ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ОСВІТИ 202523 січня 2025 року відбудеться вебінар «Тенденції формування освіти 2025». Він стане площадкою для обговорення однойменного звіту, у якому представлені результати дослідження соціальних, технологічних, економічних, екологічних та політичних чинників, що впливають на розвиток освітніх систем в усьому світі, а також напрямки трансформаційних змін і те, як освіта може формувати краще майбутнє. Планується обговорити поради політикам, дослідникам, керівникам освітніх закладів і вчителям щодо управління освітою, розглянути дані міжнародних порівнянь та ключові тенденції, що формують освіту (дошкільну, шкільну, університетську, програми для літніх людей); як освіта може вирішити сучасні виклики та підготувати суспільство до майбутнього; як зростаюча нерівність і поляризація вплинуть на освіту; як прогрес у галузі штучного інтелекту та віртуальної реальності може змінити викладання та навчання; як сектор освіти може підготуватися до надзвичайних кліматичних ситуацій або криз психічного здоров’я та пом’якшити їх. Організатор - Організація економічного співробітництва та розвитку.Детальніше: http://surl.li/lngxbm
НАУКОВА СПАДЩИНА МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО 29 січня 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Наукова спадщина Михайла Туган-Барановського як концептуальне підґрунтя суспільного розвитку». Захід приурочений до 160-ї річниці від дня народження видатного вченого, співзасновника Національної академії наук України. Конференція має стати площадкою обговорення наукової спадщини видатного вченого-економіста і сприяти творчому розвитку його наукових ідей. Планується розглянути наступні питання: фундаментальний внесок Михайла Туган-Барановського у розвиток економічної науки; історичні особливості державотворення в Україні та актуальні питання державного управління; становлення і розвиток Національної академії наук України як інституту розбудови держави; новітні макроекономічні трансформації та шляхи попередження криз; актуальні питання розвитку соціальних досліджень і соціальної політики; сучасні тенденції розвитку світової економіки в контексті циклічності економічної динаміки; відкрита наука як чинник інноваційного розвитку та суспільного прогресу; прогностичний потенціал наукових ідей Михайла Туган-Барановського. Організатори: Інститут економіки та прогнозування НАН України; Інститут демографії та проблем якості життя НАН України; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Державний торговельно-економічний університет; Інститут вищої освіти НАПН України; Інститут еволюційної економіки; Громадська організація «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників»; Інститут праці і соціальних відносин (Польща); Центр соціологічних досліджень Католицького університету Іоанна Павла ІІ (Польща); Фондація «Transformations» (Польща).Детальніше: http://surl.li/gryemy, http://surl.li/ghwkxn, http://surl.li/xdzmdt
АКАДЕМІЧНА ВИДАВНИЧА СПІЛЬНОТА МАЄ ЗМІНИТИСЬНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Бенджаміна Люк Мурхауса «Ми живемо у світі штучного інтелекту, - академічні видання мають змінитись». У ній автор розглядає питання відношення до використання ученими генеративного ШІ у написанні ними статей. Він говорить про те, що академічну видавничу спільноту сколихнули історії про авторів, які використовують генеративний штучний інтелект для написання своїх статей і створення зображень для публікацій. За даними одного дослідження більше 1% статей, опублікованих у 2023 році, були написані за допомогою інструментів, що побудовані на технології великих мовних моделей. Наразі такі статті відкликані або видалені через те, що в них містився контент ГШІ, у т.ч. - дослівні загальні відповіді з чату LLM. Такі випадки підкреслюють зростаючу кризу фальшивої науки, яка вражає видавничий бізнес, та висвітлюють виклики, з якими стикаються академічні видавництва, адаптуючись до аналітичних і генеративних можливостей інструментів ШІ. Очевидно, що широке використання інструментів штучного інтелекту посилює кризу довіри до академічних видань, оскільки читачі не впевнені, чи те, що вони читають, було написано людьми, машинами або ж і тими, і іншими. Водночас ми знаємо, що нинішнє гасло академічного книговидання - «опублікуй або помри», адже науковців привчили до оцінки їх праці за публікаційною активністю. Звісно, під таким пресом вони мають сильний стимул доручати написання статей ГШІ, щоб підвищити свою «продуктивність». Бенджамін вважає, що потрібні зміни щоб відновити довіру до академічних публікацій. Він пропонує у першу чергу відповісти на питання: які коректно використовувати ГШІ; як показувати співпрацю з ШІ; як використовувати ГШІ в академічному письмі; як виглядає етичне та відповідальне використання цих інструментів. Відповіді на ці питання допоможуть процесам вийти з тіні, зроблять видавців більш відкритими, буде відновлюватись довіра до академічних публікацій. Детальніше: http://surl.li/josuqr, http://surl.li/dgitip
КИТАЙСЬКИЙ ДОСВІД ПОБУДОВИ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ПАРТНЕРСТВ ІЗ БІЗНЕСОМ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Чи можуть університетські курси від компанії «Алібаба» допомогти Китаю випередити Захід?». У ній автор звертає увагу на успішний європейський досвід роботи китайської транснаціональної компанії у напруженому конкурентному середовищі, до технологічні гіганти намагаються інтегрувати свої інструменти в різноманітні університетські навчальні програми. Зростаюча глобальна мережа університетських партнерств допомагає китайському технологічному гіганту «Алібаба» розвивати власний бізнес, конкуруючи із «західними» компаніями та одночасно підтримуючи Китай у його політиці «м’якої сили» в академічній сфері. Бізнес електронної комерції, який володіє відомими брендами на кшталт AliExpress, розвиває надсучасні напрямки (штучний інтелект у логістиці, хмарні обчислення тощо) є однією з найбільших і найдорожчих компаній Азії. Як і її міжнародні конкуренти, компанія «Алібаба» все частіше використовує партнерські відносини з університетами для підтримки своїх бізнес-цілей у галузі досліджень. Приклад - партнерство з Гонконгським університетом науки і технологій, започатковане у 2019 році для створення спільної лабораторії нових технологій, пов’язаних із генеративним штучним інтелектом та великими даними, які найчастіше зосереджені навколо відділу хмарних обчислень компанії Alibaba Cloud. Існує успішна практика формування компанією освітніх програм через у рамках Alibaba Cloud Academic Empowerment Program, яка налічує 50 установ-членів. Ці навчальні програми надають студентам знання та навички, а згодом - і роботу для обслуговування продуктів компанії, а їхні бренди демонструються на помітному місці в університетах по всьому світу. Детальніше: http://surl.li/xepzpf
НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ЧЕТВЕРТОМУ КВАРТАЛІ 2024 РОКУУ жовтні-грудні 2024 року Національний репозитарій продовжував розвиватись. База академічних текстів поповнилась на 18’246 академічних текстів - 1’419 звітів НДДКР і 16’827 дисертацій. Наразі відвідувачі й користувачі НРАТ мають доступ до 294’225 од. повних електронних версій академічних текстів (у т.ч. 134’812 наукових звітів та 159’413 дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень. Відповідно до плану заходів «Партнерство «Відкритий Уряд»» до пошукового сервісу НРАТ додано можливість працювати з реєстраційними картками НДР. Відповідну базу даних передано до Національного репозитарію з Фонду державної реєстрації УкрІНТЕІ. Пошук організовано за вмістом відповідних карток, зокрема - номером держреєстрації та ЄДРПОУ установи. До НРАТ продовжують долучатись інституційні репозитарії закладів вищої освіти, наукових установ України та наукові видавництва. Від них Нацрепозитарій вже отримав біля 8,7 тис. академічних текстів. База даних НРАТ є доволі затребуваним ресурсом для вітчизняних науковців і освітян: пошук академічних текстів у репозитарії здійснювався у середньому 119 тис. разів на місяць. Регулярно у щомісячному режимі відбувається оновлення відомостей про контент НРАТ на порталі репозитарію http://nrat.gov.ua/opendata/ та порталі відкритих даних. Для постійного інформування цільової аудиторії НРАТ здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до аналітичних матеріалів міжнародних організацій (ОЕСР, ЮНЕСКО), ЄС, кращих практик відкритої науки, використання технологій ШІ, розвитку європейської освіти, популяризації наукових здобутків. У 4-му кварталі 2024 року на порталі було розміщено 283 таких інформаційних матеріали, вони отримали біля 250 тис. переглядів. Продовжуємо публікацію матеріалів щодо відкритих дослідницьких даних, знайомимо спільноту НРАТ з грантовими можливостями. Віддаємо шану видатним вітчизняним науковцям (меморіальна рубрика «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna...»). Працює сервіс підписки на новини порталу, завдяки якому науковці, освітяни, інноватори, бібліотекарі у зручному для себе режимі (щодня або раз на тиждень) отримують інформацію про нові публікації документів, події, наукові заходи. Дайджест НРАТ також розсилається 119 підписникам. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах фейсбук, телеграм, вайбер. Постійно відбувається комунікація з користувачам репозитарію (їх цікавлять технічні питання роботи НРАТ, вміст бази даних і т.п.). Ми допомагаємо уточнювати метадані, надаємо поради з пошуку наукової інформації, отримуємо побажання щодо запуску нових сервісів. Представлені на порталі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського дані про автореферати захищених в Україні дисертацій супроводжуються повідомленням про джерело інформації (УкрІНТЕІ) та зручним для читачів гіперпосиланням на відповідний повний текст дисертації, що міститься у НРАТ.
СТУДЕНТИ «НЕЧЕСНО» ВИМАГАЮТЬ ПРОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНУ ОЦІНЮВАННЯНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Студенти регулярно зловживають проханнями про продовження термінів оцінювання». У ній наголошується, що оскільки все більше студентів «нечесно» вимагають продовження терміну написання есе, посилаючись на стан свого здоров'я, постійно зростає адміністративне навантаження. Студенти регулярно зловживають вразливостями університетських системам, які дозволяють їм отримувати відтермінування оцінювання. Під час вивчення відношення співробітників університетів до того, як студенти намагаються отримати відстрочку через «особисті пом'якшувальні обставини», було з’ясовано, що студенти «використовують ці процеси стратегічно, а не через непередбачувані обставини, для яких і призначені відстрочки». Широка обізнаність про процедури, які надають відстрочки тим, хто страждає від хвороби або особистих труднощів, означає, що студенти почали надмірно використовувати таку можливість: вони винахідливо вигадують різні причини щоб попросити про відстрочку за допомогою самосертифікації, причому планують це заздалегідь. Адміністративні працівники повідомляють про величезні обсяги запитів про відстрочку і говорять, що наразі потрібні автоматизовані системи, в яких автоматично схвалюється обмежена кількість запитів, щоб не потрібно було оцінювати ці запити». Багато хто стривожений і віддаленими наслідками зростаючої гнучкості у термінах оцінювання, адже численні поблажки студентам під час освіти у довгостроковій перспективі їм не допоможуть, коли вони почнуть самостійну кар’єру.Детальніше: http://surl.li/dzygnx, http://surl.li/zrzjvm
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З КІБЕРЗАХИСТУНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Петруса Мурсанто «Утримання кваліфікованого ІТ-персоналу є ключем до кіберстійкості». У ній автор, спираючись на власний досвід, надає практичні рекомендації щодо навчання персоналу та підтримки надійного кіберзахисту, необхідного усім учасникам освітнього процесу та університету в цілому. Наголошується, що у цифровому середовищі, яке постійно розвивається, заклади вищої освіти стикаються з численними завданнями по обробці величезних обсягів конфіденційних даних – від даних щодо студентів і до результатів досліджень, що мають критичне значення. Тому університети повинні зосередити свою увагу на формуванні інфраструктури безпеки, яка передбачає використання передових технологій, комплексне навчання персоналу та постійне удосконалення для протидії кіберризикам. Необхідно проводити постійний моніторинг та оцінювання ІТ-інфраструктури, інвестувати у виявлення нових загроз (у т.ч. з використанням інструментів, побудованих на технології штучного інтелекту), здійснювати шифрування конфіденційних даних як під час передачі, так і під час зберігання. Основою для такої роботи є кваліфікована ІТ-команда, проте в багатьох державних університетах величезною проблемою є пошук та утримання кваліфікованого ІТ-персоналу, який добре затребуваний на висококонкурентному ринку. У цьому контексті необхідно постійно підтримувати кар’єрне зростання та підвищення компетенції персоналу шляхом безперервного навчання, співпрацювати з ІТ-індустрією для розвитку програм обміну знаннями. Адже ефективне управління кібербезпекою не може існувати виключно в рамках технічних інструментів і систем. Воно потребує комплексного підходу, який включає створення середовища, де кваліфіковані професіонали відчувають, що їх цінують і мають можливості для постійного зростання. Детальніше: http://surl.li/xvnatb, http://surl.li/cvexjj
КЛАСИ НА ОСНОВІ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Стівена Хілтона та Бланкі Хілтон «Ласкаво просимо до вашого класу, заснованого на віртуальній реальності». У ній автори говорять про зростаюче значення VR-інновацій на освітнє середовище, їх спроможність зробити його дійсно інклюзивним і сталим. Адже справедливість доступу до освіти залишається глобальною проблемою в сучасну цифрову епоху, створюючи розрив між тими, хто має можливості фізичної підготовки на сучасному коштовному науковому обладнанні, і тими, чия підготовка є чисто теоретичною. Такий поділ перешкоджає глобальній науковій рівності у працевлаштуванні, оскільки ті, хто не має доступу до очного навчання, перебувають у значно гіршому становищі на ринку праці. Стівен і Бланкі спираються на досвід Університету Мармара із використання технологій віртуальної реальності. Було поєднано багатомовні розмовні аватари штучного інтелекту з цифровими подвійними моделями поточного обладнання для 3D-друку. Завдяки цьому студенти та дослідники з будь-якої точки світу можуть отримати доступ до високоякісного навчання та ресурсів будь-якою мовою, незалежно від свого місцезнаходження. У статті розглядаються основні ідеї створення освітнього центру на основі VR; подолання викликів і налагодження партнерств, пропонуються практичні поради щодо навчання за допомогою VR.Детальніше: http://surl.li/svgnwu
ФІНАНСОВІ ВИКЛИКИ ВИЩОЇ ОСВІТИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Гербранда Толена «Маркетизація вищої освіти Британії полягає не лише у неолібералізмі». Наголошується, що політичне втручання у розвиток освіти свідчить про неправоту противників маркетизації, які вбачають неолібералізм коренем зла. Основним проблемним питанням наразі є ліміт плати за навчання, який підвищуватиметься разом з інфляцією, не вирішуючи по суті проблем, що викликали фінансову кризу, яка поглиблюється упродовж останніх семи років. Дискусії точаться і навколо того, чи модель фінансування з високою платою забезпечить кращі результати для студентів, держави та університетів. Це стосується не лише зменшення фінансового навантаження на платників податків, а й доступності вищої освіти для студентів. Разом із тим треба зрозуміти, чи усвідомленою є потреба заохочувати конкуренцію між університетами. Наразі спостерігається маркетизація вищої освіти Британії, яка проявляється по-ріному - від переходу на корпоративне управління до підвищення значимості різноманітних рейтингів та брендингу. Але хоча способи, якими вища освіта стала ринковою та комерціалізованою, добре задокументовані, набагато важче відповісти на питання, чому ринкові підходи були запроваджені так швидко. Популярна відповідь вказує на неолібералізм - політичну доктрину, яка сприяє заснована на ринковій конкуренції, отже відмова від маркетизації розглядається як боротьба з великою, всеохоплюючою силою, яка здатна успішно трансформувати суспільство. Разом із тим, звучать голоси про необхідність більш широкого економіко-інструментального погляду на вищу освіту та роль держави (спостерігається розширення державного втручання в широкому діапазоні сфер, що виходять далеко за рамки підтримки ринкової конкуренції)відмови від несистемного, хаотичного формування політики вищої освіти. Жорсткий прагматичний підхід до використання державних фінансів спричинив «замороження» плати за навчання, яка фінансується за рахунок державних позик. Детальніше: http://surl.li/tggayt, http://surl.li/cycbvg
НАУКА В АРГЕНТИНІ: ВАЖКИЙ ВИКЛИК СЬОГОДЕННЯНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Аргентинські науковці рятуються від жорсткої економії через рік правління Мілея». У ній йдеться про протести, що відбулись у Буенос-Айресі під гаслами протидії скороченню університетської освіти. Вони були надзвичайно масштабними: за деякими оцінками у них брала участь чверть населення міста-мільйонника. Це свідчить про розуміння критичності проблем та величезне занепокоєння поточним становищем освітніх установ. Ситуація, з якою наразі стикаються аргентинські університети та науковці-дослідники в цій країні, залишається жахливою. Зарплати вчених були знижені уполовину від їхньої реальної вартості на тлі спіральної інфляції, а «шокова» економія зменшила здатність державних університетів компенсувати персоналу це падіння. Багато хто побоюється, що тисячі вчених, які зараз масово залишають свої посади, - це лише початок катастрофічного відтоку. Причому, за словами Валерії Леві, заступника декана факультету точних і природничих наук Університету Буенос-Айреса, найбільше постраждали у цій ситуації молоді науковці. Середня місячна зарплата на посаді асистента викладача така, що не покриває обов’язкових витрат життєдіяльності. Багато хто вирішив поїхати з країни. Наразі президентська команда робить усе для скорочення бюджетного дефіциту «за будь-яку ціну». Такий «короткозорий» погляд нехтує важливістю вищої освіти і досліджень для розвитку країни. У довгостроковій перспективі поточна політика уряду Аргентики на думку багатьох фахівців матиме надзвичайні руйнівні наслідки для аргентинської наукової спільноти, і вже сьогодні видно основні тренди масштабного відтоку кадрів.Детальніше: http://surl.li/dpujld, http://surl.li/cyfqok
TGLIST.COM.UA
