Омелян Тарнавський

Щодо законопроєкту Президента Зеленського про НАБУ і САП.За моїм аналізом, із +- 37 запропонованих змін 21 — це повернення до попередньої редакції Кримінального процесуального кодексу і Закону України «Про прокуратуру». Тобто, 21-м пунктом скасовується те, що запропонували законопроєктом 12414, і пропонується повернутися до того, що було.Приблизно 4 пункти — частково додатково посилюють НАБУ і САП, частково (меншою мірою) Генпрокурора.Тобто, істотного посилення вертикалі Генпрокурора у президентській версії проєкту закону, на відміну від попередньої, немає.З цікавого. Забрано норму, яка передбачала, що особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно: керівника постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступника (p.s. Офіс Президента), прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, першого заступника та заступника міністра; державного службовця, посада якого належить до категорії "А"; Директора ДБР і його заступників; Директора БЕБ і його заступників. У попередній законопроєкті 12414 така пропозиція була, до неї ж — відсутня, тож пропонується повернутися до версії, де цього немає. Здається, все.

Сьогодні відбулась зустріч лідерів країн «Коаліції охочих». Вперше в ній взяли участь представники США — спецпосланець Трампа Кіт Келлогг, сенатори Ліндсі Грем та Річард Блюменталь (за їх ініціативи зʼявився законопроєкт в США про 500% санкції проти країн, які купують російські нафтопродукти). Хороше підкріплення. З часом і Трамп приєднається 🤞🏼За підсумками зустрічі, учасники вирішили створити багатонаціональну оперативну штаб-квартиру «Коаліції охочих» в Парижі на чолі з Великою Британією та Францією. Через рік щтаб-квартира перебазується до Лондона.Очікується, що після припинення бойових дій сили «Коаліції охочих»:☑️Нададуть фахівців з логістики, озброєння та навчання для допомоги у відновленні та посиленні сухопутних військ України.☑️Забезпечать безпечне небо разом з ВПС України, використовуючи літаки Коаліції, щоб створити умови для відновлення нормальних міжнародних авіаперельотів.☑️Підсилять безпеку у Чорному морі для гарантування безпечного та надійного морського доступу для всіх суден, що транзитують до та з портів України.Президент Франції Емманнуель Макрон зазначив, що ядро миротворчих сил для України може сягнути 50 000 військових — спільних експедиційних сил: «Ми збільшуємо ці спільні сили з бригади до армійського корпусу, а це означає, що вони можуть мати до 50 000 військовослужбовців, здатних до розгортання у великому бою».Премʼєр-міністр Великобританії Кір Стармер заявив, що в найближчі дні та тижні партнери активізують підтримку, щоб утримати Україну в боротьбі зараз, посилюючи тиск на путіна через санкцій та забезпечення ЗСУ необхідною зброєю.Виглядає пристойно. Головне б справи замість показовості — тотальні санкції і необхідна зброя! Тоді результат буде миттєвим.

​​Шановне панство, ми успішно завершили наш спільний збір для славетних воїнів 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Збройних Сил України.❗️До збору долучилося 238 чудових людей — з усіх областей України та з різних країн близького і далекого закордоння ❤️Сьогодні, за вашим дорученням, я склав всі пакунки і вже відправив їх отримувачам! 🤭Всі, а не одну, тому що ми перевиконали мету, тож, узгодивши із козаками, купили їм ще деякі необхідні речі.Отож, відправили:☑️зарядну станцію EcoFlow (зі 100% заряду).☑️сухі шампуні;☑️енергетичні батончики;☑️великі пачки вологих серветок.Детальніше👇🏼💰Зібрано:51 504 грн (включно з останнім донатом від 27.06 на PayPal — по завершенню збору)💰Витрачено:52 870 грнЗ них:✅46 756 грн — зарядна станція EcoFlow Max (враховуючи купівлю накладеним платежем та розрахунком на пошті — щоб перевірити все на місці).✅2 400 грн — 100 шт сухих шампунів✅1 968 грн — 50 шт енергетичних батончиків (дійсно енергетичних).✅735 грн — 15 шт великих упаковок вологих серветок💰Інші витрати — доставка деяких товарів до та з Чернівців — до місця дислокації воїнів (на передову).Безмежно вдячний кожному і кожній, хто долучився до нашого збору! Ми — велика сила! Я надзвичайно щасливий мати таку команду! Низький уклін, родино!Слава Україні!Героям слава!

✅Позитив переговорів — обмін військовополоненими і тілами загиблих.1. Сторони домовилися обмінятися тілами загиблих солдатів — 6 тисяч на 6 тисяч (!) — Умєров (за інформацією рос.делегації — наступного тижня рф передасть 6 тис тіл в односторонньому порядку — тому це питання ще потребує уточнення: чи і ми їм 6 тис тіл маємо передати).2. Домовилися про наймасштабніший обмін у форматі «всіх на всіх» (!) за категоріями: важкопоранені і тяжкохворі, молоді солдати 18-25 р.. За інформацією росіян, буде не менше 1000 осіб.3. росіяни відмовилися прийняти безумовне припинення вогню. Натомість запропонували тишу «на окремих ділянках упродовж 2-3х днів, щоб сторони забрали з поля загиблих військових».5.Українська делегація запропонувала організувати зустріч президентів у проміжку між 20-30 червня.6. росіяни передали свій меморандум про припинення війни. Україна матиме тиждень на вивчення пропозиції.❌А в останньому негатив. Меморандум, як і очікувалося, абсурдний, максималістський і ультимативний (на фото).

Фінальна розмова перед «або мир, або продовження конфронтації» відбулася. Загалом, нічого поганого. Було і бувало набагато гірше. Зараз хиткий дипломатичний процес продовжується. З нового — розробка якогось меморандуму, який може передувати угоді про мир. «росія запропонує і готова працювати з Україною над меморандумом щодо майбутнього мирного договору», — путін після розмови з Трампом. Сумнівна ідея з будь-якими меморандумами з рф і, по суті, це просто затягування росією процесу дипломатичного врегулювання — замість вмить припинити вбивства — чергове замилювання очей. Однак цікаво, що питання «нелегітимності» Зеленського і «несубʼєктності» України в публічній риториці московської хунти вже не стоїть. Після розмови з путіним Трамп поспілкувався з європейськими лідерами, в ході чого партнери домовилися посилити європейські санкції щодо москви: «Ми узгодили це з Трампом», — написав в Х канцлер Німеччини Мерц та додав, що Європа і США одностайні у підтримці України.І тут варто зауважити на тому, що США діють у максимально тісній координації з Європою: до та після розмови з путіним Трамп спілкувався з лідерами Європи (в т.ч. Зеленським). Хоча раніше були різні істеричні залякування в інфопросторі, що США «виключать» Європу з процесу врегулювання. Далі — або виконання росією своїх заяв про прагнення встановити мир, або вихід США із переговорного процесу — а точніше, за моїм баченням, зупинення їх дипломатичних зусиль щодо рф (що, як на мене, не означає автоматично вихід з війни). І хоча якихось часових меж не встановлено, всі подальші кроки залежатимуть від поведінки путінської хунти. Останній шанс дано.

Пробуємо розібратися. Зважаючи на відсутність спільної заяви американської і російської делегацій (через позицію України, до якої США шанобливо прислухалися), сторони видали підсумки у своєму баченні. І, як не дивно, по-своєму трактує саме рф. ☑️Почну з розбіжності. Первинно, США, Україна і рф погодилися «забезпечити безпечне судноплавство, усунути застосування сили та запобігти використанню комерційних суден у військових цілях у Чорному морі» (коротко кажучи, досягнення тиші/безпеки у Чорному морі). Між США і Україною тут чітке порозуміння — за. А от в інтерпретації московитів «реалізація цього пункту можлива після …» зняття низки санкцій з рф (і далі перелік з кількох позицій). Тобто, вони висунули США умови для виконання ними (москалями) цього пункту. Як повідомив Трамп, США ще обміркують це питання. Тож доля цього пункту наразі незрозуміла.☑️В чому зійшлися:1️⃣США, Україна та московська хунта «вітають добрі послуги третіх країн з метою підтримки виконання енергетичних та морських угод». 2️⃣ США, Україна і .. хунта «домовилися розробити заходи щодо виконання угоди … про заборону ударів по енергетичних об'єктах росії та України...» на 30 діб.Тож найбільш предметний результат цих переговорів — можливість припинення ударів по енергетиці.Перелік обʼєктів, щодо яких накладено мораторій на ураження, подала московська хунта, що начебто «узгоджено з американцями»:1. Нафтопереробні підприємства;2. Нафто-, газопроводи та сховища, включаючи насосні станції;3. Інфраструктура, що виробляє та передає електрику, включаючи електростанції, підстанції, трансформатори та розподільники;4. Атомні електростанції;5. Дамби гідроелектростанцій.Щоправда, дата початку припинення ударів по цих обʼєктах достеменно невідома, що теж породжує різне трактування.За словами Президента Зеленського, з американською стороною погоджено, що це може початися вже сьогодні (25.03).А в московської хунти це почалося заднім числом — 18 березня, про що свідчить офіційна заява кремля.Водночас в офіційних публікаціях Білого дому дат взагалі немає.Загалом, побачимо, що далі буде. Далі — це наступні дні і тижні. Тому тут припущення і прогнози на таку коротку дистанцію зайві.Тим не менш, до теми.

Цей тиждень буде дуже важливим.Американці остаточно зʼясовуватимуть для себе, на які поступки готові піти Україна і росія, щоб зупинити війну.Наразі запланована зустріч української і американської делегацій в Саудівській Аравії, яка відбудеться завтра. Щодо зустрічі з росіянами конкретики ще немає. Тож очікую, що саме цього тижня буде фіналізовано межі наших поступок. До американської делегації входять держсекретар Макро Рубіо, радник Трампа з національної безпеки Майк Волтц і спецпосланець Трампа з Близького Сходу Стів Віткофф.Від України до Саудівської Аравії полетять глава ОП Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр оборони Рустем Умєров та заступник керівника Офісу президента Павло Паліса.Щодо ведення переговорів із США британські медіа повідомляють, що українську делегацію консультує радник премʼєр-міністра Великобританії з національної безпеки Джонатан Пауел, який минулого тижня зустрічався з А. Єрмаком. Він «дав рекомендації як уникнути повторення катастрофічної суперечки з Трампом в Овальному кабінеті». На жаль, вона внесла небажані для нас корективи у весь процес, значно послабивши наші переговорні позиції. Перед завтрашньою зустріччю делегацій в Саудівській Аравії президент Зеленський вже окреслив бачення перших кроків врегулювання: «Першочергово можуть бути встановлені та повністю проконтрольовані тиша в небі (зупинка ударів ракет, далекобійних дронів і бомб по енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі), а також тиша на морі, тобто зупинка всіх бойових операцій у Чорному морі, що дасть змогу гарантувати спокійне та безпечне судноплавство». Це глава держави заявив після зустрічі з лідерами європейських держав. Можна вважати, узгоджена позиція.Також нещодавно Зеленський запевнив, що Україна готова підписати угоду про копалини в будь-якому місці і в будь-який час та діяти «під сильним лідерством Трампа». А ще раніше декілька разів у різний час озвучено, що повернути всі території військовим шляхом Україна не зможе, деякі будуть частиною дипломатії в майбутньому.Тобто, на цьому етапі зрозуміло, що Україна готова йти на компроміс і приблизно зрозуміло, на який саме. Тож тиску на нас вже достатньо.Далі перед американцями постане важливе завдання — схилити до нього московитів. Це буде найважливіший і найскладніший етап у їх спробі зупинити війну. Тому що зараз підстав і ознак того, що путінська хунта готова зупинитися, немає.У цьому контексті Трамп нещодавно заявив, що у разі непоступливості росії, він готовий запровадити широкомасштабні санкції і тарифи щодо неї. Пізніше міністр фінансів США Скотт Бессент додав, що Америка готова піти «ва-банк» у санкціях щодо енергетики росії, якщо це буде необхідно, щоб зупинити війну проти України. «Вони будуть використані явно й агресивно для максимального впливу».Процес непростий, а момент вирішальний. Чекати залишилося недовго. Тут або все вдасться і відтак працює дипломатія, або не вдасться — і тоді нічого невідомо (якщо стримано і делікатно висловлюватись).

Про військовий миротворчий контингент лідер Франції Еммануель Макрон говорить вже понад рік. Це, безумовно, чудова ідея як у форматі прямого залучення до військових дій, так і у форматі контингенту для гарантування дотримання мирної угоди. Але одностайності серед партнерів щодо її втілення досі немає. І за останній час відбулося стільки її модифікацій, що так достеменно і незрозуміло, чи вона взагалі буде реалізована і чи буде у ній сенс у кінцевому її вигляді. На жаль. Так само наразі немає ясності у тому, які конкретні вагомі кроки європейські партнери готові зробити у відповідь на наполегливий заклик Трампа взяти на себе більше відповідальності за підтримку України. Маю на увазі, не стратегічні, розраховані на 5-10 років, а тактичні — буквально вже. Поки що на бажану рішучість ми знову очікуємо. І тут важливим є уточнення від американської сторони, що хоч на публіку європейці говорять про підтримку України стільки, скільки треба, та в розмовах віч-на-віч зізнаються, що з війною треба покінчувати. Звідси — переконування Зеленського з боку Стармера, Макрона, Дуди, Рютте «прийняти правила гри», відновити нормальний діалог з Трампом та повернутися до переговорного процесу з ним. Така реальність. Як і те, наскільки сильно ми стали залежними від США щонайменше у військовій підтримці. Чи правильно бути настільки залежними — точно ні, але ми зараз в цьому моменті саме з таким станом справ і це те дано, від якого мусимо відштовхуватися.Тож коли постає потреба у грамотних рішеннях, урапатріотизмом тут не зарадиш, як би це мимоволі не надихало. З лопатами можна воювати максимум в інтервʼю. Це все треба враховувати, і з цим треба бути обережними, щоб собі ще більше не нашкодити.Імпульсивність суспільства ще можна частково зрозуміти, позаяк у більшості немає достовірної інформації про реальну ситуацію з нашою спроможністю. Але це не стосується тих, хто нею володіє у повному обсязі. Тому від них очікується зваженість, розсудливість і раціональність, а не хаотичність і ситуативність.США грають свою гру, Європа свою, інші свою. Але всі — заради себе. Нам треба зуміти правильно між цим всім балансувати — теж заради себе, щоб вижити і зберегти державу для майбутніх поколінь. І тут доцільно згадати позицію керівництва нашої держави, що не всі території вдасться повернути військовим шляхом, деякі дипломатичним — пізніше.Суспільству ж потрібно відмовитися від сприйняття світу і міжнародних відносин крізь призму понять совісті, моралі, чесності. Їх втілення рідко побачиш у міжлюдських стосунках, що вже казати про глобальний вимір — ні рівні держав та їх обʼєднань. Там виключно інтереси, меркантильність і прагматизм. Щойно ми це приймемо, нам буде легше вибудовувати свою внутрішню і зовнішню політику та замість панічних настроїв фокусуватися на конструктиві.

На тлі панічних емоцій, які безвідповідально звідусіль деструктивно підживлюють, варто намагатися зберігати холодний розум. Складно, звісно. Бо тиск з кожного боку і волею-неволею можна піддатися. Але памʼятаймо, що росія не відмовилася від ідеї повністю знищити Україну. Це потвори, які готові вбити мільйони своїх людей, щоб досягти цілі.І жоден партнер до цього часу не спромігся зупинити їх на цьому шляху. Чи навіть всі партнер вкупі. Все на плечах (людях) України. Як результат — інколи повзуче, інколи стрімке просування ворога на полі бою. Бо — затримки зі зброєю, фінансуванням, санкціями, дозволами на удари вглиб тощо.11 років війни, з них три — повномасштабної. (!)11 років руйнівної війни проти України. Солідарність, єдність, підтримка партнерів не забезпечили Україні бажаного. І як свідчать численні дані — такої мети в Заходу не було: ні перемога, ні поразка — ні однієї сторони, ні другої.Хоча для нас те, що ми дали відсіч, вистояли і не здаємося — це вже перемога. Тож, що важливо? Зберегти державу, оскільки найбільше у цьому зацікавлені (маємо бути) лише ми.Зараз відбувається ніщо інше як перша спроба зупинити путінську хунту перед ризиком виконання нею поставлених цілей. І тут знову потрібно відкинути ілюзії: як би нам не бажалося, ніхто за нас не буде заступатися військовою участю. Тому є спроба зупинити війну поки не пізно.Трамп нічого не здав і нічого не віддав, як зараз пишуть у заголовках новин. Те, що до цього часу росія змогла окупувати — результат в т.ч. провальної політики колективного Заходу щодо стримування росії і підтримки України.Процес, що триває, дуже крихкий. Все відносно. Не варто поспішати з передчасними висновками. Тому що може і нічого не вдатися. На цьому етапі щось може емоційно надихати, щось навпаки подавлювати. Безумовно, ми не можемо погоджуватися на все, це питання діалогу і компромісів, які тривають. Але все потрібно співставляти з реальними викликами і думати про державу.Якщо за період цієї спроби досягти завершення війни не вдасться, то має бути усвідомлення, що час наступної спроби та її потенційні результати знаходитимуться за горизонтом видимості. Тобто, може йтися про роки, а за ними невідомість. Чи буде рішучість партнерів згодом, якщо її не було 11 років? Не знаю, але малоймовірно.Наразі потрібно взяти себе в руки і державність всупереч емоціям. Емоції на вищому рівні я б стримав.Наостанок хочу сказати, що популістом бути дуже легко. Безвідповідально розкидатися гаслами надзвичайно просто.

Переглянув пресконференцію Трампа. Чогось шокуючого не почув і не побачив. Негативних емоцій нуль, тому що — реальність.Слова словами, а найважливіше ще лише попереду.Для нас важливо встановити надійний мир, зберегти державу і рухатися вперед. Зараз цей шлях близько як ніколи за останні 3 роки. А втім, все може зазнати фіаско в будь-який момент. Про це потрібно памʼятати. І тоді може постати непросте питання: що гірше — те, що і як зараз відбувається чи повна втрата державності і статус території України як субʼєкта рф?Ми на своєму досвіді переконалися, наскільки жорстокі реалії і цей світ. Тож мали би бути вже більш свідомими.Коли перед повномасштабною війною ми буквально благали про недопущення війни, превентивні санкції і завчасну масштабну допомогу зброєю. Ніхто цього не зробив, натомість усі взяли паузу на три-пʼять днів навіть вже після вторгнення, аби побачити чи будемо ми боротися та чи вистоїмо. Відтак ми просили держав-сусідів про захист неба, винищувачі, системи ППО, тотальне ембарго на будь-які відносини з рф тощо. Закликали не умиротворювати московських терористів, а допомогти їх знищити, аби вони не загрожували тим же народам, до кого ми зверталися про цю допомогу. Ми зіткнулися з багатьма випадками недружньої поведінки щодо експорту продовольчих товарів і саботажем кремлівських посіпак у Словаччині і Угорщині. Нам доводилося завжди просити і переконувати, хоча і так все очевидно. Ми змушені були боротися не лише на фронті, а й у всіх інших державних справах. Ми чули багато обіцянок і щодо НАТО, і щодо ЄС, і щодо «допомоги стільки, скільки це необхідно». Але ніхто не допомагав нам виграти. А на «стільки, скільки це необхідно» українців би не вистачило.І справа у тім, що хоч я пишу це у минулому часі, ці всі проблеми актуальні для нас і нині.Така жорстока реальність цього світу. Що б ми не робили і як би ми не прагнули іншого. Та, незважаючи на це, у цій реальності ми мужньо вистояли. Через втрати рідних і близьких, через зруйновані міста і села.Це все треба грамотно переосмислити і не дозволити собі втратити те, що у нас ще залишилося.