Омелян Тарнавський

Зеленський повідомив про заплановану зустріч з Президентом Трампом «найближчим часом», не уточнюючи дату.За його словами, «багато може вирішитися до нового року». Серозна заява, але, найімовірніше, вона стосується саме порозуміння і згоди між Україною і США, а не буквально завершення війни. Американські і українські медіа з посиланням на свої джерела повідомили, що зустріч може відбутися вже цієї неділі, 28 грудня, у США. За даними Axios, вона пройде в резиденції Трампа «Мар-а-Лаго» у Флориді.Впевнений, що ця зустріч пройде добре. Її не запланували б без успішних переговорів американської та української дипломатичних команд до цього часу, що й стане фоном для майбутньої зустрічі.Але справа в тім, що в контексті ймовірного завершення війни фінальне слово все одно залишається за росією. Кажу про це не вперше, просто нагадую. А в її позиції і діях — жодних зрушень, жодних натяків на готовність до припинення війни. Це не песимізм, а реалізм станом на цей момент і сподівання на те, що партнери все-таки знайдуть інструменти для ефективного і результативного впливу/тиску на москалів.

ЄС погодив 90 млрд євро безвідсоткового кредиту Україні на 2026–2027 роки.Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими, а у разі відмови рф платити репарації — вони можуть бути використані для погашення кредиту.Дискусійний момент, звісно, щодо останнього. Тому що репарації сосії потрібні для відновлення України, а не погашення кредиту. Тим не менш, наразі рішення про виділення цих коштів — це гарантія фінансування України на наступні 2 роки. За словами Зеленського, у 2026 році Україні потрібно 120 млрд доларів: половина піде з держбюджету, іншу половину потрібно знайти. Знайшли. З коштами ЄС і фінансуванням окремих держав — має вистачити, щоб протриматися у статусі-кво.Водночас, враховуючи відсутність готовності путінської хунти до компромісного завершення війни, для зміни ситуації на полі бою і в переговорному процесі нам потрібно всього в рази більше: зброї для України та конкретного фінансового тиску на рф. Ще було б непогано залучити військовий контингент прямо зараз, але є чітке розуміння, що під час війни це вже фантастика. А залучення його після закінчення, що й пропонують партнери, — навряд чи доцільне, якщо йтиметься про їх винятково «моніторингову місію», але не участь в бойових діях на випадок їх відновлення.

Я знову з непопулярною думкою в час хайпових заголовків і публікацій.Поки що не бачу сенсу коментувати кожен план, який інсайдами зʼявляється в інформаційному просторі. По-перше, їх достовірність сумнівна.По-друге, в теперішньому турборежимі різносторонніх переговорів зміст навіть таких інсайдерських планів змінюється щодня.Та й за останні кілька років цих планів було настільки багато, що аж жоден з них так і не наблизили до реалізації.Що важливо розуміти. Попри всякі зливи і різноманітні інсайди, 99% усього дипломатичного процесу відбувається за кулісами публічності. Там же — реальна оцінка шансів і можливостей кожної зі сторін, а не популізм.Що з цього вийде — так і незрозуміло. Причому нікому. Але факт залишається фактом: зараз вперше з початку повномасштабної війни відбуваються дійсно серйозні переговори про її закінчення. Тим не менш, з високою вірогідністю може нічого не вдатися і все (війна) триватиме до абсолютно невизначеного часу. А за відсутності достатньої підтримки іноземних партнерів (що й зараз відбувається) навіть теперішні «інсайдерські плани» з часом можуть здатися зовсім непоганими. Тому бережіть свої нерви і не марнуйте їх на те, що змінюється зі швидкістю світла. Хоча розумію, що це складно.

Сьогодні звідусіль лунають фрази про те, що зараз ми якнайближче до мирної угоди. Це кажуть лідери Європи, США, України.За словами керівника ОП Андрія Єрмака, представлений мирний план істотно переробили. «Тепер документ відповідає інтересам України й не переходить наші червоні лінії».«Президент Зеленський хоче зустрітись з Трампом якомога швидше – можливо, під час Дня подяки 27 листопада, щоб завершити угоду щодо умов припинення війни», — зазначив Єрмак.Візит поки що не запланований, але якщо він відбудеться, то, думаю, Зеленський і Трамп підпишуть фіналізовану угоду між США і Україною. За моїм розумінням: там мало б бути місце для трьох підписів — Зеленського, Трампа і путіна. Після підписання Зеленським, Трамп, пропонуватиме путіну теж підписати документ. І на якомусь етапі — підпис Трампа як посередника (разом із Зеленським чи, наприклад, після путіна).Загалом, як я і зазначав недавно в одній із публікацій, переговори із США — це не те, про що варто переживати. І «збалансований документ — цілком реальний». Так і сталося.А от далі — етап комунікації США з сосією. Оскільки у ній вся проблема, то саме з нею буде найскладніше — особливо в умовах нового змісту потенційної угоди.Сподіваюся, що перед цією затією США знайшли важелі впливу на рф, щоб це відбулося. Але водночас розумію, що росії зараз зупиняти війну невигідно.

«Переговори були конструктивними, зосередженими та сповненими взаємної поваги», — спільна заява американської та української делегацій після переговорів.Обидві сторони визнали консультації вкрай продуктивними. Обговорення продемонстрували суттєвий прогрес в узгодженні позицій та визначенні чітких подальших кроків. Сторони підтвердили, що будь-яка майбутня угода має цілковито поважати суверенітет України та забезпечити стійкий і справедливий мир. За підсумками переговорів сторони підготували оновлений і доопрацьований рамковий документ щодо миру.Українська делегація ще раз висловила вдячність Сполученим Штатам і, зокрема, особисто Президенту Дональду Дж. Трампу за непохитну відданість та невтомні зусилля, спрямовані на завершення війни та збереження людських життів.Україна та Сполучені Штати домовилися найближчими днями продовжити інтенсивну роботу над спільними пропозиціями. Вони також підтримуватимуть тісний контакт із європейськими партнерами в ході подальшого просування процесу.Остаточні рішення щодо цього рамкового документа ухвалюватимуть президенти України та Сполучених Штатів.Обидві сторони підтвердили готовність продовжити спільно працювати задля досягнення миру, який гарантуватиме Україні безпеку, стабільність і відновлення.

Зеленський своїм Указом затвердив склад делегації України для переговорів.Утворити делегацію України для участі в переговорному процесі зі Сполученими Штатами Америки та іншими міжнародними партнерами України, а також із представниками Російської Федерації щодо досягнення справедливого і сталого миру в такому складі: ЄРМАК Андрій Борисович – Керівник Офісу Президента України, глава делегаціїУМЄРОВ Рустем Енверович – Секретар Ради національної безпеки і оборони УкраїниБУДАНОВ Кирило Олексійович – начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони УкраїниГНАТОВ Андрій Вікторович – начальник Генерального штабу Збройних Сил УкраїниІВАЩЕНКО Олег Іванович – Голова Служби зовнішньої розвідки УкраїниКИСЛИЦЯ Сергій Олегович – перший заступник Міністра закордонних справ УкраїниОСТРЯНСЬКИЙ Євгеній Вікторович – Перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони УкраїниПОКЛАД Олександр Валентинович – заступник Голови Служби безпеки УкраїниБЕВЗ Олександр Олександрович – радник Керівника Офісу Президента України.Як повідомив Офіс Президента, консультації щодо кроків для закінчення війни відбудуться цими днями.🇺🇦Удачі 🤞🏼

Загалом, не бачу катастрофи. Тим паче, в переговорах з нашим головним партнером. Не з москалями, а напряму з нашим головним стратегічним партнером. Гадаю, це швидше перевага ніж труднощі. Катастрофа — у продовженні війни на невизначений термін. А переговори — це добре. Головне — бути до них готовими і сильними у них.По пунктах.1️⃣В країні серйозна політична криза. І вона нікуди не зникла. Її причина зрозуміла. Суспільство хитають зсередини, зокрема опозиція, через підставу, яку дала влада. Обʼєктивно. Але особисто я хитання не підтримую: «благими намірами вимощена дорога в пекло». А втім, маємо, що маємо. І владі якось же потрібно відновити рівновагу в суспільстві, щоб воно знову сконцентрувалося над зовнішньою загрозою. Звідси і заради цього це звернення Президента з правильними акцентами, які я теж озвучував раніше.2️⃣Попри це, насправді найважливіше зараз і надалі — це грамотна участь нашої дипломатичної команди, її стійкість, зрілість і мистецтво ведення переговорів. Фактично від цього залежить, яким буде фінальний документ, над яким зараз працюють. І до якого представники України теж були долучені на попередніх етапах, про що свідчать вже декілька офіційних коментарів. Це зовсім не виглядає як ультиматум. Радше пропозиція для обговорення і правок на основі реалій.Ще раз. У переговорах проблеми не бачу. Жорсткими були й переговори щодо угоди про копалини, а в підсумку обидві сторони задоволені. Отож, зараз є чергове завдання, з якими мусить справитися наша дипломатія. Для її підсилення суспільство дійсно має бути згуртованим і єдиним цілим. Не гірше ніж наші воїни, які стоять, незважаючи ні на що.Проте потрібно розуміти, що навіть якщо ми дійдемо порозуміння із США щодо угоди і зрештою буде збалансований документ (що цілком реально!), це не означає, що він запрацює. Тому що є ще інший чинник — рф — який, думаю, робитиме зараз все, щоб знову відтягнути припинення війни. Передумов для миттєвої зупинки наразі немає.

Офіційні коментарі на цей момент.Спікерка Білого дому Керолайн Лівітт:«Над представленим Зеленському планом Віткофф і Рубіо однаково працювали з Україною та росієюпротягом останнього місяця. Вони однаково взаємодіяли з обома сторонами, щоб зрозуміти, на що ці країни зобов'яжуться для досягнення міцного та тривалого миру. Переговори тривають, президент Трамп підтримує цей план. Це хороший план як для росії, так і для України». Тимчасово повірена у справах США в Україні Джулія Девіс:Разом з міністром армії США Деном Дрісколлом мали надзвичайно конструктивні переговори з українським керівництвом сьогодні — усі поділяють бачення Президента Трампа щодо завершення цієї війни. Нарешті ситуація складається на користь миру — миру, на який українці так довго чекали. Речник Армії США Дейв Батлер:«спершу це буде угода між США та Україною. Це комплексний план припинення війни.Президент Трамп відправив представників Армії США, тому що ми є партнерами з українцями з першого дня. Ми тут, щоб підтримати українців, як і протягом усього цього конфлікту, і ми тут, щоб переконатися, що це хороший план для українського народу ». Секретар РНБО Рустем Умєров:«Говорили про кроки, які мають наблизити справедливий мир та механізми, що дозволять перейти від дипломатичних намірів — до реальних рішень».

На тлі внутрішнього самоослаблення України через корупційний скандал і причинно-наслідкову триваючу політичну кризу у західних медіа вже інсайдять про якийсь буцімто таємний план Віткоффа-Дмітрієва, який передбачає фактично капітуляцію України (російська мова офіційна, відновлення статусу РПЦ, скорочення армії тощо). Під шумок ситуації.Офіційних коментарів, які його хоча б частково підтвердили, немає з жодної зі сторін. Це може бути вкид для тиску/шантажу щодо Зеленського. І вкид, можливо, російський, оскільки в інсайдах видання здебільшого посилаються на коментарі помічника путіна дмітрієва.Ультиматум рф подібного ж змісту США нещодавно самі відхилили, коли Трамп скасував зустріч з путіним в Угорщині через те, що москва не змінила своїх максималістських вимог. Тут же те саме. Який сенс подавати його як новий план. Нелогічно.Зараз багато чого залежить від внутрішньої ситуації в Україні, яку потрібно негайно стабілізувати. Тому що внутрішні чвари сприяють небажаному зовнішньому тиску. І наостанок. Не шукайте у цій кризі лише чорне чи лише біле. Все перемішано. Влада зацікавлена не втратити владу. Опозиція зацікавлена отримати владу. Обидві — будь-якими засобами. А росія здатна просувати деструктивні меседжі, зокрема і через західні медіа. Ситуація непроста, але потрібно спробувати не зʼїхати з глузду. І владі, і опозиції варто вгомонитися, щоб не було гірше. Бо відповідальність за непередбачувані наслідки ляже на обох.

«Зеленський має піти».Думаю, ці слова ви бачили і чули за останні дні вже не раз. За що? Куди? Чому?Я вважаю, що не має. Навпаки — мусить бути зі своїм народом до останнього. Що і робить. Варіантів зійти з дистанції у нього було безліч: як на початку повномасштабної війни, так і в її ході. І зараз так само. Натомість він тут, з нами.Емоції частини суспільства, логіка опозиції, задум недругів — мені цілком зрозумілі. Але, як завжди, хочу висловити непопулярну думку: вигоди для України, українського народу у потенційній відставці Президента Зеленського абсолютно немає. Щонайменше допоки триває війна. Зараз цей сценарій — більше загроза для держави аніж шанс на щось краще.Далі все буде. І вибори, і зміна президента, і всіх депутатів, і урядовців, і голів громад. Все буде. Але пропоную після закінчення війни. Наразі нації потрібно стиснути кулаки і зуби, щоб вистояти і зберегти державу. Розбрат і внутрішні чвари, зокрема у боротьбі за владу — чи то за власним інфантильним поривом, чи то під впливом зовнішніх сил — вже не раз завдавали шкоди нашому державному становленню. До чого це призводило? До відсутності держави і підданства народу тим, хто планомірно нас знищував.Зараз це жадає повторити, найбільше мріє саме путінська хунта.Щоб освіжити памʼять «юних» революціонерів: у перші дні повномасштабної війни московська мандавошка звернулася до українців із закликом повалити режим «наркоманів і неонацистів» на чолі із Президентом Володимиром Зеленським і «взять власть в свои руки». Ці заклики лунали впродовж всіх останніх років в різних інтерпретаціях. Якщо спершу це відбувалося просто так, надіючись на легковажність нашого суспільства, то з часом московити почали шукати буцімто правові підстави, щоб «аргументувати» необхідність відставки Зеленського. Відтак придумали формулювання про його «нелегітимність» через відсутність виборів. Чому? Тому що незручний. А в моєму розумінні: якщо Президент України незручний для ворога, який прагне знищення нашої держави, то щонайменше підігравати його наративам і прагненням точно не потрібно. Звісно, спраглих до влади внутрішніх опозиціонерів і тих ззовні, кому українська влада перешкоджає реалізувати свої плани щодо України, це все неабияк надихає. Тож вони, за будь-якої нагоди, волею-неволею ретранслюють ідеї кремля. Чи готові вони нести відповідальність за долю держави опісля? Сумніваюсь. Бо не втримають ситуацію.Для ворога ж це — додатковий стимул підживлювати відповідні настрої суспільства своєю пропагандою.Яка кінцева мета? Все на долоні: держава у війні втрачає Президента, починається жорстока боротьба за владу всередині країни, у цей час щодуху підключаються зовнішні сили, зокрема ворожі, для перерозподілу української влади у своїх інтересах або для чергового військового бліц-кригу на тлі внутрішніх суперечок. Фінал очевидний. Під таким тиском ми не вистоїмо.Це — єдиний можливий сценарій. Іншого не буде, якщо суспільство піде проти своєї влади в цей час. Тому українська відповідь московським чмоням на дебільні ідеї має бути одна: пішли ви нах*й.А щодо корупції, що зараз спровокувала такі настрої, то відповідальність персональна, хто б це не був. Будь-які інші інтерпретації й екстраполяції особисто я не схвалюю.