РОЗМОВИ З ЛІДЕРАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИНа сайті Times Higher Education у рубриці Talking Leadership опублікована нова серія інтерв’ю з керівниками провідних університетів світу. Вони присвячені нагальним стратегічним проблемам сучасної вищої освіти, а також запровадженню змін. Зокрема, Сіан Бейлок говорить про такі пріоритети ЗВО, як підтримка психічного здоров’я та залучення жінок до інженерії; Говіндан Рангараджан розмірковує про суспільне здоров'я в Індії; Коен Ламбертс говорить про практичні дії з включення інновацій у систему критеріїв просування по службі та створення чіткої ідентичності для університету; Джон Ніклоу пропонує шукати відповідь на запитання «чому університети мають бути більш підприємницькими?»; Ед Брінксм говорить про недооцінену цінність соціальних наук та про відмінності між голландською і німецькою вищою освітою; Девід Фаррар вважає, що Канада «підриває структуру фінансування університетів»; Синтія Тенієнте-Матсон аналізує проблеми управління університетом Кремнієвої долини; Шерон Пікерінг зосереджується на питаннях міграції.Детальніше: https://bit.ly/3YTcJr7
АСАМБЛЕЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ІНФРАСТРУКТУР Провідні європейські організації електронної інфраструктури - EGI, EUDAT, GÉANT, OpenAIRE та PRACE - підписали Меморандум про взаєморозуміння і засновували Асамблею європейських електронних інфраструктур. Очікується, що це дозволить суттєво зміцнити їх позиції та підтримати подальший розвиток електронних інфраструктур ЄС задля розвитку європейських досліджень, стимулювання інновацій і просування наукових відкриттів. Учасники Асамблеї мають гарний досвід надання передових послуг через центри обробки даних, репозитарії, мережеве підключення університетів і наукових центрів, об’єднання обчислювальних ресурсів та експертну підтримку. Ключові цілі Асамблеї полягають у спільній адвокації е-інфраструктур серед політиків, фінансових інституцій та інших зацікавлених сторін; підвищенні суспільної обізнаності та видимості е-інфраструктур; узгодженні дій у сферах, що становлять спільний інтерес (зокрема – спільний пошук фінансування); підтримка інновацій; просування принципів і практик відкритої науки; покращення зв’язків із дослідницькими спільнотами та сприяння діалогу для кращого розуміння їхніх потреб; розвиток цифровізації у галузі європейських досліджень та освіти. Детальніше: www.prace-ri.eu, http://surl.li/ejfykj
ЯК ФІНАНСУВАТИ УНІВЕРСИТЕТИ ТА ГРАНТИ НА УТРИМАННЯНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Податок з роботодавців може фінансувати університети та гранти на утримання». Автор пропонує обговорити масштабний план перерозподілу фінансування вищої освіти Великої Британії. На її думку, запровадження надбавки до внесків на національне страхування випускників, які мають сплачувати роботодавці, може стати ключовою складовою більш справедливої системи фінансування студентів, що дозволить збільшити фінансування університетів. Тім Леуніг, професор Лондонської школи економіки, який є співавтором британської схеми COVIDних відпусток та національної формули фінансування шкіл говорить, що поточна система фінансування студентів «не працює», обтяжуючи їх боргами на 40 років поспіль, тоді як університети також потерпають і знаходяться на межі банкрутства. У своєму рецепті реформ він каже, що «настав час визнати: роботодавці отримують вигоду від кращої освіченої робочої сили, отже вони повинні брати участь у покритті освітніх витрат». Тім пропонує 1-відсоткову надбавку до внесків на національне страхування для випускників, які сплачуються упродовж усього їхнього трудового життя, що дозволить у масштабах країни залучити додатково 10,7 млрд фунтів стерлінгів. Також професор Лейніг пропонує здійснювати списання студентських позик через 20 років замість 40, запровадити заборону на підвищення (щоб загальна сума заборгованості ніколи не збільшувалася, навіть якщо виплата не відповідає відсоткам), запровадити обов’язкове погашення у розмірі 10 фунтів стерлінгів на тиждень незалежно від того, скільки заробляють випускники, а також увести 3-відсоткову ставку погашення між пороговою сумою податку на прибуток і поточним порогом погашення. Крім того має використовуватись нова вища відсоткова ставка для найбагатших випускників і забезпечуватись постійна доступність кредитів на утримання для студентів, чиї батьки заробляють до 100 тис. фунтів стерлінгів, а плата за навчання має бути незмінною (на рівні 9,25 тис фунтів стерлінгів). У відповідь на ці пропозиції Національний центр університетів та бізнесу заявив, що «закликає бути обережними» в частині введення додаткового податку на національне страхування і хоча «існує нагальна потреба у фінансуванні університетів, щоб поставити їх на більш надійну основу, Британія має стати більш конкурентоспроможним місцем для бізнесу у нинішніх складних умовах. Подальше ускладнення системи оподаткування не допоможе роботодавцям інвестувати у необхідні їм навички та не допоможе вирішити проблеми, з якими стикається університетський сектор». Дискусія триває.Детальніше: http://surl.li/owsxdu, http://surl.li/bugafm, http://surl.li/hikpwu
РОЗРОБНИКИ НЕ ПОВИННІ ГОДУВАТИ МАШИНУ, ЩО ЗНИЩУЄ АКАДЕМІЮ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мартіна Гаммерслі «Розробники не повинні годувати машину, що знищує академію». У ній наголошується, що дозвіл великим технологічним компаніям навчати моделі штучного інтелекту на наукових та освітніх матеріалах лише посилить загрозу викладанню і дослідженням. Великі мовні моделі вже «прогризають» академію різними способами, знищуючи її. Вочевидь вони створюють значні труднощі в оцінюванні студентських робіт: есе, написане за допомогою ШІ, засвідчує можливості та якість програмного забезпечення, а не освітні результати студента. Поліпшення роботи ШІ за рахунок відкриття для них академічних текстів посилить цю проблему, оскільки буде ще складніше відрізнити есе, написані ботом, від есе, написаних людиною. Наразі і так надзвичайно багато зусиль університети спрямовують на пошук коректних і точних методів оцінювання, а також на навчання студентів і викладачів тому, як відповідально використовувати технологію ШІ у викладанні та навчанні. Ряд соціологів стверджує, що «письмо - це метод дослідження» (Лорел Річардсон). Є факти (наприклад, історія з Informa), коли авторів не повідомляли про угоду щодо постачання контенту. Наприклад, стосовно журнальних статей, де автори були змушені відмовитися від своїх авторських прав, це законно. Та чи більш ранні контракти дають таке право розробникам ШІ? У будь-якому разі, говорить Гаммерслі, ключове питання залишається: чому поліпшення ШІ є бажаним з академічної точки зору? Детальніше: http://surl.li/gbxclm, http://surl.li/gtixpl
ГЛОБАЛЬНИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ ІНДЕКС 2024Національний орган інтелектуальної власності пропонує ознайомитися зі щорічним звітом Всесвітньої організації інтелектуальної власності «Глобальний інноваційний індекс 2024». Цей індекс ранжує 130 країн за їхнім інноваційним потенціалом, використовуючи для цього 80 індикаторів (у т.ч. інституції, людський капітал, інфраструктура, розвиненість ринку, складність ведення бізнесу, знання та технологічні результати, творчі результати). Цьогоріч Україна посіла у рейтингу 60-те місце, погіршивши свої позиції у порівнянні з минулим роком на п'ять пунктів. Разом із тим, Україна посідає 4-те місце серед групи країн із доходами, що нижчі за середні. Серед позитивних тенденцій вітчизняного інноваційного розвитку такі: інноваційний розвиток здійснюється випереджальними щодо економічного розвитку темпами, вдалося стабілізувати негативний стан такої компоненти, як складність ринку та складність бізнесу, покращились показники онлайн-творчості, корисних моделей за походженням, зайнятості жінок з вищою освітою, витрат на програмне забезпечення. Негативні процеси стосуються розвитку інституцій, людського капіталу, наукових досліджень, охоплення вищою освітою, тривалості навчання, припливу прямих іноземних інвестицій, розвитку інфраструктури.Детальніше: http://surl.li/ytblsm, http://surl.li/fzfyon, https://www.wipo.int/gii-ranking/en/
ВІДСУТНІСТЬ ДОСТУПУ ДО ЗАПИСУ ЛЕКЦІЙ: ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО?На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Заборона зйомки лекцій не позбавить студентів від самотності». Експерти наголошують, що не можна позбавляти численних студентів, які перебувають у скрутному становищі, цінної для них можливості доступу до відеозапису лекцій, щоб протидіяти неявці на лекційні заняття. Вони задаються питанням, чи впливає наявність відеозапису лекцій на рішення про особисте відвідування занять студентами, і чи є це достатньою причиною, щоб обмежити доступ до такого відео або не здійснювати його взагалі? Вони рішуче не погоджуються із висновками Треса Керні та Ліз Кроллі, викладеними у нещодавно опублікованій у Times Higher Education статті про те, що відеозапис лекцій є чинником, який призводить до зменшення відвідуваності лекцій та зростанню самотності студентів, характерних для постпандемічного навчального середовища. По-перше, зйомка лекцій – це не є постпандемічним явищем, хоча й наразі складно отримати точні дані про кількість лекцій, записаних до, під час та після пандемії. 89 % студентів, опитаних для звіту Jisc Digital Insights у 2022-2023 роки, мали доступ до прямих трансляцій лекцій, відеозаписів або попередньо записаних навчальних відео. У звіті Heads of eLearning Forum за 2017 рік зазначалось, що серед університетів 86 % мали можливість запису лекцій, причому 63% планували записувати лекції у 75-100 % аудиторій. Звісно, завжди знайдеться певна кількість студентів, які не відвідуватимуть лекції тому, що є доступ до запису, але це не загальне правило. Автори публікації також не погоджуються із ствердженням Керні та Кроллі щодо переваг особистого відвідування лекцій, оскільки це дозволяє спільно вирішувати проблеми, обмінюватися ідеями та проводити обговорення. Звичайно, можна зробити великі лекції більш активними, але співпраця між викладачами і студентами насправді найбільш активна і доцільна саме під час семінарів. Також виявлено парадокс: відвідуваність тих занять, які зазвичай не записуються, зменшилась. Питання залученості студентів, їх поведінки, стійкості, здатності до саморегулювання, - надзвичайно важливі питання. І завдання педагогів - допомогти студентам у цьому. Зокрема, якщо вони не використовують записи лекцій, необхідно не перестати робити записи, а навчити працювати з ними. Детальніше: http://surl.li/pylqcu, http://surl.li/lmzjxo, http://surl.li/wqnzjs
НАУКОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніколас Роу «Якщо можна заборонити займатися юридичною практикою недобросовісним юристам, то чому не можна заборонити займатися науковою діяльністю?». У ній наголошується, що університети наразі не роблять достатньо для контролю за неправомірною науковою поведінкою. Для покращання ситуації пропонується створити незалежний реєстр. Ніколас наголошує, що сектор вищої освіти є визначальним елементом сильних економік. Британський освітній та дослідницький сектор генерує близько 95 млрд. фунтів стерлінгів на рік і підтримує понад 815 тис. робочих місць, виконуючи місію підготовки фахівців й розвитку науки. Проте дослідження показують, що цей сектор має багато проблем. Зокрема, студенти та аспіранти у 10 разів частіше за інших відчувають помірну та важку депресію. Ця ситуація зберігається, незважаючи на створення управління у справах студентів, метою якого полягає у забезпеченні захисту інтересів студентів, піклуванні про них. Університети несуть відповідальність за проведення навчання та досліджень відповідно до чинних стандартів, самостійно керують своїми справами, контролюють професійну поведінку персоналу. Автор статті наголошує на важливості обов’язкової підзвітності на індивідуальному рівні, коли особи, що займають відповідальні посади, поводяться прозоро і підпадають під неминучі публічні санкції за неправомірну поведінку. Академічне середовище справедливо сприймається як складне, але воно також має бути безпечним і корисним для студентів, прозорим і комфортним для персоналу, якщо вони діють відповідно до високих галузевих стандартів.Детальніше: http://surl.li/adloba, http://surl.li/ywolxi
ЯК ПРОКЛАСТИ КУРС ЧЕРЕЗ КРИЗУНа сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка корисних порад «Як прокласти курс через кризу». Наголошується, що нинішній світ, у якому університети навчають студентів і проводять дослідження, стає все більш мінливим і невизначеним. Кліматична криза, глобальні пандемії, політична нестабільність і швидкий технологічний прогрес створюють величезні виклики, але у поєднанні, як зараз, вони можуть здаватися нездоланними. Зіткнувшись з невизначеністю, єдине, на що можуть покластися науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти та їх керівники, - це інструменти підтримання та розвитку здатності до адаптації викладачів, співробітників і студентів. Ресурс містить тридцять три статті, у яких обговорюються інструменти для протидії кризовим явищам; заходи для боротьби з кліматичною кризою; способи найкращого використання потенціалу студентів; набір навичок, необхідних на мінливому ринку праці; запровадження змін у вищій освіті; цифровізацію та мережеву безпеку.Детальніше: http://surl.li/dblztp
З ЧОГО ПОЧАТИ НАЛАШТУВАННЯ ЧАТ-БОТА ШІ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Саймона Вана «З чого почати налаштування чат-бота ШІ». У ній наголошується, що чат-боти зі штучним інтелектом можуть змінити викладання та навчання, але в найбільш розповсюджених версіях їм бракує важливих елементів, необхідних для навчання. Автор ділиться своїми порадами щодо того, як розпочати створення власного персоналізованого чат-бота. Генеративний штучний інтелект стрімку увірвався у сектор вищої освіти і нині має величезний потенціал змін щодо того, як викладачі викладають, а студенти навчаються. Інструменти на основі ГШІ революціонізують освітню практику завдяки персоналізованому навчанню та покращенню взаємодії. Ми це бачимо на прикладі створених за допомогою ШІ лекторів в університетах Гонконгу та численних додатків на базі ШІ, які транскрибують конспекти лекцій. Використовуючи власний досвід, Саймон пропонує два способи налаштування чат-бота для забезпечення співпраці між викладачем і студентом. Детальніше: http://surl.li/ixmoej, http://surl.li/kslouy
НОВИЙ ОСВІТНІЙ СЕРІАЛ НА «ДІЯ.БІЗНЕС»На порталі «ДіяБізнес» доступний новий освітній курс для підприємців «Як бізнесу бути інклюзивним». У ньому експерти на практичних прикладах пояснюють, як створити інклюзивне середовище в компанії, а також розвінчують стереотипи, міфи та упередження щодо інвалідності. Курс містить вісім відеоуроків, присвячених розкриттю наступних питань: правильне розуміння поняття інвалідності; переваги для бізнесу у разі працевлаштування людей з інвалідністю; чи може людина з інвалідністю ефективно працювати; найм персоналу та етичне спілкування; адаптація робочого місця та простору. Окрему увагу приділено розкриттю змісту урядових програм, які націлені на надання допомоги підприємцям щодо адаптації робочих місць для працівників з інвалідністю, а також консультуванню щодо отримання державної підтримки. Освітній курс створено за допомоги ПРООН в Україні із залученням фінансової підтримки урядів Республіки Корея та Німеччини. Детальніше: http://surl.li/swhkbz, http://surl.li/zzfpmt
TGLIST.COM.UA
