали дієвий та працюючий інститут прямих, адресних субсидій для тих, хто їх дійсно потребує, який мав свої вади, але його потрібно було доповнити. І чому ми могли це організувати в той час, коли державне управління було значно менш керованим, ніж зараз? А зараз ми цього організувати не можемо. Зате "Національний кешбек", "єБак" та інші програми, які технічно зроблені дуже добре, ми організувати можемо. А адресну допомогу – ні. Може, ми будемо фокусуватись на тому, що дійсно треба зробити, а не на тому, щоб знову роздати грошей?Останній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase

Плівки Міндіча ви без нас побачите. Ми лише зробимо свої висновкиНеможливо будувати систему оборони на старих підходах. Всі ці кеші, договорнячки і міжпонятійні відносини – можуть працювати в суспільстві недемократичному. В демократичному такі стосунки у владі постійно будуть підривати легітимність. І це об'єктивно.Давно треба думати про стимулювання накопичення і залучення капіталу. Аби у людей були довгі гроші і саме до суспільства треба звертатися, коли ці гроші потрібні.Треба думати про демонополізацію галузей, корпоратизацію підприємств державних, збільшення прозорості.Бажано в державні активи заводити інвесторів, продаючи хоч частку на ринку, навіть не контролюючу частку. І бажано багатьом інвесторам. Для більшої підзвітності і прозорості державних активів.І паралельно перестати постійно намагатись збільшити фіскальний тиск на капітал. Капітал – повинен працювати, а не шукати можливість "сховатись".У нас проблема з способом перетікання ресурсів. Все це сформувалось у напівлегальну корупційну систему давно. І пора це вже змінювати системним підходом. Інакше кожного разу у нас будуть плівки Міндіча чи когось іншого.За випадки прямого зловживання взагалі мовчимо. Їх треба розслідувати і при доказах притягати до відповідальності. Але загальна проблема така, що в Україні капітал – це часто напівлегальна річ. Потрібно рух до прозорості зробити максимально комфортним і безпечним.І до речі, тотальні дотації – теж чудовий ґрунт для корупції і непрозорості. З цим треба теж завершувати. Підписуйте петицію про адресну допомогу: https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741Останній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase