Китайські медіа відкрито обговорюють сценарії втрати росією контролю над Далеким СходомУ китайських державних та напівофіційних медіа з’являються публікації, в яких фактично ставиться під сумнів здатність росії зберегти контроль над Далеким Сходом у разі внутрішньої дестабілізації. Автори наголошують, що у випадку ослаблення або розпаду російської держави територія Далекого Сходу площею близько 7 млн квадратних кілометрів не повинна «бути втрачена», маючи на увазі посилення китайського впливу в регіоні.У матеріалах згадується, що історичні договори XIX століття, за якими росія отримала значні території на сході, включно з районами сучасного Владивостока та Сахаліну, розглядаються в Китаї як несправедливі. На цьому тлі підкреслюється нинішня економічна слабкість росії: її ВВП поступається економіці окремих китайських провінцій, а інфляційний тиск і бюджетні проблеми лише поглиблюються.Окрему увагу приділено військовому чиннику. Через війну проти України основні сили російської армії зосереджені на заході країни, тоді як на Далекому Сході, за китайськими оцінками, залишилося менш як 50 тисяч військових. Це створює враження регіону, який формально контролюється москвою, але фактично є слабо захищеним.Китайські автори прямо вказують, що Далекий Схід має ключове значення для росії з точки зору ресурсів — золота, алмазів, нафти та газу, — але водночас москва не має фінансових можливостей для повноцінного розвитку й утримання цього регіону. На цьому тлі Китай вже роками послідовно нарощує економічну присутність: інвестує в інфраструктуру, видобуток ресурсів, аграрний сектор, а юань дедалі частіше використовується в розрахунках, зокрема в малому бізнесі.При цьому силовий сценарій прямо називається небажаним — замість цього пропонується стратегія поступового економічного й фінансового проникнення, формування залежності регіону від китайського капіталу та ринків. У перспективі це може призвести до ситуації, коли Далекий Схід формально залишатиметься російським, але фактично опиниться в орбіті Китаю.У публікаціях також зазначається, що демографічна деградація регіону та відтік населення роблять його ще вразливішим. росія, за оцінками китайських авторів, не спроможна ефективно управляти віддаленим і малозаселеним регіоном без зовнішньої підтримки.Таким чином, навіть у публічному просторі Китаю дедалі відвертіше обговорюється сценарій, за якого стратегічно важливі території росії можуть бути втрачені не через війну, а через економічну слабкість, демографічний спад і затяжний воєнний конфлікт, що виснажує ресурси держави.
російську нафту доводиться продавати Китаю з рекордними знижками після санкцій, - Bloombergросія змушена різко знижувати ціни на свою нафту, щоб утриматися на азійських ринках після посилення західних санкцій. Наприкінці минулого тижня російську нафту марки ESPO було продано китайському незалежному нафтопереробному заводу зі знижкою 7–8 доларів за барель до еталонної ціни Brent — найбільший дисконт цього року.Покупцем виступив так званий «чайник» — невеликий приватний китайський НПЗ, що підкреслює звуження кола потенційних клієнтів для російської сировини. За даними трейдерів, державні нафтопереробні компанії Китаю після запровадження санкцій США проти «Роснефти» та «Лукойлу» різко скоротили закупівлі, побоюючись вторинних обмежень.Санкційний тиск уже призвів до падіння попиту на нафту, що транспортується трубопроводом «Східний Сибір — Тихий океан». Якщо раніше ESPO активно купували великі державні компанії КНР, то тепер російським постачальникам доводиться покладатися на більш ризикованих і дрібних покупців, компенсуючи це глибокими ціновими поступками.Такі знижки безпосередньо б’ють по доходах російського бюджету та демонструють зростаючу залежність москви від обмеженого кола покупців, готових працювати в умовах санкцій. Фактично росія дедалі частіше продає нафту не на своїх умовах, а за цінами, які диктує ринок і страх контрагентів перед новими обмеженнями.Попри очікуване зростання фізичного імпорту російської нафти до Китаю в грудні, це збільшення досягається не завдяки конкурентоспроможності, а через демпінг, що ще більше підриває фінансову стійкість російського енергетичного сектору.
💥Україна продовжує системно бити по паливній інфраструктурі росії, посилюючи тиск на один із ключових секторів її економіки.У ніч на 14 грудня Сили оборони України завдали ударів по об’єктах паливно-енергетичного комплексу рф одразу в кількох регіонах. У Волгоградській області під атаку потрапила нафтобаза в Урюпінську. Це вже не перший удар по цій інфраструктурі — нафтобазу атакували і на початку грудня, що свідчить про її вразливість та проблеми з протиповітряним захистом.Майже одночасно українські безпілотники знову вдарили по Ново-Ярославському нафтопереробному заводу — одному з найбільших НПЗ у центральній частині росії. Це сталося лише через дві доби після попередньої атаки, що підкреслює неспроможність російських служб гарантувати безпеку стратегічних промислових об’єктів. Підприємство з потужністю близько 15 млн тонн на рік відіграє важливу роль у забезпеченні внутрішнього ринку паливом і контролюється структурами, пов’язаними з «Роснефтью» та «Газпромом».Повторювані удари по НПЗ і нафтобазах дедалі більше розхитують паливний ланцюг росії, створюють ризики для стабільності постачання та збільшують витрати на відновлення і захист об’єктів. На тлі падіння нафтових доходів і бюджетного дефіциту ці атаки стають ще одним болючим ударом по економічних можливостях кремля фінансувати війну.💙💛 Omelyan News
Європейські термінали залишаються ключовою ланкою в логістиці російського ЗПГ з проєкту «Ямал», попри політичні заяви про скорочення залежності.Реекспортні операції не зникли — вони лише стали менш помітними, але й надалі забезпечують доступ російського газу до зовнішніх ринків.ЄС фактично виконує роль транзитного хабу:➡️ У 2021–2024 роках перевалка «Ямал ЗПГ» у бельгійському Зебрюгге та французькому Монтуре стабільно становила 0,7–0,9 млрд м³ щомісяця, забезпечуючи маршрути до Азії.➡️ У першій половині 2025 року через інфраструктуру ЄС уже пройшло 11,6 млрд м³ російського ЗПГ — найбільші обсяги припали на Зебрюгге (3,44 млрд м³), Дюнкерк (2,76 млрд м³), а також термінали Більбао та Gate.➡️ Навіть менші партії з «Криогаз-Висоцк» і «Портової» продовжують знаходити «вікна» для перевалки в Іспанії та Португалії — логістичний ланцюг залишається незруйнованим.Попри політичний тиск і задекларовані плани ЄС щодо обмеження російського ЗПГ, європейська інфраструктура й надалі залишається вбудованою в транспортну мережу «Новатеку». Повний розрив цих потоків наразі виглядає малоймовірним.💙💛 Omelyan News
російська «тіньова» логістика нафти переходить у повну анонімність — і масштаби цього процесу вже стали безпрецедентними. За останній рік різко зросла кількість танкерів, які виходять у море під фейковими прапорами, щоб приховати власність, обходити санкції та уникати страхування. Ці схеми фактично стали критично важливим інструментом для підтримання російського експорту нафтопродуктів у період, коли Захід посилив контроль.Найяскравіше тенденцію описують цифри. Якщо наприкінці 2024 року під підозрілими або відверто фейковими прапорами ходили 15 російських танкерів, то вже у вересні 2025-го їх було понад 90. Загалом протягом року у море вийшли 113 таких суден, із яких 96 перебували під санкціями США, ЄС або Великої Британії. Обсяги тіньових перевезень вибухово зросли: із €900 млн на квартал до €3,4 млрд. Один тільки вересень дав €2,2 млрд, і близько двох третин цих постачань пройшли прямо через Датські протоки та Ла-Манш — територіальні води Євросоюзу.Географія фальшивих прапорів теж промовиста. Найпоширеніші — Малаві (24 судна) і Бенін (20), а також Сен-Мартен, Гамбія та Коморські острови. Лише у третьому кварталі через ці «юрисдикції» було перевезено понад 4,3 млн тонн нафти. При цьому Малаві та Мозамбік вже публічно заявили: їх уряди не мають жодного відношення до такої реєстрації, а «реєстратори» виявилися фіктивними сайтами, які продають прапори без жодної законної підстави.На практиці це означає, що російська тіньова флотилія поступово зникає з формального правового поля. Судна без страхування, із прихованими власниками та під краденими прапорами стають ключовою ланкою експорту, тоді як Захід усе активніше намагається блокувати ці схеми — але поки що не може наздогнати масштаби їх зростання.
⛔️В росії зупинили низку проєктів зі створення обладнання для виробництва «суверенних» процесорів через нестачу бюджетного фінансування. Мінпромторг рф відкликав одразу кілька тендерів, критично важливих для розвитку російської напівпровідникової галузі, яка й без того перебуває під сильним тиском санкцій.Серед скасованих — масштабний тендер вартістю 1,6 млрд рублів на організацію виробництва злитків монокристалічного фториду кальцію. Цей матеріал використовується в оптичних елементах УФ-фотолітографії, що є основою сучасного чипотворення. росія не має власних технологій, а доступ до імпорту заблокований: світовий ринок контролюють Nikon, Corning та Hellma.Також зірвано тендер на 400 млн рублів щодо створення технології виготовлення кристалів тербій-скандій-лютецій-алюмінієвого граната. Ці матеріали потрібні для лазерних систем у фотоніці — ще одній сфері, де російська промисловість повністю залежить від імпорту.Причина прозаїчна — грошей немає. Мінпромторг змушений перекидати скорочені бюджети на «більш пріоритетні» напрями, тоді як програмі розвитку електронного машинобудування на 2026–2028 роки бракує понад 33 млрд рублів.Фактично це означає зупинку спроб росії хоча б частково замістити критичні технології для виробництва мікросхем. Умовна «технологічна суверенність», яку кремль активно пропагує з 2022 року, залишається недосяжною: країна не здатна фінансувати навіть базові етапи локального виробництва.Таким чином, на тлі санкцій і воєнних витрат москва швидко втрачає шанси навіть наблизитися до створення власної сучасної напівпровідникової інфраструктури — один із ключових секторів стагнує ще до того, як був запущений.
❗️Віткофф радив помічнику Путіна, як говорити з Трампом про Україну, повідомляє BloombergАгентство зазначає, що спецпосланник президента США Стів Віткофф у жовтні провів телефонну розмову з помічником Путіна Юрієм Ушаковим, під час якої давав поради, як Росії краще представити свої пропозиції щодо "мирної угоди" Дональду Трампу.Телефонна розмова між Віткоффом і Ушаковим нібито відбулась 14 жовтня і тривала трохи більш як пʼять хвилин.Під час розмови з Ушаковим Віткофф нібито сказав своєму російському колезі, що глибоко поважає Путіна і запропонував, щоб правитель Росії зателефонував президенту США перед його зустріччю з українським президентом.Віткофф порекомендував, аби Путін привітав Трампа з досягненням мирної угоди щодо Гази (це сталось незадовго до розмови Віткоффа та Ушакова), і сказав, що Росія її підтримала і що він поважає президента США як людину миру.Новина за лінком:https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/11/25/7225712/Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу
👀Проєкт мирної угоди, яку США начебто обговорювали з Росією, мають показати Зеленському в четвер на зустрічі з генералами армії США. 🗣Про це пише Reuters.Самого тексту немає, тож можна лише припускати, що там написано, і це буде чистої води спекуляція. Але якщо зібрати відомі факти і проаналізувати те, що пишуть західні медіа, то можемо принаймні спробувати розібратися, що це може бути.❗️Politico пише, що йдеться не про мирний договір, а про рамкову угоду з умовами, які влаштують США і Росію. Київ участі у підготовці не брав. Угода складається з 28 пунктів і поділена на чотири розділи, два з яких стосуються гарантій безпеки для України та Європи.За даними Axios, розробкою угоди керував Стів Віткофф. Представник Кремля Кіріл Дмітрієв заявив, що він три дні провів з Віткоффом «і тепер російську позицію дійсно почули», а в основі угоди — «принципи, узгоджені на Алясці».Але проблема в тому, що на Алясці нічого узгоджено не було. Дональд Трамп їхав на зустріч в Анкориджі із завданням досягти від Путіна угоди про припинення вогню. Натомість Путін переконав його одразу домовлятися про довгострокову «мирну угоду», яка нібито має «вирішити першопричини конфлікту». Оскільки Трамп не розумів, що саме Путін вкладає в термін «першопричини», він зрештою погодився. Але коли росіяни передали довгий перелік цих «першопричин», до команди американського президента прийшло розуміння, що їх, м’яко кажучи, ввели в оману. Після цього США нарешті перейшли до реальних кроків і запровадили нові санкції проти Росії.До цього можна додати, що адміністрація Трампа скасувала другу зустріч із Путіним, яка мала відбутися в Будапешті після того, як Кремль почав представляти власну позицію як нібито «спільну», узгоджену зі США. Це була чиста маніпуляція — і саме на неї Вашингтон відповів скасуванням зустрічі президентів та новими санкціями проти російських нафтових гігантів.Але всі ці події з боку США відбулися тоді, коли процесом керував держсекретар Марко Рубіо. Натомість нинішній документ готував Стівен Віткофф — спецпредставник президента США, який прославилася тим, що постійно неправильно розумів, про що говорять росіяни, і зазвичай переказував свою версію почутого, відмінну від насправді сказаного Кремлем. 🤷♂️Тому не виключено, що і ця угода, про яку пишуть західні медіа, побудована на спотвореній інформації, неправильно інтерпретованій Віткоффом.Відсутність у процесі держсекретаря Рубіо лише підкреслює, що американці не ставляться до цього надто серйозно. Наразі це виглядає як ще один із багатьох напрямків, за якими адміністрація США пробує знайти спосіб завершити війну в Україні. Представники Кремля вже заявили, що «в цьому процесі немає жодних новацій», а російський посол у США — що «діалог забуксував».Паралельно західні медіа пишуть про прибуття до Києва делегації Пентагону на чолі з міністром сухопутних військ США. Малоймовірно, що американські генерали прибули обговорювати черговий план Віткоффа. У будь-якій системі державного управління військові не займаються дипломатією, і їхня місія, найімовірніше, обмежиться збором інформації про стан бойових дій, військові технології та інші питання, в яких вони компетентні.Тож складається враження, що ми маємо черговий «мирний план Віткоффа». Поки що ніщо не свідчить про те, що це щось серйозне. Але варто дочекатися більше інформації — і більше фактів для аналізу.🗣Микола Княжицький
👀Тепер повідомлю ВАМ про ситуацію навколо поведінки пана Філіпа Проніна вчора на ТСК. Щоправда, деякі ТГ (близькі до офісного Алі-Баби) хотіли допомогти цьому нешановному пану відбілитися. Та не вдалося.Бо вчора я була права. Його зверхність і зухвалість відома, ба навіть відчули її на собі вже багато хто. От тому і люди і колеги (сьогодні в парламенті) дякували мені. А ось зараз ще вийшла новина на РБК-Україна про те, що уряд звільнить голову Держфінмоніторингу Філіпа Проніна.Я вимагаю його звільнення. І це мають бути НЕ ЧУТКИ, а ДІЇ влади.Адже залежність Проніна і бажання заробити прихильність керівництва через незаконні дії - це все НЕ СУМІСНЕ З ФУНКЦІЯМИ ФІНАНСОВОЇ РОЗВІДКИ УКРАЇНИ. Саме Держфінмоніторинг є ГОЛОВНИМ ОРГАНОМ В ПРОТИДІЇ ВІДМИВАННЮ НЕЗАКОННИХ ДОХОДІВ. І...ДЕ ЙОГО РОБОТА?, ПРО ЩО ВІН ВЧОРА ПОВІДОМИВ ПО СУТІ НА ТСК ЩОДО МЕГА "ПОМИВКИ"- НУЛЬ. А ще провал Проніна на четвертому пленарному засіданні FATF в жовтні поточного року! От там треба було проявити зухвалість і провести хоча б одне нове рішення щодо загроз, які несе рф для фінансової системи і України насамперед. Дивно. Дивно чому відразу не стало реакції уряду після такого провалу??? Це ж ДВІЙКА за роботу. Отже, у влади є можливість відмежуватися, "відмитися" (вибачте за тавтологію) від цього Проніна.Буде добре, якщо тепер цей фігурант буде відповідати в інших інституціях на питання слідчих.🗣Ніна Южаніна
Отже, «Алі-Баба». На відміну від героя арабських казок, Андрій Борисович Єрмак, схоже, з «розбійниками» не бореться, а їх очолює. А значить, має також піти. Що б він не значив для Зеленського. Бо викорчовувати треба всю систему «5-6 менеджерів», яка згнила, збанкрутувала і докотилась до «двушки на москву».Тому, до речі, марна спроба розповідати, що так хтось «схиляє президента до капітуляції».Насправді шлях до капітуляції - це залишити все, як є:- неефективне забезпечення фронту, коли пролюблюються очевидні зміни, і ніхто з влади не бере відповідальності за необхідні рішення;- провали у виробництві зброї, коли всім рулять «відкат» чи «шлагбаум»;- провал зовнішньої політики, коли протоколами про наміри (як-от сьогодні з Францією), технічними угодами (як-от вчора з Грецією) і виконанням давно і в інших умовах ухвалених рішень (як-от з крайнім надходженням європейських коштів) намагаються прикрити втрату ініціативи, нездатність забезпечити проривних рішень та сповзання у безсубʼєктність.Саме все це треба зупинити, продемонструавши волю до якісних змін. Система «ефективних розбійників» розвалилась. Має прийти система порятунку - доки не пізноРостислав Павленко
TGLIST.COM.UA
