ОЦІНЮВАТИ НЕ ВІДПОВІДЬ, А СПОСІБ МИСЛЕННЯ СТУДЕНТАНа сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ніколь Браунлі «Невеликі зміни в дизайні оцінювання можуть зробити мислення видимим».У ній автор пропонує поговорити про те, як генеративний штучний інтелект спонукає викладачів переглядати традиційні підходи до оцінювання та переносити увагу з кінцевого результату на процес формування студентських суджень і рішень. Поширення ГШІ виявило давню слабкість багатьох освітніх практик: викладачі часто оцінюють готовий продукт, не маючи достатніх підстав судити про те, як саме студент дійшов до відповідного результату. Значна частина дискусій навколо академічної доброчесності зосереджується на виявленні або обмеженні використання штучного інтелекту, проте такий підхід не усуває головної проблеми. Якщо оцінювання орієнтоване виключно на кінцеву відповідь, викладачеві складно визначити, які саме знання, навички та міркування стоять за нею. Тому ефективною стратегією може бути не посилення контролю, а зміна дизайну завдань. Наприклад, навчальне завдання студентам може полягати у використанні генеративного штучного інтелекту під час вивчення теорій навчання. Викладач оцінює не підсумковий текст як такий, а повний запис взаємодії з чат-ботом, концентруючись на здатності студента ставити уточнювальні питання, критично оцінювати пояснення, виявляти прогалини в аргументації та поступово формувати більш цілісне розуміння проблеми. Таким чином основним доказом навчання стає процес мислення, а не фінальний результат. В інших варіантах завдань студенти мають пояснювати власні рішення, коментувати ключові етапи роботи та обґрунтовувати вибір певних підходів, а викладач оцінює не безпомилковість виконання, а професійне судження, уміння застосовувати теорію та здатність рефлексувати над власними діями. Цей підхід наближає оцінювання до реальних практик професійної діяльності, де важливим є не лише результат, а й логіка його досягнення. Доволі поширеним є побоювання, що процесно орієнтоване оцінювання вимагатиме від викладачів значно більше часу. Ніколь стверджує, що коли студент демонструє власний хід думок через коментарі, анотації або історію взаємодії з цифровими інструментами, викладачеві легше побачити моменти прийняття рішень і зробити висновок про якість навчання, ніж намагатися реконструювати цей процес за завершеним текстом. Також автор пропонує вимагати від студентів подання чернеток або історії роботи над завданням, коментувати ключові етапи розробки ідей, оцінювати розвиток аргументації, відкрито інтегрувати інструменти штучного інтелекту в освітній процес замість того, щоб намагатись повністю усунути їх з навчального середовища. Матеріал привертає увагу до питання організації університетського оцінювання в контексті стрімкого розвитку цифрових технологій. Якщо вища освіта прагне формувати критичне мислення, професійне судження та здатність ухвалювати обґрунтовані рішення, то ці якості мають ставати не прихованим припущенням, а безпосереднім об’єктом оцінювання та педагогічної уваги.Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/small-changes-assessment-design-can-make-thinking-visible
КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЙ МОЛОДИХ УЧЕНИХ І СТУДЕНТІВНаціональна академія наук України оголосила конкурс на здобуття премій за кращі наукові роботи молодих учених і студентів закладів вищої освіти.Щороку присуджується чотирнадцять премій молодим ученим і чотирнадцять премій студентам за роботи в галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук. Оцінюються результати наукової роботи окремих авторів або колективів авторів, а також серії наукових робіт з єдиної тематики, відкриття та винаходи. Взяти участь у конкурсі можуть наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники, аспіранти науково-дослідних установ віком до 35 років включно, студенти закладів вищої освіти, а також студенти та аспіранти зарубіжних країн, які навчаються в наукових установах та закладах вищої освіти України. Право висувати кандидатів на здобуття премій надається дійсним членам і членам-кореспондентам НАН України, ученим радам наукових установ і закладів вищої освіти, колегіям (президіям) міністерств і відомств України, технічним радам промислових підприємств, конструкторських бюро, радам наукових і науково-технічних товариств. Заявку на участь у подати до 15 грудня 2026 року.Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/nacionalna-akademiya-nauk-ukrani-ogoloshuye-konkurs-na-zdobuttya-premiy-za-krashchi-naukovi-roboti-molodimi-uchenimi-i-studentami-zakladiv-vishcho-osviti
САМОПІДТРИМКА ЗАМІСТЬ САМОКРИТИКИ23 червня 2026 року відбудеться вебінар «Самопідтримка замість самокритики: практичні інструменти на кожен день».Він стане площадкою для обговорення ряду психологічних питань та людської поведінки, яка спричиняє втому, прокрастинацію, посилює тривогу, ускладнює вирішення проблем. Планується розглянути прості інструменти самопідтримки (заземлення, «якір реальності», робота з нав’язливими думками та зниження рівня тривоги), поговорити про рутину як опору в повсякденному житті й чинник кращого фізичного та емоційного стану, окреслити методи роботи зі страхом (зміна внутрішніх наративів для розвитку психологічної стійкості), апатією та виснаженням. Організатор - Prometheus.Детальніше:https://event.webinarjam.com/2q51n/register/xrv1gt3o?webinar_id=216, https://www.facebook.com/prometheusmooc/posts/pfbid0UrTafZKbXPoDFkq2PKEuz4uNe6qgwfiJ5t5TCY7g9UZwYMN1Ke27QhLxVx2U3nEUl?__cft__[0]=AZZDd3YhnTv8ZCm3_4I-i1Rzqcbv_11yY89o8rKVdm1EzYxdq70Mg6qxSUe0jhLCI3pbZILTvrCtSRil891Z0FnocZl4TcvJzFsMGTAj8r1h-vVqgRTg85HB9lEZwcSefpgMn-FCtdXHd61HrNvvycslXqlB1g5GIJbTBbznZ9MRKN0X_9iZkKMp6XAfLMZ4mDI&__tn__=%2CO%2CP-R
ЧИННИКИ ДОВІРИ ДО ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ29 червня 2026 року відбудеться вебінар «Оприлюднення результатів опитування ОЕСР 2025 року щодо чинників довіри до державних інституцій».Захід стане площадкою для презентації звіту ОЕСР та обговорення ключових його висновків, підготовлених на основі даних третьої хвилі опитування. Планується розглянути наступні питання: якими є результати опитування; що вони означають для планування й реалізації дії щодо зміцнення довіри до державних інституцій та покращення процесів і результатів державного управління; як уряди можуть використовувати нові дані опитування у своїй діяльності; як державні інституції працюють над підвищенням довіри в Іспанії; як забезпечити збалансування очікувань та нових горизонтів для зміцнення довіри до державних інституцій. Організатор - Організація економічного співробітництва та розвитку.Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/06/launch-of-the-results-of-the-2025-oecd-survey-on-drivers-of-trust-in-public-institutions.html
НАУКОВА ОСВІТАЗ 29 червня по 3 липня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна конференція HSCI2026.Вона стане площадкою для обговорення широкого кола проблем розвитку наукової освіти та обміну передовим досвідом побудови освітньої політики та навчальних програм у галузі фізики, хімії, географії, біології, наук про життя, геології, зоології, ботаніки, екології, археології, астрофізики, математики, робототехніки, інформатики, соціології, психології, наук про здоров'я тощо. Планується розглянути наступні теми: наукова освіта - нові виклики, перспективи та інноваційні рішення; історія науки; роль науки у шкільній освіті; необхідність підтримки практичної науки під час викладання та навчання; науково-дослідницька освіта (IBSE); інтегровані та міждисциплінарні підходи в науковій освіті; розвиток базових навичок дослідження та наукового методу; розвиток мовних та комунікативних навичок, математики та логічного мислення; підтримка позитивного сприйняття науки серед студентів, школярів та в суспільстві; поширення інформації про науково-технічні дослідження; наукова грамотність; навчання науці упродовж життя; етика та соціальна відповідальність; наукова освіта в початкових школах; наукові ярмарки та фестивалі для мотивації; музеї науки та шкільна наукова освіта - поєднання формального та неформального підходів; комп'ютерне моделювання, мультимедійні ІКТ та віртуальні інструменти для наукової освіти; наука та мистецтво; генеративний штучний інтелект в освіті. Організатори: Національний університет «Львівська політехніка», Університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешові (Польща).Детальніше: http://www.hsci.info/hsci2026/, https://hsci2026.descoberta.pt/
ВНЕСОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ17 червня 2026 року у змішаному форматі відбудеться презентація результатів першого комплексного дослідження в Україні «Оцінка економічного внеску галузей в економіку України через призму інтелектуальної власності».Захід стане площадкою для обговорення результатів дослідження, в рамках якого здійснене оцінювання внеску IP-інтенсивних галузей у формування валового внутрішнього продукту, зайнятості населення та інноваційного потенціалу держави. Планується обговорити наступні питання: реальний внесок інтелектуальної власності в економіку України; які галузі формують інноваційний потенціал держави та можуть стати драйверами зростання; чому інтелектуальна власність стала одним із механізмів збереження людського капіталу та висококваліфікованих кадрів в Україні; які сектори економіки демонструють найбільший потенціал зростання завдяки патентам, технологіям, дизайну та брендам; що слід включити до державної економічної та інноваційної політики; Регіональний індекс розвитку інтелектуальної власності та потенціал регіонів до інноваційного та економічного зростання. Організатори: Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ), Київський національний університет імені Тараса Шевченка.Детальніше: https://nipo.gov.ua/vnesok-ip-v-ekonomiku-ukrainy-anons/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdutKeta-9XqNNeuy22aFLedTZ5sxpWpNq5a_pgTBAtX1CVuA/viewform
ЛІТНЯ ШКОЛА З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІЗ 29 червня по 3 липня 2026 року відбудеться літня школа «Startup & IP Bootcamp».Захід стане площадкою для інформування студентів економічних, управлінських спеціальностей, маркетингц, ІТ та усіх зацікавлених осіб про забезпечення захисту інтелектуальної власності. Під час заходу слухачі дізнаються: що таке інтелектуальна власність і чому вона є активом стартапу; як визначати об’єкти інтелектуальної власності у цифровому продукті (код, дизайн, контент, бази даних, назва, логотип, домен, презентаційні та маркетингові матеріали); як розрізняти авторське право, торговельні марки, патенти, промислові зразки, комерційну таємницю та договірні механізми охорони; які права виникають автоматично, а які потребують реєстрації або договірного оформлення; як зробити свій проєкт впізнаваним; як оцінювати ризики використання чужого коду, зображень, шрифтів, музики, шаблонів, AI-контенту та open-source компонентів; як формувати базову стратегію охорони інтелектуальної власності для стартапу; кому належать права на продукт, створений у команді; навіщо стартапу договори, NDA та правила роботи з конфіденційною інформацією; як підготувати продукт до акселератора, інвестора чи виходу на ринок. Організатори: IP Academy, Головний офіс TISC УКРНОІВІ.Детальніше: https://ipacademy.nipo.gov.ua/events/litnya-shkola-startup-ip-bootcamp/, https://nipo.gov.ua/startup-ip-bootcamp-anons/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeaS11oN8xD8vsgHr7GX98ATn-XrBuJ87L_K-7vV0vunBqAvw/viewform, www.nipo.gov.ua, ipacademy.nipo.gov.ua
ЗАПУСК СТРАТЕГІЇ OPENAIRE НА 2026-202822 червня 2026 року відбудеться вебінар «Відкрита наука у світі штучного інтелекту, довіри та суверенітету: запуск стратегії OpenAIRE 2026-2028».Захід покликаний поінформувати слухачів про актуальні дослідження та інновації, які мають важливе значення у контексті розвитку штучного інтелекту, сучасні підходи до оцінювання науки, нові тенденції в глобальному обміні знаннями та важливості побудови надійної, суверенної та підзвітної дослідницької інфраструктури. Планується обговорити наступні питання: як має розвиватися інфраструктура відкритої науки; хто нею керує; хто отримує від неї користь і як можна забезпечити, щоб вона залишалася суспільним благом. Під час вебінару відбудеться офіційний запуск «Стратегії OpenAIRE 2026–2028» і дорожньої карти, побудованої навколо п'яти взаємопов'язаних пріоритетів: надійна наукова комунікація, відповідальний штучний інтелект у дослідженнях, моніторинг відкритої науки, нарощування потенціалу та правова ясність для відкритої науки. Організатор – OpenAIRE.Детальніше: https://www.openaire.eu/open-science-in-a-world-of-ai-trust-and-sovereignty-launching-the-openaire-2026-2028-strategy, https://eu01web.zoom.us/meeting/register/s4p-DNGjQIa3C340Khhqrg#/registration
ТЕХНОЛОГІЇ ЧЕТВЕРТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ17 червня 2026 року відбудеться онлайн-захід «Чи технології четвертої промислової революції виправдовують свої обіцянки щодо продуктивності?».Захід покликаний об'єднати дослідників та політиків для обговорення актуальних даних стосовно зв'язку між інноваціями 4IR та ефективністю діяльності підприємств. Планується розглянути питання розвитку технологій штучного інтелекту, квантових обчислень, автономних систем та інтелектуального управління даними; зміни у продуктивності фірм, які інвестують у технології четвертої промислової революції (4IR); поточний стан патентної діяльності 4IR у різних країнах; політичні важелі підтримки підвищення продуктивності; роль інвестицій у реалізації потенціалу 4IR; які саме фірми отримують вигоду від технологій 4IR та за яких умов. Організатор - директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій, Канадське відомство інтелектуальної власності.Детальніше: https://meetoecd1.zoom.us/webinar/register/WN_0rUm51ygRJON47w6QZKT-w#/registration
ОЕСР: СПІВПРАЦЯ З ПИТАНЬ ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ДІЛОВОЇ ПОВЕДІНКИОрганізація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічне обґрунтування співпраці з Національними контактними пунктами з питань відповідальної ділової поведінки».У ньому зазначається, що згідно «Керівних принципів ОЕСР для багатонаціональних підприємств» функціонує 52 національних контактних пункти відповідного профілю, уповноважених діяти як державні позасудові механізми вирішення суперечок. З 2000 року ці НКП розглянули понад 700 справ щодо діяльності компаній щодо дотримання прав людини, трудових відносин, охорони навколишнього середовища тощо. Незважаючи на гарну репутацію НКП у вирішенні суперечок, багато компаній вважають за краще не звертатись до НКП. У документі розглядається механізм діяльності НКП при вирішенні складних питань, який допомагає компаніям уникнути зайвих витрат, мотивація (зниження репутаційних ризиків, право на державну підтримку тощо) та показано, як цей процес може зміцнити відносини між зацікавленими сторонами в рамках комплексної перевірки компанії для забезпечення відповідності вимогам регулятора, ділових партнерів та інвесторів.Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-business-case-for-engaging-with-the-national-contact-points-for-responsible-business-conduct_aaff4c16-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/the-business-case-for-engaging-with-the-national-contact-points-for-responsible-business-conduct_358c15d7/aaff4c16-en.pdf, https://doi.org/10.1787/aaff4c16-en
TGLIST.COM.UA
