ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЙ, ЩО ФІНАНСУЮТЬ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ14 травня 2026 року у рамках відзначення 13-ї річниці DORA в онлайн-форматі відбудеться презентація посібника з упровадження відповідального оцінювання досліджень установами, що фінансують наукові дослідження.Посібник покликаний підтримати грантодавців у їх діяльності з удосконалення підходів до оцінювання наукових досліджень з акцентом в першу чергу на підвищення якості науки, справедливості та суспільного впливу. У межах заходу відбудуться виступи представників DORA та запрошених експертів з різних регіонів світу, які повідомлять про свій практичний досвід та нададуть поради щодо того, як принципи відповідального оцінювання досліджень можуть бути інтегровані в різні політики, системи фінансування та інституційні рамки. Посібник було розроблено за участю фінансуючих організацій з різних країн та галузей науки, він створювався як гнучкий практично орієнтований ресурс для підтримки впровадження відповідального оцінювання досліджень на засадах відсутності єдиного універсального підходу. Планується розглянути, як принципи та інструменти «Посібника…» можна адаптувати до різних національних та інституційних умов. Організатори: Declaration on Research Assessment / Декларація щодо оцінювання досліджень (DORA), Глобальна дослідницька рада /Global Research Council (GRC), Асоціація Science Europe.Детальніше: https://sfdora.org/2026/04/15/launch-practical-guide-funders/, https://us06web.zoom.us/meeting/register/Fi15tCh3Q-6rwEunICVLCg#/registration,
ОДЕСАБІБЛІОСАМІТ5-7 червня 2026 року відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «VІІ ОдесаБібліоСаміт».Цьогорічна тема заходу - «Промоція книги і читання: досвід, традиції та перспективи формування читацької культури». Він стане платформою для обговорення актуальних питань промоції книги та читання, сприяння обміну досвідом і напрацюванню сучасних підходів до формування читацьких практик як інструменту культурного розвитку, збереження національної ідентичності, розвитку критичного мислення та підтримки ментального здоров’я суспільства. У рамках конференції планується обговорити трансформацію читацьких практик в умовах кризи, формування й трансформацію читацької культури дітей і молоді, проєктну діяльність з популяризації читання та літератури, розвиток бібліотек як поліфункціонального простору промоції читання, інклюзивні практики й безбар'єрний доступ до читання для всіх категорій користувачів, цифрові платформи та креативні технології у промоції читання, підтримку ментального здоров'я та психологічної стійкості. Організатори: Одеська національна наукова бібліотека, Державна архівна служба України, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, Національна бібліотека України для дітей, Національний університет «Одеська політехніка», ВГО «Українська бібліотечна асоціація», ВГО «Бібліополіс».Детальніше: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2026/06/05/3758/-/vseukrainska-naukovo-praktychna-konferentsiia-z-mizhnarodnoiu-uchastiu-vii-odesabibliosamit-5-7-chervnia-2026-r-m-odesa-zmishanyi-format?lang=ua, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf7IK5vMdLev8K5AFFueIlq_lXBaz2w3TVoHbJBikKYquXYww/viewform
ДИСЕРТАЦІЇ – ВІД НАПИСАННЯ ДО АНАЛІЗУ7 травня 2026 року відбудеться вебінар «Дисертації -від написання до аналізу».Він покликаний поінформувати слухачів про зміст та призначення дисертаційних досліджень, а також показати шлях від виникнення ідеї до здійснення автором власного наукового внеску, коли дослідник перетворює наукове чи практичне питання на доведений результат. Під час вебінару планується розглянути наступні питання: як ефективно працювати над дисертацією на різних етапах; як знаходити релевантні дисертації та пов’язані публікації; як аналізувати наукові теми, методи та дослідницькі тренди; як використовувати аналітичні інструменти для підтримки власних досліджень; як представити захищені дисертації науковій спільноті. Учасники матимуть можливість попрацювати з Web of Science ProQuest™ Dissertations & Theses Citation Index та побачити, як можна розмістити дисертації у PQDT Global. Організатори: Clarivate, ДНТБ України.Детальніше: https://tinyurl.com/yckycwj8, https://dntb.gov.ua/news/59c20aec4c15, https://us02web.zoom.us/meeting/register/WyQoUj7ARz22AnCEPgcgEw
ОЕСР: ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУОрганізація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Національний контактний пункт з експертної оцінки відповідального ведення бізнесу: Норвегія 2026».У ньому зазначається, що норвезький національний комітет із захисту довкілля з 2011 року запровадив спеціальну експертну структуру, до якої входять чотири незалежні експерти (призначаються урядом) та інші експерти, запропоновані підприємствами, профспілками та громадянами. Ці експерти мають глибокі знання у галузі захисту навколишнього середовища та беруть участь у розгляді відповідних справ. Структура щорічно звітує перед міністерствами, подає пропозиції згідно із норвезьким законодавством про належну обачність і прозорість, взаємодіє із зацікавленими сторонами з числа підприємств, профспілок та громадянського суспільства. Експертні оцінки НКП базуються на Керівних принципах ОЕСР для багатонаціональних підприємств щодо відповідальної ділової поведінки.Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/national-contact-point-for-responsible-business-conduct-peer-reviews-norway-2026_db8b0fe5-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/national-contact-point-for-responsible-business-conduct-peer-reviews-norway-2026_ddf0a041/db8b0fe5-en.pdf, https://doi.org/10.1787/db8b0fe5-en
ПЛАГІАТ ТА САМОПЛАГІАТ: ДЕ МЕЖА?6 травня 2026 року в рамках курсу відкритих лекцій «Академічна ДоброЧесність: правила гри чи справа честі» відбудеться онлайн-лекція «Плагіат та самоплагіат: де межа?».Захід покликаний надати слухачам детальні пояснення щодо вирішення актуальних у науковому середовищі питань академічної доброчесності при використанні чужих та власних матеріалів без належного пояснення. Слухачі дізнаються, як не припуститись серйозних репутаційних ризиків в науковій діяльності; де проходить межа між припустимим використанням чужих та власних текстів чи ідей і порушенням усталених норм; що таке плагіат і самоплагіат та в чому полягає різниця між ними; як коректно повторно використовувати власних матеріали і наукові дані; як потрібно оформлювати посилання на власні раніше оприлюднені роботи; яких типових помилок зазвичай припускаються недосвідчені дослідники; як працюють системи перевірки на плагіат; як уникнути академічних порушень і зберегти академічну репутацію. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.Детальніше: https://www.library.kpi.ua/onlajn-lektsiya-plagiat-ta-samoplagiat-de-mezha, https://tinyurl.com/6cpz6r7r, https://t.me/kpi_library/5162
ЯК РОЗПІЗНАТИ НАУКОВУ ДЕЗІНФОРМАЦІЮ І ЯК МАЮТЬ ДІЯТИ УНІВЕРСИТЕТИНа сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллісар Гергес «Як «вакцинувати» студентів від наукової дезінформації, створеної штучним інтелектом».У ній розглядається проблема дезінформації, створеної генеративним штучним інтелектом, а також відповідь університетів на ці виклики, зокрема - розвиток критичного мислення і формування у студентів навичок оцінювання наукових тверджень. Новий тип дезінформації відрізняється від попередніх форм фейкового контенту: раніше недостовірні матеріали часто містили очевидні помилки або упередженість, а ГШІ продукує тексти, цитування, пояснення та візуалізації, які виглядають професійно й переконливо. Такі матеріали можуть містити вигадані джерела, хибні посилання або неповні дані, однак зовнішньо імітують академічний стиль. І студентам дедалі складніше відрізняти достовірні наукові матеріали від «галюцинацій» ШІ. Еллісар пропонує використовувати підхід, заснований на теорії «інокуляції» — психологічній моделі формування стійкості до маніпулятивної інформації. Йдеться про контрольоване ознайомлення студентів із прикладами дезінформації з подальшим аналізом та спростуванням використаних маніпулятивних прийомів. Авторка проводить аналогію з вакцинацією: попереднє зіткнення з «ослабленою» формою дезінформації допомагає сформувати здатність розпізнавати її в майбутньому. Важливо розвивати наукову медіаграмотність як міждисциплінарну компетентність. Критичне оцінювання наукової інформації не повинно залишатися виключно завданням природничих дисциплін. Політичні науки, бізнес-освіта, літературознавство також можуть навчати студентів аналізувати способи представлення наукових тверджень у медіа, соціальних мережах та ШI-системах. Студенти мають знати, як формується науковий консенсус, чому рекомендації можуть змінюватися з появою нових даних і чим наукова невизначеність відрізняється від недостовірності. Ефективне навчання медіаграмотності потребує міждисциплінарної підготовки самих викладачів, значних витрат часу на розроблення спеціальних курсів і створення професійних спільнот для обміну досвідом. Не можна обмежуватись лише разовими тренінгами з медіаграмотності: короткі, але регулярні вправи з аналізу ШI-контенту мають бути інтегровані в освітні програми упродовж усього навчального процесу. Університети не здатні повністю усунути дезінформацію, однак можуть підготувати студентів до відповідального оцінювання наукових тверджень у цифровому середовищі. Необхідна трансформація академічної грамотності, - наразі критичне мислення та перевірка джерел стають не додатковими, а базовими складовими вищої освіти.Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/inoculating-students-against-aigenerated-scientific-misinformation
НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКІ ПАРТНЕРСТВА ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ СИСТЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙФедеральне міністерство з питань досліджень, технологій та космонавтики Німеччини оголосило про старт конкурсу програми «Німецько-українські партнерства для структурного зміцнення української системи досліджень та інновацій».Програма покликана підтримати систему досліджень і трансферу технологій в Україні, сприяти розробленню ринково орієнтованих рішень та ефективному використанню наявного інноваційного потенціалу України, її інтеграції до Європейського простору досліджень та інновацій. Підтримка надаватиметься німецько-українським проєктам, орієнтованим на стратегічний розвиток у сфері трансферу технологій, розроблення заохочувальних заходів трансферної діяльності; створення структур, пов’язаних із трансфером технологій; оптимізацію управління науковою діяльністю; розроблення пілотних моделей ефективного трансферу технологій між наукою та економікою; поширення кращих практик; розроблення механізмів ефективнішої співпраці між наукою та економікою; створення та зміцнення інноваційних мереж, наукових і технологічних парків, а також регіональних кластерів; використання міжнародного співробітництва для створення спільного простору для обміну перевіреними практиками менеджменту, спільного пошуку / залучення інвестицій та інтеграції у глобальні інноваційні мережі та ланцюги створення доданої вартості; зміцнення регіональних центрів трансферу технологій, стратегій S3; формування структур та інструментів підтримки інноваційних стартапів та спінофів; застосування цифрових рішень в управлінні стартап-проєктами на різних етапах розвитку. Відібрані за результатами конкурсу проєкти отримають гранти у формі безповоротної допомоги обсягом до 500 тис. євро терміном до 36 місяців. Заявку на участь можна подати до 24 червня 2026 року.Детальніше:https://www.bundesanzeiger.de/pub/publication/XTRX3WMpHZkMgj1t6jo/content/XTRX3WMpHZkMgj1t6jo/BAnz%20AT%2014.04.2026%20B3.pdf?inline, https://mon.gov.ua/news/federalne-ministerstvo-z-pytan-doslidzhen-tekhnolohii-ta-kosmonavtyky-nimechchyny-bmftr-14042026-oholosylo-konkurs-za-prohramoiu-nimetsko-ukrainski-partnerstva
ПРОМИСЛОВА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ30 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться круглий стіл «Промислова політика України в умовах полікризи».Захід стане площадкою для обговорення питань формування промислової політики України в умовах глобальних викликів та докорінних технологічних зрушень, а також вироблення практичних рекомендацій щодо її актуалізації на принципах Індустрії 4.0 та 5.0. Планується розглянути сутність сучасної промислової політики України, її призначення та завдання, наявні структурні проблеми розвитку промисловості України та способи їх подолання, інституційні та безпекові виклики, що постали перед промисловістю України, нормативно-правова архітектура промислової політики, адаптація кадрової політики та модульна архітектура Lego-bricks, перспективи розвитку приладобудування. Організатор - Інститут економіки промисловості НАН України.Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/krugliy-stil-promislova-politika-ukrani-v-umovah-polikrizi-anons, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/programa-kruglii-stil-ieprom-nan-ukrayini.pdf
АВТОРСТВО БЕЗ КОНФЛІКТІВ29 квітня 2026 року в рамках серії відкритих лекцій «Академічна ДоброЧесність: правила гри чи справа честі» відбудеться онлайн-лекція «Авторство без конфліктів».Захід покликаний стати площадкою для обговорення широкого кола актуальних питань авторства в наукових публікаціях. Планується обговорити, хто є автором наукової публікації; хто має право бути співавтором публікації; як справедливо визначити внесок кожного учасника дослідження; як уникнути суперечок, непорозумінь і конфліктів; які існують міжнародні критерії визначення авторства; які ролі та внески є підставою для співавторства; чим відрізняється авторство від подяки (acknowledgements); як уникнути «почесного» та «примарного» авторства; як правильно формувати послідовність імен авторів у колективній науковій праці; як запобігти конфліктам у команді. Організатор - Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.Детальніше: https://www.library.kpi.ua/onlajn-lektsiya-avtorstvo-bez-konfliktiv, https://t.me/kpi_library/5149, https://tinyurl.com/mr3dumcw
ГРАНТОВІ МОЖЛИВОСТІ НФДУ28-29 квітня 2026 року у змішаному форматі відбудеться інформаційний захід «Грантові можливості Національного фонду досліджень України та інструменти підтримки в рамкахПрограми «Горизонт Європа»». Планується розглянути наступні питання: що таке НФДУ та як він працює; програма «Горизонт Європа» – флагманська програма ЄС з досліджень та інновацій можливості для українських учених у рамках Програми «Горизонт Європа» - діяльність «Офісу Горизонт Європа в Україні» НФДУ; стратегія НФДУ з питань відкритої науки; конкурси НФДУ; організаційний супровід - від заявки до звітування за проєктом; майстер-клас з використання порталу Funding and Tenders; правові аспекти участі у Програмі «Горизонт Європа»; грантові можливості для бізнесу в рамках Програми «Горизонт Європа»; фінансова грамотність та культура підготовки фінансово-економічної частини грантової заявки та кошторису за проєктом; фінансові питання участі у Програмі «Горизонт Європа»; кластер 1 «Здоров’я» та Місія ЄС «Рак» у робочій програмі «Горизонт Європа» на 2026 рік; кластер 3 «Цивільна безпека для суспільства» та конкурси нової Робочої програми «Горизонт Європа» у 2026 році; грантове фінансування робочої програми 2026 року за кластером 4 «Цифровізація, промисловість і космос» та Місії ЄС «Кліматично нейтральні та розумні міста»; можливості Програми «Горизонт Європа» у сфері екології та охорони довкілля: конкурси в межах кластеруа 5 «Клімат, енергетика та мобільність» і Місій ЄС «Відновлення водних ресурсів» та «Адаптація до зміни клімату». Організатор - Національний фонд досліджень України.Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/anons-zahodu-z-poshyrennya-informacziyi-prysvyachenogo-grantovym-mozhlyvostyam-nfdu-ta-instrumentam-pidtrymky-v-ramkah-programy-goryzont-yevropa-v-poltavi/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd6Oc_NR-URhrdarR8rwWmoMDVVqHKO6v8oigBqaaEDx7X7sg/viewform
TGLIST.COM.UA
